Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?анiчно були вплетенi прикмети розвитку природи, рослинного i тваринного свiту, сонячного i мiсячного циклiв, вiдповiднi правила харчування та працi, норми соцiальноi органiзацii, сiмейних вiдносин, шанування батькiв.
Роздiл 2. Методика використання народознавчого матерiалу на уроках тАЮЯ i Украiна"
2.1 Педагогiчнi умови ефективного використання народознавчого матерiалу в початковiй школi
Використання народознавчого матерiалу на уроках тАЮЯ i Украiна" допомагаСФ учням зосередити увагу на фактах i явищах оточуючоi дiйсностi, сприяСФ формуванню правильних природничих та суспiльствознавчих уявлень i понять, з яких складаються усвiдомленi, систематичнi й мiцнi знання про навколишнiй свiт.
Для того щоб процес використання народознавчого матерiалу на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi був ефективним, вчителям необхiдно дотримуватися певноi сукупностi взаСФмоповязаних педагогiчних умов. На думку В. Юрович [60] до таких умов належать наступнi:
у процесi добору народознавчого матерiалу необхiдно дотримуватись критерiiв доступностi, багатофункцiональностi, емоцiйноi насиченостi та особистiсноi значущостi його для учнiв;
використання народознавчого матерiалу у навчальному процесi маСФ здiйснюватися систематично та цiлеспрямовано;
пiд час розробки методики використання народознавчого матерiалу необхiдно враховувати вiковi особливостi молодших школярiв, специфiку навчального предмету тАЮЯ i Украiна" i спиратися на пiзнавальну активнiсть учнiв.
Вихiдною умовою, що забезпечуСФ ефективне використання народознавчого матерiалу на уроках у початковiй школi, СФ добiр його змiсту за сукупнiстю названих критерiiв. Згiдно з ними, народознавчий матерiал, який вчитель плануСФ використати на уроцi, маСФ бути доступним для розумiння його молодшими школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною iнформацiСФю; спiввiдноситись iз основним програмовим матерiалом, не затiняючи головного, а навпаки, надаючи йому конкретностi та виразностi; емоцiйно насиченим, спрямованим на формування в учнiв емоцiйно-позитивного ставлення до рiдноi природи, культури, традицiй, звичаiв, працi людей, до всього живого.
На цю особливiсть (СФднiсть емоцiйного i пiзнавального у навчальнiй дiяльностi школярiв) звертав увагу В. Сухомлинський. Спостерiгаючи протягом багатьох рокiв за розумовою працею молодших школярiв, вiн переконався, що в перiоди великого емоцiйного пiднесення думка дитини стаСФ особливо ясною, а запамятовування вiдбуваСФться найiнтенсивнiше. тАЮДумка учня початкових класiв невiдСФмна вiд почуттiв i переживань. Емоцiйна насиченiсть процесу навчання, особливо сприймання навколишнього свiту, - це вимога, що висуваСФться законами дитячого мисленнятАЭ [54].
Пiд час добору змiсту народознавчого матерiалу важливим критерiСФм СФ також його особистiсна значущiсть для школярiв. Реалiзацiя цiСФi вимоги забезпечуСФться шляхом залучення учнiв до добору народознавчого матерiалу для уроку (за умови рiзних способiв педагогiчноi пiдтримки - залежно вiд iндивiдуальних особливостей молодших школярiв) та врахування вчителем змiсту i обсягу пiзнавальних iнтересiв учнiв.
Пiзнавальнi iнтереси молодших школярiв вiдзначаються великою рiзноманiтнiстю i широтою, властивою саме дiтям цього вiку. Учнi цiкавляться iсторiСФю свого краю та його культурою, хотiли б бiльше довiдатися про традицii, звичаi, обряди та життя людей свого краю. Врахування пiзнавальних iнтересiв учнiв i зiставлення iх зi змiстом навчальноi програми даСФ змогу вчителю визначити, на яких уроках використати той чи iнший народознавчий матерiал, а що необхiдно залишити для позакласного опрацювання. За умови такоi органiзацii пiзнавальноi дiяльностi учнiв змiст народознавчих вiдомостей набуваСФ для них особистiсного значення i краще засвоюСФться.
Ефективнiсть цього процесу значно зростаСФ, якщо народознавчий матерiал використовуСФться систематично та цiлеспрямовано, з урахуванням його багатофункцiональностi. Систематичнiсть використання народознавчого матерiалу забезпечуСФться його регулярним застосуванням на уроках. Причому, як зазначаСФ С. Волкова [12], народознавчi вiдомостi, що опрацьовуються, мають бути не уривчастi й розрiзненi, а впорядкованi в певну, логiчно побудовану, завершену систему. Тобто, починаючи навчальний рiк, учитель маСФ чiтко визначити обсяг народознавчих знань, який необхiдно засвоiти учням.
Цiлеспрямованiсть процесу використання народознавчого матерiалу означаСФ пiдпорядкування його метi уроку (навчальнiй, виховнiй та розвивальнiй). При цьому потрiбно виходити iз багатофункцiональностi народознавчих вiдомостей, зумовленоi специфiкою iх змiсту та рiзноплановим пiзнавально-виховним навантаженням. Зокрема, народознавчий матерiал може використовуватися для iлюстрацii та конкретизацii основного програмового матерiалу; актуалiзацii знань учнiв, чуттСФвого досвiду; збудження iнтересу учнiв до новоi теми; перевiрки мiцностi та усвiдомленостi знань i вмiнь учнiв; закрiплення й поглиблення вивченого матерiалу; розвитку самостiйностi учнiв; пiдвищення iх активностi; звязку навчання з життям, зазначаСФ Л. Вострiкова [14].
Поряд iз навчальною народознавчий матерiал виконуСФ виховну та розвивальну функцii. Вiн сприяСФ вихованню в учнiв любовi до рiдного краю, вiдповiдального, гуманного ставлення до природи i працi людей. Розвивальна функцiя краСФзнавчого матерiалу полягаСФ в стимулюваннi та розвитку психiчних про?/p>