Використання дитячоi лiтератури для формування екологiчноi культури молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
оненту полягаСФ у перетвореннi суспiльних вiдносин в елементи внутрiшньоi структури особистостi (потреби, iнтереси, мотиви, установки, цiннiснi орiСФнтацii i т. д.).
Дiяльнiсно-поведiнковий компонент структури екологiчноi свiдомостi являСФ собою певну програму дiй по реалiзацii пiзнавально-емоцiйного; iнтелектуального та компоненту спрямованостi свiдомостi у конкретний iсторичний перiод, а також визначаСФ рiвень ii сформованостi.
Отже, важливо враховувати всi компоненти екологiчноi свiдомостi, бо недооцiнка будь-якого з них iстотно знижуСФ практичнi та педагогiчнi ефекти формування даного феномену.
Видiливши структурнi компоненти екологiчноi свiдомостi, можна припустити, що варiанти iх функцiональноi взаСФмодii вiдрiзняються прiоритетом одного з компонентiв над iншим у конкретний iсторичний перiод.
Так провiдна роль вiдображувально-чуттСФвого та iнтелектуального компонентiв визначаСФ пiзнавальну функцiю екологiчноi свiдомостi. Вона полягаСФ у зясуваннi характеру та особливостей соцiоприродних вiдносин, причин виникнення та розвитку екологiчноi кризи та у пошуку шляхiв оптимiзацii вiдносин у системi "людина - природа".
Регулятивно-цiннiсна функцiя характеризуСФ приоритетне положення компоненту спрямованостi екологiчноi свiдомостi та утворюСФ мотивацiйну сферу даного феномену. Вона полягаСФ у забезпеченнi наявностi певних розумних механiзмiв рацiонального управлiння взаСФмовiдносинами суспiльства та природи.
Праксиологiчна функцiя являСФ собою домiнування дiяльнiсно-поведiнкового компоненту та визначаСФ нормативну сферу екологiчноi свiдомостi. Вона забезпечуСФ розробку норм рацiональноi природоперетворюючоi дiяльностi на основi функцiональноi взаСФмодii двох попереднiх функцiй. Потрiбно вiдмiтити, що деякi автори, якi аналiзують проблему функцiонування свiдомостi, видiляють також прогностичну, виховну, iдеологiчну, орiСФнтувальну, комунiкативну та iншi функцii дослiджуваного явища. Але все ж ми вважаСФмо, що гармонiя у системi "суспiльство - природа" можлива у випадку переважання в екологiчнiй свiдомостi пiзнавально-цiннiсноi функцiональноi модифiкацii, коли установка на перетворення природи буде пiдпорядкована установцi на ii збереження.
Екологiчна свiдомiсть - це складне структурне утворення, яке вiдрiзняСФться багатством конкретних форм i рiвнiв свого iснування та функцiонування. У сучаснiй лiтературi немаСФ СФдиноi думки щодо внутрiшньоi структури дослiджуваного явища. Так, А.М. Кочергiн, М.Г. ВасильСФв та Ю.Г. Макаров видiляють два ii рiвня: рiвень спецiалiзованоi i рiвень масовоi свiдомостi [9;С.169], В.П. Зiнченко, В.Б. Моргунов стверджують iснування двох пластiв свiдомостi: буттСФвого та рефлексивного.[35;С.160]. З. АбдулаСФв зазначаСФ, що "потрiбно розрiзняти iндивiдуальнi та суспiльнi, буттСФвi та теоретичнi, психологiчнi та iдеологiчнi структурнi рiвнi екологiчноi свiдомостi".[1;С.72].
Отже, в процесi структурування екологiчна свiдомiсть як форма суспiльноi свiдомостi може бути проаналiзована з позицii ряду критерiiв. У тому числi:
-по вiдношенню до пануючих iдей у суспiльствi вона подiляСФться на офiцiйну та неофiцiйну;
-за якiстю вiдображення дiйсностi - на iстинну та хибну;
-в залежностi вiд субСФкту-носiя екологiчна свiдомiсть подiляСФться на iндивiдуальну та суспiльну;
-за гносеологiчним критерiСФм в екологiчнiй свiдомостi видiляють такi рiвнi: буденна (практична, емпiрична) та спецiалiзована (теоретична, наукова) свiдомiсть;
-в залежностi вiд панiвноi парадигми екологiчна свiдомiсть подiляСФться на типи: антропоцентричний, екiентричний та природо центричний [34;С.254-261].
У тiй кризовiй екологiчнiй ситуацii, в якiй перебуваСФ наша краiна (та й свiт у цiлому), школа не маСФ морального права виховувати споживацьке ставлення до природи. Розруха не в навколишньому свiтi, розруха в головах! - говорив вiдомий лiтературний персонаж - професор Преображенський (М. Булгаков, Собаче серце). Однак бiльшiстю людей екологiчна криза уявляСФться, як щось зовнiшнСФ по вiдношенню до людини, а не породжене нею самою. Духовний чорнобиль породив Чорнобиль екологiчний. РЖ вирiшення екологiчних проблем - це насамперед змiна свiдомостi.
Донедавна як у свiтi в цiлому, так i в нашiй краiнi формувалась екологiчна свiдомiсть антропоцентричного типу. Це така система уявлень про свiт, згiдно з якою вишу цiннiсть являСФ людина, а природа маСФ цiннiсть постiльки, оскiльки вона цiнна для людини; метою взаСФмодii з природою СФ задоволення потреб людини, а характер взаСФмодii визначаСФться прагматичним iмперативом: правильним i дозволеним СФ те, що корисне людинi i людству; дiяльнiсть з охорони навколишнього свiту продиктована вiддаленим прагматизмом - необхiднiстю зберегти природне середовище, щоб ним могли користуватися майбутнi поколiння.
До яких екологiчних наслiдкiв це призвело - ми вже знаСФмо. Тому на цьому етапi розвитку суспiльства постаСФ потреба у формуваннi екологiчноi свiдомостi екоцентричного типу. Це така система уявлень про навколишнiй свiт, вiдповiдно до якоi вищу цiннiсть являСФ собою гармонiйний розвиток людини i природи, що СФ елементами СФдиноi системи; метою взаСФмодii з природою СФ максимальне задоволення як потреб людини, так i природи, а характер взаСФмодii визначаСФться екологiчним iмперативом: правильним i дозволеним СФ те, що не руйнуСФ екологiчну рiвновагу; етичнi норми i правила однаковою мiрою поширюються на взаСФмодiю як мiж людьми, так i зi свiтом природи; дiя