Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика




к)

Пiсля того, як дiти вiдгадали загадку, вчитель звертаСФ iхню увагу на головнi ознаки, за якими учнi впiзнали рослину: перша зацвiтаСФ, влiтку зникаСФ, квiти синього кольору. Учитель органiзовуСФ бесiду з учнями: чому саме влiтку цi квiти зникають? Чи треба iх берегти? Як саме?

Пропонуючи народнi загадки про пори року, С. Волкова [12] рекомендуСФ зiставляти iх з ознаками кожноi пори року згiдно зi спостереженнями учнiв.

Глибока предметнiсть загадок зумовлюСФться, перш за все, тiсним звязком цього виду художньоi творчостi з повсякденним життям трудiвника, його виробничою дiяльнiстю, коли людина ще безпосередньо сприймала все, що потрапляло в поле ii зору. Як i всякий iнший поетичний твiр, повноцiнна, справдi художня загадка могла зявитися лише на порiвняно високому ступенi розвитку первiснообщинноi культури. Адже для того, щоб створити навiть найпростiшу загадку, необхiдно, як вiрно вiдзначив Е. Тейлор, порiвняно добре володiти здатнiстю абстрактного порiвняння. Крiм цього, потрiбний значний розвиток знань взагалi, щоб цей процес став загальнодоступним i, нарештi, iз серйозного перейшов у гру, що особливо яскраво визначаСФться на пiзнiшому етапi розвитку загадок.

У великому циклi украiнських загадок про будову Всесвiту передусiм вiдзначаСФться прагнення людини пiзнати свiт за допомогою аналогiй, порiвнянь з iншими вiдомими iй предметами та явищами. Деякi загадки цього циклу СФ картинами з життя, побуту, часом навiть характеризують цiлу епоху. Наприклад:

Толока не мiряна,

череда не лiчена,

пастух не найманий. (Небо, зорi, Мiсяць)

До загадок про будову Всесвiту тiсно примикаСФ цикл творiв про явища природи, тваринний i рослинний свiт. У цих загадках знайшли свiй вияв спостереження людини за змiнами в природi протягом року, прагнення вiдобразити рiзнi пори року та характернi для кожноi iз них явища природи за допомогою звичайних образiв iз повсякденного життя. Характернi щодо цього такi загадки:

Чорна корова всiх людей поборола,

А бiлий вiл всiх людей пiдвiв.

(Нiч i день) Невидимий бiле зерно сiСФ,

Та ще не зiйшло, як зi свiту втекло.

(Снiг) Скатертина бiла увесь свiт накрила.

(Снiг) Без сокири, без долота, а мости будуСФ.

(Мороз) Стукотить, гуркотить, як сто коней бiжить. (Грiм) Понад воду стежечка, а води не перейдеш. (Веселка)

У загадках про тваринний i рослинний свiт фiгурують, насамперед, свiйськi тварини та культурнi рослини, якi здавна вiдiгравали важливу роль у життi людини, а також дикi звiрi, рослини, комахи. В цих загадках iз великою силою виявляються трудова основа народноi поетичноi творчостi, утилiтарне ставлення людини до навколишньоi дiйсностi, прагнення якомога повнiше пiдкорити ii своiм iнтересам, оцiнка всiх предметiв навколишнього свiту з точки зору iх ролi й важливостi в життi трудiвника. Наприклад:

Нi старому, нi малому

не дасть приступити до дому.

(Собака)

Хто найранiше встаСФ? (Пiвень) Тiльки сонце блисне -

вони вже гудуть,

уже свою здобич у хатку несуть.

(Бджоли)

Широко представлена в народних загадках сама людина, ii фiзична природа, iжа, житло, домашнiй iнвентар, речi повсякденного вжитку. Для загадок цього напряму також характернi картини-аналогii з повсякденного трудового життя народу, якi мають зорiСФнтувати того, перед ким ставиться загадка, тАЮполегшититАЭ вiдгадку твору. Наприклад:

Повен хлiвець бiлих овець,

а за ними червоний баранець.

(Зуби, язик) Двi матерi мають по пять синiв,

i кожному сину iмя СФ.

(Руки, пальцi) Брат з братом через дорогу живуть,

а один одного не бачать. (Очi) Кругом проруби у два ряди бiлi голуби. (Рот i зуби)

Значне мiiе в загадках цiСФi групи вiдводиться стравам. Використовуючи засiб послiдовного виключення окремого iз загального, застосовуючи барвисту метафору чи вдале порiвняння, народ створив цiлий ряд загадок, в яких пiдкреслюються характернi ознаки того чи iншого виду iжi:

Рiжуть мене ножакою

i бють мене ломакою,

за те мене отак гублять,

що всi мене дуже люблять. (Хлiб) Що то таке, що з ложки

висять ножки? (Локшина) Без обручiв, без дна повна бочка вина. (Яйце) Рiдке, а не вода, бiле, а не снiг. (Молоко) У досконалiй художнiй формi загадок про людське житло, домашнiй iнвентар, предмети щоденного користування виразно i конкретно виявляСФться процес iсторичного розвитку людства, його матерiальноi культури, постiйного пiдкорення i удосконалення речей та предметiв повсякденного оточення людини, видiляються елементи нового у життi та побутi народу на певному щаблi його розвитку.

Слiд пiдкреслити велике педагогiчне значення загадок цього напряму. Адже саме звернення до предметiв повсякденного оточення людини у цих загадках СФ вдячним засобом збудження iнтересу дитини до наслiдкiв трудовоi дiяльностi батькiв, до характеру, сутностi та призначення у життi предметiв працi дорослих. Подiбнi загадки сприяють пiзнанню дiтьми навколишнього свiту; поглиблюють iх спостережливiсть, допитливiсть, а також примушують замислюватись над справжнiм значенням людськоi працi, виховують почуття поваги до трудящих, прищеплюють смак до суспiльно корисноi дiяльностi. РЖз широкоi низки творiв цього напряму, якi можна успiшно використовувати в практицi школи, слiд згадати хоча б такi:

Не iсть, не пСФ, день i нiч куСФ.

(Годинник) Усiх обшиваю, а сама одягу не маю.

(Голка) Стоiть у куточку, п