Вплив тонiзуючих напоСЧв на органiзм людини та СЧх використання в пiдприСФмствах ресторанного господарства
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
?iй, призначенiй тiльки для цiСФСЧ цiлi; чай пСФться у видi досить густоСЧ пiнистоСЧ рiдини.
У строгому змiстi слова, японський чайний будиночок, це мiiе, де людинi створюються умови для вiдпочинку i роздумiв. ЗанепокоСФння i суСФта мiських вулиць залишаться за вами, ледь ви переступите порiг чайного будиночка - цiСФСЧ оселi вiдпочинку i тишi. Звичайно будиночок розташовуСФться в тихому мiii, у садку або парку, на березi моря, в оточеннi мальовничоСЧ природи. Цю обстановку добре описуСФ Н.Т.Федоренко у своСЧй великiй роботi Японськi записи: Традицiйнi декоративнi засоби, особливо живi квiти i карликовi рослини, допомагають створити обстановку спочинку й iнтимностi. ...Тихi кутки, оточенi рясними заростями молодого бамбука, невеличкi мiстки i рiчковi джонки, мальовничi альтанки, оточенi квiтами лотоса... у такому чайному будиночку людину покидаСФ втома, тут вiн знаходить щиросердечну радiсть i спочинок!
Тибетський спосiб: заварюють мiцний цегельний чай (50-70 г на 1 л води), змiшують iз пряженим маслом (100-250г на 1 л) i сiллю; сумiш збивають у спецiальному посудi й одержують густий однорiдний напiй. Калмики i киргизи кладуть масло у чай, монголи добавляють ще молоко, борошно i сiль. РЖнодi навiть, крiм усього, засипають ще чорний перець!
Узбецький спосiб: зелений сухий чай засипають у добре нагрiтий чайник, наливають трохи окропу - не бiльш 1/4 СФмностi - i тримають 2 хв на гарячому повiтрi. Доливають чайник до половини, накривають серветкою, а ще через 2-3 хв доливають воду до 3/4 СФмностi; витримують ще 3 хв i доливають доверху.
Польський спосiб приготування чаю: чайник нагрiвають на пару, засипають сухий чай i витримують пiд кришкою на пару ще декiлька хвилин. Заливають трохи окропу i продовжують нагрiвати. Через 5-10 хв доливають окрiп i негайно подають до столу.
У арабських краСЧнах ПiвнiчноСЧ Африки й у МавританiСЧ пють гарячий зелений чай, настоюючи його разом iз мятою, а потiм, за бажанням, добавляють цукор. РЖнодi африканськi араби, та й деякi iншi народи Сходу, пють зелений чай iз льодом, у сумiшi iз соками цитрусових.
Молодi вченi Гарвардського унiверситету (Англiя) нещодавно вирiшили дослiджувати незвичну проблему: який чай, гарячий або холодний, краще пити в спеку? Використавши найсучаснiшу сучасну апаратуру, вченi встановили, що пiсля холодного чаю вiдбуваСФться зниження температури тiльки в областi рота, а пiсля вживання гарячого чаю знижуСФться температура всього тiла людини приблизно на 1-2 С. Проте через 15-20 хв температура досягаСФ знову тiСФСЧ вiдмiтки, що була до чаювання. Вченi рекомендують жителям жарких клiматичних поясiв пити гарячий чай невеличкими порцiями з iнтервалом у 15-20 хв.
Англiйський спосiб приготування чаю: попередньо нагрiвають сухий чайник. Насипають чай (одна чайна ложка на чашку води, плюс одна чайна ложка на чайник). Чайник негайно заливають окропом i настоюють 5 хв. У цей час у добре розiгрiтi чашки наливають зiгрiте, але не кипячене, молоко - по 2-3 столовi ложки, потiм у молоко наливають чай. Необхiдно запамятати, що англiйцi строго притримуються правила наливати чай у молоко i нi в якому разi молоко в чай. Вони переконанi, що якщо доливати молоко в чай, то псуються запах i смак напою. Подiбна помилка розглядаСФться англiйцями як неуцтво.
Для чаю в першу чергу потрiбна добра вода. Китайський майстер чаю Ло Ю-О згадуСФ про сiм видiв води. Вважали, що гiрськоджерельна вода i джерельна - вищоСЧ якостi, рiчкова - середнього, кринична - нижчого. У XVII сторiччi росiйський посол у Пекинi Микола Спафарiй (до речi, йому ми зобовязанi однiй з перших оцiнок чаю - ...пиття добре, i коли звикнеш - набагато смачно) писав, що воду для чаю китайцi привозять у Пекiн iз гiрських районiв, iз криниць i продають досить дорого на базарi. Проживаючi в Парижi англiйки подовгу простоюють у черзi за водою для чаю бiля Фонтану у Ламартiновому скверi. Вони пiдтверджують, що тiльки тут французька вода за чайними показниками не поступаСФться англiйськiй. Проте i доброСЧ води мало, потрiбен добрий окрiп! У древньому КитаСЧ розрiзняли багато термiнiв кипятiння:
- бульбашки, схожi на рибяче око, i легкий шум указують на одну фазу кипiння;
- плескiт води i бризки, що зштовхуються бiля стiнок посуду, - другу;
- бульбашки, що швидко пiднiмаються нагору i викликають бурлiння води, оповiщають про третю.
При Сунськiй династiСЧ прийнято було кипятити воду до пухирцiв, схожих на очi краба... Лу By наказував готувати чай у трьох термiнах кипiння: у перший класти сiль, у другий - чай, у третiй влити в казан кiвш холодноСЧ води, щоб осадити чай i оживити юнiсть води!
З трьох фаз кипятiння води, вiдомих у КитаСЧ, вченi рекомендують тiльки третю, у момент, коли у водi зявляються бульбашки, схожi на кришталеве намисто. Варто не забувати, що воду можна кипятити лише один раз, кипячена вода, що охолонула вже не годиться.
Варто вiдмовитися вiд стародавньоСЧ, звичноСЧ для нас формули пари чаю, тобто два чайники - менший - iз заваркою, бiльший - з окропом. У АнглiСЧ, яка у цьому питаннi може ставитися в приклад, заварюють чай в однiм чайнику, потiм, при потребi, доливають гарячою водою (найкраще знову закипяченою). Важливо ще запамятати - не потрiбно закутувати чайник теплими накидками, матрьошками - це погана звичка. Чай не повинен зiпрiвати - це псуСФ смак.
Самий високосортний чай щирi цiнителi пють завжди в чистому видi, тобто в чашку не добавляють нiчого. Той, хто хоче смакувати чай у всiй його чистотi, не кладе навiть ц