Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика




сту навчально-виховного процесу в початковiй школi народознавчим матерiалом забезпечуСФ не лише мiцне й осмислене засвоСФння знань, а й сприяСФ розширенню кругозору та розвитку свiтогляду учнiв.

Таким чином, на основi аналiзу лiтератури ми дiйшли висновку, що пiдготовка i проведення урокiв iз використанням народознавчого матерiалу повиннi включати такi етапи:

ретельний аналiз теми, що вивчаСФться, з точки зору можливостей використання народних знань;

добiр до теми необхiдного народознавчого матерiалу;

визначення, з якою метою будуть застосовуватися народнi знання;

визначення етапу уроку, на якому доцiльно використати даний матерiал.

Вивчення педагогiчноi лiтератури [9; 12; 15; 25; 42] дало змогу видiлити такi шляхи використання народознавчого матерiалу у навчальному процесi:

Фрагментарне включення народних знань в змiст програмового матерiалу.

Концентрацiя народних знань в окремi параграфи i роздiли.

Видiлення вiдповiдних знань в окремi параграфи, а також включення до змiсту програмового матерiалу.

Використання народних знань в процесi позакласноi роботи.

На думку вчених, позитивною стороною першого шляху СФ органiчний звязок народознавчого матерiалу з програмовим матерiалом. Проте, в даному випадку цiлiснi знання про вiдповiдний елемент нацiональноi культури формуються недостатньо.

Перевага включення народознавчого матерiалу в змiст навчального матерiалу окремими параграфами полягаСФ в тому, що дозволяСФ зосередити увагу учнiв саме на цьому елементi нацiонального компоненту змiсту освiти. Слабкою стороною його СФ те, що цi знання по вiдношенню до основного змiсту програмового матерiалу залишаються зовнiшньою системою.

Третiй шлях включення народних знань в змiст природничо-науковоi освiти поСФднуСФ в собi позитивнi сторони двох попереднiх шляхiв, тобто в даному випадку цi знання повязанi за змiстом iз програмовим матерiалом, служать фоном для iх вивчення. Одночасно цей шлях даСФ можливiсть сформувати цiлiснi знання про вiдповiдний елемент нацiональноi культури.

Проте включення народних знань лише в процесi навчальних занять маСФ певнi обмеження щодо глибини та повноти розкриття елементу нацiональноi культури, який розглядаСФться. Усунути цi недолiки можна, використовуючи четвертий шлях включення народних знань, тобто, використання iх у позакласнiй роботi. Проте, в багатьох випадках отриманi таким чином знання також залишаються зовнiшньою системою по вiдношенню до матерiалу навчальноi програми.

Тому педагоги стверджують, що найбiльш ефективним СФ поСФднання третього та четвертого шляхiв включення народознавчого матерiалу в змiст природничо-науковоi освiти, тобто, коли вiдповiднi знання подаються як зi змiстом програмового матерiалу уроку, так i в додатково видiлених окремих параграфах, а також проводиться цiлеспрямована дiяльнiсть iз iх використання в позакласнiй роботi [39].

2.2 Методика використання народознавчого матерiалу пiд час вивчення курсу тАЮЯ i Украiна" в 2 класi

Гiпотезу нашого дослiдження, суть якоi полягаСФ в тому, що результативнiсть засвоСФння учнями природничих i суспiльствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi систематично, цiлеспрямовано й послiдовно використовувати народознавчий матерiал, ми перевiряли в процесi експериментального дослiдження.

Експериментальна робота проводилась впродовж 2007-2008 навчального року на базi загальноосвiтньоi школи № 15 мiста Тернополя. У педагогiчному експериментi взяли участь 49 учнiв других класiв даноi школи. Серед них визначено експериментальний клас 2-А - 25 учнiв та контрольний клас 2-Б - 24 учнi. Класи були пiдiбранi приблизно з однаковим рiвнем навчальних досягнень учнiв на початок навчального року.

У контрольному класi навчальний процес здiйснювався за традицiйною методикою. Для проведення урокiв тАЮЯ i Украiна" в експериментальному класi нами було пiдiбрано народознавчий матерiал до тем, що вивчалися. Навчальний процес був побудований таким чином, щоб реалiзувати запропонованi нами шляхи використання народознавчого матерiалу в початковiй школi. За допомогою рiзноманiтних жанрiв фольклору (загадки, легенди, народнi iгри, казки, скоромовки, прислiвя та приказки) ми намагались ознайомити учнiв з iсторiСФю, культурою, традицiями i звичаями украiнського народу, поведiнкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять рослини, тварини людям, узагальнити знання учнiв про взаСФмозвязки в природi, розвивати у дiтей мислення, увагу, спостережливiсть, любов до природи тощо.

Розглянемо фрагменти урокiв, на яких ми використовували рiзнi жанри народноi лiтературноi творчостi украiнського народу.

Завдяки казцi дитина пiзнаСФ свiт не лише розумом, але й серцем, i його треба одухотворити, дати натхнення для роботи думки. Першi знання i уявлення про багато обСФктiв i явищ природи у дiтей виробляються здебiльшого пiд впливом прослуханих ними казок. РЖз них вони довiдуються про особливостi поведiнки тiСФi чи iншоi тварини, про ii зовнiшнiй вигляд та умови життя тощо. Те, що ведмiдь незграбний i ласун, вовк хижий, лисиця хитра i спритна, заСФць полохливий i прудкий, дiти знають ще задовго до того, як вивчають у школi цих звiрiв. Звiдси - потреба в бесiдi про вiдомий учням казковий матерiал.

Так, на уроцi на тему тАЮСонце. Значення сонячного свiтла i тепла" було використано украiнську народну казку тАЮСонце, мороз i вiтер" (див. додаток А).

?/p>