Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
воi школи, збагачують i поглиблюють iхнi знання, впливають на формування свiтогляду.
1.2 Використання вiдомостей народного календаря
У перiод вiдродження украiнськоi державностi й культури повертаються до вжитку народнi традицiйнi свята, обряди та звичаi.
Велику виховну силу мають традицii, звичаi та обряди, повязанi з народним календарем, що СФ також складовою педагогiки народознавства. Народнi свята кожноi пори року мають конкретну iдейно-виховну спрямованiсть (Новий i Старий рiк, масляна тощо). Народнi свята були повязанi з урочистими заходами щодо рiчного природного циклу. Хлiборобськi та iншi народнi свята повязанi з досвiдом мудростi та краси людей працi.
Звичаi, традицii та обряди, безпосередньо повязанi з народним календарем, дозволяють молодшим школярам зрозумiти, що iсторична память зберегла СФднiсть людини з навколишньою природою.
Звичаi народу - це тi прикмети, за якими розпiзнаСФться народ не тiльки в сучасному, а й у його iсторичному минулому, вони охоплюють усi галузi громадського i родинного суспiльного життя [9].
Ознайомлення учнiв початковоi школи з народним агрокалендарем - важливий фактор у формуваннi у дiтей почуття господаря рiдноi землi, в оволодiннi трудовими вмiннями i навичками. Використовувати такий матерiал доцiльно посезонно. Народний агрокалендар побудований за системою свят, дат, подiй, якi в певнiй послiдовностi вiдзначаються протягом усього року.
Календар знайомить учнiв iз основними датами посiву зернових, посадки овочевих культур, зi збереженням навколишнього середовища, звичаями, обрядами, святами, якi вiдзначали нашi предки.
Прихiд весни, оновлення природи, оранка i сiвба, догляд за культурними рослинами й збирання врожаю, закiнчення польових, городнiх i садових робiт та пiдготовка до зими - цi вiхи у рiчному циклi життСФдiяльностi людини вiдображенi у святах та подiях народного календаря, що супроводжувалися вiдповiдною обрядовiстю.
Найбiльше народних прикмет i традицiй повязано з весною. Зокрема, тАЮНа теплого Олексiя (30 березня) щука лiд хвостом розбиваСФ", день Юрiя (6 травня) повязаний з богом сонця, Ярилом - покровителем весни, родючостi, весiль.
Багато свят i в лiтньому народному календарi. У народнiй творчостi оспiване таке свято, як РЖвана Купала (7 липня). Це свято давало практичнi поради щодо погоди: тАЮПiсля РЖвана Купала не треба жупанатАЭ, тАЮПо Петрi на дворi пусто, а в полi густо", тАЮМинув Спас - держи рукавицi про запас" [49].
Певну роль у життi украiнського народу вiдiгравали символи. Символи - це обереги етнiчноi памятi: верба над ставом; калина в лузi; тополя край дороги; явiр над водою; соняшник на городi тощо.
Звичаi й обряди зимових свят спрямованi на прославлення життя, його вiчне оновлення, пiдбиття пiдсумкiв минулого року, утвердження творчих планiв на майбутнСФ, оспiвування господарськоi дiяльностi, мудростi хазяiна тощо.
У зимовi свята на Украiнi здавна шанували 19 грудня Святого Миколая, 7 сiчня - Рiздво Христове, народження РЖсуса Христа, 14 сiчня - Новий рiк.
Усi стихiйнi сили природи умиротворяються та закликаються, щоб не дiяли на шкоду людям i худобi. Про все це спiваСФться в колядках, що були вiдомi далеко ще до початку християнських часiв в Украiнi. Слiд також зазначити, що кутя - це символ урожаю, писанка - це символ народження весняного сонця. Зеленим гiллям нашi предки охороняли своСФ житло вiд нечистих духiв, що прокидаються, як вони вiрили, разом iз весною, iз воскресiнням природи, вiд русалок, мавок, перелесникiв. Купало - це типове дохристиянське свято з усiма староукраiнськими атрибутами.
До навчального процесу з курсу тАЮЯ i Украiна" потрiбно вводити народнi звичаi та обряди. Матерiал про ведення здорового способу життя, правила особистоi гiгiСФни буде цiкавим при вивченнi роздiлу тАЮЛюдина - частина живоi природитАЭ.
ЗасвоСФнi й примноженi не одним поколiнням традицii та звичаi мiстять у собi духовнi, моральнi цiнностi (iдеi, iдеали, погляди, норми поведiнки тощо), якi мають величезне значення для сучасноi системи шкiльного навчання i виховання.
Як зазначають Т. Демянюк [19], А. Синцова [47], Л. Хренов [55], В. Скуратiвський [59] народний календар СФ своСФрiдним збiрником прикмет, влучних висловiв i нормативiв поведiнки людини.
Народнi прикмети СФ складовою культурно-iсторичного досвiду народу. Вони узагальнюють багатовiковий досвiд трудовоi дiяльностi людей, тривалi спостереження за взаСФмозвязком i взаСФмозалежнiстю явищ у природi та працi.
Народнi прикмети - складова народноi метеорологii, медицини, астрономii, хлiборобськоi працi, моралi тощо. У прикметах вiдображена синiвська любов до рiдноi землi, природи, необхiднiсть iх збереження. Народнi спостереження допомагають передбачити i врахувати життСФвi явища, подii, наприклад: тАЮРаннiй грiм - родючий рiк" [55].
За допомогою народних прикмет вчитель переконуСФ школярiв в цiлiсностi природи. Наприклад, показуючи учням 2 класу нерозривний звязок, взаСФмозалежнiсть неживоi природи i представникiв рослинного i тваринного свiту в процесi вивчення теми тАЮЖива i нежива природа", вчитель використовуСФ прикмети: тАЮЛастiвки лiтають низько - перед дощем", тАЮРиби вискакують iз води i ловлять комах - на дощ". Разом з учнями вiн зясовуСФ, що перед дощем значно пiдвищуСФться вологiсть повiтря, крила комах зволожуються, стають важкими, i вони опускаються нижче до землi. Комахами живляться птахи i риби, тому перед дощем птахи лiтають низько над землею, а риби вискакують iз во