Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
аленького учня, зумовлюСФ виникнення асоцiацii.
Пiд час запамятовування дитина логiчно мислить. Отже, третiй етап розумовоi працi вмiшуСФ у собi i четвертий - мислення. Створення проблемноi ситуацii, а потiм ii розяснення - це вже робота логiчного мислення.
Народнi казки - першi пiдручники життя в кожнiй сiмi.РЖ. Франко, високо оцiнюючи казки, зазначав, що вони тАЮвкорiнюють" у нашiй душi любов до рiдного слова, його краси, простоти й чарiвноi милозвучностi. Казки сприяють розвитку в дiтей творчоi уяви, логiчного мислення. тАЮКазки доносять до серця i розуму дитини могутнiй творчий дух трудового народу, його погляди на життя, iдеали, прагнення. Казка виховуСФ любов до рiдноi землi вже тому, що вона - творiння народутАЭ, - писав В. Сухомлинський [54, с.157].
Таким чином, казка у навчальному процесi розвиваСФ дитячу уяву, увагу, память, мислення, якi допомагають учням в оволодiннi навчальним матерiалом.
На основi вивчення педагогiчноi лiтератури [12; 17; 25; 29], ми спробували зясувати значення використання казок на уроках у початковiй школi, а саме:
1. Казка захоплюСФ молодших школярiв яскравими поетичними образами, динамiчними дiями героiв, викликаСФ у них позитивнi емоцii, закрiплюСФ свiтле, радiсне сприймання природи;
Оскiльки народнi казки виникли у результатi тривалих спостережень за життям i поведiнкою рiзноманiтних представникiв фауни, то багато з них прямо повчають учнiв бережливо ставитися до живих iстот. Наприклад, казка тАЮСправедливий вуж" починаСФться словами: тАЮВужа не треба нiколи займати й досаждати йому: не займай його, то й вiн тобi нiчого..."
Народнi казки, в яких зображено протилежнi типи ставлення людини до природи: чуйне та лагiдне ставлення до живоi i неживоi природи та корисливе ставлення, повчають молодших школярiв. Наприклад: тАЮПро дiдову дочку та бабину дочку", тАЮПро бiдного парубка i царiвнутАЭ, тАЮЧудо-груша" та iншi. Використання таких казок даСФ змогу показати учням, як героi, що дбайливо та бережливо ставляться до живих iстот i до неживоi природи, винагороджуються щастям, добробутом, повагою людей i, навпаки, коли герой ставить на перший план своi корисливi iнтереси, не звертаСФ уваги на потреби природи, його спiткають невдачi, розорення, зневага громадян i навiть смерть.
Особливо близькi й зрозумiлi дiтям казки про тварин. Цi казки сприятливо позначаються на формуваннi характеру, високих моральних якостей дитини, розширеннi ii кругозору. Такими СФ, наприклад, тАЮРукавичка", тАЮСоломяний бичок", тАЮПiвник i котик", тАЮЛисичка-сестричка i вовк-панiбрат".
Педагогiчне значення народних казок про тварин високо цiнував РЖ. Франко. Видаючи збiрку тАЮКоли ще звiрi говорили", вiн писав у передмовi, що звiдси малi читачi тАЮвинесуть першi й мiцнi основи замилування до чесноти, правдомовностi й справедливостi, а надто любов до природи" [2, с.74].
На думку педагогiв, народнi казки краще використовувати в 1-2 класах, а в 3-4 доцiльно включати до навчального матерiалу легенди та перекази. Слiд зазначити, що в практицi сучасноi початковоi школи ще недостатня увага звертаСФться на легенди та перекази, хоча вони, як i весь фольклор, мають безмежнi можливостi для використання на уроках у початковiй школi.
Легенди - це народнi оповiдi про подii чи явища, оповитi казковiстю, фантастикою. Вiд народних казок легенди вiдрiзняються тим, що в них обовязково СФ вказiвка на достовiрнiсть зображеноi подii, явища. У легендах поряд iз реальними компонентами використовуються домисел i вигадка. Вони близькi до переказiв, але останнi характеризуються бiльшою реалiстичнiстю, правдивiстю фактiв, у них майже вiдсутня фантастика.
У легендах i переказах, крiм естетичноi функцii, важливу роль вiдiграСФ iнформативно-практична передача наступним поколiнням певних знань, пояснення визначних подiй, учинкiв окремих осiб, явищ природи. РЖз багатьох легенд i переказiв дiти можуть почерпнути цiкавий матерiал про рослинний i тваринний свiт. Зокрема, такими СФ легенди про походження рослин. Наприклад: легенди про звiробiй, кульбабу, деревiй материнку, пiдснiжник, пролiску, лiлii тощо пояснюють виникнення мiiевих рослин. Вiдомi легенди про те, звiдки зявилися кущi калини, чому лелеки живуть бiля людей i т. iн. Використання легенд про рослини i тварини на уроках в початковiй школi стимулюють виникнення в учнiв бажання захищати iх, висаджувати рослини в саду, на подвiрi, на пришкiльнiй земельнiй дiлянцi. У деяких легендах, крiм основного - iнформативного змiсту, зустрiчаються мотиви кохання, оборони рiдного краю вiд iноземних загарбникiв, гiркоi долi сироти тощо.
РЖз найдавнiших часiв усна народна творчiсть була своСФрiдним способом пiзнання навколишнього свiту, засобом навчання та виховання. Адже вона виникла i розвивалась у процесi трудовоi дiяльностi людей, була спрямована на полегшення працi, часто супроводжувала ii. В усних народних творах вiдбилося розумiння явищ природи, пропонувалися фактичнi поради щодо поведiнки людей, iхньоi працi, збереження здоровя i т. iн. У народних прислiвях i приказках, загадках i казках, легендах i переказах акумулюСФться, зосереджуСФться все, варте уваги нащадкiв. Цi твори були нiби неписаним пiдручником для навчання, розвитку розумових здiбностей наступного поколiння, розширювали його кругозiр, формували естетичнi смаки.
Фольклорнi твори i в нашi днi вiдiграють винятково важливу роль у навчаннi й вихованнi дiтей. Зокрема, вони СФ дуже цiнним матерiалом для розумового, морального та естетичного розвитку учнiв початко