Geum.ru

Педагогика

  • 6041. Родители как первые учителя ребёнка
    Информация пополнение в коллекции 23.09.2010

    Именно эту тему я выбрала, потому что меня продолжительное время волнует вопрос о правильном воспитании и обучении детей в семье, ведь родители это первые учителя, и они должны сделать это достойно, чего так не достает в наше время. Я думаю, что по этому поводу у меня имеется богатый опыт, так как я росла и воспитывалась в многодетной семье и прекрасно знаю все положительные и отрицательные стороны и приемы моих родителей в воспитании детей. Также я знакома с принципами семейного обучения и воспитания многих других семей с большим и малым количеством детей. Поэтому в моей работе в качестве дополнения к теории присутствуют и практические примеры из обыденной жизни разных семей, в том числе и моей. По моему личному мнению, многие родители не умеют и не знают, как правильно воспитать своего ребенка, чтоб было хорошо и радостно и им, и ему, и поэтому воспитывают детей неправильно, даже не стремясь решить проблему доступными способами. В этом и заключается актуальность выбранной мной темы, потому что воспитание и обучение детей в семье это важнейшая задача родителей, так как они являются первыми, самыми лучшими и самыми значительными учителями своего потомства. Воспитать хорошего человека это их прямая обязанность, которую они должны добросовестно исполнять, это родительский долг дать ребенку счастье, предварительно подарив ему жизнь и имя, и исполняя его, родители сами будут счастливы. Родители это самые близкие люди для ребенка, они всегда рядом с ним, они ответственны за него. Кто первым закладывает в маленького, начинающего жить человека начальные ступени образования и воспитания, кто дает ребенку первое понятие о жизни, представление о жизненных целях и ценностях? Кто преподает ему уроки милосердия, послушания, покаяния, терпения и трудолюбия? Ответ один это делают отец и мать, это происходит именно в семье. От качества этих семейных уроков зависит нравственное здоровье не только самого человека, но и нации в целом. Именно во время семейного периода жизни ребенка складывается его тип, усваиваются им обычаи и привычки семьи, поэтому этот период имеет большое влияние на жизнь человека и оставляет глубокий след на его будущем. Каждое мгновение той работы, которая называется воспитанием, - это творение будущего и взгляд в будущее. Воспитание детей самая важная область нашей жизни. Наши дети это будущие граждане нашей страны и граждане мира, это будущие отцы и матери, воспитатели своих детей. Они должны вырасти прекрасными гражданами, хорошими отцами и матерями. Родители в свою очередь должны владеть знаниями о воспитании ребенка, чтобы открыть новые горизонты нашей жизни, чтобы оставить и свое доброе имя в летописи своего рода, своего народа, своего Отечества [3, 5, 7, 2].

  • 6042. Родительская газета, как форма взаимодействия ДОУ и семьи
    Курсовой проект пополнение в коллекции 29.07.2010

    Èñòîðèÿ âçàèìîäåéñòâèÿ ñåìåéíîãî è îáùåñòâåííîãî âîñïèòàíèÿ â Ðîññèè òîëüêî çà ïîñëåäíèå òðè äåñÿòèëåòèÿ ïðîäåëàëà äîâîëüíî òåðíèñòûé ïóòü îò äåêëàðèðîâàíèÿ «îðãàíè÷åñêîãî ñî÷åòàíèÿ», à íà äåëå ïðèîðèòåòíîñòè èíòåðåñîâ è íîðì ãîñóäàðñòâà äî ðåàëüíûõ ïîïûòîê ñòðîèòü îòêðûòûå îòíîøåíèÿ ñâîáîäíîãî äèàëîãà ðàâíîïðàâíûõ ïàðòíåðîâ.  ïåðèîä ïåðåõîäà ê ðûíî÷íîé ýêîíîìèêå è, êàê ñëåäñòâèå ýòîãî, êîììåðöèàëèçàöèÿ îòíîøåíèé «ñåìüÿ îáùåñòâî» « ïîäëèëè ìàñëà â îãîíü» è ïðèâåëè ê ðàçáàëàíñèðîâàííîñòè è ðàññîãëàñîâàíèþ ïðîöåññîâ âîñïèòàíèÿ â ñåìüå è ãîñóäàðñòâåííûõ îáðàçîâàòåëüíûõ ó÷ðåæäåíèÿõ. Ýòîò ïåðèîä îòìå÷åí çíà÷èòåëüíûì ðîñòîì âçàèìíîãî íåäîâåðèÿ, ðàçîáùåííîñòè è êðèòèêè â àäðåñ äðóã äðóãà. Âìåñòå ñ òåì íà ôîíå ñîöèàëüíî-ýêîíîìè÷åñêèõ òðàíñôîðìàöèé â îáùåñòâåííîé æèçíè ñòàë çàìåòíî èçìåíÿòüñÿ ýêîíîìè÷åñêèé è ñîöèîêóëüòóðíûé îáëèê ðîññèéñêîé ñåìüè, êîòîðûé ñåãîäíÿ êðàéíå íå îäíîðîäåí. Êðîìå òîãî, ñîöèàëüíîé ðîëüþ ñåìüè ñ 90-õ ãîäîâ XX ñòîëåòèÿ ñòàëî ñîçäàíèå ñâîåãî ëè÷íîãî áûòèÿ, ÷òî ïîä÷åðêèâàåò ñâîáîäó è ëåãèòèìíîñòü ëè÷íûõ ïðàâ ëþäåé, â òî âðåìÿ, êàê ñîöèàëüíàÿ ðîëü ñåìüè òðè äåñÿòèëåòèÿ íàçàä çàêëþ÷àëàñü â ïåðåäà÷å ïðèÿòíûõ â îáùåñòâå öåííîñòåé è íîðì. Òàêèì îáðàçîì, âðåìÿ ñîöèàëüíî-ýêîíîìè÷åñêèõ ïðåîáðàçîâàíèé ñòàëî íà÷àëîì àêòèâíîãî ôîðìèðîâàíèÿ íîâûõ ìîäåëåé â ñèñòåìå îòíîøåíèé «ëè÷íîñòü ñåìüÿ îáùåñòâî». Ïðèìå÷àòåëüíî, ÷òî ñåãîäíÿ â îáùåñòâåííîì äîøêîëüíîì îáðàçîâàíèè âñå áîëüøå ðóêîâîäèòåëåé è öåëûõ ïåäàãîãè÷åñêèõ êîëëåêòèâîâ, âûïîëíÿÿ ôóíêöèþ ñâÿçè ñåìüè è îáùåñòâà, ñòðåìÿòñÿ ðàáîòàòü êàê ó÷ðåæäåíèÿ îòêðûòîãî òèïà, êàê ñîöèàëüíî-ïåäàãîãè÷åñêèå öåíòðû, èíòåãðèðóþùèå ñåìåéíûé ôàêòîð ñîöèàëèçàöèè äåòåé; ñîöèàëüíî-îáðàçîâàòåëüíóþ ñðåäó äîøêîëüíîãî ó÷ðåæäåíèÿ è êóëüòóðíî-âîñïèòàòåëüíûå ñèëû äðóãèõ ñîöèàëüíûõ èíñòèòóòîâ îáðàçîâàíèÿ, ïðåæäå âñåãî øêîë, à òàêæå ìóíèöèïàëüíûå ñëóæáû ñîöèàëüíîé ïîääåðæêè. Ñîöèàëüíî-ïåäàãîãè÷åñêèé àñïåêò èõ äåÿòåëüíîñòè îðèåíòèðîâàí íà ãàðìîíèçàöèþ åäèíîãî ñîöèàëüíîãî ïðîñòðàíñòâà æèçíè âîñïèòàííèêîâ, ïåäàãîãè÷åñêè öåëåñîîáðàçíîå âëèÿíèå íà ñåìåéíóþ ñðåäó êàæäîãî ðåáåíêà è öåëîñòíûå îðèåíòàöèè äåòåé è âçðîñëûõ. Òàêàÿ èíòåãðàöèÿ ñïîñîáíà îáåñïå÷èâàòü íåïðåðûâíîñòü ñîïðîâîæäåíèÿ ïðîöåññîâ ñîöèàëèçàöèè ðåáåíêà ñ ðàííåãî äî ìëàäøåãî øêîëüíîãî âîçðàñòà â åäèíîì ñîöèàëüíîì ïðîñòðàíñòâå æèçíè ðåáåíêà «ñåìüÿ äåòñêèé ñàä øêîëà- ìèêðîðàéîí».

  • 6043. Родительская любовь.
    Информация пополнение в коллекции 10.03.2008

    Налицо новая модель личности, не обеспеченная соответствующей моделью материнства. Усугубляет положение разрыв межпоколенных связей, потеря традиционных способов передачи опыта и оформления материнско-детского взаимодействия. Женщина на пороге материнства оказывается неосведомленной об элементарных особенностях развития ребенка и своих функциях в уходе за ним и общении. Кроме того, уменьшение количества детей в семье ведет к тому, что часто первый младенец, с которым встречается мать, это ее собственный ребенок. В этих условиях молодые родители обращаются к поиску недостающей информации. Помимо возникновения потребности в повышении своей родительской компетентности, происходит осознание недостаточности в эмоциональных переживаниях, неготовности к возникновению материнских чувств. Все это ведет к направленному, осознанному развитию не только информационных, но и эмоциональных основ материнской сферы. Ее построение становится задачей самого субъекта материнства. Женщина интересуется тем, что она должна чувствовать, какую роль это играет в развитии ребенка, зачем ей это надо самой и что надо делать для развития этих чувств. Подготовка к материнству теперь не ограничивается ведением беременности и сведениями об уходе за ребенком и кормлении. В нее входят развитие эмоциональной сферы, интуиции, освоение способов общения с ребенком до рождения и т. п. Разумеется, этот новый «путь к модели» еще только начинается. Но, возможно, он приведет не только к новой модели материнства и формированию соответствующих содержаний материнской сферы женщины, но и окажется эффективным для воспитания ребенка, обладающего высоким уровнем эмоционального благополучия и способностью к активной и счастливой жизни в новых условиях развития общества.

  • 6044. Родительское собрание как форма взаимодействия семьи и школы по нравственному воспитанию младших школьников
    Контрольная работа пополнение в коллекции 20.12.2010

     

    1. Воспитание младшего школьника: Пособие для студентов средних и высших педагогических учебных заведений, учителе начальных классов и родителей / Сост. Л.В. Ковинько. М., 2000.
    2. Варюхина С.И. Истоки доброты. Минск, 1987.
    3. Варюхина С.И. Счастливый бумеранг: Беседы о культуре взаимоотношений, - Минск, 1992
    4. Дереклеева Н.И. Новые родительские собрания: 1-4 классы. М.: ВАКО, 2006. (Педагогика. Психология. Управление)
    5. Карклина С. Э. Проблемы семейного воспитания. М., 1983.
    6. Работа с родителями: Сборник статей. / Под общ. ред. Осиповой М.П., Бутрим Г.А. Минск: УП «Экоперспектива», 2003
    7. Соловейчик С.Л. Педагогика для всех. М., 1987.
    8. Сухомлинский В.А. Родительская педагогика // Избр. пед. соч.: В 3т. М.,1981. Т.3.
    9. Макаренко А.С. О воспитании.- М., 1998.
    10. Сластёнин В.А., Исаев И.Ф., Шиянов Е.Н. Общая педагогика: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений / Под ред. В.А. Сластёнина: В 2 ч. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2003. Ч.2.
    11. http://pedlib.ru/
  • 6045. Родриго Диас де Бивар как национальный герой испанского эпоса "Песнь о моем Сиде"
    Дипломная работа пополнение в коллекции 12.09.2006

    1. Беовульф; Старшая Эдда; Песнь о Нибелунгах. М., 1975.
    2. Гливенко И.И. Хрестоматия по античной и средневековой литературам.-Петроград-Киев, без года.
    3. Жирмунский В.М. Народный героический эпос.-М.-Л., 1962.
    4. Древнесеверные саги и песни скальдов. Русская классная библиотека /Под ред. А.Н.Чудинова, серия 2, вып. 25.-СПб., 1903.
    5. Другие средние века / Сост. И.В.Дубровский, С.В. Оболенская.-М., 1972.
    6. Мелетинский Е.М. Происхождение героического эпоса.-М., 1963.
    7. Поэма и избранные романсы о Сиде. Русская классная библиотека /Под ред. А.Н.Чудинова, серия 2, вып. 5.-СПб., 1897.
    8. Поэзия славян. Сборник лучших поэтических произведений славянских народов в переводах русских писателей /Под ред. Н.В.Гербеля.-СПб., 1871.
    9. Песнь о Роланде: Коронование Людовика; Нимская телега; Песнь о Сиде; Романсеро.-М., 1976.
    10. Песнь о Роланде /Пер. Ф. де Ла Барта.-М., 1937.
    11. Песнь о Нибелунгах /Пер. Н.И.Кудряшова.-СПб., 1889.
    12. Петерсон О., Балабанова Е. Западноевропейский эпос и средневековый роман в пересказах и сокращенных переводах, три тома.-СПб, 1896-1900.
    13. Типология народного эпоса. М., 1975.
    14. Хрестоматия по зарубежной литературе средних веков /Сост. Б.И.Пуришев, Р.О. Шор.-М.: Учпедгиз, 1953.
    15. Юдин Ю.И. Героические былины. М., 1975
  • 6046. Рождение современной химии
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    Творец теории флогистона - Георг Шталь. Он считал, что фло-гистон содержится во всех горючих и способных к окислению вещест-вах. Горение или окисление рассматривалось им как процесс, при котором тело теряет флогистон. Воздух играет при этом особо важ-ную роль. Он необходим для окисления, чтобы “вбирать” в себя фло-гистон. Из воздуха флогистон попадает в листья растений и в их древесину, из которых при восстановлении он вновь освобожда-ется и возвращается телу. Так впервые была сформулирована теория, описывающая процессы горения. Ее особенности и новизна состояли в том, что одновременно рассматривались во взаимосвязи процессы окисле-ния и восстановления. Теория флогистона развивала идеи Бехера и атомистические представления. Она позволяла объяснить протека-ние различных процессов в ремесленной химии и, в первую очередь, в металлургии и оказала громадное влияние на развитие химических ремесел и совершенствование методов "экспериментального искус-ства" в химии. Теория флогистона способствовала и развитию учения об эле-ментах. Приверженцы теории флогистона называли элементами ок-сиды металлов, рассматривая их как металлы, лишенные флогистона. Металлы же, напротив, считали соединениями элементов (оксидов металлов) с флогистоном. Потребовалось лишь поставить все положения этой теории “с головы на ноги”. Что и было сделано в дальнейшем. Для объяснения того, что масса оксидов больше чем масса металлов, Шталь предположил (а, вернее утвер-ждал), что флогистон имеет отрицательный вес, т.е. флогистон соеди-нившись с элементом “тянет” его вверх. Несмотря на одностороннюю, лишь качественную характеристику процессов, происходящих при горении, теория фло-гистона имела громадное значение для объяснения и систематизации именно этих превращений. На неверность флоги-стонной теории указывал Михаил Иванович Ломоносов. Однако экспериментально доказать это смог Антуан Лоран Лавуазье. Лаву-азье заметил, что при горении фосфора и серы же, как и при прокаливании металлов, происходит увеличение веса вещества. Казалось бы естественным сделать: увеличение веса сжигаемого вещества происходит при всех процессах горения. Однако этот вывод настолько противоречил поло-жениям теории флогистона, что нужна была недюжинная смелость, чтобы высказать его хотя бы в виде гипотезы. Лавуазье ре-шил проверить высказанные ранее Бойлем, Реем, Мэйоу и Ломоносовым гипотезы о роли воздуха в процессах горе-ния. Он интересовался тем, увеличивается ли количество воздуха, если в нем происходит восстановление окисленного тела и выделе-ние благодаря этому дополнительного воздуха. Лавуазье удалось доказать, что действительно количество воздуха при этом возрастает. Это открытие Лавуазье назвал самым интересным со времени работ Шталя. Поэтому в ноябре 1772 г. Он направил в Парижскую Академию наук специальное сообщение о по-лученных им результатах. На следующем этапе исследований Лавуазье полагал выяс-нить, какова природа “воздуха”, соединяющегося с горючими телами при их окислении. Однако все попытки установить природу этого “воздуха” в 1772-1773 гг. Окончились безрезультатно. Дело в том, что Лавуазье, так же как и Шталь, восста-навливал “металлическиеизвести” путем непосредственного контакта с “углеобразной материей” и тоже полу-чал при этом диоксид углерода, состав которого он не мог тогда уста-новить. Как считал Лавуазье, “уголь сыграл с ним злую шутку”. Од-нако Лавуазье, как и многим другим химикам, не приходила мысль, что восстановление оксидов металлов можно осуществить нагрева-нием с помощью зажигательного стекла. Но вот осенью 1774 г. Джозеф Пристли сообщил, что при восстановлении окиси ртути с помощью зажигательного стекла образуется новый вид воздуха - “дефлогистированный воздух”. Незадолго до этого кислород был открыт Шееле, но сообщение об этом было опубликовано с большим запозданием. Шееле и Пристли объясняли наблюдаемое ими явление выделения кислорода с позиций флогистонной теории. Только Лаву-азье смог использовать открытие кислорода в качестве главного ар-гумента против теории флогистона. Весной 1775 г. Лавуазье воспроизвел опыт Пристли. Он хотел получить кислород и проверить, был ли кислород тем компонентом воздуха, благодаря которому происходило горение или окисление металлов. Лавуазье удалось не только выделить кислород, но и вновь получить оксид ртути. Одновременно Лавуазье опреде-лял весовые отношения вступающих в эту реакцию веществ. Ученому удалось доказать, что отношения количества веществ, участвующих в реакциях окисления и восстановления, остаются неизменными. Работы Лавуазье произвели в химии, пожалуй, такую же революцию, как два с половиной века до открытия Коперника в астрономии. Вещества, которые раньше считались элементами, как показал Лавуазье, оказались соединениями, состоящими в свою оче-редь из сложных “элементов”. Открытия и воззрения Лавуазье ока-зали громадное влияние не только на развитие химической теории, но и на всю систему химических знаний. Они так преобразовали саму основу химических знаний и языка, что следую-щие поколения химиков, по существу, не могли понять даже терми-нологию, которой пользовались до Лавуазье. На этом основании впо-следствии стали считать, что о “подлинной” химии нельзя говорить до открытий Лавуазье. Преемственность химических исследований при этом была забыта. Только историки химии начали вновь воссозда-вать действительно существовавшие закономерности развития химии. При этом было выяснено, что “химическая революция” Лавуазье была бы невозможна без существования до него определенного уровня химических знаний.

  • 6047. Розважально-конкурсні програми
    Методическое пособие пополнение в коллекции 01.04.2010

    Ведучий. Ото він вирішив нарвати яблук і почастувати ними чемно гостей. А на їхній паркан якраз із сусідської черешні гілка з такими гарними великими рожевощокими черешнями звисає. Ото він поліз на паркан. Сидить, рве. Аж тут сусідський Рябко, звідки не візьмись, як гаркне (мабуть, відірвався) та хвать Дениска за штанину. Того з паркана миттєво здуло. Та не розрахував лобом об стовпчик бах! Іскри з очей… Голова обертом… Поточився і геп… на їжака. Як ошпарений схопився Денис і помчався. А вже сутеніло. Ото він, не помітивши, зачепив діжечку з водою (мати наступного дня мала розсаду полити). А ввечері досить прохолодно… Поки дочекався, ховаючись у сараї, що гості поїдуть… От і лежить тепер з температурою. До ніг гірчичники, на гулю на лобі компрес холодний, а там де голки їжака сліди залишили зеленкою розцяцьковано.

  • 6048. Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі
    Дипломная работа пополнение в коллекции 30.11.2009

     

    1. Агальянова Н. Образотворче мистецтво: стан і проблеми вивчення // Рідна школа. - 2001. - №1. - С. 53.
    2. Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - №7. - С. 8-15.
    3. Алексюк А.М. Ефективність методів навчання на уроці. К.: Радянська школа, 1965. 234 с.
    4. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. 2-е вид., перероб. і доп. К.: Радянська школа, 1981. - 206 с.
    5. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. К.: Радянська школа, 1973. 263 с.
    6. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. - К.: Радянська школа, 1980. 248 с.
    7. Алексюк А.М., Катушонок Т.А. Єдність змісту і методів навчання // Педагогіка. - К., 1986. - Вип. 25. - С. 13-16.
    8. Антоненко Р.Г. Навчальна бесіда у розвитку творчого мислення учнів // Вивчаємо українську мову та літературу. К., 2004. - №14. С. 2 3.
    9. Асахова В.М. Нові методи навчання // Освіта України. 1998. 29 квітня. С. 7 84.
    10. Аушев Г.М. и др. Специфика методов обучения в малокомплектной школе. М., 1989. 269 с.
    11. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. М.: Просвещение, 1985. 208 с.
    12. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. - М.: Педагогика, 1977. 325 с.
    13. Бадаев А.А. Активные методы обучения. М.: Профиздат, 1986. 217 с.
    14. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства у початкових класах. -К.,1998.
    15. Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови. - К.: Освіта, 1995. 185 с.
    16. Богуш А.М., Смовська О.І. Етичні бесіди в 1-3 класах. К.: Радянська школа, 1981. 135 с.
    17. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Радянська школа, 1981. 241 с.
    18. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. - К.: Освіта, 1991. 254с.
    19. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. 415 с.
    20. Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. М.: Учпедшз, 1957. 152 с.
    21. Грощенко В.Г. Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.,1984. 265 с.
    22. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.
    23. Данилова Е. Психологическая беседа как основной метод получения информации о ребенке.//Воспитание школьников. 2005. №10. С.5158.
    24. Делікатний К.Г. Роль запитань учителя в активізації учнів на уроці. К.: Радянська школа, 1964. 103 с.
    25. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. К.: Педагогика, 1987. 351 с.
    26. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / Под ред. М.Н. Скаткина. М.: Просвещение, 1982. 329 с.
    27. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови. - К., 1992. 169 с.
    28. Жижко Т. Методи навчання передумова інтелектуального розвитку особистості // Рідна школа. 2002. - № 6. С. 72 73.
    29. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. К.: Радянська школа, 1973. 150 с.
    30. Закону України „Про освіту” // www.osvita.org.ua.
    31. Занков Л.В. О предмете и методах дидактических исследований. М.: Педагогика, 1962. 148 с.
    32. Занков Л.В. Сочетание слова учителя и средств наглядности в обучении. М.: Просвещение, 1958. 248 с.
    33. Казанский М.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. 224 с.
    34. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 2002. - №2. - С. 37-38.
    35. Каневська Н.Г. Підготовка учнів до евристичної бесіди // Початкова школа. 1982. №.- С. 59 64.
    36. Кірпота Н. Проблема поєднання словесних методів у початковій школі // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка: Педагогічні науки. Кіровоград. 2002. Вип. 45. - Ч. І. С. 144 149.
    37. Ковалева Г.Е. Методика формирования й развития природоведческих понятий в 4 классе. - Л., 1975. 175 с.
    38. Король А. Традиційні та нетрадиційні методи навчання у розвитку творчої особистості // Рідна школа. - 2000. - № 12. - С. 29-30.
    39. Король Я.А. Формування практичних умінь і навичок на уроках математики. - Тернопіль, 2000. 158 с.
    40. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. 475 с.
    41. Кравець В. Історія класичної та зарубіжної педагогіки та шкільництва. Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. Тернопіль, 1996. 436 с.
    42. Крикун М. Роль слова в розвитку звязного мовлення молодших школярів // Початкова школа. 2004. - № 9. С. 28 35.
    43. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школы. - М.: Просвещение, 1976. 268 с.
    44. Кутенко Л.О. Особливості роботи над словом // Початкова школа. 1990. - № 12. С. 17 20.
    45. Лемберг Р.Г. Методы обучения в школе. Алма Ата, 1958. 94 с.
    46. Лернер И.Я. Дидактическая система методов обучения. - М.: Знание, 1976. 64 с.
    47. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Педагогика, 1981. 186 с.
    48. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. - К.: Радянська школа, 1990. 235 с.
    49. Майхрук М. та ін. Уроки природознавства у 4 (3) класі. - Тернопіль, 2001. 145 с.
    50. Мальваний Ю.І. Форми навчання в школі. К.: Освіта, 1992. 86 с.
    51. Методы обучения в современной школе / Под ред. Н. Кудряшева. М.: Просвещение, 1983. 192 с.
    52. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. - К.: Радянська школа, 1990. 389 с.
    53. Нові технології навчання: Наук.-метод. зб./ Кол. авт. К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. Вип. 36. 321 с.
    54. Оконь В. Введения в общую дидактику. М.: Высшая школа, 1990. 382с.
    55. Олійник Г.А. Виразне читання в початкових класах. - Тернопіль, 2001. 169с.
    56. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР (1917 - 1941) / Под ред. Ф.Г. Паночина, М.Н. Колмаковой, З. И. Равкина. М.: Педагогика, 1987. 248 с.
    57. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР (1941 - 1961) / Под ред. Ф.Г. Паночина, М.Н. Колмаковой, З. И. Равкина. М.: Педагогика, 1988. 272 с.
    58. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР (1961 - 1986) / Под ред. Ф.Г. Паночина, М.Н. Колмаковой, З. И. Равкина. М.: Педагогика, 1987. 416 с.
    59. Паламарчук В.І. Проблема поєднання слова і наочності у сучасній дидактиці // Педагогіка. - К., 1986. - Вип. 25. - С. 20-24.
    60. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Под ред. С.А. Смирнова. 3-е изд., испр. и доп. М.: Издательский центр «Академия», 1999. 512 с.
    61. Пометун О. Активні й інтерактивні методи навчання: до питання про диференціацію понять // Шлях освіти. 2004. С. 10 14.
    62. Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів//Мистецтво та освіта. 1997.№2.С. 5-8.
    63. Рябцева С.Л. Диалог за партой: Кн. для учителя. - М.: Просвищение, 1989. 96 с.
    64. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 1999. 368 с.
    65. Савченко О.Я. Урок у початкових класах. - К., 1993. 123 с.
    66. Савченко О.Я. Функції і структура методів навчання / За ред. В.О. Онищука. К.: Радянська школа, 1979. 240 с.
    67. Саранцев Г.И. Метод обучения как категория методики преподавания // Педагогика. - 1998. Т. 1. С. 28 34.
    68. Сборник методик для диагностики педагогических способностей, умений, качеств, интересов личности, психических состояний /Сост.: И.М. Богданова, Н.И. Дидусь, Ф.И. Казанжи, З.Н. Курлянд, Г.Л. Нагорная и др. Одесса, 1991. 142 с.
    69. Словесные методы обучения / Бабанский Ю. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1986. 238с.
    70. Сохор А.М. Объяснения в процессе обучение: Элементы дидактической концепции. М.: Педагогика, 1988. 128 с.
    71. Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом. К.:Радянська школа, 1982. 295 с.
    72. Стрекозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения. М.: Знание, 1976. 279 с.
    73. Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека. К.: Радянська школа, 1975. 232 с.
    74. Ушинський К.Д. Рідне слово: Книжка для тих, хто навчає / Вибр. тв.: У 2 т. Т. 2. С. 290.
    75. Функції і структура методів навчання / За ред. В.О. Онищука. К.: Радянська школа, 1979. 159 с.
    76. Шаповаленко С.Г. Вопросы теории методов обучения в средней школе. - М.: Просвещение, 1967. 147 с.
    77. Щукина Г.И. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении. М.: Педагогика, 1984. 238 с.
    78. Эсипов Б.П. Основы дидактики. - М.: Просвещение, 1967. 415 с.
  • 6049. Розвиток зв’язного мовлення учнів початкових класів на уроках української мови
    Курсовой проект пополнение в коллекции 15.02.2010

     

    1. Білецька А.М., Вашуленко М.С. Рідна мова, підручник для 2 класу, частини 1,2, - К.: Освіта, 2003.
    2. Бучинська О.В., Кожухар Л.Н., Левицька Л.В. та ін. 77 уроків з розвитку звязного мовлення у 1-4 класах. Х.: Вид. група "Основа", 2005.
    3. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. К.: Рад.школа, 1982.
    4. Вдовенко Л.И. Рациональные способы запоминания и их использование в младших классах/Повышение еффективности учебно-воспитательного процесса в школе. Горький, 1995.
    5. Волынская В.И., Звоменская Ю.И. Сыроечковская Е.А. Шейник М.С. Система работы по развитию речи учащихся по 2-4 классах начальной школы. М.: Учпедгиз; 1950, С.35072.
    6. Дидактика современной школы: Пособие для учителей. Б.С.Кобзарь, Г.Ф.Кушарика и др./ под ред. В.А.Онищук. К.: Рад.школа, 1987, С.10-39.
    7. Дубовик С.І. Аудіювання на уроках української мови// М.Початкова школа.- №3, 2002.
    8. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука, 1982, С.63-72.
    9. Кодлюк Я.П. Підручник для початкової школи: теорія і практика. Тернопіль: підручники і посібники, 2004.
    10. Костюк Г.С. Навчальновиховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. К.: Радянська школа, 1989. С.125-140.
    11. Ладыженская Г.А. Система работы по развитию связной устной речи учащихся. М.: Педагогика, 1975, С.13-25.
    12. Львов М.Р. Речь младших школьников и пути ее развития. М.: Просвещение, 1975. С.91-103.
    13. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. М.: Педагогика, 1974.
    14. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: Посібник для вчителя. К.: Радянська школа, 1986 С.3-16.
    15. Методика викладання української мови. Навчальний посібник / С.І. Дорошенко, М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко та ін. За ред. С.І.Дорошенка. К.: Вища школа, 1992.
    16. Педагогічний словник / За ред. дійсного члена АПН України Ярмаченка М.Д. К.: Педагогічна думка. 2008.
    17. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. К.: Початкова школа, 2003.
    18. Психологические проблемы массовой коммуникации / Под ред. А.А.Леонтьева. М.: Наука, 1974.
    19. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь Справочник лингвистических терминов. М.: Просвещение, 1976.
    20. Савченко О.Я. Дидактика початквої школи. підручник для студентів педагогічних факультетів. К.: Генеза, 1999, С.3-9, 31-35, 110-117.
    21. Терновська Т.П., Маркотенко Г.С. Збірник переказів з української мови для початкових класів. К.: Освіта, 1998.
    22. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. К.: Радянська школа, 1999, С.42
  • 6050. Розвиток інтересу учнів та застосування нових інформаційних технологій на уроках обслуговуючої праці
    Дипломная работа пополнение в коллекции 14.01.2011

     

    1. Антонова О.Є., Дубасенюк О.А. Робота класного керівника з розвитку пізнавальних інтересів у школярів //Практикум з педагогіки К.: 1996.- С.222-224.
    2. Буряк В.К. Пізнавальний інтерес та способи його формування.//Радянська школа. 1984. - №1. С.16-17
    3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Академія, 2001.-576с.
    4. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання// Рідна школа.-2004.-№6. - С. 15-18.
    5. Державна національна програма “Освіта”: Україна ХХІ століття. К.: Радуга, 1994. 62 с.
    6. Зайцева О. Творча діяльність як засіб розвитку професійних інтересів школярів у процесі трудового навчання //Трудова підготовка. 1999. - №1. С. 5-8.
    7. Закон України “Про загальну середню освіту” // Професійно-технічна освіта. 1999. - №4. С.4-6.
    8. Закон України “Про освіту”// Освіта.- 1996.-№43-44. С.3-8.
    9. Концепція естетичного виховання у загальноосвітніх школах. // Мистецтво та освіта. 1998. - №1. С.2-7.
    10. Концепція національного виховання. // Рідна школа. 1995. - №6. С.18-19.
    11. Концепція розвитку загальної середньої освіти. - Освіта України.- 2000. - №33. С.8-12.
    12. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. М.: Наука, 1975. 716с.
    13. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989. 608 с.
    14. Кузьминський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. К.: Знання Прес, 2003. 418 с.
    15. Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості //Рідна школа. 2003. - №6. С. 61-63.
    16. Могорита Г.І., Могорита М.Г. Роль позитивного прикладу у вихованні любові до навчання та праці //Початкова школа. 1978. - №5. С. 8-18.
    17. Момот Л.Л., Шелестова Л.В. До проблеми формування творчих здібностей у процесі навчання // Педагогіка і психологія. 1997.- №2.- С.53-59.
    18. Остапенко О. Виховання у школярів інтересу до навчання// Рідна школа. 2004. - №2. С.50-53.
    19. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-методичний посібник /За ред. О.І. Пометун.- К.: А.С.К., 2003. 163с.
    20. Серьожнікова Р.К., Пархоменко Н.Д., Яковицька Л.С. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 243 с.
    21. Сколотнева Е.И. Бисероплетение Спб.: ТОО “Динамит”, 1999.- 336с.
    22. Сухомлинский В.О. Сто порад учителеві.- К.: Рад. шк., 1984.- 254с.
    23. Сушенцева Л.Л. Підвищення активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання //Рідна школа. 2000. - №9. С. 70-72.
    24. Тхоржевский Д.О. Методика викладання загально-технічних дисциплін і трудового навчання. К.: Вища школа, 1980.- 352 с.
    25. Ушинський К.Д. Педагогическая антропология /Сост. и подг. к печати В.Я. Струминский. - М.: Л. - 1950.- 665с.
    26. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Академія, 2002. 528 с.
    27. Шуляк В.П. Творчість за законами краси.// Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001.-№4. С. 10-11.
  • 6051. Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі
    Дипломная работа пополнение в коллекции 27.10.2009

     

    1. АбрамоваЕ.В.Подготовка студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников// Начальная школа. 1989. №11. С.6567.
    2. Асіїв Л.В.До вивчення морфологічних явищ у системі формотворення прикметників// Мовознавство. 1997. №23. С.6167.
    3. БадерВ.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів// Педагогіка і психологія. 1998. №4. С.3136.
    4. БархинК.Б.Развитие речи в начальной школе. М.: Учпедиз, 1955. 83с.
    5. БезпояскоО.К. та ін. Граматика української мови: Морфологія: Підручник. К.: Либідь, 1993.
    6. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання// Магістр. 2005. Вип.1. С.9598.
    7. Біденко В.Творча робота школярів на уроках мови// Початкова школа. 1997. №7. С.4851.
    8. Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи. К.: Основи, 1997. 127с.
    9. БлохинаГ.В.Работа с синонимами в начальных классах// Начальная школа. 1997. №12. С.3641.
    10. БогушА.М.Методика навчання української мови у дошкільних закладах. К.: Вища школа, 1993. 328с.
    11. БондаренкоГ. Уроки читання і мови як засіб розумового виховання молодших школярів// Поч. школа 1999. №5 с.5153
    12. БородичА.М.Методика развития речи детей. М.: Просвещение, 1981. 255с.
    13. Брусило Н. Вивчення прикметника як частини мови: методика уроку української мови у 2 класі// Початкова школа. 2005. №3. C. 910.
    14. ВаремусК.І. Пізнавальні завдання для учнів початкових класів// Поч. школа 1999. №8. с.5356
    15. ВарзацькаЛ.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови// Початкова школа. 1990. №9. С.1215.
    16. Васильківська С.В.Навчити вчитися, або як допомогти молодшому школяреві в навчанні// Поч. школа. 1994. №6. С.1012.
    17. Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі// Початкова школа. 2003. №1. С.4246.
    18. ВашуленкоМ.С.Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка)// Початкова школа. 1997. №2. С.25.
    19. ВашуленкоМ.С.До вивчення української мови у 3 класі// Початкова школа. 1988. №6. С.914.
    20. ВашуленкоМ.С. Орфоепія і орфографія в 13 класах. К.: Рад. школа, 1982. 104с.
    21. Вивчення української мови у 23 класах: Збірник статей / Упор. О.І. Мельничайко. К.: Рад. школа 1984. 104с.
    22. Вихованець І.Р.Теоретична морфологія української мови. К.: Пульсари, 2004. 398с.
    23. Вихованець І.Р.Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Либідь, 1989. 236с.
    24. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. 416с.
    25. Вовк А. Узагальнений урок з теми «Прикметник»// Початкова школа. 1997. №4. С.3134.
    26. ВолковаН.П. Педагогіка. К.: Вид. центр «Академія», 2001. 576с.
    27. ВолохО.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. 2-е видання, перероблене і доповнене: Підручник / ВолохО.Т., ЧемерисовМ.Т., ЧерновС.І. К.: Вища школа, 1989.
    28. ВоскресенськаН.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. К.: Основи, 1994.
    29. ГорбунцоваТ.Ю.Цікаві вправи та ігри на уроках української мови у початкових класах. К.: Рад. школа, 1996. 120с.
    30. Городівський В.Н.Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу. К., 1976. 96с.
    31. ГрещукВ.В. Український відприкметниковий словотвір. Івано-Франківськ: Плай, 1995. 208с.
    32. Грищенко А. Частини мови у структурі словосполучення і речення// Українська мова і література в школі. 1986. №7. С.3945.
    33. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). К.: Райдуга, 1994. 61с.
    34. ДоленкоМ.Т., Дацюк І.І., КващукА.Г.Сучасна українська мова. К.: Радянська школа, 1964. 336с.
    35. ДорошенкоС.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. К.: Вища школа, 1992. 380с.
    36. ДубовикС.Г.Прийоми розрізнення відмінків іменника// Початкова школа. 1996. №7. С.610.
    37. Ільїна З.І. Вивчення розділу «Частини мови» у 2 класі / Вивчення української мови у 23 класі. К., 1984. С.7283.
    38. Казнадзей К. Прикметник: [Методичні рекомендації]// Початкова школа. 1987. №11. С.6674.
    39. КолядаО. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови// Початкова школа. 1997. №2. С.1416.
    40. Костишин Н. Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки// Українська мова та література. 2005. №36. С.1718.
    41. Кротевич Є.В., РодзевичН.С.Словник лінгвістичних термінів. К.: Освіта, 1957. 360с.
    42. Кузьмінський А.І., ОмельяненкоВ.Л. Педагогіка: Підручник. К.: Знання-Прес, 2003. 418с.
    43. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія, Ч.2. / Ред. Л.П.Головняк. К.: Видавництво Київського університету, 1964. 157с.
    44. Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. К.: Вища школа, 1993. 143с.
    45. Лазаренко Н. Збагачення словника молодших школярів прикметниками// Початкова школа. 1999. №1. С.1417.
    46. Літературознавчий словник-довідник / Ред. Р.Т. Громяк, Ю.І. Ковалів, В.І. Теремко. К.: Академія, 1997. 752с.
    47. Люблінська Г.О.Дитяча психологія. К.: Вища школа. 1974. 356с.
    48. МалярукА.Я.Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. К.: Ірпінь, 1997. 408с.
    49. МедушевськийА.П.Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі: Посібник для викладачів української мови та студентів факультету мови і літератури педагогічних інститутів. К.: Радянська школа, 1962. 135141, 206227.
    50. МельничайкоВ.Я.Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. К.: Рад. школа, 1982. 216с.
    51. Методика викладання української мови / За ред. С.І. Дорошенка. 2-е видання, перероблене і доповнене. К.: Вища школа, 1992. С.160164, 350359.
  • 6052. Розвиток міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку у процесі ігрової діяльності
    Дипломная работа пополнение в коллекции 10.03.2011
  • 6053. Розвиток мотивів спілкування дітей дошкільного віку з однолітками
    Дипломная работа пополнение в коллекции 06.12.2010

    З дорослимиЗ одноліткамиДорослий посідає центральне місце у житті дошкільника, тому досвід спілкування з ровесниками постійно переломлюється крізь досвід спілкування з дорослими. Дефіцит цього спілкування призводить до різкого збіднення відносин між дітьми.Якщо запропонувати дитині пятого року життя вибрати кількох партнерів (однолітків та дорослих) для взаємодії у різних обставинах, вона вибере для гри, розгляду книжок, бесід саме однолітків, у спілкуванні з якими вона матиме можливість перевірити, як засвоїла досвід і настанови дорослих, безпосередньо порівнюючи свою поведінку з діями інших дітей, у суперечках та обговореннях з ними того, що і як слід робити.В ідентичній предметній ситуації загальний рівень спілкування дитини з дорослими вищий за рівень її спілкування з однолітками. Цей результат не залежить від того, чи бере дорослий активну участь у грі, чи займає позицію уважного і доброзичливого, але стороннього спостерігача. Дитина сприймає дорослого як субєкт, що має високі моральні якості, моральні переваги, є різносторонньою особистістю.Спілкуючись з ровесниками, діти розмовляють з ними частіше і більше, ніж з дорослими, але винятково у ході справи. Спілкування з рівними партнерами створює сприятливі умови для пізнання дітьми своїх потенцій через вільне виявлення творчого потенціалу за відсутністю обмежувальних регуляцій дорослих.Від дорослого діти чекають допомоги й оцінки, хотіли б залучити його до гри.З однолітками ж вступають у практичну ситуативну взаємодію, під час якої спілкування має другорядну, службову роль.Дошкільнята гостро реагують на оцінки, які дають їм та іншим дітям, вони радіють будь-якій похвалі дорослого, навіть незнайомого. Збіг думок та оцінок дитини з поглядами дорослих критерій правильності цих оцінок. Водночас мяке зауваження дорослого може сприйматися занадто гостро діти сердяться, сперечаються, можуть навіть заплакати.Під час спілкування з однолітками мовлення дітей більш розгорнуте, лексично багатше, емоційне та спрямоване на партнера, у ньому менше елементів ситуативності. Діти втричі частіше, ніж у спілкуванні з дорослими, вживають прикметники, які передають їхнє етичне ставлення до явищ, предметів, людей.Спілкуючись з дорослими, діти дотримуються певних загальноприйнятих норм поведінки, тому експресивно-мімічних проявів, які виражають найрізноманітніші емоційні стани, у них у 9 разів менше, ніж під час спілкування з однолітками. Діти вдвічі частіше приймають та підтримують ініціативу дорослого, у 10 разів рідше, ніж з приятелями, вступають з ними у конфліктні ситуації. Розмови з дорослими відбуваються приблизно в 1,5 рази рідше, ніж з однолітками.Для взаємодії з однолітками характерна нестандартність на не регламентованість спілкування, переважання індивідуальних дій дитини над діями у відповідь партнеру. Багато дій та звертань, які практично відсутні в контактах з дорослими: сперечання, навязування своєї волі, вимоги, накази, обмеження. Діти вдаються до несподіваних дій та рухів, подекуди надто розкутих, незаданих ніякими зразками (кривляння, передражнювання).Завдяки тому, що в процесі спілкування діти пильно вдивляються в обличчя дорослого, вони можуть уловити те, що він сам не усвідомлює або, може, й не помічає. Саме цим пояснюється надзвичайна інтуїція дітей. Як правило, доросла людина, дотримуючись етикету, не свердлить поглядом співрозмовника, тим часом як дитина, дивлячись просто у вічі, робить висновок, найчастіше правильний, про те, що насправді думає і відчуває співрозмовник, особливо в перші десять секунд після знайомства, коли людина ще не знає, як подати себе, тож не криється з тим, що пізніше намагатиметься приховати. Саме в цьому полягає цінність першого враження.Діти ставляться до однолітка, як до субєкта, ревниво, прискіпливо спостерігають за його діями, постійно оцінюють їх, часто критикують. Водночас мало цікавляться ним самим, не можуть чітко відтворити його портретні риси, не дуже переймаються душевним станом партнера, не цікавляться важливими обставинами його життя, хоча чутливо сприймають усі ці нюанси у ставленні ровесників особисто до них. Готовність виконати розпорядження, доручення однолітка, відповісти на його запитання, виразити співчуття в два рази вищі у відповідь на доброзичливе звертання, ніж на різке й авторитарне.Інтенсивніше спілкуються з дорослими дівчатка та молодші дошкільнятаДіти з дорослими найчастіше контактують за допомогою поглядів.З однолітками практично дійові операції.У приміщенні діти 4-5 років частіше спілкуються з дорослими.На відкритому ж повітрі віддають перевагу спілкуванню з іншими дітьми.Якщо дитина виховується в сімї одна, вона надає перевагу спілкуванню з дорослими.Діти, які мають старших братів і сестер, більше спілкуються з іншими дітьми.

  • 6054. Розвиток недільних шкіл в Україні
    Информация пополнение в коллекции 26.11.2010

    1. В історії початкової народної освіти в Україні, де велику роль відігравало православне духовенство, можна виділити 3 основних періоди: перший - від появи елементарних парафіяльних шкіл на поч. ХТХ ст. до реформ 60-х pp., другий -від другої половини 60-х pp. до 1884 р. і третій - від 1884 р. до1917 р.; а в історії становлення та діяльності духовних навчальних закладів у зазначений період простежується 2 етапи: перший - від початку утворення системи духовної освіти у 1808-1814 pp. до її докорінного реформування у 1867 p., другий - з1867 р. до 1917 р.;

    1. До реформ 60-х pp. церковні початкові школи були майже єдиними навчальними закладами, де всі верстви населення, особливо мало заможнього сільського, мали змогу отримати елементарну освіту;
    2. В першій половині XIX ст. духовні училища і семінарії були практично єдиними навчальними закладами відповідного рівня в Україні. В них здобували освіту діти різних станів суспільства, а випускники ставали не тільки церковно- і священнослужителями, а й працювали у світських державних установах, були викладачами інших навчальних закладів тощо;
    3. Культурно-освітня діяльність православного духовенства в Україні не обмежувалась загальновідомими в науковій літературі церковнопарафіяльними школами, воно засновувало також недільні школи, т.з. «школи грамоти», бібліотеки, періодичні видання, здійснювало позабогослужбові бесіди тощо;
    4. У пореформений період земства, широко розгорнувши освітню діяльність, почали непримиренно і навіть вороже ставитись до церковних початкових народних шкіл, звинувативши їх, частково справедливо, в нездатності вести справу народної освіти на раціональних засадах. Духовенство, із свого боку, весь час прагнуло співпраці з земствами і не припинило свою діяльність на освітянських теренах, а, навпаки, почало вдосконалювати свої школи, підпорядковуючись вимогам часу. В результаті на поч. XX ст. церковнопарафіяльні школи, поруч із земськими, посіли чільне місце у системі початкової народної освіти, а в деяких місцевостях (наприклад, на Правобережжі) відігравали у ній провідну роль;
    5. Імперський уряд і Св. Синод були зацікавлені в організації народної освіти, адже саме через початкові народні школи насаджувалась не лише суспільно-політична мораль, а й релігійна свідомість. В той же час діяльність духовного керівництва у царині початкової народної освіти сприяла підвищенню грамотності населення; виховувала дитину, спираючись перш за все, на одвічні християнські цінності, що, безперечно, мало велике позитивне значення. А серед пересічного духовенства маємо безліч прикладів справжніх подвижників освітянської справи;
    6. Православне духовенство опікувалося освітою жінок, які походили із родин священиків, шляхом заснування жіночих духовних училищ, які з другої половини XIX ст. існували в кожній українській єпархії. Поява таких училищ в середині 40-х pp. XIX ст. була прогресивним явищем, а їх діяльність надавала змогу багатьом дівчатам духовного і світського походження отримувати освіту, що підвищувало інтелектуальний і моральний рівень всього духовенства, адже відомо, що освічена жінка відповідно впливає на всіх членів родини. Крім того, освіта дала можливість багатьом жінкам працювати в подальшому на освітянській ниві, виконуючи обов'язки вчительок початкових народних шкіл;
    7. Поява в суспільстві в післяреформений період ліберально-демократичних ідей, прогрес наукових знань виявили низький рівень навчання у духовно-освітніх закладах. Це примусило духовенство до вжиття відповідних заходів, зокрема введення до навчального курсу духовних семінарій і училищ певної кількості світських дисциплін, застосування більш досконалих педагогічних методів навчання і виховання. Проте ці заходи через надмірну регламентацію церковного життя мали непослідовний і поверховий характер, що врешті-решт спричинило занепад духовної школи і потребу її докорінного реформування, яка стала особливо помітною на тлі підготовки перетворень в усіх аспектах церковного життя, що мало місце на початку XX ст. Нагальність таких змін стала з особливим піднесенням обговорюватись духовенством після революційних подій 1905-1907 pp., проте до кінця досліджуваного періоду їх так і не довелось здійснити;
    8. Політика самодержавного уряду і Св.Синоду в галузі освіти спрямовувалась на насадження російської мови і культури, що призводило до денаціоналізації молодого покоління. Однак всупереч антиукраїнській мовній політиці духовенство у своїй освітній діяльності не втрачало національного коріння, хоч і змушене було коритись офіційній забороні вживати українську мову. Небайдужість частини українського православного духовенства до проблем збереження національної культури помітна в семінарському середовищі, учні і викладачі якого зберігали і певною мірою відстоювали українські національні традиції.
  • 6055. Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    В історії, літописанні, описовій географії спроби і успіхи вітчизняних вчених того часу були помітні. Перший літопис, його називають Найдавнішим, постав уже 1039 р., на думку І.Крипякевича[1], при дворі київського митрополита. Він дає глибоку ретроспективу версії історії людства починаючи від розселення народів після зруйнування Вавілонської вежі. Історія Київської держави тут виписана в роках 862-1117. Літописання продовжують ченці Печерського монастиря, Никон Великий близько 1069-1073 рр, Нестор-Літописець, який біля 1112 р. впорядкував “Повість минулих літ”, ченці Видубецького монастиря, зокрема ігумен Сильвестр біля 1116 р., а також інших монастирів [1]. Київський літопис доводить опис історичних подій до 1201 р. Своєрідним його продовженням є Галицько-Волинський літопис, який обіймає період 1205-1292 рр. Вершин історичного та поетичного викладу досягла “Повість про похід Ігоря” історична поема про похід князя Ігоря проти половців у 1185 р. Популярною була “Хроніка Даніїла Мніха до Святої Землі” - путівник до Палестини, написаний за візантійськими джерелами. Слід згадати ще багато відомих апокрифів, життєписань, поученій, де українські автори показали високий рівень освіченості, високу моральність, гуманність, потяг до знань. Згадаймо хоча б “Поученіє дітям” Володимира Мономаха, або “слово про закон і благодать” митрополита Іларіона, “Паломник” ігумена Данила і т.д.

  • 6056. Розвиток освітніх інноваційних процесів у вищій школі
    Информация пополнение в коллекции 15.03.2011
  • 6057. Розвиток писемного мовлення студентів у роботі над текстом
    Методическое пособие пополнение в коллекции 09.03.2011
  • 6058. Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами
    Дипломная работа пополнение в коллекции 21.11.2009

    Ефективність міжпредметних звязків на уроках української мови забезпечується, по-перше, загальним предметом навчальної діяльності учнів засвоєнням основ наук; по-друге, комплексною реалізацією навчально-виховних завдань і змістом шкільних дисциплін; по-третє, системою активізації пізнавальної діяльності учнів. Міжпредметні звязки української мови з іншими навчальними предметами розрізняються: 1) за контактами з іншими дисциплінами (генетичні, зіставні, функціональні); 2) за змістом (фактичні, понятійні, теоретичні); 3) за метою використання (доповнюючі і поглиблюючі, порівняльні, вступні, узагальнюючі); 4) за часом і формами реалізації: на уроці (розповідь, бесіда, самостійні завдання, міжпредметні уроки), у домашній роботі (завдання і твори міжпредметного характеру), у позакласній роботі (міжпредметні гуртки, факультативи, олімпіади, комплексні екскурсії). Звязки рідної мови з іншими предметами виступають дидактичною умовою засвоєння фразеології, яка неодмінно вживається в усіх сферах людської діяльності. Завдяки своїм характерним рисам цілісності, нерозкладності, стійкості та відтворюваності фразеологізми можуть виступати в ролі термінів і наукових понять. Вони краще запамятовуються, швидше відтворюються в памяті, викликають інтерес у школярів, активізують їхню увагу, вносять елементи новизни й цікавості, посилюючи увагу і до того предмета, звідки вони взяті [77, 23].

  • 6059. Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах
    Дипломная работа пополнение в коллекции 03.11.2009

     

    1. Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.
    2. Актульные вопросы формирования интереса в обучении /Под пед. Г.И. Щукиной. М.:Просвещение, 1984.
    3. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.
    4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К: Веселка, 1998.- 334 с.
    5. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підруч. для 3 кл. - К.: Форум, 2003.- 176 с.
    6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 кл. К. Форум, 2004. 176 с.
    7. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.- 96 с.
    8. Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. Методика викладання: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та класоводів. Київ.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000 400 с.
    9. Біда О.А. Роль малюнків на уроках природознавства. // Мистецтво та освіта. 2002. № 4.- с. 45 47.
    10. Білецька Н.Д. Українські загадки, прислів'я, приказки про природу // Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С.34-35.
    11. Бойченко С.О. Використання елементів народознавства у навчально-виховному процесі //Початкова школа. - 1996. - №9. - С.33-36.
    12. Бугрій О.В., Буряк В.К. Формування в учнів пізнавальних умінь. // Рідна школа. 1993. - № 2. с. 31 34.
    13. Бутрім В. Ігрові завдання з природознавства. // Початкова освіта. 2004. - № 9. с. 21 23.
    14. Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.
    15. Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа. 2004. - № 3. с. 54 56.
    16. Водолазька С. Формуємо пізнавальний досвід дитини. // Початкова школа. 1997. - № 4. с. 9 10.
    17. Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991. №5. С.2832.
    18. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів. // Рідна школа. 2002. - № 6.- с. 18 20.
    19. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Рад. школа, 1978. - 126 с.
    20. Дубровина И.В. Интересы как одно из условий развития способностей школьника //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. М.: Изд. центр «Академия«, 1999. С. 208-217.
    21. Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа. 2003. - № 4. с. 19 21.
    22. Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. 2000. - № 1. с. 27 28.
    23. Журавель С.В., Кудикіна Н.В. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри //Педагогіка:респ.наук.метод.зб. К.:Рад.шк. -1987. вип.26. С.50-55.
    24. Запартович Б.Б. С любовью к природе: Дидактические материалы по природоведению для начальной школы. 3е изд. М.: Педагогика, 1983. 232 с.
    25. Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. // Початкова школа. 2006. - № 1. с. 26 28.
    26. Зозуля М. Спрямованість особистості учня на навчально пізнавальну діяльність. // Рідна школа. 2000. - № 9. с.59 -60.
    27. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982. - 128 с.
    28. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. К.: Вища школа, 1975 176 с.
    29. Князева Т, Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа. - 2000. - №3. - С.18-19.
    30. Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально пізнавальної діяльності школярів. // Рідна школа. 1999. - № 12. с. 55 60.
    31. Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3(2)класу //Початкова школа, 2000. №2. с.3134.
    32. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. К.:Рад.школа, 1982.- 96 с.
    33. Корнеев В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів. // Рідна школа.- 1993.- № 5. с. 36 40.
    34. Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог, 2004. №21-22.С.94-100.
    35. Криволапова Н.А. Педагогическое содействие развитию познавательных способностей обучающихся. // Профильная школа. - 2005. - № 4. с. 46 50.
    36. Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів//Початкова школа. -1993. - №4. - С.8-13.
    37. Кузнєцова Л.М. От познавательного интереса к созеданию знаний. // Педагогіка. 1993. - № 4. с.35 39.
    38. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики): (Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. Х.: основа, 1990. 89 с.
    39. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. М.: Просвещение, 1990 192с.
    40. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. К.: Вища школа, 1990 302 с.
    41. Національна доктрина розвитку освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. 172с.
    42. Пакулова В.М., Кузнєцова В.И. Методика преподавания природоведения. М.: Просвещение, 1990 192 с.
    43. Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий// Начальная школа, 1991. - №2.- С.44-47.
    44. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи.-К.: Початкова школа, 2006. 432 с.
    45. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения // Начальная школа. 2000. - № 4. с. 75 78.
    46. Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2/Гл.ред. В.В. Давыдов. М.:Большая Российская энциклопедия,1999. 672 с.
    47. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість//Початкова школа. -1998.-№10.-С.49-52.
    48. Савина Т.А. Элементы игры на уроках. // Начальная школа. 1995. - № 10. с. 34.
    49. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. К.: Ґенеза, 1999 368 с.
    50. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. К.: Магістр S, 1997. 256 с.
    51. Савчин.М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник.- К.: Академвидав,2005 360с. .
    52. Сидорчук В. Загадки на уроках курсу «Я і Україна». // Початкова освіта, - 2006. - № 38. с. 12 14.
    53. Соколова Н.Ю. Как активизировать познавательную деятельность учащихся. // Педагогика. 2001. - № 7. с.32 36.
    54. Титова В.В. Опыты и практические работы при изучении курса природоведения и методика их проведения //Начальная школа. 1990.- №2. С. 42-45.
    55. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. М.: Педагогіка, 1982. 208с.
    56. Шаповал Л. Казка як засіб формування екологічних знань//Початкова школа. -1999. - №1 - С.24 - 25.
    57. Шелестов Л. Організація творчої навчально пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа. 1997. - № 9. с. 48 50.
    58. Шушора Л. Активізація навчально пізнавальної діяльності учнів як вимога сьогодення. // Рідна школа. 2003. № 2. с. 11 13.
    59. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. М.: Просвещение, 1979. 160 с.
    60. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. М.:Просвещение, 1971. с.
    61. Федотова Н. Цікаві задачі з природничим змістом// Початкова школа, 2000. №6.С.810.
    62. Фещук О.В. Тварини. Охорона тварин. Урок в 3 класі// Бібліотека вчителя початкової школи, 2003. №7.С.8487.
    63. Харитонова З. Вправи на розвиток спостережливості // Початкова школа, 1999. №4.С.1920.
    64. Хитяєва Л.П. Дидактичні роздаткові картки з природознавства//Початкова школа, 1984. №11. С.4752.
  • 6060. Розвиток пізнавальної активності другокласників засобами гри
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.04.2010

     

    1. АндрощукН.В., Леськів А.Д., МехоношинС.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. с.1519.
    2. ВарзацькаЛ.О., КолосовП.Г. рідна мова і мовлення // Камянець-Подільський. Абетка. 2002. 91 с.
    3. ВащенкоО.М., Кудикіна Н.В., Люріна Т.І., РоманенкоЛ.В. Рухливі ігри в початковій школі: Навчально-методичний посібник. К.: Навчальна книга, 2003. 80 с.
    4. ВиноградоваН.Р. Відкритий урок з української мови // Розкажіть онуку. 2003. № 910. С. 7779.
    5. Горохова скриня // Українські народні ігри для дошкільного і молодшого шкільного віку. К.: Веселка. 1993. С. 8183.
    6. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. 2000. № 3. С. 3739.
    7. КарпенчукС.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник 2-ге вид., допов. і переробл. К.: Вища школа, 2005. С.226228.
    8. МасякО.Н. Розвивальні ігри на уроках української мови // Початкова освіта. 2004. № 39 (279). С. 1011.
    9. Овдій В.М. загадки, скоромовки, чистомовки на уроках української мови // Розкажіть онуку. 2006. № 5. С. 2527.
    10. СаюкВ. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі // Рідна школа. 2005. № 7. С. 5052.
    11. Сисоєва С.О.Основи педагогічної творчості вчителя // Навчальний посібник. К.: ІСДОУ, 1994. 112 с.
    12. Смолкіна Л.А. Дидактичні ігри на уроках української мови в 2 класі // Початкова школа. 2005. № 2. С. 68.
    13. ШульгаЛ. Ігрові методи та їх роль у моральному вихованні учнів молодшого шкільного віку // Початкова школа. 2005. № 4. С. 1618.