Освіта – основа розвитку особистості
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
цію навчання за рівнями і розвиваючий цикл уроків по темі та інші.
Способи перейняття і наукових досягнень і передового педагогічного досвіду конференції, олімпіади, круглі столи, педагогічні наради, наукові і навчально-методичні семінари, тренінг-курси, курси підвищення кваліфікації, стажування і т.п.
При перейнятті певного педагогічного досвіду слід памятати, що в ньому завжди присутні дві сторони: професійний досвід наукові ідеї, підходи, технології, методики і т.п., а також особистий досвід особистісні властивості субєкту педагогічної діяльності. І часто педагог досягає високих результатів навчання не за рахунок якихось особливих методик, а лише за допомогою своїх особистих педагогічних здібностей. Якщо професійний досвід можна перейняти, то особистісний досвід перейняти дуже важко, а інколи й неможливо. Отже, при вивченні передового практичного і наукового досвіду слід враховувати його відповідність таких вимогам:
- актуальність спрямованість на розвязання найважливіших педагогічних проблем;
- доцільність відповідність перспективним освітнім цілям і завданням;
- оригінальність новизна певних способів навчання;
- результативність, ефективність отримання більших, ніж звичайно навчальних результатів з меншими витратами;
- стабільність результатів стійкий ефект протягом певного часу;
- масовість можливість застосування у масовій практиці навчання.
6 Дидактичний процес, його сутність, етапи, закономірності і принципи
Виходячи з позицій сучасного підходу до сутності навчання, розглянемо поняття дидактичного процесу. Оскільки дидактика це теорія навчання, то дидактичний процес це процес навчання.
Визначення процесу навчання відповідає тієї концепції навчання, що визнається.
Авторитарний підхід обумовлює розуміння навчання як “цілеспрямованого педагогічного процесу організації і стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності учнів...” (І.Ф.Харламов). Тобто навчання розглядається як діяльність педагога по переданню учням певних знань, вмінь, навичок.
Педоцентричний підхід обумовлює розуміння навчання як природної, спонтанної пізнавальної діяльності учнів з задоволення своїх актуальних пізнавальних та практичних потреб. Тобто навчання розглядається як діяльність учнів з здобуття якихось знань, вмінь, навичок.
З позицій сучасного особистісно орієнтованого підходу навчання можна охарактеризувати як активну цілеспрямовану взаємодію між тим, хто навчає, та тим, хто навчається, з метою формування у того, хто навчається, певних знань, вмінь, навичок, досвіду діяльності і поведінки, а також особистісних якостей. Отже навчання розуміється як двосторонній, паралельний процес викладання і учіння з досягання спільних цілей запланованих змін в досвіді учнів. Викладання це діяльність вчителів, викладачів з організації засвоєння учнями навчального матеріалу, управління учнями, учіння діяльність учнів з засвоєння певних навчальних знань. При цьому провідною, смислоутворюючою діяльністю є діяльність учіння, оскільки при його відсутності і низької результативності процес навчання здійснитись не може, а діяльність педагога втратить свій сенс.
При такому підході навчання розглядається як спільна діяльність, а діяльність педагога як управлінська діяльність з організації ефективних способів взаємодії учасників процесу навчання.
Навчання як категорія дидактики і процес навчання (або дидактичний процес) поняття нетотожні, не є синонімами. Процес це закономірна, послідовна, безперервна зміна послідовних стадій розвитку. Отже, коли навчання розглядається як процес, мається на увазі його поступове розгортання у часі. Взагалі ж навчання слід розглядати як складну і динамічну систему взаємоповязаних компонентів.
Схематично процес навчання як цілісну систему можна представити таким чином (Модель структури навчального процесу за П.І.Підласистим). Системоутворюючими поняттями процесу навчання як системи виступають ціль навчання, діяльність вчителя (викладання), діяльність учня (учіння) та результат. Змінними складовими цього процесу виступають засоби управління: зміст навчального матеріалу, методи навчання, матеріальні засоби навчання (наочні, технічні, підручники, навчальні посібники і т.п.), організаційні форми навчання як процесу і навчальної діяльності учнів. Ціль і результат визначають загальний сенс системи, а спільна діяльність викладачів і учнів забезпечує її функціональну єдність, взаємозвязок між окремими змінними компонентами системи.
Кожен компонент цієї системи визначає всі інші компоненти, тобто між компонентами системи навчання існує взаємозвязок. Однак організацію процесу навчання, його розгортання у часі доцільно здійснювати у певній послідовності.
Найважливіші структурними компонентами системи навчання (за Н.Є.Мойсеюком):
- Цільовий постановка цілей навчання, визначення завдань навчальної роботи.
- Стимуляційно-мотиваційний збудження потреби учня в оволодінні навчальним матеріалом.
- Змістовий визначення змісту навального матеріалу, що підлягає засвоєнню.
- Операційно-діяльнісний організація навчальної діяльності учнів по засвоєнню навчального матеріалу за допомогою різних форм, методів, засобів навчання.
- Контрольно-регулювальний контроль і регулювання навчальної діяльності учнів
- Оцінно-результативний оцінка результатів навчальної діяльності учнів.