Використання дитячоi лiтератури для формування екологiчноi культури молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
онiв: "Як ви можете про таке навiть думати! Я на це нiколи не погоджусь".
"Ну то й не треба з нами погоджуватись, - хором вигукнули Нiф-нiф i Нуф-нуф. - Будуй собi будинок де хочеш i як хочеш, а ми побудуСФмо собi окремий дiм i зробимо це так, як нам заманеться".
"Чому ви не розумiСФте, що такою поведiнкою ви робите погано не тiльки природi, а й собi", - важко зiтхнув Наф-наф. Але його уже нiхто не слухав.
Поросята залишилися кожен зi своСФю думкою. Вони вирiшили, що кожен будуватиме окремий дiм. Нiф-нiф побудував домiвку на березi рiчки i так, як вiн i казав, усi своi вiдходи викидав у рiчку, Нуф-нуф збудував хатину в лiсi, але перед початком будiвництва вирубав з десяток - другий дерев, пiдшукуючи необхiдне йому мiiе. Наф-наф вирiшив побудувати дiм подалi вiд своiх друзiв - на околицi села. Вiн не хотiв бачити, як нерозумно поводяться поросята. Його будиночок дуже гарний i дуже чистенький, тому що вiн завжди прибирав пiсля себе. А ще вiн не полiнувався i посадив кiлька дерев бiля свого дому, i в його будиночку було прохолодно навiть у спеку, бо дерева притiняли його.
Ось так вони жили-поживали та й горя не знали. Вже й про страшного вовка забули, аж поки не трапилась бiда. РЖ прийшла вона зовсiм не з того боку, з якого чекали поросята. Нiф-нiф так активно викидав смiття в рiчку, що бiля рiчки вже було важко дихати, сморiд було чути здалеку. РЖ, нарештi, рiчка не витримала. Смiття наповнило дамбу, i рiчка розлила своi води на береги. Цьому сприяло не тiльки смiття Нiф-нiфа, а й вирубанi дерева Нуф-нуфа.
РЖ залишився Нiф-нiф без житла. А бiда, як вiдомо, не приходить одна. Якраз i сiрий вовк зявився i взявся за поросятами полювати. Поросятко перелякалось i кинулося втiкати. Але куди? Найближчою була хатина Нуф-нуфа. Туди воно i подалося. Але й тут його чекала неприСФмна несподiванка. Нуф-нуф так захопився лiсовими жолудями, що вирiшив трiшки по експериментувати з ними. Йому вже набридло iсти iх сирими, i вiн почав iх смажити, зовсiм забувши про обережнiсть. РЖ полумя швидко перекинулось на хатину. Горiла будiвля i купи смiття бiля неi. Ось яку картину побачив Нiф-нiф.
Поросята мерщiй побiгли до Наф-нафа. Той зустрiв iх на порозi, запросив у дiм, i навiть нiчого iм не сказав. А що говорити, адже й так усе зрозумiло. РЖ з того часу жили вони дружно i у злагодi з природою.
Найчастiше вчитель використовуСФ екологiчну казку як розповiдь з наступним ii обговоренням у класi. Щоб активiзувати обговорення, вчителю необхiдно пiдготувати вiдкритi запитання, вiдповiдаючи на якi, дiти могли б робити певнi висновки, а вiн - зясувати ступiнь розумiння учнями навчального матерiалу. Пiсля обговорення вчитель обовязково робить висновок.
ЗаслуговуСФ на увагу й метод iнiенiзацii. У цьому випадку учнi безпосередньо задiянi в процесi навчання. Для проведення занять методом iнiенiзацii потрiбнi елементи реквiзиту, пiдготувати якi можуть i самi дiти разом iз батьками. Коли пiдготувати та використати елементи реквiзиту неможливо, то допускаСФться iх короткий опис або замальовка на дошцi. Ролi може виконувати лише частина учнiв, решта - глядачi. Наприкiнцi "актори" та глядачi дiляться своiми враженнями.
Можна запропонувати учням намалювати iлюстрацii до почутоi казки або зобразити змiст твору за допомогою символiв, знакiв, асоцiативних малюнкiв. Можна навiть запропонувати дiтям придумати свою казку, використовуючи "живий ланцюжок" (наприклад, учитель розпочинаСФ розповiдь - "жили-були дiд та баба", учнi складають казку, доповнюючи виклад розповiдi речення за реченням, почергово).
Використання екологiчних казок пiд час вивчення курсу "Екологiчне виховання" у початковiй школi допоможе сформувати в дитини iнтерес до засвоСФння наукових знань про основнi екологiчнi фактори в розвитку живоi природи, стимулювати допитливiсть та iнтерес до ii пiзнання, ознайомити дiтей з перлинами народноi мудростi, що призвичаюСФ до дбайливого ставлення до природи. Це один iз способiв створення позитивного психоемоцiйного контексту в процесi навчання, що даСФ змогу розвивати гнучкiсть та адаптивнiсть мислення, особливо в нетипових ситуацiях [16;С.38-39].
Педагогiчна система В.О. Сухомлинського акумулювала в собi найкращi надбання минулого й сучасного у поСФднаннi з оригiнальними iдеями та iнновацiйними технологiями вченого й втiленням iх у педагогiчному процесi. Поряд iз багатоаспектнiстю педагогiчних проблем, що СФ предметом свiтовоi уваги, найголовнiшою, якiй пiдпорядкованi всi iншi, СФ проблема виховання особистостi. "СправжнСФ виховання полягаСФ в тому, щоб моральний iдеал добра, правди, честi, духовноi краси жив у кожному юному серцi, утверджувався в активнiй дiяльностi як невiдСФмна частина власного СФства, власноi думки, почуттiв, намiрiв" [29;С.257].
Важливе мiiе у створенiй видатним педагогом системi виховання займаСФ проблема спiльноi дiяльностi сiмi та школи в органiзацii життСФдiяльностi школярiв. Сiмя, як вiдомо, перша школа iнтелектуального, морального, трудового, естетичного i фiзичного виховання. Родиннi цiнностi найглибшi, вони лежать в основi свiтовоi цивiлiзацii, вони плекають у дитинi глибоко людяне, надають iй енергii у рiзних життСФвих ситуацiях. Батько i мати, дiдусь i бабуся - першi вихователi дiтей у дошкiльному вiцi i залишаються ними, коли пенi вихованцi пiшли до школи.
У працi Проблеми виховання всебiчно розвиненiй особистостi В.О. Сухомлинський зазначав, що гармонiйний, всебiчний розвиток можливий лише там, де два вихо?/p>