Використання дитячоi лiтератури для формування екологiчноi культури молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
сьому залежних вiд ласки жорсткосердних дворян. У казцi "Хлопчик-Мiзинчик" Ш. Перро показав без прикрас життя багатодiтноi родини лiсоруба, якому нiчим годувати дiтей i щоб не бачити iхньоi мученицькоi смертi батьки вирiшують завести iх у лiс i там кинути. Жахливий, реалiстичний, зовсiм не казковий початок твору нагадуСФ хрестоматiйну новелу В. Стефаника "Новина". Гриць Летючий вирiшив убити своiх дiтей щоб не дивитися на iх повiльну смерть вiд голоду. Однак, на вiдмiну вiд украiнського новелiста Ш. Перро у цьому творi, як i в iнших казках, переходить вiд життСФвоi правди до фантастики, подаСФ чарiвний шлях своiх героiв до порятунку, до щастя. Г. Доре в iлюстрацii до казки не вiдступаСФ вiд тексту, змальовуючи ймовiрнi зоровi образи. Перед нами обшарпана, наче пограбована оселя, виснаженi голодом обличчя героiв, безрадiснi очi. Голова лiсоруба повернута до дружини, в очах питання: "Що робити? Як далi жити? Як прогодувати дiтей?". Художник i тут використовуСФ освiтлення: вiдблиски вiд вогнища падають на обличчя чоловiка i жiнки, але це свiтло не тепле, а холодне, навiть крижане, воно не зiгрiваСФ, а заморожуСФ душу i серце. Художник, як завжди, переконливий i достовiрний навiть у деталях: вiд давно порожньоi миски не можуть вiдiрвати голодного погляду худi собака та кiшка.
Гюстав Доре був вiдомим у XIX столiттi. Пройшов час, художника призабули, почали критикувати, висмiювати його дещо вишукану манеру. У XX столiттi iнтерес до французького художника вiдродився знову, адже таланти не зникають безслiдно. Книги з iлюстрацiями чарiвника Г. Доре повертаються до читача, дорослого i маленького, продовжують жити. Нарештi всi прихильники таланту митця зможуть йому щиросердно сказати: "Ласкаво просимо, шановний Гюстав Доре, до нас! Без Вас у цьому свiтi було так буденно, так не вистачало чуда!" [47;С.44-51].
Якi рiзновиди дитячих книжок доцiльно вiдбирати для урокiв? Враховуючи вiковi особливостi дiтей молодшого шкiльного вiку, варто обовязково включати такi видання, як книжки-картинки, книжки-iграшки, книжки-планшетки, книжки-розкладанки, книжки-малятка, а також книжки великого формату. Вони приваблюватимуть дiтей неординарною формою, iгровими елементами, образними iлюстрацiями. Як показуСФ досвiд, дiти досить емоцiйно реагують на них, iдо сприяСФ розвитку iнтересу до книжки, до читання, до пiзнання.
Вчитель вiдбираСФ для урокiв доступнi для цiСФi вiковоi групи високохудожнi, емоцiйно забарвленi твори, насиченi пiзнавальним змiстом. У них мають бути пiсеньки, дiалоги, матерiал для iнiенування. За жанровою специфiкою це переважно казки, малi фольклорнi форми, вiршi, короткi оповiдання.
Якщо на уроцi немаСФ можливостi забезпечити вiдповiдною книжкою кожну дитину, а вона СФ лише у вчителя, ii показ (написи на обкладинцi, iлюстрацii) вiн спочатку проводить "з руки", а потiм пропонуСФ дiтям для колективного чи iндивiдуального розглядання.
Обовязковою складовою на кожному уроцi СФ словникова робота. Вчитель видiляСФ в текстi незнайомi, важкi для розумiння слова i вислови, пояснюСФ iх, визначаСФ, якi з них доцiльно ввести в активний словник дiтей [28;С.47-52].
2.2 Використання казки в екологiчному вихованнi учнiв
Молодший шкiльний вiк - один iз найбiльш складних перiодiв у психiчному розвитку дитини. Саме в цей час вiдбуваСФться змiна основного виду дiяльностi дитини. Ним стаСФ навчання. Трансформацiя способу життя школярiв, iнтенсивний розвиток пiзнавальноi сфери зумовлюють труднощi у сприйняттi, розумiннi та запамятовуваннi програмового матерiалу. Важливою умовою реалiзацii мети навчання i виховання, яка полягаСФ у формуваннi низки компетенцiй особистостi, СФ тiсна спiвпраця сiмi i школи. З огляду на це, в Програмi виховання дiтей та учнiвськоi молодi в Украiнi одним iз основних завдань визначено: посилити роль сiмi у вихованнi дiтей, змiцнити ii взаСФмодiю з освiтнiми закладами.
Ефективнiсть набуття учнями знань, умiнь i навичок вимагаСФ ретельного вибору шляхiв, методiв та засобiв навчання й виховання. Численнi психолого-педагогiчнi дослiдження довели, що словеснi образи, створенi в уявi дитини з допомогою мiфiв, легенд, фантастичних iсторiй, вiдзначаються великим емпатiйним емоцiйним переживанням. У звязку з цим, у виховному процесi доцiльно широко використовувати народнi казки. Вони розвивають уяву, образне мислення, усне мовлення, стимулюють творчу активнiсть, слугують дiСФвим засобом самовиховання дитини. Школярi вчаться спостерiгати, аналiзувати, узагальнювати. Казковi iсторii мiстять iнформацiю про динамiку життСФвих процесiв. Вони надають можливiсть легкого i природного осмислення реального свiту, тобто СФ своСФрiдним мiстком мiж казковим, фантастичним i реальним життям. На основi аналiзу улюблених казок учня можна встановити звязок мiж казковими подiями та його поведiнкою в життi. За iх допомогою у свiдомостi дiтей закрiплюються моральнi цiнностi, правила поведiнки. Для дитини вони СФ своСФрiдним духовним хлiбом, який нiколи не проiдаСФться.
Казка - це глибока i мудра книга життя.
Казки виникли в сиву давнину i СФ одним iз найпоширенiших жанрiв усноi народноi творчостi. У них вiдображенi погляди на речi, ставлення до людських цiнностей, висока духовнiсть та глибока мудрiсть народу, що формувались упродовж багатьох поколiнь. Цi поетичнi скарби громадились вiками i передавалися вiд поколiння до поколiння, вбираючи в себе все новi й новi подii, характери.
За тематикою казки подiляють на три групи:
соцiаль?/p>