Geum.ru

Педагогика

  • 3781. Організація та методика виконання курсових
    Курсовой проект пополнение в коллекции 29.09.2010

    Як відомо, самостійна робота це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний та позааудиторний час. Мета СРС сприяти формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає в уміннях систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомоги й контролю викладача. Завданнями СРС можуть бути засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація набутих знань, їхнє застосування за вирішення практичних завдань та виконання творчих робіт, виявлення прогалин у системі знань із предмета. Самостійна робота дає можливість студенту працювати без поспіху, не боячись негативної оцінки товаришів чи викладача, а також обирати оптимальний темп роботи та умови її виконання. Організація самостійної роботи студентів з навчального предмета має здійснюватися з дотриманням низки вимог, зокрема таких:

    1. Обґрунтування необхідності завдань у цілому й конкретного завдання зокрема, що вимагає виявлення та стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів.
    2. Відкритість та загальна оглядовість завдань. Усі студенти повинні знати зміст завдання, мати можливість порівняти виконані завдання в одній та в різних групах, проаналізувати правильність та корисність виконаної роботи, відповідність поставлених оцінок (адекватність оцінювання).
    3. Надання детальних методичних рекомендацій щодо виконання роботи (у якій послідовності працювати, з чого починати, як перевірити свої знання). За окремими завданнями студенти мають отримати пам'ятки.
    4. Надання можливості студентам виконувати творчі роботи, які відповідають умовно-професійному рівню засвоєння знань, не обмежуючи їх виконанням стандартних завдань
    5. Здійснення індивідуального підходу за виконання самостійної роботи. Індивідуальні завдання можуть виконувати за бажанням усі студенти або окремі з них (які творчо обдаровані, вимогливі, мають великий досвід практичної діяльності, навчання та роботи за кордоном тощо). Індивідуалізація самостійної роботи сприяє самореалізації студента, розкриваючи в нього такі грані особистості, які допомагають професійному розвитку.
    6. Нормування завдань для самостійної роботи, яке базується на визначенні витрат часу та трудомісткості різних їхніх типів. Це забезпечує оптимальний порядок навчально-пізнавальної діяльності студентів від простих до складних форм роботи.
    7. Можливість ведення обліку та оцінювання виконаних завдань і їхньої якості, що потребує стандартизації вимог до вмінь майбутніх спеціалістів та розроблення комплексу професійно орієнтованих завдань. Для цього ми пропонуємо такі типи завдань, які передбачають отримання матеріалізованого результату (продукту). Під час їхнього виконання формуються також особистісні риси студента.
    8. Підтримання постійного зворотного зв'язку зі студентами в процесі здійснення самостійної роботи, що є фактором ефективності навчального середовища.
  • 3782. Організація та методика проведення занять з технічної праці в 5-му класі
    Методическое пособие пополнение в коллекции 20.10.2010

    Звичайно, що пятикласникам зразу буде важко сприйняти верстат як технологічну машину. Тому необхідно підвести їх до цього через певні аналогії. Із свого незначного досвіду школярі знають, що на виробництві, в побуті, в домашньому господарстві ми використовуємо найрізноманітнішу техніку. Під технікою можна розуміти сукупність знарядь та засобів, яка допомагає людині в процесі переробки та використання продуктів природи з метою виробництва матеріальних і духовних благ. Сама собою техніка також є продуктом трудової діяльності людини. В цьому контексті дітей доцільно скеровувати на те, щоб вони самостійно називали як найпростіші пристрої, так і складні обєкти, зокрема ті, які є в слюсарній майстерні. Це дозволить школярам усвідомити, що “техніка” - дуже широке поняття, й під нього підпадають найрізноманітніші машини. При згадуванні цього терміну можна задати запитання: “Що називається машиною?” Будуть найрізноманітніші відповіді, які слід узагальнити: “Машина - це технічний пристрій, який складається з одного або кількох механізмів, що призначені для перетворення енергії та виконання корисної роботи”. Визначення доцільно записати в зошит, після чого знову задати запитання: “Як ви вважаєте, наявні в майстерні верстати виконують корисну роботу?” “Так”. “А яку?” “Допомагають обробляти матеріали”. “А чи можемо ми назвати, наприклад, свердлильний верстат машиною?” “Можемо!” “А яким чином виконується робота за допомогою такої машини?” Це запитання дозволяє підійти до вивчення загальної будови свердлильного верстата. При засвоєні технічних відомостей слід використовувати наявну в майстерні марку верстата, а також його зображення на плакаті. На технічному рисунку (чи іншому графічному зображенні) краще видно передавання руху від двигуна до робочого органу; можна побачити в розрізі будову окремих вузлів та механізмів.

  • 3783. Організація та методика проведення уроку з теми "Локальні мережі"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 20.12.2010

    Наочні навчальні посібники - площинні і об'ємні зображення предметів і явищ, створювані для цілей вчення, виробничі і природні об'єкти в їх природному або препарованому вигляді. Вживання Наочних навчальних посібників сприяє формуванню в матеріалістичних вистав, учнів, і понять, виробленню у них умінь і навиків. Наочні навчальні посібники використовуються в школі на різних етапах учбового процесу: при поясненні вчителем нового матеріалу, при закріпленні що його вчаться, під час повторення вивченого матеріалу і при перевірці вчителем знань учнів, а також в позакласній, кружкової роботі. Наочні навчальні посібники повинні відповідати вмісту програм і підручників, методам і прийомам вчення, віковим особливостям учнів, а також задовольняти певним науковим, естетичним, санітарно-гігієнічним, технічним і економічним вимогам. Наочні навчальні посібники дуже всілякі по своєму призначенню, вмісту, способам зображення, матеріалам і технології виготовлення, по методах і прийомах використання. Їх прийнято ділити на 2 основних групи: натуральні наочні навчальні посібники, що складаються з природних або виробничих об'єктів, і образотворчі наочні навчальні посібники, що змальовують предмети і явища засобами мистецтва (живопис, графіки, скульптури) і техніки.

  • 3784. Організація та методика проведення уроку з теми: "Векторний графічний редактор Corel Draw"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 11.01.2010

    При авторитарному стилі характерна тенденція на жорстке управління і всеосяжний контроль виражається в тому, що викладач значно частіше своїх колег вдається до наказовому тону, робить різкі зауваження. Впадає в очі велика кількість нетактовним випадів на адресу одних членів групи і неаргументоване вихваляння інших. Авторитарний викладач не тільки визначає загальні цілі роботи, але і вказує способи виконання завдання, жорстко визначає, хто з ким буде працювати, і т. д. Завдання та способи його виконання даються викладачем поетапно. Характерно, що такий підхід знижує діяльнісної мотивацію, оскільки людина не знає, яка мета виконуваної ним роботи в цілому, яка функція даного етапу і що чекає попереду. Слід також зауважити, що в соціально-перцептивної відношенні, як і в плані міжособистісних установок, поетапна регламентація діяльності та її суворий контроль свідчать про невірстві викладача у позитивні можливості учнів. В усякому разі, в його очах учні характеризуються низьким рівнем відповідальності і заслуговують на жорсткого поводження. При цьому будь-яка ініціатива розглядається авторитарним викладачем як прояв небажаного самовілля. Дослідження показали, що така поведінка керівника пояснюється його побоюваннями втратити авторитет, виявивши свою недостатню компетентність: «Якщо хтось пропонує щось поліпшити, побудувавши роботу по-іншому, значить, він побічно вказує на те, що я цього не передбачив ». Крім того, авторитарний лідер, як правило, суб'єктивно оцінює успіхи своїх підопічних, висловлюючи зауваження не стільки з приводу самої роботи, скільки щодо особи виконавця. При автократичному стилі керівництва вчитель здійснює одноосібне управління керівництвом колективом, безопори на актив. Учням не дозволяють висловлювати свої погляди, критичні зауваження, проявляти ініціативу, тим більше претендувати на рішення що стосуються їх питань. Учитель послідовно пред'являє до учнів вимоги та здійснює жорсткий контроль за їх виконанням. Авторитарного стилю керівництва властиві основні риси автократичного. Але учням дозволяють брати участь в обговоренні питань, що зачіпають їх. Однак рішення, в кінцевому рахунку, завжди приймає вчитель відповідно до своїми установками.

  • 3785. Організація та методика проведення уроку з теми: "Професійна робота з табличним редактором MS Excel"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 15.12.2009

    Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Оператор компютерного набору» (код: 4112) повинен вміти:

    • виконувати операції з базами даних на компютерному устаткуванні (введення, опрацювання, накопичення, систематизація, виведення інформації) відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних на відстань;
    • готувати до роботи устаткування, магнітні диски, стрічки, картки, папір;
    • працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням;
    • оперувати файлами, записувати текст на дискету чи переносити на папір за допомогою матричного принтера;
    • виконувати інші операції технологічного процесу: опрацювання інформації (приймати і контролювати вхідні дані, готувати, виводити та передавати вихідні тощо);
    • керувати режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо);
    • своєчасно застосовувати корекційні дії в разі появи недоліків у роботі устаткування;
    • доповідати відповідальному працівникові про виявлені відхилення від установлених норм функціонування комп'ютерного устаткування;
    • використовувати обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань відповідно до вимог призначених для цього програм;
    • постійно удосконалювати уміння та навички праці з клавіатурою;
    • у разі необхідності виконувати обовязки секретаря керівника (організації, підприємства, установи), вести діловодство.
  • 3786. Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота в комп’ютерній мережі"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 10.01.2010

    Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» повинен вміти:

    • приймати участь під керівництвом спеціаліста в розробці математичних об'єктно-орієнтованих моделей ІС в умовах автоматизованого проектування та управління організаційно-економічними, конструкторсько-технологічними обєктами за допомогою операційних досліджень на виробництві, використовуючи процедури формального уявлення про об'єкти моделювання;
    • володіти нормативними документами щодо контрольних випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, вміти проводити контрольні випробовування апаратного та програмного забезпечення систем;
    • здійснювати перевірки, регулювання, настроювання та випробовування компонентів ІС після усунення причин їх нештатного функціонування згідно нормативно-технічної документації за допомогою відповідних методів та тестових програм;
    • розробляти пропозиції щодо удосконалення структури, електричної, функціональної схем та алгоритмічно-програмного забезпечення, методів діагностики технічного і функціонального стану та усунення несправностей;
    • володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
    • направляти до переробки складові частини ПС, засобів автоматики і управління.
  • 3787. Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота з Windows XP"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2010

    Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» повинен вміти:

    • приймати участь під керівництвом спеціаліста в розробці математичних об'єктно-орієнтованих моделей ІС в умовах автоматизованого проектування та управління організаційно-економічними, конструкторсько-технологічними обєктами за допомогою операційних досліджень на виробництві, використовуючи процедури формального уявлення про об'єкти моделювання;
    • володіти нормативними документами щодо контрольних випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, вміти проводити контрольні випробовування апаратного та програмного забезпечення систем;
    • здійснювати перевірки, регулювання, настроювання та випробовування компонентів ІС після усунення причин їх нештатного функціонування згідно нормативно-технічної документації за допомогою відповідних методів та тестових програм;
    • розробляти пропозиції щодо удосконалення структури, електричної, функціональної схем та алгоритмічно-програмного забезпечення, методів діагностики технічного і функціонального стану та усунення несправностей;
    • володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
    • направляти до переробки складові частини ПС, засобів автоматики і управління.
  • 3788. Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота з дисками та каталогами в Norton Commander"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 11.12.2009

    Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» повинен вміти:

    • використовуючи матеріали робочої документації, нормативні документи за допомогою спеціаліста вміти здійснювати організаційно-технічні заходи щодо підготовки та впровадження в дію ІС;
    • приймати участь під керівництвом спеціаліста в розробці математичних об'єктно-орієнтованих моделей ІС в умовах автоматизованого проектування та управління організаційно-економічними, конструкторсько-технологічними обєктами за допомогою операційних досліджень на виробництві, використовуючи процедури формального уявлення про об'єкти моделювання;
    • використовуючи нормативні документи під наглядом спеціаліста визначити порядок отримання, контролю ІС, їх збереження та передачі монтажній або науково-налагоджувальній організації;
    • використовуючи робочу документацію, за допомогою налагоджувально-вимірювальної апаратури і тестових програм проводити перевірку стану ІС;
    • виявляти причини нештатного функціонування а відмов ІС;
    • виявляти показники виконання функцій ІС засобами автоматики і управління;
    • використовуючи робочу документацію та результати перевірки стану ІС за допомогою спеціаліста оцінювати якість роботи ІС;
    • здійснювати доопрацювання програмного забезпечення та корекцію експлуатаційної документації; створювати необхідну документацію по завершенню робіт;
    • Використовуючи результати випробувальної експлуатації та скоректовану технічну документацію під наглядом та за допомогою спеціаліста вміти перевіряти відповідність побудованої ІС і засобів автоматики та управління вимогам технічного завдання;
    • використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста та технічних засобів вимірювань і тестування вміти виконувати монтаж та пусконалагоджувальні роботи;
    • вміти налагоджувати програмне забезпечення та випробовувати ІС і засоби автоматики та управління у комплексі з програмним забезпеченням;
    • використовуючи результати випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, за допомогою спеціаліста знаходити ефективні режими експлуатації; установлювати ефективні режими експлуатації; виявляти більш ефективні режими експлуатації та впроваджувати їх в експлуатацію;
    • володіти нормативними документами щодо контрольних випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, вміти проводити контрольні випробовування апаратного та програмного забезпечення систем;
    • Діагностувати технічний стан ІС і засобів автоматики та управління за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури, тестових програм;
    • виявляти причини нештатного функціонування та аварій обладнання систем, аналізуючи нормативно-технічну документацію і технічний стан обладнання;
    • виявляти причини нештатного функціонування ІС при експлуатації в екстремальних умовах, користуючись відповідними інструментальними засобами та тестовими програмами;
    • здійснювати перевірки, регулювання, настроювання та випробовування компонентів ІС після усунення причин їх нештатного функціонування згідно нормативно-технічної документації за допомогою відповідних методів та тестових програм;
    • розробляти пропозиції щодо удосконалення структури, електричної, функціональної схем та алгоритмічно-програмного забезпечення, методів діагностики технічного і функціонального стану та усунення несправностей;
    • забезпечувати надійне функціонування СПЗ в умовах експлуатації ППЗ, використовуючи систему захисту технічних і програмних засобів від несанкціонованого доступу до Технічних можливостей і операційного середовища користувача;
    • адаптувати ППЗ і проводити тестування ППЗ в умовах державних, міжвідомчих, прийомо-здавальних випробувань за допомогою сучасної технічної бази і відповідних інформаційних технологій;
    • вміти користуватись нормативними документами щодо реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС і засобів автоматики та управління в умовах користувача;
    • володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
    • використовуючи експлуатаційні документи вміти складати наряди на проведення робіт з експлуатації ІС, засобів автоматики та управління за допомогою чинних нормативних документів;
    • використовуючи суспільні фонди та спортивні споруди, за допомогою профспілок вміти організувати відновлення фізичних та моральних сил у підпорядкованому трудовому колективі;
    • використовуючи дані експлуатації ІС та її діагностики, за допомогою спеціаліста та комп'ютерних технологій вміти розробляти нові високоефективні алгоритми управління систем;
    • розробляти нові високоефективні алгоритми діагностування ІС, засобів автоматики та управління;
    • використовуючи нові високоефективні алгоритми ідентифікації, моделювання, проектування і управління та компютерні технології, за допомогою спеціаліста вміти розробляти більш досконалі апаратні та програмні засоби до ІС проблемно-орієнтованого спрямування;
    • Впроваджувати більш досконалі ІІС, засоби автоматики і управління для і задач синтезу/аналіз; об'єктів технічного, економічного, технологічного тощо призначення;
    • Використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста вміти розробляти технологію утилізації засобів автоматики і управління;
    • Використовуючи розроблену технологію, за допомогою технічного устаткування вміти виконувати демонтаж ПС;
    • Забезпечувати утилізацію за нормативними документами окремих частин системи;
    • Направляти до переробки складові частини ПС, засобів автоматики і управління.
  • 3789. Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота з панеллю керування"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.01.2010

    Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» повинен вміти:

    • використовуючи матеріали робочої документації, нормативні документи за допомогою спеціаліста вміти здійснювати організаційно-технічні заходи щодо підготовки та впровадження в дію ІС;
    • приймати участь під керівництвом спеціаліста в розробці математичних об'єктно-орієнтованих моделей ІС в умовах автоматизованого проектування та управління організаційно-економічними, конструкторсько-технологічними обєктами за допомогою операційних досліджень на виробництві, використовуючи процедури формального уявлення про об'єкти моделювання;
    • використовуючи нормативні документи під наглядом спеціаліста визначити порядок отримання, контролю ІС, їх збереження та передачі монтажній або науково-налагоджувальній організації;
    • використовуючи робочу документацію, за допомогою налагоджувально-вимірювальної апаратури і тестових програм проводити перевірку стану ІС;
    • виявляти причини нештатного функціонування а відмов ІС;
    • виявляти показники виконання функцій ІС засобами автоматики і управління;
    • використовуючи робочу документацію та результати перевірки стану ІС за допомогою спеціаліста оцінювати якість роботи ІС;
    • здійснювати доопрацювання програмного забезпечення та корекцію експлуатаційної документації; створювати необхідну документацію по завершенню робіт;
    • Використовуючи результати випробувальної експлуатації та скоректовану технічну документацію під наглядом та за допомогою спеціаліста вміти перевіряти відповідність побудованої ІС і засобів автоматики та управління вимогам технічного завдання;
    • використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста та технічних засобів вимірювань і тестування вміти виконувати монтаж та пусконалагоджувальні роботи;
    • вміти налагоджувати програмне забезпечення та випробовувати ІС і засоби автоматики та управління у комплексі з програмним забезпеченням;
    • використовуючи результати випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, за допомогою спеціаліста знаходити ефективні режими експлуатації; установлювати ефективні режими експлуатації; виявляти більш ефективні режими експлуатації та впроваджувати їх в експлуатацію;
    • володіти нормативними документами щодо контрольних випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, вміти проводити контрольні випробовування апаратного та програмного забезпечення систем;
    • Діагностувати технічний стан ІС і засобів автоматики та управління за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури, тестових програм;
    • виявляти причини нештатного функціонування та аварій обладнання систем, аналізуючи нормативно-технічну документацію і технічний стан обладнання;
    • виявляти причини нештатного функціонування ІС при експлуатації в екстремальних умовах, користуючись відповідними інструментальними засобами та тестовими програмами;
    • здійснювати перевірки, регулювання, настроювання та випробовування компонентів ІС після усунення причин їх нештатного функціонування згідно нормативно-технічної документації за допомогою відповідних методів та тестових програм;
    • розробляти пропозиції щодо удосконалення структури, електричної, функціональної схем та алгоритмічно-програмного забезпечення, методів діагностики технічного і функціонального стану та усунення несправностей;
    • забезпечувати надійне функціонування СПЗ в умовах експлуатації ППЗ, використовуючи систему захисту технічних і програмних засобів від несанкціонованого доступу до Технічних можливостей і операційного середовища користувача;
    • адаптувати ППЗ і проводити тестування ППЗ в умовах державних, міжвідомчих, прийомо-здавальних випробувань за допомогою сучасної технічної бази і відповідних інформаційних технологій;
    • вміти користуватись нормативними документами щодо реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС і засобів автоматики та управління в умовах користувача;
    • володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
    • використовуючи експлуатаційні документи вміти складати наряди на проведення робіт з експлуатації ІС, засобів автоматики та управління за допомогою чинних нормативних документів;
    • використовуючи суспільні фонди та спортивні споруди, за допомогою профспілок вміти організувати відновлення фізичних та моральних сил у підпорядкованому трудовому колективі;
    • використовуючи дані експлуатації ІС та її діагностики, за допомогою спеціаліста та комп'ютерних технологій вміти розробляти нові високоефективні алгоритми управління систем;
    • розробляти нові високоефективні алгоритми діагностування ІС, засобів автоматики та управління;
    • використовуючи нові високоефективні алгоритми ідентифікації, моделювання, проектування і управління та компютерні технології, за допомогою спеціаліста вміти розробляти більш досконалі апаратні та програмні засоби до ІС проблемно-орієнтованого спрямування;
    • Впроваджувати більш досконалі ІІС, засоби автоматики і управління для і задач синтезу/аналіз; об'єктів технічного, економічного, технологічного тощо призначення;
    • Використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста вміти розробляти технологію утилізації засобів автоматики і управління;
    • Використовуючи розроблену технологію, за допомогою технічного устаткування вміти виконувати демонтаж ПС;
    • Забезпечувати утилізацію за нормативними документами окремих частин системи;
    • Направляти до переробки складові частини ПС, засобів автоматики і управління.
  • 3790. Організація та методика проведення уроку з теми: "Створення і редагування макросів в інтерактивних документах засобами Word"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 18.12.2009

    Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» повинен вміти:

    • використовуючи матеріали робочої документації, нормативні документи за допомогою спеціаліста вміти здійснювати організаційно-технічні заходи щодо підготовки та впровадження в дію ІС;
    • приймати участь під керівництвом спеціаліста в розробці математичних об'єктно-орієнтованих моделей ІС в умовах автоматизованого проектування та управління організаційно-економічними, конструкторсько-технологічними обєктами за допомогою операційних досліджень на виробництві, використовуючи процедури формального уявлення про об'єкти моделювання;
    • використовуючи нормативні документи під наглядом спеціаліста визначити порядок отримання, контролю ІС, їх збереження та передачі монтажній або науково-налагоджувальній організації;
    • використовуючи робочу документацію, за допомогою налагоджувально-вимірювальної апаратури і тестових програм проводити перевірку стану ІС;
    • виявляти причини нештатного функціонування а відмов ІС;
    • виявляти показники виконання функцій ІС засобами автоматики і управління;
    • використовуючи робочу документацію та результати перевірки стану ІС за допомогою спеціаліста оцінювати якість роботи ІС;
    • здійснювати доопрацювання програмного забезпечення та корекцію експлуатаційної документації; створювати необхідну документацію по завершенню робіт;
    • Використовуючи результати випробувальної експлуатації та скоректовану технічну документацію під наглядом та за допомогою спеціаліста вміти перевіряти відповідність побудованої ІС і засобів автоматики та управління вимогам технічного завдання;
    • використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста та технічних засобів вимірювань і тестування вміти виконувати монтаж та пусконалагоджувальні роботи;
    • вміти налагоджувати програмне забезпечення та випробовувати ІС і засоби автоматики та управління у комплексі з програмним забезпеченням;
    • використовуючи результати випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, за допомогою спеціаліста знаходити ефективні режими експлуатації; установлювати ефективні режими експлуатації; виявляти більш ефективні режими експлуатації та впроваджувати їх в експлуатацію;
    • володіти нормативними документами щодо контрольних випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, вміти проводити контрольні випробовування апаратного та програмного забезпечення систем;
    • Діагностувати технічний стан ІС і засобів автоматики та управління за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури, тестових програм;
    • виявляти причини нештатного функціонування та аварій обладнання систем, аналізуючи нормативно-технічну документацію і технічний стан обладнання;
    • виявляти причини нештатного функціонування ІС при експлуатації в екстремальних умовах, користуючись відповідними інструментальними засобами та тестовими програмами;
    • здійснювати перевірки, регулювання, настроювання та випробовування компонентів ІС після усунення причин їх нештатного функціонування згідно нормативно-технічної документації за допомогою відповідних методів та тестових програм;
    • розробляти пропозиції щодо удосконалення структури, електричної, функціональної схем та алгоритмічно-програмного забезпечення, методів діагностики технічного і функціонального стану та усунення несправностей;
    • забезпечувати надійне функціонування СПЗ в умовах експлуатації ППЗ, використовуючи систему захисту технічних і програмних засобів від несанкціонованого доступу до Технічних можливостей і операційного середовища користувача;
    • адаптувати ППЗ і проводити тестування ППЗ в умовах державних, міжвідомчих, прийомо-здавальних випробувань за допомогою сучасної технічної бази і відповідних інформаційних технологій;
    • вміти користуватись нормативними документами щодо реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС і засобів автоматики та управління в умовах користувача;
    • володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
    • використовуючи експлуатаційні документи вміти складати наряди на проведення робіт з експлуатації ІС, засобів автоматики та управління за допомогою чинних нормативних документів;
    • використовуючи суспільні фонди та спортивні споруди, за допомогою профспілок вміти організувати відновлення фізичних та моральних сил у підпорядкованому трудовому колективі;
    • використовуючи дані експлуатації ІС та її діагностики, за допомогою спеціаліста та комп'ютерних технологій вміти розробляти нові високоефективні алгоритми управління систем;
    • розробляти нові високоефективні алгоритми діагностування ІС, засобів автоматики та управління;
    • використовуючи нові високоефективні алгоритми ідентифікації, моделювання, проектування і управління та компютерні технології, за допомогою спеціаліста вміти розробляти більш досконалі апаратні та програмні засоби до ІС проблемно-орієнтованого спрямування;
    • Впроваджувати більш досконалі ІІС, засоби автоматики і управління для і задач синтезу/аналіз; об'єктів технічного, економічного, технологічного тощо призначення;
    • Використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста вміти розробляти технологію утилізації засобів автоматики і управління;
    • Використовуючи розроблену технологію, за допомогою технічного устаткування вміти виконувати демонтаж ПС;
    • Забезпечувати утилізацію за нормативними документами окремих частин системи;
    • Направляти до переробки складові частини ПС, засобів автоматики і управління.
  • 3791. Організація та методики,проведення занять із застосування методів проблемного навчання
    Курсовой проект пополнение в коллекции 29.09.2010

    Відмінною рисою сучасної освіти є одночасне існування двох напрямів організації навчального процесу - традиційного та інноваційного. Сучасна українська дослідниця І. М. Дичківська визначає терміни «традиційне (нормативне) навчання» та «інноваційне навчання», що запропоновані групою вчених у доповіді Римському клубу (1978). Цей клуб звернув увагу світової наукової громадськості на неадекватність принципів традиційного навчання вимогам сучасного суспільства до особистості, її пізнавальних можливостей. «Інноваційне навчання трактувалось у цій доповіді як процес і результат навчальної та освітньої діяльності, що стимулює новаторські зміни в культурі, соціальному середовищі. Воно орієнтоване на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості, різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми». Слово «інновація» з'явилось у дослідженнях вчених XIX ст. й мало значення введення окремих елементів культури в інше середовище. Таке значення цього поняття збереглось у сучасній етнографії. Педагогічні інновації стали предметом уваги західноєвропейських учених ще в 50-ті роки XX ст. й лише наприкінці його стали активним компонентом усіх процесів, що відбувались у радянській системі освіти. Сучасні методи та прийоми навчання, інноваційні технології у вищих педагогічних навчальних закладах проаналізовані в працях таких українських вчених, як: А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак; у національних економічних університетах: О. В. Аксьонова, Л. В. Бабенко, Г. О. Ковальчук, В. А. Козаков, Л. О. Савенкова. Вітчизняні вчені В. Я. Бобров, Л. А. Медвідь, Н. А. Побірченко, О. В. Кукліна, Т. Б. Поясок присвятили свої праці дослідженню проблем економічної освіти й економічного виховання.

  • 3792. Ориентировка во времени детей дошкольного возраста
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.11.2009

    Все меры времени (минута, час, сутки, неделя, месяц, год) представляют определенную систему временных эталонов, где каждая мера складывается из единиц предыдущей и служит основанием для построения последующей. Поэтому знакомство детей с единицами измерения времени должно осуществляться в строгой системе и последовательности, где знание одних интервалов времени, возможность их определения и измерения служили бы основанием для ознакомления со следующими и раскрывали детям существенные характеристики времени: его текучесть, непрерывность, необратимость. В процессе разнообразных видов деятельности на детей воздействует весьма сложный комплекс раздражителей, в котором временные отношения являются лишь слабым и попутным компонентом. По учению И.П.Павлова, слабый раздражитель хотя и участвует в образовании временных связей в скрытом виде, но, взятый в отдельности, не вызывает последующей реакции. Поэтому время, чередование его определенных отрезков необходимо сделать предметом специального внимания детей, для чего надо организовать соответствующую деятельность, направленную на измерение времени при помощи приборов, демонстрирующих те или иные промежутки времени и их взаимосвязь. Такая деятельность создает наиболее благоприятные условия для формирования четких представлений о времени.

  • 3793. Ортобиотика – как здоровьесберегающая технология обучения
    Информация пополнение в коллекции 23.12.2009

    факторы уч. занятияуровни гигиенической рациональности уч. занятиярациональныйнедостаточно рациональныйнерациональныйПлотность урокане менее 60% и не более 75-80%85-90%более 90%Число видов учебной деятельности4 - 72 - 31 - 2Средняя продолжительность различных видов учебной деятельностине более 10 мин11-15 минболее 15 минЧастота чередования различных видов учебной деятельностисмена не позже чем через 7-10минсмена через 11-15 минсмена через 15-20 минЧисло видов преподаванияне менее 321Чередование видов преподаванияне позже чем через 10-15 минчерез 15-20-минне чередуютсяНаличие эмоциональных разрядок2 - 31нетМесто и длительность применения ТСОв соответствии с гигиеническими нормамис частичным соблюдением гигиенических нормв произвольной формеЧередование позыпоза чередуется в соответствии с видом работы. Преподаватель наблюдает за посадкой студентовимеются случаи несоответствия позы виду работы, преподаватель иногда контролирует посадку студентовчастые несоответствия позы виду работы, поза не контролируется преподавателемФизкультминутки21отсутствуютПсихологический климатпреобладают положительные эмоцииимеются случаи отрицательных эмоцийпреобладают отрицательные эмоцииМомент снижения учебной активностине ранее чем через 40 мин.не ранее чем через 35-37 мин.менее чем через 30 мин.

  • 3794. Освіта – основа розвитку особистості
    Курсовой проект пополнение в коллекции 19.12.2010

    Наведемо приклади деяких дидактичних принципів і правил їх реалізації:

    1. ПРИНЦИП СВІДОМОСТІ І АКТИВНОСТІ - дійсну сутність людини складають глибоко і самостійно осмислені знання, що набуваються шляхом інтенсивного напруження власної розумової діяльності.
    2. Досягайте ясного розуміння учнями цілей і задач подальшої роботи. Навчайте так, щоб учень розумів, що, навіщо і як треба робити, і ніколи механічно не виконував навчальних дій, попередньо глибоко не усвідомив їх.
    3. При навчанні використовуйте всі види і форми пізнавальної діяльності, поєднуючи їх і враховуючи вікові можливості учнів.
    4. Досягайте розуміння учнями кожного слова, речення, не використовуйте понять, на розкриття змісту яких ви не розраховували.
    5. Використовуйте силу взаємонавчання учнів. Те, що говорить товариш, часто краще і легше сприймається, ніж те, що говорить вчитель.
    6. Ширше використовуйте в навчанні практичні ситуації, що вимагають від учнів самостійного бачення, виявлення, розуміння і пояснення розходження між фактами, що спостерігаються, і їх науковим поясненням.
    7. Нічому не слід навчати, спираючись на один авторитет, але всьому треба вчити за допомогою доказів, що ґрунтуються на почутті і розумі.
    8. Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, вчить їх навчатись.
    9. Контролюйте фактори, що відволікають учнів від обєкта навчання, як внутрішні (розсіяність думки, заняття сторонніми справами), так і зовнішні (запізнення, порушення дисципліни).
    10. Навчайте учнів думати і діяти самостійно. Не допускайте постійного підказування, переказування і копіювання. Слід якомога частіше використати запитання “Чому?”, щоб навчити учнів мислити причинно.
    11. Досягайте всебічного аналізу проблем, вирішення задач різними способами, частіше практикуйте творчі завдання.
    12. ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ - навчання здійснюється успішніше, коли ґрунтується на безпосередньому спостереженні і вивченні цих предметів, явищ і подій, оскільки у більшості людей органи зору мають найбільшу чуттєвість до прийняття інформації
    13. Використовуйте в навчанні той факт, що запамятовування ряду предметів, представлених в зображенні (на картинках і моделях) відбувається краще, легше і скоріше, ніж того ж ряду, але представленого у словесній формі, усній чи письменній.
    14. Все, що можливо, слід представляти для сприйняття почуттями, а саме: те, що можна побачити для сприйняття зором, те, що можна почути слухом, пахощі нюхом, те, що можна скуштувати смаком, до чого можна доторкнутись шляхом дотикання.
    15. Не забувайте, що поняття і абстракції краще усвідомлюються, коли підкріпляються конкретними фактами, прикладами і уявленнями.
    16. Використовуйте наочність не тільки як ілюстрацію, але і як самостійне джерело знань.
    17. Ніколи не обмежуйтесь тільки наочністю. Тільки в сукупності із словом наочність являє собою джерело чітких і правильних уявлень про предмети і явища, що вивчаються.
    18. При застосуванні наочних засобів не обмежуйтесь спостереженням явних ознак предметів і явищ, а звертайте увагу учнів на основні, суттєві властивості.
    19. Намагайтеся залучити учнів до виготовлення наочних засобів. Від цього наочність подвоюється.
    20. Використовуйте сучасні засоби (навчальне телебачення, відео- аудіотехніку, проектори, код оскопи та інше) тільки тоді, коли досконально ними оволодієте.
    21. Памятайте, що наочність сильнодіючий засіб, який потребує уважного планування ретельного дозування. При занадто му використанні може увести учнів от головного, підмінити ціль яскравим засобом.
    22. При надмірному захопленні створенням уявлень учнів це стає перепоною глибокому оволодінню знаннями, розвитку абстрактного мислення учнів.
    23. ПРИНЦИП СИСТЕМАТИЧНОСТІ І ПОСЛІДОВНОСТІ - людина тільки тоді володіє дійсним знанням, коли в її мозку відображується чітка картина зовнішнього світу, що являє систему взаємоповязаних понять
    24. Використовуйте в навчанні схеми і плани. Розподіляйте зміст навчального матеріалу на логічно завершені частини, послідовно їх реалізуйте, привчайте до цього учнів.
    25. Не порушуйте систему ані в змісті, ані в засобах навчання. Терміново ліквідуйте порушення, або змінюйте саму систему.
    26. Покажіть, що навчальний предмет зменшена копія науки, практичної діяльності. Постійно використовуйте міжпредметні звязки.
    27. Забезпечуйте послідовність між попереднім і подальшим навчанням: повторюйте і вдосконалюйте попереднє, показуйте учням перспективи їх майбутнього.
    28. Складайте з учнями структурно-логічні схеми навчального матеріалу, що полегшують процес засвоєння знань.
    29. Плануйте навчання не тільки на одне заняття, а не весь період навчально-виховного процесу.
    30. В кінці уроку, теми обовязково узагальніть свої думки, сформулюйте підсумки, висновки, періодично проводьте узагальнюючі заняття.
    31. Досягайте від учнів структурованих усних і письмових відповідей.
    32. Памятайте, що сформована система знань найважливіший засіб запобігання їх забування. Забуті знання швидше відтворюються в системі, ані ж поза нею.
    33. Дотримуйтеся фізичних норм розумової активності учнів, плануйте її спади і підйоми.
    34. ПРИНЦИП МІЦНОСТІ - оволодіння змістом навчання досягається не тільки при його всебічному осмисленні, але й при тривалому зберіганні у памяті найважливіших його компонентів.
    35. Економно ставтеся до памяті учнів не вимагайте від них запамятовування малоцінної інформації, не допускайте перевантаження памяті.
    36. Перешкоджайте закріпленню в памяті неправильно сприйнятої інформації або того, що учень не зрозумів. Памятайте, що на довго запамятовується і може бути при необхідності пригадана лише добре осмислена інформація.
    37. Не треба вимагати від учнів запамятовування матеріалу, що має допоміжний характер. Краще привчити їх використовувати різні довідники, словники, енциклопедії і т.п.
    38. Скорочуйте кількість одиниць інформації, що запамятовується. Учню важко запамятати 10 речень, але якщо їх поділити на 3 абзаци, основна інформація запамятається краще. Взагалі, гарно структурована інформація запамятовується краще.
    39. Памятайте, що забування того, що вивчалося найбільша відразу ж після вивчення, тому кількість повторювань інформації повинна бути зворотно пропорційною часу після її вивчення.
    40. Оскільки емоційна і образна память часто глибші за словесну, підкріплюйте абстрактну інформацію образними явленнями і стимулюйте позитивні емоції учнів під час завчання.
    41. Не переходьте до вивчення нового, попередньо не сформувавши цікавості і позитивного ставлення до нього.
    42. Ширше використовуйте форми взаємоперевірки навчального матеріалу це дозволяє позбавитись зайвого емоційного напруження, що звичайно відчуває учень перед викладачем, і дозволить краще повторити навчальний матеріал.
    43. Розвивайте память учнів, навчить їх використовувати різні мнемотехнічні прийоми, що полегшують запамятовування.
    44. При повторі навчального матеріалу не намагайтеся проводити це по тій же схемі, що і навчання. Надайте можливість учням розглянути матеріал з різних боків, під різними кутами зору.
    45. ПРИНЦИП НАУКОВОСТІ - учням потрібні надаватись для засвоєння тільки дійсні, перевірені наукою і практикою знання
    46. Вчитель повинен бути ознайомлений з сучасними досягненнями педагогіки, психології, методики, а також тієї сфери людського досвіду, яку він викладає.
    47. В звязку із пануванням в сьогоднішньому світі вербальної інформації, прагніть до розвитку в учнях абстрактного мислення, знайомте учнів с сучасними науковими поглядами і теоріями.
    48. Виховуйте в учнях дидактичний підхід до предметів і явищ, що вивчаються, пояснюйте неоднозначність тлумачення багатьох наукових понять, багатоваріантність вирішення задач, різноманітність підходів і точок зору до вивчення тих чи інших обєктів.
    49. В методах викладання відображайте методи наукового пізнання, розвивайте мислення учнів, застосовуйте творчу, пошукову роботу в навчанні.
    50. Систематично інформуйте учнів про нові досягнення в науці, техніці, культурі, застосовуйте нову термінологію, повязуйте нові досягнення з системою знань, що формується.
    51. Не пропускайте нагодити розповісти учням про з біографіями видатних вчених, їх внеском в розвиток науки.
    52. Привертайте учнів до обговорення дискусійних наукових проблем, в досяжній формі пояснюючи їх сутність.
    53. Не допускайте невірного тлумачення наукових термінів. Використовуйте однозначно незначну їх кількість, пояснюючи учням їх сутність.
    54. Заохочуйте наукову роботу учнів, знайомте їх з технікою експериментальної і дослідної роботи, алгоритмами вирішення винахідницьких завдань, опрацювання першоджерел, довідкових і архівних матеріалів.
    55. Розкривайте генезис наукового знання, пояснюйте хід відкриття і пізнання того чи іншого явища.
    56. ПРИНЦИП ДОСЯЖНОСТІ - досяжним для людини є лише те, що відповідає її обсягу знань, вмінь, способів мислення.
    57. В навчанні потрібно рухатись від легкого до важкого, від відомого до невідомого, від простого до складного.
    58. При навчанні вивчайте та добре розумійте рівень підготовленості і розвитку учнів, спирайтеся на їх можливості.
    59. Намагайтеся, щоб зміст і способи навчання трохи опереджали можливості учнів, щоб навчання було важким, але досяжним.
    60. Враховуйте індивідуальні можливості учнів і диференціюйте завдання для різних категорій учнів.
    61. При вивченні нового і складного матеріалу спирайтеся на сильних учнів, при повторенні закріпленні на слабких.
    62. Памятайте, що краще дати менше матеріалу, але досягти максимального засвоєння його учнями.
    63. Досягайте ясності свого викладу і мови: чітко і однозначно формулюйте поняття, запобігайте монотонності, навчайте образно, використовуючи яркі факти, приклади з життя і літератури.
    64. Досяжність не означає легкості навчання, вчитель не повинен максимально полегшити навчання, надавши всі необхідні знання. Завдання вчителя направити учнів на самостійну роботу, пояснивши лише самі незрозумілі і складні моменти.
    65. Широко використовуйте аналогію, порівняння, співставлення, протиставлення: надайте поштовх мислі учня.
    66. Навчання потребує певного напруження. Коли воно відсутнє, учні відвикають працювати на повну силу. Тому встановіть оптимальний режим навчання, щоб не затримувати сильних і розвивати швидкість дії у середніх і слабких.
    67. ПРИНЦИП ЗВЯЗКУ ТЕОРІЇ З ПРАКТИКОЮ - практика критерій істини, джерело пізнавальної діяльності і галузь застосування результатів навчання, тому ефективність і якість навчання перевіряється, підтверджується і спрямовується практикою.
    68. Доводьте практичну необхідність знань, що надаються. Знаходьте і демонструйте учням різноманітні сфери застосування змісту навчання. Постійно повязуйте знання з життям.
    69. Постійно розкривайте діалектичний звязок науки і практики. Показуйте, що наука розвивається під впливом практичних потреб, а практика вимагає наукових знань.
    70. Привчайте учнів перевіряти і застосовувати свої знання на практиці. Постійно використовуйте навколишній світ і як джерело знань, і як сферу їх практичного застосування.
    71. Не повинно бути ні одного заняття, ні одного завдання, що не мало б практичного значення.
    72. Привчайте учнів до послідовної, організованої і дисциплінованої навчальної діяльності, викликайте у учнів свідоме і позитивне ставлення до праці, необхідності докладання зусиль для формування практичних вмінь і навичок.
    73. Памятайте, що в ході практичної діяльності засвоюється 80-85% знань. Тому надавайте можливість учням відрізу ж перевірити набуті знання на практиці.
    74. Заохочуйте спроби учнів щось змінити, вдосконалити, вигадати, спробуйте впроваджувати найцінніші ідеї.
    75. Пропонуйте учням для вирішення завдання, що мають практичне значення і близько повязані з їх інтересами.
    76. Застерігайте учнів від переоцінювання практики і недооцінювання теорії. Постійно підкреслюйте їх взаємозвязок.
    77. Розповідайте учням про нові сучасні технології, прогресивні методи праці, сучасні виробничі відносини.
  • 3795. Освіта в Китаї
    Информация пополнение в коллекции 15.09.2010

    Ó ñâîþ ÷åðãó, Êèòàé àêòèâíî ïðèâåðòຠ³íîçåìíèõ ôàõ³âö³â ³ âèêëàäà÷³â â óí³âåðñèòåòè ³ òåõíîïàðêè.  êðà¿í³ â 2000 ðîö³ ³ñíóâàëî ïîíàä 120 çîí ðîçâèòêó ³ îñâîºííÿ íîâèõ òåõíîëîã³é (òåõíîïàðê³â); íàéñòàð³øèé ³ íàéá³ëüøèé ç íèõ çíàõîäèòüñÿ â Ïåê³í³. Ñèñòåìó îñâ³òè â Êèòà¿ ÷àñòî êâàë³ô³êóþòü ÿê "ïðàãìàòè÷íó", "åãàë³òàðíó", "äåìîêðàòè÷íó" äî öèõ âèçíà÷åíü âàðòî äîäàòè ñëîâî "ñåëåêòèâíà". ³ðîã³äí³ñòü ä³ñòàòèñÿ äî á³ëüø âèñîêèõ ñòóïåí³â îñâ³òè äëÿ ñåðåäíüîãî êèòàéöÿ íåâåëèêà : â ðåçóëüòàò³ öþ ìîæëèâ³ñòü ðåàë³çóþòü, ÿê ïðàâèëî, ëèøå íàéçä³áí³ø³ ó÷í³. Âñòóï æå äî ÂÓÇÓ - ñïðàâæíº ñâÿòî äëÿ òàëàíîâèòîãî âèïóñêíèêà ñåðåäíüî¿ øêîëè âèùîãî ñòóïåíÿ: êîíêóðñè â îêðåì³ óí³âåðñèòåòè äîñÿãàþòü 200-300 ÷îëîâ³ê íà ì³ñöå. Îáäàðîâàí³ ä³òè ³ ìîëîä³ ëþäè â Êèòà¿, ÿê ïðàâèëî, êîðèñòóþòüñÿ ð³çíèìè ï³ëüãàìè ïðè ïðîñóâàíí³ ïî îñâ³òí³ì "ñõîäàì" - äî ¿õ ïîñëóã äåðæàâí³ ñòèïåí䳿, ñóáñè䳿 ï³äïðèºìñòâ, îðãàí³çàö³é ³ òîìó ïîä³áíå. Ïëàòíà îñâ³òà ïîêè ùî íå îòðèìàëà äóæå øèðîêîãî óïðîâàäæåííÿ, ïðè öüîìó ó Âóçè "ïëàòíèêè" ïîñòóïàþòü íà çàãàëüíèõ ï³äñòàâàõ. ×àñò³øå çóñòð³÷àºòüñÿ îïëàòà íàâ÷àííÿ ï³äïðèºìñòâîì, íà ÿêîìó ïðàöþâàâ ñòóäåíò. Á³ëüø³ñòü æå ñòóäåíò³â ä³ñòຠâèùó îñâ³òó áåçêîøòîâíî. Âèá³ðêîâ³ñòü ñèñòåìè âèùî¿ îñâ³òè âèÿâëÿºòüñÿ ùå â îäíîìó ïóíêò³: Âóçè êðà¿íè ðîçä³ëåí³ íà äåùî ³ºðàðõ³÷íèõ êàòåãîð³é. Çàëåæíî â³ä ÷èñëà áàë³â, îòðèìàíèõ íà âèïóñêíîìó øê³ëüíîìó ³ñïèò³ (ùî ïðîâîäèòüñÿ â Êèòà¿ îäíî÷àñíî ïî âñ³é êðà¿í³), ìàéáóòí³é àá³òóð³ºíò ìîæå ïðåòåíäóâàòè íà äîïóñê äî âñòóïíèõ ³ñïèò³â ëèøå äî ÂÓÇÓ â³äïîâ³äíî¿ íàáðàíèì áàëàì êàòåãî𳿠(àáî á³ëüø íèçüêî¿ êàòåãîð³¿, ùî, çðîçóì³ëî, íå çàáîðîíÿºòüñÿ).

  • 3796. Освіта в Японії
    Дипломная работа пополнение в коллекции 02.09.2010

    Âåëèêó óâàãó íàäàºòüñÿ â ßïîí³¿ äîøê³ëüí³é îñâ³ò³, àäæå çã³äíî çàòâåðäæåííÿì ïñèõîëîã³â, äî ñåìè ðîê³â ëþäèíà îäåðæóº 70% çíàíü ³ ëèøå 30% - çà âñå ïîäàëüøå æèòòÿ.  äèòèíñòâ³ çàêëàäàºòüñÿ óì³ííÿ äèòèíè êîíòàêòóâàòè ç ³íøèìè ëþäüìè, à öå â ÿïîíñüêîìó ñóñï³ëüñòâ³, çîð³ºíòîâàíîìó íà ö³ííîñò³ êîëåêòèâó, äóæå âàæëèâî. Äîøê³ëüíà îñâ³òà çà òðàäèö³ºþ ïî÷èíàºòüñÿ â ñ³ì'¿. Áàãàòî õòî ç ÿïîíîê ãîâîðèòü ïðî òå, ùî âèõîâàííÿ ä³òåé öå âñå ùî ¿ì íåîáõ³äíî çðîáèòè, ùîá ¿õ æèòòÿ áóëî “³ê³ãà³” - ìຠñåíñ. Âçàºìî䳿 ç ³íøèìè ëþäüìè ä³òè â÷àòüñÿ â ñ³ì'¿, ñïîñòåð³ãàþ÷è çà ñâî¿ìè áàòüêàìè, ïðîòå ïðàêòèêà çàëó÷åííÿ ä³òåé äî ãðóïîâèõ ö³ííîñòåé çä³éñíþºòüñÿ â äèòÿ÷èõ ñàäàõ ³ øêîëàõ. ßïîíñüê³ âèõîâàòåë³, íàâ÷àþ÷è ä³òåé âçàºìî䳿, ôîðìóþòü ¿õ â ìàëåíüê³ ãðóïè (õàí), ùî º íàéâàæëèâ³øîþ â³äì³òíîþ îñîáëèâ³ñòþ îðãàí³çàö³¿ äîøê³ëüíîãî âèõîâàííÿ. Ö³ ãðóïè ìàþòü ñâî¿ ñòîëè, ñâî¿ âëàñí³ ³ìåíà, âèáèðàí³ ñàìèìè ä³òüìè, ùî ñïîíóêຠ¿õ óõâàëþâàòè ð³øåííÿ, âðàõîâóþ÷è áàæàííÿ âñ³õ ÷ëåí³â ãðóïè, ³ ñëóæàòü ñâîºð³äíèì ï³äðîçä³ëîì äëÿ ñï³ëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ãðóïè (6-8 ÷îëîâ³ê îáîõ ïîëîâè) ôîðìóþòüñÿ íå çà çä³áíîñòÿìè, à â³äïîâ³äíî äî òîãî, ùî ìîæå çðîáèòè ¿õ ä³ÿëüí³ñòü åôåêòèâíî¿. ijòÿì ùåïèòüñÿ áåçë³÷ íàâèê³â: ÿê äèâèòèñÿ íà ñï³âáåñ³äíèêà, ÿê âèðàçèòè ñåáå ³ âðàõóâàòè äóìêè îäíîë³òê³â.

  • 3797. Освіта України як складова світового і європейського простору
    Информация пополнение в коллекции 21.01.2011

    Побудова і функціонування суспільства означає необхідність високого рівня взаємодії між державним, комерційним і громадським секторами та перетворення їх на надійних партнерів, спроможних розвязати будь-які проблеми та провести в вищій освіті необхідні реформи. Їх можна узагальнити за такими основними напрямами:

    1. організаційна й інституціональна диверсифікація вищої освіти і перехід в обмежений термін від концентрованої освіти до моделі «освіти протягом життя», в якій використовуються модульні технології, простежується звязок між усіма ступенями освітньої системи, декларується доступність освіти для всіх бажаючих;
    2. адаптація до потреб економіки і ринку праці через радикальне оновлення навчальних програм, підвищення ролі наукових досліджень у вищих навчальних закладах з запровадженням їх результатів у навчальний процес, застосуванням міждисциплінарних програм, зростанням ролі міжнародних освітніх програм;
    3. формування ціннісних орієнтирів, що можуть обєднувати учасників освітнього процесу, через впровадження академічного етносу виховання студентів на основі громадянськості, захисту суспільних цінностей, розуміння, інтерпретації, збереження і розвитку національних, регіональних, світових культур в умовах плюралізму;
    4. взаємозвязок з ринком праці на принципах партнерства та активної взаємодії академічного співтовариства з економічними партнерами в технічному розвитку, викладанні, організації навчання, створенні нових освітніх установ, формуванні нової професійної структури;
    5. рух від поняття кваліфікації до поняття компетенції та розгляд якості освіти як загального чинника всіх освітніх реформ.
  • 3798. Освітні технології підготовки спеціаліста на інженерно-педагогічних (індустріально-педагогічних) факультетах
    Дипломная работа пополнение в коллекции 20.10.2010

    У рамках першого етапу навчання, оволодіння знаннями рецептурного характеру відбувається безпосередньо на виробництві, а основною формою є повторення, наслідування на практиці реалізованої майстром системи діяльності. Ця виробнича діяльність у буквальному значенні є практичною - вона прототип наших практичних занять або лабораторних робіт. На другому етапі створюються передумови переносу процесу навчання в особливі навчальні заклади. Тому що основною задачею підготовки при цьому залишається передача знань і в цьому змісті знання збігаються з інформацією, ведучим засобом навчання стає слово, лекція: викладач читає учень запам'ятовує. Лекція зринула з практики середньовічного університету, у якому вона була добре "обкачана" і є основною формою навчальної роботи. Лекція стає ведучою формою навчальної діяльності і в інженерних навчальних закладах, а лабораторні і практичні заняття її підкріплюють. Важливо звернути увагу на те, що стосовно нової і ведучої форми навчальної діяльності попередні види навчальної діяльності не зникають: міняються їхні функції, з основних вони стають допоміжними стосовно нового системоутворюючому факторові. Наукова праця в навчальних закладах можлива, але насамперед вона розглядається як умова професійного росту викладачів і підготовки найбільш здатних студентів до дослідницької роботи, але на другому рівні вона не робить істотного впливу на зміст навчального процесу. У втузах формуються як би дві незалежні лінії: навчальна і наукова праця. Створюються передумови для появи людей, що спеціалізуються тільки на науковій праці або тільки на викладанні - "учителів". Відносини зі споживачами фахівців формальні, більш активні вони по лінії наукової праці.

  • 3799. Освоение детьми старшего дошкольного возраста системы знаний о человеке посредством моделей
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.12.2008

    Задачи:

    1. вызывать у детей радость от осознания себя частью живой природы, единения с ней;
    2. развивать, углублять интерес к природе живой и неживой;
    3. воспитывать уважение и интерес к физической стороне своей жизни;
    4. воспитывать уважение к физическим различиям между людьми;
    5. воспитывать внимательное отношение к своему здоровью и здоровью окружающих людей как предпосылке здорового образа жизни; содействовать положительному восприятию своего физического «Я».
    6. углубить представления об общих признаках живых существ: чувствительности, дыхании, питании, движении, росте, формируя элементарное представление о строении и функциях внутренних органов и систем человека;
    7. сформировать первоначальные понятия о путях созидания своего здоровья;
    8. воспитывать уважение к матери, которая дает новую жизнь, закладывать основы отношения к семье как к важнейшей ценности. Формировать элементарные представления о размножении человека, животных, растений.
    9. Воспитывать у дошкольников любовь к жизни во всех ее проявлениях; стремление сохранять живые существа и среду их обитания;
    10. Формировать представления о взаимосвязях неживой и живой природы, человека.(2.с.287)
  • 3800. Освоение ребенком звукового строя языка
    Курсовой проект пополнение в коллекции 06.06.2012

    В психолингвистике последних лет детская речь выделилась в отдельную отрасль: онтогенез речи (детская речь) или онтолингвистика. По этой проблеме проводятся международные симпозиумы, пишутся специальные учебники. Ребенок без специального обучения со стороны взрослых осваивает язык к четырем годам. При освоении языка ребенок делает множество ошибок, которые обусловлены тем, что он пытается применить ко всему говоримому наиболее общие правила. Возникает даже так называемый "промежуточный язык". Многие ошибки детей типичны, и зависят от их возраста и уровня языкового развития. Словотворчество детей отражает творческий характер языка и также подчиняется определенным закономерностям. Великий писатель Корней Чуковский, находясь в постоянном окружении сначала своих малолетних детей, а потом - своих внуков и - многочисленных правнуков, наблюдая за детьми, пишет книгу, которая называется "От двух до пяти". За свою сорокалетнюю деятельность Чуковский собрал огромный материал по развитию детей дошкольного возраста, показывающий последовательные ступени нормального развития ребенка в освоении родной речи и умственных способностей. Он показал, чего не надо делать педагогам, вносящим, как правило, отсебятину в нормальное развитие и тем самым чаще всего препятствующих ему. Из ребенка сразу хотят сделать взрослого, не учитывая, что процесс его развития - долгий и сложный процесс, который не позволяет пропускать необходимые промежуточные стадии. Корней Иванович Чуковский подчеркивал творческую силу ребенка, его поразительную чуткость к языку, которые выявляются особенно ярко в процессе словотворчества. Словотворчество, как усвоение обычных слов родного языка, имеет в своей основе подражание тем речевым стереотипам, которые дают детям окружающие люди. Ни одно "новое" детское слово нельзя считать абсолютно оригинальным, в словаре ребенка обязательно есть образец, по которому это слово и построено. Таким образом, усвоение речевых шаблонов и здесь является основой. Использование приставок, суффиксов, окончаний в новых словах детей всегда строго соответствует законам языка и грамматически всегда правильно - только сочетания неожиданны. Изменяя наши слова, ребенок чаще всего не замечает своего словотворчества и остается в уверенности, будто правильно повторяет услышанное. Какие же ошибки наиболее типичны и чем они интересны? Труднее всего детям даются глаголы, например: - Хватит спать! Давай вставай! - Вставаю, вставаю! Или - Ну что, нарисовал? - Нет, еще рисоваю! Такая форма глаголов не изобретена ребенком, он ведь постоянно слышит: ломаю - ломаешь; жую - жуешь; хватаю - хватаешь и т.д. Конечно, малышу намного проще использовать одну стандартную форму глагола. Поэтому, несмотря на поправки взрослых, ребенок упорно говорит по-своему. В основе этих ошибок, следовательно, лежит подражание часто употребляемой форме глагола, по образцу которой ребенок изменяет и все другие глаголы. Иногда такое подражание происходит по образцу только что услышанной формы глагола. Например, я говорила своей трехлетней дочери: "Риммочка, принеси, пожалуйста, мне расческу, я тебя причешу". А она в ответ: "Нешу, нешу!" Иногда дети, смутно услышав новое слово, убеждены, что запомнили его правильно. И думая, что повторяют это слово правильно, придумывают совершенно новое. - Положите мне на голову холодный мокресс! Он как бы сказал себе, что мокресс - это мокрая тряпка. Ведь не знает младенец латинского слова "копрессио" (сжатие) от которого происходит "компресс". - У мамы сердечко болела, и она пила болерьянку. Ребенок бессознательно требует, чтобы в звуке был смысл, чтобы в слове был живой, осязаемый образ; а если его нет, ребенок сам придаст непонятному слову желательный образ и смысл. Вентилятор у него - вертилятор; паутина - паукина. Опять вспоминаются слова моей дочери. Когда я выходила из ванной, она кричала мне вместо: "С легким паром!" - "С капитаном!" А Кореней Чуковский приводит такой пример своей трехлетней дочери. Услышав две строчки из стихотворения "Мойдодыр": И сейчас же щетки, щетки Затрещали, как трещотки… - Его дочь пыталась осмыслить их при помощи такой трансформации: И сейчас же щетки, щетки Затрещали, как три тетки. Еще одна четырехлетняя девочка услышала песню: Хоть ты сватай, хоть не сватай, Все равно тебя люблю… - На следующий день спела эту песню своей кукле: Хоть ты с ватой, хоть без ваты, Все равно тебя люблю. Случается и так, что в погоне за смыслом, ребенок приходит к глубокой бессмысленности. Услышав, например, песню, которая начиналась словами: Царь дрожащего творенья, - ребенок поет так: Царь, дрожащий от варенья. Для ребенка так гораздо понятнее, чем то, что он услышал от взрослых. Или вот еще: Мать причесывает четырехлетнюю Люду и нечаянно дергает ее волосы расческой. Люда хнычет, готова заплакать. Мать говорит в утешение: - Терпи, казак, атаманом будешь! Вечером Люда играет с куклой, причесывает ее и повторяет: - Терпи, коза, а то мамой будешь! Также дети умудряются заменять слова-действия словами-предметами. Копатка - это то, чем копают. Колоток - это то, чем колотя. И наоборот существительное превращают в глагол. - Отскорлупай мне яйцо. - Папа алекает по телефону. И здесь ребенок поступает в полном соответствии с нормами русского языка. Ведь в нашем родном языке есть слова - глаголы, произведенные от имен существительных. Остолбенеть - от слова столб. Поцеловать - от слова поцелуй. Кричать - от слова крик. Стучать - от слова стук. Тормозить - от слова тормоз. Так же от имен прилагательных: Краснеть - от слова красный; Твердеть - от слова твердый и т.д. И от междометий: хихикать, гавкать, кукарекать. Очень часто дети сталкиваются с трудностями, когда начинают изменять существительное по падежам. Они не понимают, почему столы - столов, а стулья - стульев? Не справляясь со сложностью грамматики русского языка, малыши образуют падежные окончания по какому-нибудь уже усвоенному образцу. "Возьмем все стулья и сделаем поезд", - предлагает трехлетний Женя своему приятелю. "Нет, - возражает тот, - здесь мало стулов". А вот Гера 3 лет 8 месяцев уже хорошо запомнил, что множественное число от слова "стул" - "стулья" и говорит: "У меня в комнате два стулья?" Когда в речи ребенка появляется творительный падеж, малыш долгое время образует его по шаблонной схеме путем присоединения к корню имени существительного окончание "-ом" независимо от рода существительного. - Мама шьет иголком. - Я играю с кошком. И т.д., т.е. по образцу склонения имен существительных мужского рода. Дети часто делают ошибки в родовых окончания имен существительных: "людь" (человек), "лошадиха" (лошадь). У четырехлетнего Севы отец - врач, но сам он, когда вырастет, будет "прач" (по его мнению, "прач" - это мужчина - прачка), так как ему ужасно нравится мыльная пена и пузыри. Трехлетнюю Люсю, напротив, прельстила профессия врача, и она решила, что когда будет большая, то станет "врачкой". Или: - Что ты ползешь, как черепаха? - говорят мальчику. А он отвечает: - Я не черепаха, а я черепах. - Синица - тетенька, а дяденька - синиц. Очень часто дети отрывают приставки от корня, вот что получается: - Ты такой неряха! - Нет, я ряха! Или: - Не плачь, он ударил тебя нечаянно. - Нет, чаяно! Иногда дети присоединяют предлоги к словам. Я еще не встречала таких малышей, которые не говорили бы слово "вунитаз". Очень типичны ошибки, которые дети делают в употреблении сравнительной степени имен прилагательных. В этом случае опять четко проявляется подражание ранее усвоенной форме. Мы говорим: "смешнее", "веселее", "бодрее" и т.д. Большинство имен прилагательных в сравнительной степени имеют именно такую форму, поэтому не удивительно, что мы слышим от малышей: хорошее, плохее, короткее и т.д. Ребятишки без всякого смущения образуют сравнительную степень даже от имен существительных. "А у нас есть сосны в саду!" - "Ну и что? А наш сад все равно сосне!" Иногда детям удается даже перекрещивать два слова. - Я поломою. (Мою пол.) - Смотри, какая жукашечка ползет! (Жук и букашечка.) - Мама, я боюсь, на полу паукан! (Паук и таракан.) К каждой маме ребенок в возрасте четырех лет пристает с такими вопросами: - Почему ручей? Надо бы журчей. Ведь он не ручит, а журчит. - Почему ты говоришь: ногти? Ногти у нас на ногах. А которые на руках - это рукти. - Почему ты говоришь: рыба клюет? Никакого клюва у нее нет. Нет такого ребенка, который в известный период своего духовного роста не задавал бы подобных вопросов. Этот период характеризуется самым пристальным вглядыванием в конструкцию каждого слова. О чем бы мы ни говорили с ребенком, мы не должны забывать, что он, впитывает в себя наши слова и требует, чтобы в них была безупречная логика. Мать рассердилась и сказала трехлетнему Ване: - Ты мне всю душу вымотал! Вечером пришла соседка. Мать, разговаривая с нею, пожаловалась: - У меня душа болит. Ваня, игравший в углу, рассудительно поправил ее: - Ты же сказала, что я тебе всю душу вымотал. Значит, у тебя души нет, и она не может болеть. Ведь ему еще не понять, что такое душа, но по своему трехлетнему опыту он знает, что, если что-то выпито, вылито, вымотано, оно перестает существовать. Ребенок бракует слова, если они не совпадают с его логикой: - Корова не бодает, а рогает. - Гуси идут гуськом, а утки - утьком. Иногда придумывают определения неизвестным им словам. Кочерга - жена кочегара. Судак - тот, которого судят. Начальная школа - это где начальники учатся. Дети все воспринимают буквально. Например, отец угрожающе говорит своему сыну: "Покричи у меня еще!" - сын принимает эту угрозу за просьбу и усиливает крик. Или: "Вот только попробуй!"… - и он пробует. А вот еще: "Скоро наступит лето?" - спрашивает дочка маму. "Скоро, ты и оглянуться не успеешь!" "Но я оглядываюсь, оглядываюсь, а лето все еще нет". Как-то раз моя дочь меня насмешила. Перед прогулкой, я уговаривала ее покушать, а она отказывалась. Я говорю: "Поешь, а то упадешь в голодный обморок". На что она мне отвечает: "А что, если я поем, то упаду в сытый обморок?" Вот еще история, рассказанная моей сестрой. Приходит ее муж с работы домой и говорит: "Я устал как собака!" Вдруг, полуторагодовалый малыш произносит: "Папа, ав-ав!" Он такой маленький, еще почти бессловесный, но уже воспринимает буквально все наши слова. Заметив, что суффикс - ка - придает словам уничижительный смысл (Ванька, Танька, Катька и т.д.), ребенок не видит, что окончание - ка применяется при других обстоятельствах. Он из нескольких функций той или иной части слова усваивает лишь одну и начисто отвергает другие. Многие ошибки ребенка этим и объясняются. - Ругаться нехорошо: надо говорить не "иголка с ниткой", а игола с нитой [10].