Використання дитячоi лiтератури для формування екологiчноi культури молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
увати iснуючу в нiй рiвновагу. Люди дедалi глибше пiзнають i ширше використовують багатства рiдноi природи. Але така дiяльнiсть не може вiдбуватися стихiйно. До природи треба ставитися бережливо i розсудливо. Нашi предки прагнули зберегти рiдкiснi дерева, цiнних тварин, озера та джерела. Так вiд давнiх слiв заповiдь, заказ i виникли слова заповiдник, заказник. Вони означають мiiя, де заборонена господарська дiяльнiсть людини. Отже, ми зможемо сформувати екологiчний свiтогляд учнiв лише тодi, коли екологiчне виховання стане складовою частиною всiх без винятку сторiн навчальноi дiяльностi.
Основу навчальноi i виховноi роботи в школi становлять обовязковi заняття. Однак ця робота не закiнчуСФться на уроцi, вона продовжуСФться i пiсля занять. Тому треба допомагати учням правильно органiзовувати позаурочний час, щоб вiн був розумно використаний для вiдпочинку, культурних розваг i занять улюбленою справою, для розвитку i вдосконалення розумових, моральних, фiзичних та естетичних якостей учнiв.
Позакласнi заняття дають змогу ширше, нiж це дозволяють уроки, проводити з учнями рiзнi види робiт, якi вправляють iх як розумово, так i фiзично. Вони допомагають виховувати в учнiв iнтерес до науки i технiки, любов до творчоi працi, вчать мрiяти i дiяти, формують у них духовнi потреби, пiдвищують культуру використання дозвiлля, вiльного часу як iстинного багатства суспiльства й особистостi. Така позакласна робота створюСФ особливо сприятливi умови для нагромадження досвiду колективного життя, прояву самостiйностi, розвитку полiтичноi i суспiльноi активностi.
У позаурочнiй виховнiй дiяльностi необхiдно ознайомлювати школярiв iз принципами i нормами моральностi людини, формувати у них моральнi переконання i досвiд поведiнки. З цiСФю метою можна, проводити бесiди, лекцii, диспути на теми моралi наводити позитивнi приклади з життя, творiв мистецтва, а також уроки культури поведiнки.
Основними чинниками, якi зумовлюють актуальнiсть проблеми екологiчного виховання, СФ порушення природного балансу, яке викликане дiяльнiстю людини: забруднення атмосфери, грунту, води досягло критичного рiвня як в Украiнi, так i у всьому свiтi.
Тому завдання екологiчного виховання - сприяти нагромадженню екологiчних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти i примножувати ii багатства, формувати вмiння i навички дiяльностi людини в природi [50;С.9-12].
1.3 Екологiчна освiта молодших школярiв на мiжпредметнiй основi
Основним стратегiчним напрямком розвитку екологiчноi освiти, що визначено КонцепцiСФю екологiчноi освiти Украiни, СФ формування поколiнь з новою екологiчною культурою, новим екологiчним свiтоглядом на принципах гуманiзму, мiждиiиплiнарноi iнтеграцii, iсторизму та системностi з метою збереження i вiдновлення природи Украiни та ii бiологiчного рiзноманiття.
Це педагогiчне надзавдання можна втiлювати лише через освiтню виховну систему на основi принципово нових, нiж це було досi, iдей, методiв, пiдходiв, якi враховували б структуру екологiчних знань, соцiальнi функцii сучасноi екологii, традицii, звичаi, iсторичний досвiд украiнського народу для того, щоб збагнути себе, своСФ мiiе в природi, звязки мiж природою i Всесвiтом. Отже, формування екологiчноi свiдомостi в учнiв - це, передусiм, навчання екологiчноi культури, яку ми визначаСФмо як форму адаптацii етносу до природних умов i способiв творення свого довкiлля.
У звязку iз загостренням проблем взаСФмовiдносин суспiльства i природи перед сучасною педагогiчною наукою i практикою виникли новi невiдкладнi завдання. Необхiдно забезпечити пiдготовку молодого поколiння, спроможного вивести людство зi стану глибокоi екологiчноi кризи, в якiй воно опинилося через незнання або iгнорування законiв взаСФмовiдносин суспiльства i природи, споживацьке ставлення до неi.
Настав час виховувати молодь не у згубнiй традицii якомога бiльше брати у природи, а в iншому, притаманному украiнському народовi гармонiйному спiвiснуваннi з природою, рацiональному використаннi та вiдтвореннi ii багатств, у психологiчнiй готовностi оберiгати довкiлля всюди i завжди.
У розвязаннi цих завдань першорядну роль маСФ вiдiграти екологiчна освiта i екологiчне виховання.
Дуже часто цi два поняття плутають. Дехто думаСФ, що чим бiльше людина знаСФ про природу, тим усвiдомленiше вона захищаСФ ii. Але це зовсiм не так. Екологiчна освiта - це лише надбанi людиною екологiчнi знання. Набагато важливiшим СФ екологiчне виховання, яке передбачаСФ засвоСФння людиною особливоi екологiчноi моралi, етики взаСФмин природи i людини. При цьому екологiчна мораль й екологiчна етика своСФю суттю СФ глибоко гуманiстичними. Це "тАжнайдiйовiшi фактори, що контролюють екологiчну благополучнiсть"[3;С.23].
Екологiчна освiта - це "свiдомий i планомiрний розвиток знань про навколишнСФ середовище протягом усього життя". Основна ii мета: формування уявлень про довкiлля, специфiку його внутрiшнiх вiдносин, характеру антропогенного впливу, а також принципи гармонiйного розвитку людини i природного середовища.
Пiд екологiчним вихованням розумiють такий розвиток волi, почуття, рис характеру, якi б проявилися в правильнiй (етичнiй) поведiнцi у ставленнi до природного середовища. Воно повинно бути добровiльним i безперервним упродовж усього життя людини. Метою екологiчного виховання СФ формування аналогiчноi свiдомостi, яка охоплюСФ поняття екологiчноi моралi - збалансованостi мiж сприйнята н?/p>