Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ди, щоб зловити комах. Можна запропонувати приклади iз життя рослин. Дуже поширеною СФ прикмета: тАЮПеред дощем квiти сильнiше пахнуть". Чи правда це? Це справдi так. За цих умов рослини погано випаровують воду, яка накопичуСФться у нектарнику; випаровуються лише пахучi речовини.
Велика кiлькiсть народних прикмет i завбачень базуСФться на спостереженнях за фiзичними явищами в атмосферi. Чому ж так говорять: тАЮДим стовпом - на мороз, на гарну погодутАЭ? Справа в тому, що перед негодою частинки диму зволожуються i опускаються вниз - дим стелиться, передвiсником ясноi сонячноi погоди влiтку СФ роса - ознака рiзних добових змiн температури. Поширена прикмета: сильна роса - на ясну погоду. Всi цi прикмети учнi легко можуть перевiрити.
Використання у навчально-виховному процесi таких народних прикмет даСФ змогу школярам краще зрозумiти взаСФмозалежнiсть у природi, уявити ii як цiлiсне утворення.
Народний календар обСФднував ритми людини, природи й суспiльства в СФдине цiле i органiзовував життя згiдно з рiвновагою цього цiлого. Дотримання вимог народного календаря забезпечувало тiсний звязок людини i природи. На сучасному етапi цей звязок став драматичним i трагiчним для природи i для самоi людини, а тому традицiйна народна культура, уособлена в народному календарi, СФ дуже цiнною для вiдновлення рiвноваги у системi людина-природа, вирiшення завдань екологiчного виховання.
Використання народного календаря на уроках даСФ змогу показати учням, що календар чiтко регулював вiдносини людини з природою, наприклад, полювання на птахiв заборонялось вiд Петрового дня (12 липня). Рибна ловля дозволялась лише вiд РЖвана пiсного (11 вересня). Збирання лiкарських рослин вiдбувалось у днi Аграфени купальницi й РЖвана Купала. Чому? Двi причини: дозрiвання природних багатств i забезпечення iх вiдтворення.
ОбСФднання у народному календарi всiх ритмiв людського i природного свiту - важлива екологiчна риса.
Уже в 1 класi, де учнi знайомляться з порами року, iх характерними ознаками, вчитель може показати, що навiть у назвах мiсяцiв i пiр року вiдображенi живi спостереження народу за проростання трави, розпукуванням квiтiв, листкiв на деревах, за перiодами землеробськоi працi (сiнокiс, жнива, збирання врожаю), за змiнами у природi. Наприклад, грудень - вiд грудок мерзлоi землi iз снiгом, сiчень - сiче зиму наполовину, сiче людину морозом, березень - вiд бiлоi берези, яка в цей час тАЮплачетАЭ солодким соком, травень - земля вкриваСФться молодою травою.
Вивчення лiтератури [14; 15; 55] свiдчить, що у сиву давнину календар брав свiй початок iз весни. З ii приходом пробуджуСФться природа, активiзуСФться людська дiяльнiсть. Оновлення природи, польовi роботи, пiдготовка до зими - все це вiдображене у святах та подiях народного календаря. Саме з весною найбiльше повязано народних прикмет.
15 лютого - свято Стрiтення, вважалося, що в цей день зустрiчаСФться зима з весною. Дiйсно, з науковоi точки зору, цей час - час зимового сонцестояння - вiдзначаСФ поворот на весну. Яка погода на Стрiтення, така й весна буде. Люди помiтили: коли на стрiтення мороз - то можлива рання весна, а коли вiдлига - то зима буде довга. Сьогоднi вченi пiдтверджують багато з цих прогнозiв, а це, в свою чергу, свiдчить про надзвичайну спостережливiсть i допитливiсть нашого народу, i, на думку педагогiв, цього варто навчати дiтей [21].
Одним iз цiкавих жанрiв фольклору також тiсно повязаним iз народним календарем СФ примовки. Вони надзвичайно широко використовуються в народних традицiях.
Примовки СФ елементом обрядовоi культури украiнцiв. Цi невеличкi тексти СФ компактним вираженням традицiйних народних уявлень про навколишнiй свiт, про природу речей. У минулому примовки мали магiчне призначення, iх виконання в тiй чи iншiй ситуацii мусило вплинути на навколишнiй свiт, природу, людину [24]. Наведемо кiлька прикладiв.
Коли дикi гуси летять, то пiдкидають угору трохи соломи i кажуть: тАЮГуси, гуси, нате вам на гнiздотАЭ. Потiм цю солому збирають, роблять з неi гнiздо для квочок; тодi квочка виведе стiльки курчат, на скiлькох яйцях була пiдсипана солома - жодного бовтуна не буде.
6 травня - свято Юрiя. В цей день до сходу сонця обсипають подвiря свяченим маком, вiн СФ оберегом вiд усiх хвороб. Обсипаючи маком, примовляють: тАЮНа всякий лик сиплю мак".
Дожинаючи свою ниву, господар колись не зрiзав усi стебла повнiстю, а останнi колоски залишав, завязуючи iх по-особливому. Казали, що це - Спасова борода. Потiм зерна зi Спасовоi бороди сiють мiж стебел, примовляючи: тАЮРоди, Боже, на всякого долю - i бiдного, i багатоготАЭ [49].
Окремi прикмети дають прогнози i господарськi поради, конденсуючи багатовiковi спостереження хлiбороба: тАЮСухий березень, теплий квiтень, мокрий май - буде хлiба урожайтАЭ, тАЮЯк у маю дощ не спаде, то й золотий плуг нiчого не виоре" та iншi.
Як стверджуСФ О. Бiда [9] традицii, звичаi та обряди, безпосередньо повязанi з народним календарем, дозволяють зрозумiти учням, що iсторична память зберегла СФднiсть людини з природою, народний календар побудований за системою свят, дат, подiй, якi в певнiй послiдовностi вiдмiчаються протягом року. Календар знайомить учнiв iз основними датами посiву зернових, посадки овочевих культур, зi збереженням навколишнього середовища, звичаями та обрядами, святами, якi вiдзначали нашi предки [47].
Таким чином, у традицiйнiй украiнськiй культурi народний календар вiдiгравав роль своСФрiдного нормативного документа, який забезпечував СФднiсть людини i природи, СФднiсть свiту. У нього ор?/p>