Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
уроках та у позакласнiй роботi, забезпечуючи дидактичнi, виховнi, розвивальнi цiлi. Тому вчитель маСФ постiйно звертатися до народноi творчостi. Особливо активно потрiбно на уроцi тАЮЯ i Украiна" використовувати загадки, прислiвя, приказки, народнi прикмети тощо. Це даСФ змогу розширити уявлення молодших школярiв про народну творчiсть.
Розглянемо, твори яких жанрiв фольклору доцiльно використовувати на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi.
Серед дидактичних засобiв значне мiiе посiдаСФ загадка, яка розглядаСФться як засiб розвитку, навчання та виховання дiтей. У дiтей молодшого шкiльного вiку загадки викликають великий iнтерес.
Загадки - один iз найдавнiших i найпоширенiших видiв народноi творчостi. У давнину загадка мала певне значення, слугувала засобом перевiрки мудростi, мала пiзнавальну цiннiсть. За допомогою загадок народнi знання, народна мудрiсть передавалися поколiнням.
Термiн тАЮзагадкатАЭ давнього походження. Вiн походить вiд слова гадати, тобто думати. Загадки мають свою специфiку: сутнiсть ii полягаСФ в тому, що в загадках предмети чи явища прямо не називаються. Про них мовиться у прихованiй, завуальованiй, алегоричнiй формi i треба вiдшукати iх первiсне значення.
Загадки - це стислi твори, в основi яких лежить метафоричне запитання. Для того щоб дати на нього вiдповiдь, потрiбно вмiти зiставити життСФвi явища на основi iх спорiдненостi чи подiбностi. РЖнодi ця подiбнiсть обмежуСФться кiлькома або навiть однiСФю якоюсь ознакою, - отже, розгадування вимагаСФ не тiльки певноi суми знань, а й спостережливостi, кмiтливостi, умiння бачити спiльне в конкретному й абстрактному [20].
У загадках широко використовуСФться метафора, алегорiя, уособлення, менше - порiвняння. Часто задуманому предметовi (явищу) дасться назва iнших на основi iх схожостi. Наприклад, в загадцi про Сонце: тАЮВстаСФ рано, лягаСФ пiзно, свiтить яскраво, грiСФ жарко". Сонце тут порiвнюСФться з людиною, з дiями, вказуСФ на характернi ознаки - свiтить i грiСФ. Часом у загадках робляться незвичайнi порiвняння чи зiставлення. Скажiмо, небо у загадках - це голубий шатер, синя шуба, синя хустина, поле немiряне, море безкраСФ; комар - не звiр i не птиця, нi рак, нi риба, летюче, маленьке, кусюче; морква - це дiвчина, панна, що маСФ пишну косу, а та надворi та iн.
Якщо розглядати загадку з точки зору ii змiсту, то неважко помiтити, що вона СФ логiчним завданням. Вiдгадати загадку - значить на основi вказаних у нiй ознак визначити предмет, тобто розвязати логiчне завдання. З давнiх-давен загадка стала засобом розваг молодi на вечiрках, своСФрiдною розумовою грою, змаганням у кмiтливостi. Вмiнню вiдгадувати загадки в давнi часи надавалося велике значення, воно було мiрилом мудростi й розуму. Основним призначенням загадок було перевiрити кмiтливiсть людини, оцiнити ii знання, спостережливiсть, допитливiсть, кмiтливiсть [9, с.324].
Загадки розвивають процес мислення - аналiз, синтез, абстрагування, порiвняння, узагальнення, привчають до самостiйностi мислення, розвивають такi якостi розуму, як тямущiсть i кмiтливiсть.
Загадка може бути використана для того, щоб зосередити увагу дiтей на поняттi, яке вивчаСФться або закрiплюСФться на уроках, iз метою уточнення, конкретизацii знань дiтей про тiла i явища природи, iх призначення. При цьому загадки пiдбираються, згiдно з метою уроку та рiвнем розвитку дiтей. Вiдгадування загадок можна планувати як складову частину урокiв тАЮЯ i УкраiнатАЭ. Вони можуть бути використанi пiд час дидактичних iгор, спостережень за явищами природи. Наприклад, на уроцi тАЮЯ i Украiна" у 2 класi пiд час вивчення теми тАЮВесна в природi" варто запропонувати дiтям загадки про весну:
Сидить дiд за подушками
РЖ стрiляСФ галушками. (Град) Мене просять, чекають,
А як покажусь - утiкають. (Дощ) Вийшла звiдкись гарна дiвка,
На нiй стрiчка-семицвiтка;
А де з рiчки воду брала,
Там коромисло зламала. (Веселка) Старий дiд мости помостив,
Молода прийшла - мости розвела.
(Весна)
Молодших школярiв захоплюСФ сам процес загадування i вiдгадування. Загадка примушуСФ учнiв думати, аналiзувати, вчить приглядатися до оточуючого свiту, помiчати те, що не лежить на поверхнi, проникати у сутнiсть речей, розвиваСФ спостережливiсть, асоцiативне мислення, фантазiю. Вона несе дiтям радiсть вiдкриття i пiзнання свiту.
У загадках для молодших школярiв СФ досить цiнний пiзнавальний матерiал про природу, взаСФмозвязки i залежностi в нiй, походження рiзних предметiв i явищ, про найважливiшi властивостi, i тим самим вони заохочують дитячу допитливiсть.
У народних загадках звеличуСФться природа, звертаСФться увага на ii красу та чарiвнiсть, наприклад, весна тАЮпробуджуСФ полятАЭ, тАЮзаквiтчуСФ гаi", Сонце - тАЮяснокрилетАЭ, ромашки - тАЮсестрички iз золотими очима та бiлими вiями". Часто у народних загадках прямо вказано на те, яку користь людинi приносять тварини, рослини.
Вiрно людям я служу,
iм дерева стережу,
Дзьоб мiцний i гострий маю,
Шкiдникiв ним здобуваю. (Дятел) Навеснi я тебе радую,
Влiтку прохолоджую,
Восени годую,
А взимку грiю. (Дерево) Товстий Гнат -
При землi не впiзнать,
А як вирвеш, борщик звариш,
Тодi й похвалиш. (Буряк)
В окремих загадках мова йде про залежнiсть рослин вiд зовнiшнiх умов, змiнюються умови - зникають однi рослини i зявляються iншi. Наприклад:
Я найперша зацвiтаю
Синiм цвiтом серед гаю,
Вiдгадайте, що за квiтка,
Бо мене не стане влiтку. (Пролiсо