Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
, набуваючи рис i значення народного прислiвя:
Сидить Прокiп, кипить окрiп.
Пiшов Прокiп, кипить окрiп.
Як при Прокоповi кипiв окрiп,
Так i без Прокопа кипить окрiп. Суне сова своi слова.
Яка сова, такi й слова.
Цiннiсть скоромовок полягаСФ не в смисловому навантаженнi чи оригiнальних засобах художнього вираження, а в такому доборi i розстановцi слiв, вимова яких потребуСФ певних зусиль i сприяСФ виробленню дикцii, правильноi артикуляцii, що, в свою чергу, пiдвищуСФ культуру усного мовлення. Крiм того, завдяки скоромовкам прищеплюСФться увага й повага до кожного вимовленого звука, слова до якостi i чистоти мовлення.
РЖнформацiйний потенцiал скоромовок дещо вужчий, хоча i вони займають велике мiiе в скарбницi духовноi культури украiнського народу. Найбiльшу тематичну групу становлять скоромовки, в яких часто повторюСФться певна буква, а також ця буква стоiть на початку скоромовки. Також чималу групу складають скоромовки про тваринний i рослинний свiт.
Окрему групу становлять скоромовки, в яких йдеться про господарську дiяльнiсть людини. В них лише подаСФться коротка стисла розповiдь про якийсь трудовий процес: тАЮБосий хлопець сiно косить, роса росить ноги босiтАЭ, тАЮПиляв Пилип полiно з лип, притупив пилку Пилип".
Невелику за обсягом тематичну групу становлять скоромовки з дещо повчальним змiстом, або тi, в яких висмiюСФться ледарство людей та iх незграбнiсть. Наприклад: тАЮБув господар, був господар, та й розгосподарився", тАЮРЖшов Прокiп, кипiв окрiп, прийшов Прокiп - кипить окрiп, як при Прокоповi, так i при Прокописi i при Прокопенятах".
Прислiвя, приказки, загадки скоромовки - цi золотi зернята народноi мудростi маленькi, але дорогоцiннi. Вони служать i служитимуть справi морального й естетичного виховання нашого народу i особливо дiтей та юнацтва - майбутнiх знавцiв украiнського фольклору.
У формуваннi певних позитивних рис молодших школярiв значну роль вiдiграСФ украiнська народна казка, яка належить до фольклорних джерел i даруСФ радiсть дорослим та дiтям. Казка - це своСФрiдний сплав реальностi й уяви, життСФвого досвiду та мрiй народу. Народна казка посiдаСФ важливе мiiе в навчально-виховнiй роботi початковоi школи. Адже в народнiй казцi знайшли вiдображення взаСФмини мiж людьми, мораль i етика народу, картини з життя природи. Казки вiдзначаються великою простотою й дохiдливiстю розповiдi, майстерним розгортанням сюжету, емоцiйною силою, яскравою образнiстю i барвистою мовою. Тому вони користуються великою популярнiстю серед дiтей.
За допомогою казки дитина не тiльки пiзнаСФ свiт, а й вiдкликаСФться на подii i явища навколишнього свiту, виражаСФ своСФ ставлення до добра i зла. У казцi вона вперше зустрiчаСФ уявлення про справедливiсть i несправедливiсть. Казки виховують любов до рiдноi землi, бо вони створенi народом. Це духовне багатство народноi культури, пiзнаючи яку, дитина пiзнаСФ серцем рiдний край, народ.
НайсуттСФвiшими особливостями казки як виду народноi творчостi, завдяки яким доцiльно використовувати ii у навчально-виховному процесi СФ:
фантазiя, що надзвичайно iмпонуСФ молодшим школярам. Зокрема, звiрi й птахи в казках розмовляють людською мовою;
наявнiсть героiв (людей, тварин, птахiв, рослин), вiк, дii i вчинки яких вiдповiдають вiковi, дiям i вчинкам дiтей молодшого шкiльного вiку;
гранична стислiсть казки i доступнiсть ii iдейного змiсту свiдомостi дiтей, вiдповiднiсть iхнiй психологii.
За допомогою казок, якi вчитель використовуСФ у своiй роботi, дитинi прищеплюються ввiчливiсть, коректнiсть у стосунках iз людьми, працелюбнiсть, любов до рiдноi землi. Широке використання казок у початковiй школi зумовлюСФться тим, що iх змiст викладений у цiкавiй формi. РЖснуСФ чiткий подiл персонажiв на добрих i поганих, сутнiсть учинкiв яких легко розумiСФться дiтьми i даСФ змогу визначити моральнi якостi кожноi дiйовоi особи. Це полегшуСФ правильну оцiнку дiтьми моральноi цiнностi вчинку i даСФ змогу самостiйно зробити висновки щодо правил культурноi поведiнки.
тАЮКазка - животворче джерело дитячого мислення. Багаторiчний досвiд переконуСФ, що iнтелектуальнi, моральнi та естетичнi почуття, якi народжуються в душi дитини пiд враженням казкових образiв, стимулюють потiк думки, що пробуджуСФ до активноi дiяльностi мозок, звязуСФ повнокровними нитками живi острiвцi мислення. Пiд впливом почуттiв дитина мислить словами. В казкових образах - перший крок вiд яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казцi дитина пiзнаСФ свiт не тiльки розумом, а й серцемтАЭ, - писав В. Сухомлинський [54].
Казка - найважливiший помiчник у розумовiй роботi учня. Це можна простежити на рiзних етапах засвоСФння нового матерiалу. Перший етап: розумова робота над новим матерiалом, починаючи з уваги, яку К. Ушинський назвав дверима, тАЮчерез якi проходить усе, що входить у душу людини iз зовнiшнього свiту".
Поступово перший етап розумовоi працi переходить у другий - уяву. Саме пiд час роботи над казкою учень маСФ можливiсть оживити матерiал, тАЮнаповнити його додатковою iнформацiСФю", тАЮввiйти в нього".
Дослiдження показали, що в перiоди великого емоцiйного пiднесення думка дитини стаСФ особливо ясною, а запамятовування вiдбуваСФться найiнтенсивнiше. Тепер уже другий етап розумовоi роботи над засвоСФнням матерiалу переходить у третiй - запамятовування (память). Тому слiд створювати умови для запамятовування через казку. Саме вона приваблюСФ дитину своСФю яскравiстю, незвичайнiстю, зацiкавлюСФ м