Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
iдперезане мотузочком. (Вiник) Деревяне полiнце шiсть дiрочок маСФ, весело спiваСФ. (Сопiлка)
Великим кiлькiсно i широким за тематикою являСФться цикл загадок про трудовий процес, господарський iнвентар, знаряддя виробництва, технiку i засоби пересування. У цiлому рядi цих загадок знайшли вiдображення минулi епохи розвитку суспiльства з iх мануфактурним способом виробництва, iз широким застосуванням ручноi працi (наприклад: загадки про соху, серп, кужiль, терницю та iн).
Чимале мiiе займають тут також виробничi процеси, повязанi iз сiльськогосподарським побутом: оранка, сiвба, косовиця, молотьба, ткацтво, ковальство, приготування iжi, рибальство, мисливство тощо. Безпосередньо до цих загадок примикають твори про господарський iнвентар та знаряддя виробництва. Мовби дальшим розвитком, логiчним завершенням цiСФi групи творiв СФ загадки про машини, починаючи з найпростiшоi i закiнчуючи порiвняно складними. Найбiльш характерними загадками цiСФi групи СФ такi:
Брат брата сiче, бiла кров тече.
(Жорна у млинi) Залiзний нiс, деревяний хвiст.
(Сокира) Не пташка, а з крилами.
(Млин-вiтряк) Зуби мають, а iсти не просять.
(Граблi)
Показовими щодо вiдображення прогресу, розвитку технiчних знань людини СФ загадки про засоби пересування, подолання простору (кiнь, плiт, човен, поiзд, автомобiль, лiтак). Цi твори дуже люблять дiти, зокрема молодшого шкiльного вiку, i вчитель, який повинен пiдтримувати i розвивати природний iнтерес дитини до технiчних знань, може використовувати цi загадки в своiй роботi.
Серед суми рiзноманiтних знань про навколишнiй свiт, набутих трудiвником у результатi господарськоi й громадськоi дiяльностi, важливе мiiе належить питанням освiти та виховання людини. В умовах класового суспiльства, коли основна маса народу була приречена на постiйнi злиднi i безправя, питання освiти, виховання людини були надзвичайно актуальними. Народ нiколи не мирився зi своiм рабським становищем, постiйно прагнув до освiти, здобуття систематичних знань, навчання. В цiй групi украiнський народних загадок i вiдображаСФться питання про освiту, шкiльне виховання. Наприклад:
Добре бачить, а слiпий.
(Неписьменний) Мовчить, а розуму навчить.
(Книга)
Цiлком самостiйну групу становлять загадки, в яких знайшли своСФ вiдображення абстрактнi, загальнi, умовнi та збiрнi поняття. З точку зору генетичного розвитку, цi твори СФ продуктом досить пiзньоi доби i свiдчать про розвиток абстрактного мислення людини та про активне вiдношення трудiвника-художника до надбань духовноi культури. Про пiзнiй час походження цих творiв свiдчить i iх мова. На вiдмiну вiд загадок, що мають залишки давньоi лексики, цi твори вiдзначаються чистотою й добiрнiстю мови, чiткiстю та унормованiстю синтаксичних конструкцiй, стрункiстю побудови. ОбСФктом художнього вiдтворення тут СФ голос, луна, сон, прикрiсть, думка, любов, радiсть, бiда, тiнь, совiсть та багато iншого. Окреме мiiе серед загадок цiСФi групи посiдають твори про рiзнi вiдрiзки часу (рiк, мiсяць, тиждень, добу, годину тощо).
Чимало загадок присвятив украiнський народ чудовiй природi рiдного краю, поетично змалював у них таких представникiв лiсового царства, як тополя, ялина, смерека, береза. Ось, як, наприклад, говориться в народнiй загадцi про ялину: тАЮЗимою й лiтом маячить зеленим цвiтом". Ще яскравiше вiдображенi в загадцi характернi риси бiлокороi берези: тАЮБiле - не снiг, зелене - не луг, кучеряве - не людина".
Сучаснi дослiдники загадок, зокрема РЖ. Березовський, пiдкреслюють благотворний вплив iх на розвиток художньоi лiтератури, особливо дитячоi [12]. Творення загадок продовжують як професiйнi письменники, так i широкi кола самодiяльних митцiв, збагачуючи цей дивний жанр художнiми знахiдками.
Багато спiльного iз загадками мають прислiвя та приказки. РЗх обСФднуСФ насамперед метафоричнiсть, що ТСрунтуСФться на спостереженнях за природою та побутом, а також стислiсть i чiткiсть викладу. Переносне значення вислову дозволяСФ iнодi вживати загадку як прислiвя (тАЮПрийшов хтось, узяв щось, бiгти за ним, не знаю за кимтАЭ).
Прислiвя - це коротке влучне висловлювання з приводу почутого та побаченого. Здебiльшого це вiршованi народнi вислови, в яких виражено повчальний життСФвий досвiд та мудрiсть народу. Вони тiсно повязанi зi щоденним життям i побутом людини, СФ узагальненою памяттю народу, висновками з життСФвого досвiду, який даСФ право формувати погляди на природу, етику, мораль, iсторiю й полiтику.
Близькими до прислiвiв СФ приказки. Рiзкоi межi мiж прислiвями та приказками не iснуСФ, тому iх розглядають як один жанр. Рiзниця мiж ними полягаСФ хiба в тому, що приказки будуються як одночленнi речення, а прислiвя бiльш розгорнутi. Прислiвями вважаються самостiйнi судження iз замкнутою формою клiше, що СФ художнiми творами з прямими або переносними значеннями, iнтонацiйно й граматично оформленi як простi або складнi речення. Вони в стислiй, точнiй формi пiдводять пiдсумки спостережень за групами подiй або явищ, вiдзначаючи в них характерне й особливе, даючи узагальнений висновок, який може бути застосований при характеристицi аналогiчних подiй чи явищ. На вiдмiну вiд прислiвя, приказка висловлюСФ думку неповно, становить собою вид незамкнутого клiше, частину речення, до якого приСФднуСФться авторський контекст. РЖнодi приказки - це скороченi прислiвя, але без властивого iм повчального значення. Наприклад:
У чужому оцi i порошинку бачить, а в с