Освіта – основа розвитку особистості
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
у віддається соціальному оточенню (Гальвецій, Гольбах, Дідро, Вольтер, Коменський, Дітервег, Ушинський).
Наприклад, представники теорії рис особистості розглядають розвиток як процес стабілізації і появи нових особистісних рис, який підпорядковується небіологічним законам.
Радянські психологи висунули ще один підхід:
- індивідуально-діяльнісній вирішальною силою розвитку вважається власна активність людини, її діяльність.
Наприклад, гуманістична теорія (Маслоу, Роджерс) розглядає процес розвитку як процес становлення людського “Я”.
Розбіжності в цих теоріях полягають перш за все в тому, який фактор висувається першочерговим у розвитку особистості: біологічні задатки, середовище чи виховання, зовнішні чи внутрішні фактори. Сьогодні все більше визнається рівна дія всіх факторів на процеси розвитку. Б.Г.Ананьєв писав: “Людський розвиток обумовлений взаємодією багатьох факторів: спадковості, середовища (соціального, біогенного, абіогенного), виховання (вірніше багатьох видів спрямованого впливу суспільства на виховання особистості), власної практичної діяльності людини. Ці фактори діють не окремо, а разом на складну структуру розвитку”.
В такому контексті фактор розглядається як рушійна сила процесу розвитку, а умова як обставина, від якої залежить цей розвиток.
Взаємовідносини основних факторів розвитку гарно представляє схема Й.Шванцари (чеського психолога).
Якщо представити три основні фактори розвитку у вигляді трикутника, то при рівномірному впливі розвиток буде мати вигляд рівнобічного трикутника (АВС). Переоцінка середовища (АВС2) і виховання (АВС1) роблять розвиток нерівномірним. Однакове недооцінювання факторів середовища і виховання (АВС3) призводить до слабкого загального розвитку природжених даних.
Прикладом теорії, в якій визнається рівне значення різних факторів в процесі людського розвитку є концепція особистісного розвитку американського вченого Е.Еріксона. Відповідно до цієї теорії людина у своєму особистісному розвитку обовязково проходить декілька стадій, кожна з яких завершується віковою кризою наявні у людини якості перестають забезпечувати їй нормальну життєдіяльність у суспільстві і відбувається стрибок розвиток інших особистісних характеристик. Але у залежності від особистісних умов особистісний розвиток може відбутись у нормальному чи аномальному напрямку, коли формуються відповідно позитивні чи негативні риси особистості.
Характеристика стадій розвитку особистості
Віковий період Нормальна
лінія розвиткуАномальна
лінія розвитку1. Раннє немовля (від народження до 1 року)Довіра до людей і світу
Усвідомлення любові батьків, визнання, задоволення потреб у спілкуванні. Результат енергія і життєва радість на все життяНедовіра до людей і світу
Усвідомлення нелюбові батьків, їх ігнорування, зневаження, емоційна ізоляція. Результат озлобленість і нездатність до прояву емоцій.2. Пізнє немовля (від 1 до 3 років)Автономія
Розвиток самостійності при одночасному визнанні розумної залежності від батьків, усвідомлення своїх переваг. Результат впевненість у собі, незалежність від інших людей.Сумніви і сором
Постійне відчуття своєї слабкості, неповноцінності, недоліків. Результат невпевненість у собі, болісна залежність від оточення.3. Раннє дитинство (від 3 до 5 років)Прояв ініціативності
Допитливість і активність. Палке уявлення і зацікавлене вивчення оточуючого світу, наслідування поведінки дорослих, статева самоідентифікація. Результат активність і цілеспрямованість в житті.Почуття провини
Пасивність і байдужість до оточуючого світу і людей. Млявість. Відсутність ініціативи, пригніченість, нездорова заздрість, відсутність ознак статево-рольової поведінки4. Середнє дитинство (від 5 до 11 років)Працелюбство
Потяг до успіху, розвиток пізнавальних, комунікативних і трудових вмінь. Висунення і вирішення реалістичних задач. Результат працьовитість, нормальний рівень домаганьКомплекс неповноцінності
Відчуття власної неповноцінності, лінощі, запобігання складних завдань, змагання з іншими людьми, слаборозвинені трудові навички, прагнення підкорятись. Результат пасивність, занижений рівень домагань.5. Підлітковий вік і юність (від 11 до 20 років)Особистісне
самовизначення
Життєве самовизначення, поява планів на майбутнє, активний пошук себе, і експериментування в різних ролях (як лідерів, так і підлеглих). Навчання. Чітка статева поляризація у формах міжособистісних стосунків. Становлення світогляду. Результат прояснення своїх цінностей і ідеалів, їх стабілізація, відданість і вірність себе та іншим людям.Індивідуальна сірість
і конформізм
Думки більшістю про минуле. Виражене прагнення зрозуміти себе на шкоду розвитку стосунків із зовнішнім світом. Байдужість до статево-рольової поведінки. Плутанина в моральних і світоглядних установках. "Сірість" і небажання самопрояву. Результат занепокоєність на все життя, постійний пошук себе, нестійкість почуттів.6. Рання дорослість (від 20 до 45 років)Інтимність і товариськість
Прагнення до близьких стосунків з людьми, бажання і здатність присвятити себе іншим. Кохання, сімя, народження і виховання дітей, праця. Результат визнання іншими людьми, задоволеність особистим життям, відчуття комфорту, пра?/p>