Використання дитячоi лiтератури для формування екологiчноi культури молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?алСФСФва, М.Г. ВасильСФв, РЖ.Л. Курок, Ю.Г. Марков, М.М. МохсеСФв, О.РЖ. Салтовський i т.д.), ролi екологiчноi свiдомостi в оптимiзацii взаСФмовiдносин суспiльствак i природи (Г.О. Бачинський, О.О. Гусейнов, Р.С. Кар пiнська, Г.В. Платонов, Д.О. Чураков тощо), рiвнiв вiдображення екосвiдомiстю суспiльного буття, звязку дослiджуваного явища з екологiчною дiяльнiстю (Е.Р. Барбашина, Е.В. Гiрусов, А.М. Кочергiн, Ф.Я. Палiнчак). Дослiдженi також психологiчнi основи екологiчноi свiдомостi (А.А. Алдешева, Д.Ф. Глеба, С.Д. Де рябко, А.М. Льовочкiна, В.РЖ. МедвСФдСФв, Ю.П. Ожогов, В.О. Скребець, С.В. Шалей, В.А. Ясвiн). Питання формування та розвитку екосвiдомостi майбутнiх вчителiв розглядали В.В. ГлСФбов, А.М. Кмець, О.Б.Плохотнюк, Т.РЖ. симонова, О.В. Федюк та iншi. Однак, на сьогоднiшнiй день мало вивчена природа екологiчноi свiдомостi, ii структура, типи та система екологiчних потреб, на основi яких вона формуСФться та розвиваСФться. Розгляд та дослiдження саме цих питань i дасть змогу здiйснювати процес формування даного феномену бiльш ефективно.
Екологiчна свiдомiсть як специфiчна, самостiйна форма суспiльноi свiдомостi виникла в ХХ столiттi як наслiдок вiдображення загрози глобальноi екологiчноi катастрофи та наростання кризових явищ у взаСФмовiдносинах суспiльства i природи в цiлому. Однак в останнiй час серед науковцiв ведеться гостра полемiка щодо питання правомiрностi видiлення дослiджуваного явища в окрему форму суспiльноi свiдомостi. Так, однi автори вважають, що екологiчна свiдомiсть розчиняСФться в iнших формах суспiльноi свiдомостi i не СФ самостiйним утворенням. Екологiзацiя пiдлягаСФ не будь-яка окремо взята область. Змiни охоплюють суспiльну свiдомiсть на всiх ii рiвнях i у всiх ii проявах (Е.Р.Барабашина, Ю.М. Манiн та iн.). Так, М.М. Кисельов, В.Л. Деркач, Т.В. Гардашук та iншi навiть зазначають, що тАжтермiн екологiчна свiдомiсть в сферi його вживання СФ непотрiбним, бо вiн не прояснюСФ, а лише заплутуСФ суть справи [15;С.71]. Прихильники даноi позицii вважають, що необхiдно формувати не окрему структуру в системi суспiльноi свiдомостi, а обовязкову присутнiсть у всiх сферах свiдомостi екологiчноi проблематики.
РЖншi дослiдники вказують на правомiрнiсть видiлення даного феномену в окрему форму суспiльноi свiдомостi (Р.У. БiджiСФва, О.С. Бродська, Т.П. КазначеСФва, А.Н. Кочергiн , Н.В. Малиновська, Г.К. Овчиннiков, О.П. Шевцов та iн.). Вони повязують специфiчне положення екологiчноi свiдомостi з рiвнем теоретичного знання та надiляють ii загальними рисами, характерними для будь-якоi форми суспiльноi свiдомостi. З точки зору категорiального аналiзу прихильники цiСФi думки роблять висновок, що можна розглядати дане явище як самостiйну форму суспiльноi свiдомостi поряд з полiтичною, релiгiйною науковою i т. д.
Вченi вважають, що екологiчну свiдомiсть потрiбно розглядати як особливу, самостiйну форму суспiльноi свiдомостi. Потрiбно вiдмiтити, що екологiя, як наука про взаСФмозвязки органiзмiв та iх системних угруповань iз середовищем, маСФ в останнiй час виняткове значення. Вона трансформуСФться та iнтегруСФ дослiдження в рiзних галузях знань i вже не означаСФ просто певного предмета дослiджень. Екологiя вирiшуСФ ряд проблем практичного змiсту, повязаних iз забезпеченням стратегii та тактики збереження стабiльного розвитку життя на Землi. Вiдтак екологiчна свiдомiсть поСФднуСФ в собi уявлення, знання, погляди, переконання, теорii, емоцii, якi вiдображають екологiчнi умови життя, вiдносини мiж людьми та природою, ставлення до природи, а також дiяльнiсть, що спрямована на оптимальне вирiшення проблем функцiонування природи як цiлiсноi системи. Отже, синтез цих уявлень, знань, поглядiв i т. д. i вiдбуваСФться у свiдомостi певного субСФкта, а не в екологii. Зрештою, якщо iснуСФ певна система знань та практика (екологiчнi дослiдження), то й маСФ бути i носiй цiСФi системи - свiдомiсть (в даному випадку екологiчна). Таким чином, свiдомiсть як субСФкт пiзнання водночас виступаСФ субСФктом практики. Тому термiн "екологiчна свiдомiсть" маСФ право на iснування i СФ потрiбним у сферi його вживання. Дослiдники вважають, що екологiчна свiдомiсть - це сукупнiсть у екологiчних уявлень, знань, поглядiв, переконань, теорiй, емоцiй, якi вiдображають екологiчнi умови життя, вiдносини мiж людьми та природою в процесi регулювання системи "суспiльство-природа", ставлення до природи, а також дiяльнiсть, що спрямована на оптимальне вирiшення проблем функцiонування природи як цiлiсноi системи.
Формуючись пiд дiСФю рiзноманiтних факторiв, дослiджуване явище являСФ собою складне структурне утворення, в якому можна виокремити кiлька компонентiв: пiзнавально-емоцiйний, iнтелектуальний, компонент спрямованостi та дiяльнiсно-поведiнковий.
Пiзнавально-емоцiйний компонент включаСФ основнi пiзнавальнi процеси (вiдчуття, сприйняття, память, мислення, уявлення), з допомогою яких студенти збагачують своi знання, а також емоцiйно-вольову сферу особистостi.
РЖнтелектуальний компонент екологiчноi свiдомостi являСФ собою сукупнiсть (систему) теоретичних положень (фактiв, гiпотез, концепцiй), отриманих на основi зiбраноi та переробленоi iнформацii про взаСФмодiю суспiльства та природи, якi i складають у цiлому екологiчну картину свiту.
Такий структурний компонент як спрямованiсть свiдомостi особистостi включаСФ систему цiнностей, iдеалiв, установок, стереотипiв, цiлей i мотивiв, що визначають загальну стратегiю людськоi дiяльностi в цiлому, а також окремi ii види. Формування зазначеного комп