Використання дитячоi лiтератури для формування екологiчноi культури молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
уацiй, обовязковими компонентами яких за теорiСФю мовленнСФвоi дiяльностi СФ: мета висловлювання, умови, в яких воно вiдбуваСФться, адресат. Створення мовленнСФвоi ситуацii допомагаСФ учням побачити в роботi над твором не просто завдання, побудувати текст, а необхiднiсть найбiльш точно i повно висловити свою думку. МовленнСФвi ситуацii сприяють також усвiдомленому добору мовних засобiв вiдповiдно до мети та умов висловлювання, розкриттю i розширенню творчих можливостей учнiв початкових класiв.
Пiсля ознайомлення зi свiтом вiтчизняноi преси для дiтей справдi не залишаСФться сумнiвiв, що така скарбниця нестандартних завдань, авторських вiршiв, пiзнавального матерiалу мусить бути належним чином використана у практицi сучасноi початковоi школи i, не в останню чергу, для розвитку словесноi творчостi з раннього шкiльного вiку.
Готуватись до уроку позакласного читання на тему "Чарiвний свiт казки" можна за казками, поданими у журналах "Дивосвiт", "Пiзнайко", "Яблунька" й iнших.
Використання дитячоi перiодики, пропонованi завдання стимулюють розвиток в учнiв спостережливостi, активiзують пiзнавальну допитливiсть i самостiйнiсть, створюють умови для iхньоi iндивiдуально-творчоi самореалiзацii. Спостереження за використанням молодшими школярами завдань на уроках розвитку мовлення з використанням матерiалiв дитячоi преси показують, що така органiзацiя навчальноi дiяльностi сприяСФ розширенню творчих можливостей учнiв, формуванню незалежноi поведiнки, усвiдомленню цiлей навальноi дiяльностi [35; С.55-59].
Робота з дитячою книжкою СФ невiдСФмним структурним компонентом у цiлiснiй системi пiдготовки дiтей до школи. Основна мета цього напряму роботи - пiдготувати дiтей до систематичного курсу читання в початковiй школi, пробудити i пiдтримати у дошкiльникiв iнтерес до дитячоi книжки i бажання з нею спiлкуватися, розвивати звязне мовлення дiтей, сформувати елементарнi умiння орiСФнтуватись у книжцi з опорою на такi показники: написи на обкладинцi (прочитуСФ педагог), iлюстрацii; розвивати увагу до засобiв художньоi виразностi твору.
Методика навчання спiлкування з книжкою дiтей цiСФi вiковоi групи маСФ своi особливостi, якi полягають передусiм у врахуваннi сприймання 5-рiчними дошкiльниками книжки, тексту i рiвня розвитку в них навички читання.
Як вiдомо, у дiтей 5 рокiв переважаСФ наочно-образне мислення. У книжцi дiти бачать насамперед обСФкт зображення, а не саме зображення. Спостерiгаючи, дитина видiляСФ найяскравiшi, а не найсуттСФвiшi ознаки обСФкта. РЗй набагато легше переказати змiст усього тексту пiдряд, нiж вибрати якусь сюжетну лiнiю чи виокремити значення одного епiзоду для розкриття характеру персонажа. Вона може простежити послiдовнiсть подiй у творi, але встановити причиново-наслiдковi звязки iй не пiд силу, що пояснюСФться конкретнiстю дитячого мислення.
Уява 5-рiчних дiтей розвинена досить слабко. Сприйманню дошкiльниками змiсту твору притаманний "наiвний реалiзм , якому властиве ототожнення художнього вимислу i реальноi дiйсностi. Подii сприймаються ними як такi, що мали мiiе у дiйсностi, а героi - учасники описаних подiй. Дiти-дошкiльники зазвичай сприймають художню форму як щось окреме вiд змiсту.
Все це впливаСФ на вибiр форм i методiв роботи з дитячою книжкою, а також на вибiр змiсту читання.
Провiдними методичними прийомами на заняттях з 5-рiчними дiтьми СФ цiлеспрямоване розглядання книжки, слухання, дидактична гра.
Пiд час добору дитячих книжок педагог враховуСФ санiтарно-гiгiСФнiчнi вимоги до полiграфiчних видань (якiсть паперу, iлюстрацiй, розмiр i форму шрифту i та iн.).
РЖлюстрацii у книжках для 5-рiчних дiтей мають займати 70-75% вiд загальноi площi. ОбСФкти, зображенi на них, мають в пiзнаватися дiтьми, а кольорова гама - не бути занадто рiзкою. Наповнюванiсть, послiдовнiсть iлюстрацiй мають бути такими, щоб дитина з опорою на них могла досить легко вiдтворити змiст прослуханого твору.
Крiм того, iлюстративний матерiал повинен сприяти розвитку художнiх смакiв i творчоi уяви дiтей. РЖнакше такi книжки не слiд використовувати, навiть якщо вони мiстять цiкавi високохудожнi тексти [28;С.47-52].
Книжкова iлюстрацiя - це переклад словесних образiв наочно-зображальними. Це особливий вид графiчного мистецтва, який висуваСФ своi вимоги до митця. Художник-iлюстратор маСФ справу з лiтературою рiзних краiн i народiв. Вiн повинен вiдчувати дух епохи, в якiй живуть героi казок, оповiдань, повiстей. РЖлюстратора вирiзняСФ своСФрiднi властивостi памятi, адже вiн маСФ багато чого тримати в нiй: деталi одягу, архiтектуру будинкiв, обриси меблiв. Вiн повинен знати, як передати пензлем рiзнi емоцii дiтей i дорослих, жорстокiсть, злiсть i спокiй тварин. Усi цi заготовки накопичуються у коморi памятi художника протягом усього життя. Я згадую, - так визначав свiй творчий процес видатний французький iлюстратор книг Гюстав Доре. Недаремно Мнемозину (Память) стародавнi греки вважали матiрю усiх девяти муз. За своСФ недовге життя Г. Доре проiлюстрував гори книжок. Знайденi ним образи лiтературних героiв незаперечно переконливi, i ми з дитинства уявляСФмо Лицаря Сумного Образу Дон Кiхота та його вiрного зброСФноiя Санчо Пансу, хвалькуватого брехуна барона Мюнхаузена, персонажiв чарiвних казок Ш. Перро саме такими, якими iх силою свого могутнього таланту створив чарiвник Г. Доре. До творiв, якi вiн iлюстрував, художник робив по кiлька сотень малюнкiв. РЖ це вже не просто iлюструва