Використання дитячоi лiтератури для формування екологiчноi культури молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?о-побутовi - в них звеличуються гуманнiсть, працьовитiсть, чеснiсть, скромнiсть, розсудливiсть, а висмiюються брехливiсть, зазнайство, неробство, скупiсть (Мудра дiвчина, Дивна сопiлка та iн.)
героiко-фантастичнi (чарiвнi) - у них органiчно поСФднанi мiфiчне, фантастичне та героiчне начала (Ох, Царiвна-жаба та iн.)
про тварин - головними персонажами виступають звiрi, птахи, що уособлюють певнi людськi риси (Котик i пiвник, Коза-дереза та iн.).
Визначальними рисами кожноi казки СФ вигадка, фантазiя, творча мрiя. У них народ-педагог акцентуСФ увагу на головних рисах героiв, iхнiй поведiнцi у рiзних ситуацiях.
Дiти чудово сприймають казку. Вона всебiчно охоплюСФ духовне життя дитини - розум, почуття уяву, волю. Казки справляють на дiтей глибоке емоцiйне враження, збагачують iхню мову, пробуджують духовнi сили, тому й слугують незамiнним засобом зближення батькiв i дiтей, батькiвського виховання.
Значноi уваги заслуговують казки соцiально-побутового змiсту, в яких з особливою чiткiстю висвiтлюються позитивнi риси людини. Тобто створюСФться iдеальний образ, що втiлюСФ в собi тi особливостi поведiнки, котрi заслуговують найбiльшого захоплення та поваги. Тому важливо навчити дiтей разом iз героями казок подумки виконувати iхнi дii, наслiдувати позитивнi вчинки персонажiв. Батькам доцiльно використовувати власнi казки, складенi з урахуванням виховноi мети. Така робота буде бiльш результативною, нiж погрози, покарання чи довгi нотацii.
Жодна дитяча бiблiотека не обходиться без казок. Великою популярнiстю у батькiв i дiтей користуються збiрки: Украiнськi народнi казки: Для молодшого та середнього шкiльного вiку / Упор. О.С. Яремiйчук. - К.,1989; Трапила коса на камiнь: Украiнськi народнi соцiально-побутовi казки / Упор. РЖ.В. Хланта. - К., 1993 та iн.
Розповiдь казки вимагаСФ вiд батькiв великоi педагогiчноi майстерностi. Ефективнiсть виховного впливу цього способу зумовлюСФться такими чинниками:
влучнiсть вибору моменту для розповiдi;
пiдбiр твору;
емоцiйнiсть, доступнiсть, образнiсть викладу.
Слухаючи дитячу розповiдь, батькам доцiльно проявляти терплячiсть, розумiння емоцiйного стану дитини. Варто виявляти своСФ зацiкавлення почутим у рiзних формах: за допомогою мiмiки, емпатiйного слухання. Така поведiнка дорослих сприяСФ розвитковi в школяра впевненостi в собi, смiливостi, бажання до творення. Проте висмiювання дитини, переривання ii розповiдi, неуважне слухання з боку батькiв можуть бути причиною розвитку негативних якостей особистостi школяра, зокрема замкнутостi, нерiшучостi, вiдчуження та iн.
Перегляд екранiзованих казок. У казцi, як у дзеркалi, вiдбиваються особливостi кожноi епохи. Сучаснi твори даного жанру теж вiдзначаСФться певними особливостями. Народна казка, яка передавалася мiжпоколiнно шляхом розповiдi, у наш час знайшла своСФ продовження в екранiзованих варiантах, мультиплiкацiйних фiльмах. Науковi дослiдження свiдчать, що попри незмiннiсть сюжетноi та змiстовоi лiнiй новi твори вiдзначаються суттСФвими вiдмiнностями: вiдбулася метаморфоза образу зла й, вiдповiдно, переосмислення добра. Зло, притаманне всiм героям, набуло людських рис i виявляСФться в помилцi та страху. У народних казках зло пiддаСФться фiзичному знищенню, у нових, дидактичних - перевихованню. У нових творах, на вiдмiну вiд старих, швидше порушуСФться проблема, нiж вказуСФться шлях ii вирiшення.
Виховний вплив на школярiв екранiзованих казок та мультиплiкацiйних фiльмiв важко переоцiнити. Адже в бiльшостi сiмей дiти значну частину вiльного часу проводять бiля голубих екранiв, нерiдко навiть забуваючи про своi обовязки. Такiй поведiнцi сприяСФ зростаючий вплив теле- та вiдеоапаратури, компютерноi технiки на спосiб та уклад сiмейного життя. Окрiм того, зайнятiсть батькiв бiзнесовими справами iнодi спричиняСФ байдуже ставлення до власних дiтей.
Читання казок - менш поширене серед дiтей молодшого шкiльного вiку явище, адже школяр тiльки починаСФ опановувати цю складну науку. Критерiями його оцiнювання СФ правильнiсть, усвiдомленiсть, швидкiсть, виразнiсть. Розрiзняють читання вголос та мовчки. На час закiнчення початковоi школи бiльшiсть учнiв читаСФ повiльно, монотонно, неусвiдомлено, що i СФ основними причинами нехтування дiтьми цим видом дiяльностi. РЗхнi зусилля спрямованi на процеiитання, а не на змiст тексту. Однак зацiкавити дiтей до самостiйного читання можна, наприклад, такими способами:
читанню казки передуСФ ретельно продумана вступна бесiда;
початок казки читаСФ хтось iз батькiв, зупинившись на цiкавому, пропонуСФ дитинi продовжити читання самiй;
читання в ролях тощо.
Для самостiйного читання молодшим школярам доцiльно добирати лексично та синтаксично доступнi твори, насиченi дiалогами. Важливо, щоб предмети, явища, подii були загалом зрозумiлi дiтям.
Переказ широко використовуСФться дiтьми означеного вiку. Вiн СФ початковим етапом творення власних казок. Видiляють докладний переказ, спрощений, синтезовану розповiдь. Вид переказу залежить вiд ступеня розвитку памятi дитини.
Докладний переказ створюСФться дiтьми, у котрих сформована довготривала память, достатньо розвинений активний словниковий запас. Такi дитячi твори з точнiстю передають сюжет, традицiйнi формули вiдомоi казки.
Скорочений переказ виникаСФ внаслiдок забування дитиною деяких деталей, iх поверхового узагальнення й водночас збереження сюжету твору.
Синтезована розповiдь СФ промiжною формою творення власноi казки