Вплив тонiзуючих напоСЧв на органiзм людини та СЧх використання в пiдприСФмствах ресторанного господарства
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
В». мадери, 200 гр. консервованих ананасiв. Прогрiти сумiш 70-80 С ? i розлити у високi стакани.
Японський пунш
Склянка мiцного гарячого зеленого чаю, 3 ст. ложки цукру, 350 мл. араки, 0,5 л.сухого червоного вина, шкiрка 1 лимона. Пiдiгрiти сумiш до 70-80 С ?, розлити по маленьких чашках.
Мексиканський пунш
2 склянки гарячого чаю, 0,5 л. грейпфрутового соку, шматочок корицi. Сумiш прогрiти до 70-80 С ? i через ситечко розлити по стаканах.
З чим i як треба пити чай. Як же все-таки пити чай правильно, щоб отримувати вiд нього максимум задоволення i користi?
Так, з погляду китайцiв або японцiв, що зберегли найбiльш класичнi прийоми чаювання, тобто звиклих вживати чай в чистому виглядi, без всяких домiшок, закусок i т.п., все iншi способи здаються варварськими. Вже в першому кодексi чаю, в Книзi про чай ЛЮ-Ю, до кiнця VIII столiття були сформульованi принципи чистоти чаю, тобто заборона змiшувати цей напiй з чим-небудь.
Крiм того, китайцi i японцi пють чай дуже часто, по кiлька разiв в день, але дуже маленькими порцiями. РЖндiйцi охоче змiшують чай з молоком, а також вживають чай з лимоном i цукром. Чай з лимоном пють також в РЖранi i Туреччинi, закушуючи замiсть цукру родзинками, iнжиром i мигдалем. Не вiдмовляються тут вiд присмачення вже готового настою чаю iмбиром, кардамоном, бадьяном, запашним перцем (зернятко на стакан), корицею i iншими прянощами.
У арабських краСЧнах ПiвнiчноСЧ Африки пють гарячий зелений чай, наполягаючи його разом з перцевою мятою i потiм додаючи цукор (але не завжди). РЖнодi, як i iншi народи Сходу, пiвнiчно африканськi араби пють зелений чай з льодом i в цьому випадку додають до нього соки цитрусових (лимона, апельсина, грейпфрута).
У РДвропi чай майже усюди пють з цукром, але, як правило, не особливо солодкий. Цукерок же з чаСФм абсолютно не вживають.
У РосiСЧ, через те що чай не сприймався як самостiйний напiй i завжди готувався досить рiдким, у минулому навiть в заможних прошарках суспiльства створювалася необхiднiсть прикрашати чай не тiльки цукром, але i всiлякими iншими кондитерськими виробами: сиропами, вареннями, печивом, тiстечками, здобними хлiбами, простим хлiбом з маслом, а також цукерками, лимоном i в деяких випадках iнжиром, прянощами i молоком. Таким чином, в РосiСЧ були сприйнятi, обСФднанi i iстотно доповненi тi, що всi iснують на Сходi i Заходi види чаювання, в результатi створився свiй, росiйський, нацiональний спосiб чаювання.
Як ми бачимо, харчовi продукти, з якими вживають чай, можна обСФднати в наступнi пять груп:
1.Цукор i iншi солодощi (цукерки, варення, мед);
2.Молоко i молочнi продукти (сливки, вершкове масло);
3.Борошно, крупи (рис, пшоно) i борошнянi вироби (хлiб, здоби, печива, тiстечка, пряники i т.п.);
4.Лимон i iншi цитрусовi, натуральнi соки i фрукти (яблука, ягоди);
5.Прянощi (iмбир, кориця, перець, кардамон, бадьян, мята, тмин).
Як взаСФмодiСФ чай з цими продуктами, чи пiдсилюють вони або зменшують кориснi, цiлющi або смаковi властивостi чаю (про це дослiджували у Роздiлi 2., Глава 2.1)
РекомендацiСЧ i заборони на вживання чаю
ТРрунтуючись на радах стародавнiх i сучасних дослiдникiв чаю, склалася цiла система рекомендацiй i заборон, що пiдтримують культуру вживання чаю:
Обпалюючий чай.
Дуже гарячий чай сильно стимулюСФ горло, стравохiд i шлунок, а також може обпалити слизисту оболонку рота, що не дасть повноцiнно насолодитися чудовим смаком чаю. Температура чаю не повинна перевищувати +56.
Холодний чай.
Тодi як помiрно гарячий чай додаСФ бадьорiсть, робить ясною свiдомiсть i зiр, холодний чай маСФ негативнi побiчнi ефекти - застiй холоду i скупчення мокроти.
Мiцний чай.
Високий вмiст теСЧну в мiцному чаСЧ може стати причиною головного болю i безсоння.
Довге заварювання чаю.
Якщо чай заварювати дуже довго, чайний фенол, лiпiди i ефiрнi масла починають мимоволi окислюватися, що не тiльки позбавляСФ чай прозоростi, смакових якостей i аромату, але i значно знижуСФ живильну цiннiсть чаю за рахунок окислення вiтамiнiв С i Р, що мiстяться в чайному листi, а також iнших цiнних речовин.
Багатократне заварювання.
Кiлькiсть заварок визначаСФться способом заварювання i якiстю чаю.
При заварюваннi чаю "по-СФвропейськи", коли кожна заварка настоюСФться 5-10 хвилин, зазвичай пiсля третього - четвертого заварювання в чайному листi вже мало чого залишаСФться. Експерименти показують, що перший настiй витягаСФ приблизно 50% корисних речовин з чайного листя, другий - 30%, третiй - всього лише близько 10%, а четвертий - ще 1-3%.
Якщо ж продовжувати заварювати чай далi, то в настiй можуть потрапити шкiдливi речовини, що мiстяться в чайному листi в дуже невеликих кiлькостях, оскiльки вони видiляються в останню чергу.
При заварюваннi чаю способом Пiн Ча, коли в посуд маленького обСФму кладеться багато чаю i настоюСФться всього декiлька секунд, чай витримуСФ 5-8 заварок, а деякi колекцiйнi сорти - 10-15 заварок.
Чай перед СЧжею.
Чай, випитий безпосередньо перед СЧжею, веде до розрiдження слини, СЧжа починаСФ здаватися позбавленою смаку, крiм того, може тимчасово знизитися засвоСФння протеСЧну травними органами. Отже, чай треба пити не пiзнiше, нiж за 20-30 хвилин до СЧжi.
Чай пiсля СЧжi.
Танiн, що мiститься в чаСЧ, може привести до твердiння протеСЧну i залiза, що погiршуСФ СЧх засвоСФння. Якщо хочете попити чай пiсля СЧжi, почекайте 20-30 хвилин.
Чай на порожнiй шлунок.
Якщо пити мiцно заварений чай на порожнiй шлунок, "холодна природа чаю, прон?/p>