Освіта – основа розвитку особистості
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
План
- Поняття розвитку та його розгляд в різних теоріях особистості
- Взаємозвязок розвитку, навчання, виховання і освіти особистості
- Педагогіка як наука про освіту
- Дидактика як педагогічна теорія навчання
- Педагогічні реформи та інновації, передовий педагогічний досвід
- Дидактичний процес, його сутність, структурні компоненти, закономірності і принципи
- Управління навчальною діяльністю. Навчальний менеджмент
Висновки
Література
Вступ
Розвиток взагалі це процес і результат кількісних і якісних змін в певному обєкті. Відповідно, розвиток людини це процес і результат кількісних і якісних змін у властивостях і якостях індивіда, які відбуваються у анатомо-фізіологічному дозріванні людини, у вдосконаленні її нервової системи і психіки, зміні в його пізнавальної і творчої активності, збагаченні його світогляду та поглядів. В людському розвитку проявляється дія універсального філософського закону переходу кількісних змін в якісні. Кількісні зміни, що відбуваються в певних властивостях обєкта поступово накопичуються і на певному етапі створюють нову якість.
Розвиток людини складний і безперервний процес, який не припиняється до моменту припинення самого життя, відбувається постійно, при будь-яких видах активності і у будь-яких видах діяльності. Результатом розвитку є становлення людини як біологічного виду і особистості як біологічної істоти. Розвиток людини йде щонайменше в таких основних напрямках:
- фізичний розвиток ріст організму, становлення фізичних функцій, накопичення спритності і сили;
- інтелектуальний розвиток формування і вдосконалення психічної сфери;
- духовний розвиток формування світогляду, системи цінностей, норм, моралі;
- емоційно-вольовий розвиток формування адекватного емоційного реагування, вміння управляти спонтанними емоційними потягами і реакціями, психічними станами;
- трудовий розвиток поява стійкої звички до трудових зусиль, формування досвіду здійснення певних видів і типів діяльності;
- естетичний розвиток формування здатності реагувати на естетичні явища, поява художнього смаку, здатності до сприйняття творів мистецтва і культури;
- соціальний розвиток формування соціальних якостей індивіду, соціалізація, перетворення на особистість.
Всі види розвитку між собою взаємоповязані, взаємодоповнюють один одного, забезпечують гармонійний і цілісний розвиток особистості.
1 Поняття розвитку та розгляд його умов в різних теоріях особистості
Розвиток є там, де народжується щось нове і одночасно відживає старе”
Костюк Г.С.
Розвиток людини є дуже складним поступовим рухом, в ході якого відбуваються як прогресивні, так і регресивні зміни. В залежності від якості накопичених кількісних характеристик тієї чи іншої властивості розвиток може відбуватися (у певні періоди життя) за різними формами (рис.1): а) інтенсивно-прогресивна; б) еволюційно-прогресивна; в) еволюційно-регресивна; г) інтенсивно-регресивна.
Динаміка змін властивостейЕволюційнаб)в)Інтенсивнаа)г)минулемайбутнєминулемайбутнєпрогресивнарегресивнаТенденції змін у часі
Рис. 1. Основні форми розвитку властивостей особистості
Визначення форми розвитку певних властивостей особистості може слугувати певним критерієм оцінки ефективності її життєдіяльності. Наприклад, здоровя з часом має регресивну форму розвитку, але в залежності від умов (обєктивних чи субєктивних) динаміка регресу може бути різною. Так само може бути з інтелектом, знаннями, вміннями, ціннісними орієнтаціями тощо.
Автори різних теорій особистості по-різному пояснюють рушійні сили і умови розвитку.
Взагалі всі існуючі в психології теорії особистості і особистісного розвитку знаходяться між двома полюсами основних філософських парадигм:
- ідеалістична філософія: розвиток людини є стихійним, некерованим, спонтанним процесом, незалежним від певних умов життя чи волі людини, і визначається лише долею, фатумом;
- діалектико-матеріалістична філософія: розвиток є основною властивістю живої матерії. Людський розвиток, на відміну від розвитку тварин, характеризується активним пристосуванням самої людини до життя. Рушійною силою розвитку є боротьба суперечностей протилежних явищ, що виникають с приводу того чи іншого предмету і стикаються у конфлікті. Основна існуюча в житті людини суперечність між її потребами і можливостями їх задоволення (між “хочу” і “можу”). Існують також суперечності між “хочу” і “треба”, “маю і не маю”, “можу і не можу” і т.п. Прагнення вирішити ці суперечності і штовхає людину до розвитку.
Конкретні теорії особистості розходяться у тлумаченні поняття розвитку та його умов. Теорії особистісного розвитку прийнято класифікувати за тією сферою, роль якої в розвитку особистості їх прихильники вважають переважною. Виділяють підходи:
- біологізаторський відзначають переважну роль спадковості, а також біологічного фактору в розвитку особистості (Геккель і Мюлер, З.Фрейд, Д.Дьюї, Е.Торндайк та ін.);
Наприклад, психоаналітична теорія (Фрейд) розуміє розвиток як адаптацію біологічної сутності людини до життя в суспільстві, вироблення в нього захисних механізмів і узгоджених з “Понад-Я” суспільно прийнятих способів задоволення потреб.