Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?асу, i поради, як вести господарство, i своСФрiдна народна агрономiя. Переважно про стан природи й погоди iнформують прислiвя з назвами мiсяцiв в основi:
Сiчень не так сiче, як у вуха пече.
Лютий - острокутий.
Березень невiрний: то смiСФться, то плаче.
У серпнi серпи грiють, а вода холодить.
Як вереснiСФ, то дощик сiСФ.
Жовтень ходить по краю та й виганяСФ птиць iз гаю.
З листопада бабам рада: ховатися на пiч.
Грудень поле грудить, а землю студить.
Словянськi прислiвя та приказки про хлiборобство такi ж давнi, як i про природу. Найдавнiшi з них вiдображають процеси землеробськоi працi словян ще в докласовому суспiльствi, адже орне господарство було вже добре розвинуте. У сучасному фондi прислiвя про хлiборобство становлять велику тематичну групу, в якiй вiдображено процеси весняних, лiтнiх i осiннiх робiт, погляди хлiбороба ще iз часiв натурального господарства. Це переважно простi iстини про потребу удобрювати землю (тАЮКлади гнiй густо, на току не буде пустотАЭ), поради вчасно орати й засiвати рiллю добрим зерном (тАЮДобрим зерном землю засiвай - збереш гарний урожайтАЭ).
Чимало СФ прислiвiв та приказок i про сiльськогосподарськi культури. Вже здавна жито, пшениця, овес, просо, ячмiнь були важливими культурами землеробства. У прислiвях та приказках зафiксовано немало агрономiчних знань, виявлено розумiння важливостi кожного злаку. У iх центрi - мiркування про врожай, зерно, господарську дбайливiсть: тАЮЗiрко до зiрка, то й буде мiрка", тАЮПоки зерно в колоску - не засиджуйся в холодку! тАЭ.
Значнi за обсягом тематичнi ряди складають прислiвя та приказки, в яких змальовуСФться хлопець i дiвчина, розкриваСФться iхня краса, зображуються любовнi взаСФмини. У фольклорi нерiдко дiвоча врода зiставляСФться з образом калини або цвiту взагалi: тАЮГарна дiвка як у лузi калинатАЭ, тАЮКрасна як калина". Краса, постава парубка зiставляються з образами орла, сокола: тАЮЗнати сокола по польоту, а молодця - по походцiтАЭ, тАЮСокiл - не парубок, орел - не козактАЭ.
Не менш велика й розгалужена тематична група прислiвiв та приказок, що вiдображають родинне життя. За тематичним спрямуванням вони дуже рiзноманiтнi. Тi, в яких вiдображаСФться iнституцiя роду i спiльного життя (тАЮСвого доправляйся, роду не чужайсятАЭ, тАЮХто ся зрече роду, того й рiд ся зречетАЭ), сягають ще тих часiв, коли самотня людина не могла iснувати.
Прислiвя та приказки майже енциклопедично розкривають усi сторони поведiнки людини, риси ii характеру. В них наголошуСФться, що властивостi й характер людини формуються пiд впливом зовнiшнього середовища, життСФвих умов, загальних етичних норм. Народна мудрiсть розподiляСФ людей на добрих i злих, радить нiколи не втрачати людськоi гiдностi (тАЮГляди, не забудь, людиною будьтАЭ). Тiльки завдяки чеснiй працi, добрим вчинкам людина здобуваСФ собi авторитет (тАЮНе мiiе чоловiка красить, а чоловiк мiiетАЭ), в життi прагне забезпечити собi краще життя, нiж маСФ (тАЮРиба шукаСФ, де глибше, а чоловiк, де лiпшетАЭ).
Серед прислiвiв, що характеризують риси характеру людини, найповнiшим СФ цикл з опорними словами розум (розумний) - дурний (глупий). За народними переконаннями розум - найбiльший скарб людини. Дiапазон значень прислiвiв зi словами дурний дуже широкий: вiн охоплюСФ родинну сферу (тАЮДурному синовi батькове багатство не в помiчтАЭ), навчання (тАЮДурного учити, що мертвого лiчититАЭ), сферу взаСФмостосункiв, коли прислiвя не радять звязуватися з недалекоглядними людьми (тАЮДурному вступися з дорогитАЭ).
В усний кодекс народноi моралi ввiйшли i прислiвя про чеснiсть, совiсть, моральну чистоту. Цi якостi особливо високо цiнилися серед народу: тАЮДобро стратиш - наживеш, честь утратиш - пропадеш". Несумiснi з моральними принципами народу i такi риси людського характеру, як скупiсть, заздрiсть, жадiбнiсть (тАЮВ скупого посеред зими льоду не випросиш", тАЮЗаздрий вiд чужого щастя сохнетАЭ).
Окремий цикл складають вислови, що передають життСФвий досвiд, застерiгають людину вiд небезпеки (тАЮНе спитавши броду, не лiзь у воду", тАЮОглядайся на заднi колесатАЭ). В цiлому прислiвя цiСФi тематичноi групи вiдтворили всi риси людського характеру, поведiнки, схвалюючи позитивне в життi людей i засуджуючи негативне. Вони створили кодекс моральних норм, що складалися протягом багатьох столiть. Недаремно РЖ. Франко називав прислiвя та приказки тАЮбагатим i важним скарбом... у скарбiвнi нашоi мови... ii коштовними перлинами" [34], а М. Рильський порiвнював народне слово з дорогоцiнним алмазом, який слiд доглядати, шлiфувати, тАЮщоб дедалi бiльше граней у ньому переливалось i виблискувало, вiдбиваючи все незрiвнянне багатство наших днiвтАЭ [22].
СвоСФрiдним фольклорним жанром, широко використовуваним у педагогiчнiй практицi, СФ скоромовки. Скоромовки (спотиканки) - це жартiвливi вислови, побутовi на зумисне утрудненiй вимовi римованого чи ритмiзованого тексту, скомпонованого з важких звукiв та звукосполучень, якi вимовляються в швидкому темпi. В основi iгрового ефекту скоромовок лежить опанування дитиною звуком. РЖгровий ефект скоромовок будуСФться на навмисному утрудненнi вимови певного тексту, викликаному вiдповiдним розташуванням приголосних звукiв.
Летiв горобець через безверхий хлiвець,
Вхопив гороху без червотоку,
Без червоточини, без прачервоточини.
Специфiка цього фольклорного явища виходить за межi власне фольклористики. Змiст творiв вiдiграСФ другорядне значення; вони, як правило, СФ невеликим повiдомленням, твердженням. Зрiдка скоромовки наповнюються глибшим змiстом