Вивчення теми "Прикметник" як засiб формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
их формах i визначаСФ тип закiнчення (-й, -я, -СФ), синiй, синього, синiм; кутнiй, кутнього, кутньому; вчорашнiй, вчорашнього, вчорашнiми; порожнiй, порожнСФ, порожнiх. До мякоi групи належать прикметники з основою на мякий приголосний, перед яким стоiть голосний чи приголосний (синiй, братнiй), з основою на (-шн) iй,(-жн) iй (сьогоднiшнiй, справжнiй), з основою на й (безкраiй) [37, 85].
Ще однiСФю важливою проблемою при виченнi прикметника СФ проблема кiлькостi його вiдмiнкових графем. Категорiйна сутнiсть вiдмiнка прикметника виявляСФться в морфологiчному i синтаксичному рiвнях мови. З морфологiчного погляду вiдмiнок прикметника маСФ спецiалiзоване формальне вираження - словозмiнний кiнцевий (у типових виявах) афiкс (флексiю). Синтаксичнi функцii прикметникових вiдмiнкiв зумовленi вiдмiнковим характером опорного iменника. Рiзновиди вiдмiнкового функцiонування прикметникiв повнiстю регулюСФ iменникова категорiя вiдмiнка. Скiльки вiдмiнкiв маСФ опорний iменник, стiльки ж вiдмiнкових грамем визначаСФмо у прикметниках.
Таким чином, категорiя вiдмiнка прикметникiв - морфолого-синтаксична категорiя, яка синтаксично залежна вiд категорii вiдмiнка iменника та узгоджувана з нею, вказуСФ на означальну функцiю прикметника i складаСФться з сiмох грамем, напр.: мила (дитина), милоi (дитини), милiй (дитинi), милу (дитину), милою (дитиною), (у) милiй (дитинi), мила (дитино).
Називний вiдмiнок прикметника - синтаксично залежна вiд називного вiдмiнка iменника грамема у функцii означення, яка вiдкриваСФ вiдмiнкову парадигму однини й множини з вiдповiдною сукупнiстю флексiй, напр.: Днiпро суворий ходив по свiтлицi, важким, мохнатим кулаком гримiв у стiни Украiни,- земля гула, як мiдний дзвiн (Т. Осьмачка); Чомусь туманом стелються РЖстини одвiчнi i нуднi (В. Симоненко).
Родовий вiдмiнок прикметника - синтаксично залежна вiд родового вiдмiнка iменника грамема у функцii означення, що входить як другий компонент до вiдмiнковоi парадигми однини й множини з вiдповiдною сукупнiстю флексiй, напр.: Мов тихий дзвiн гiрського кришталю, несказане лишилось несказанним (Л. Костенко); Не злiчити в небi ясних зорiв, не злiчити в серцi свiтлих дум (М. Драй-Хмара).
Давальний вiдмiнок прикметника - синтаксично залежна вiд давального вiдмiнка iменника грамема у функцii означення, яка входить як третiй компонент до вiдмiнковоi парадигми однини й множини з вiдповiдною сукупнiстю флексiй, напр.: Минуле зло i навiть те, що СФ, Душi розкованiй снагу даСФ (Д.Павличко).
Знахiдний вiдмiнок прикметника - синтаксично залежна вiд знахiдного вiдмiнка iменника грамема у функцii означення, що входить як четвертий компонент до вiдмiнковоi парадигми однини й множини з вiдповiдною сукупнiстю флексiй, напр.: Душа складала свiй тяжкий екзамен (Л.Костенко); Могутнiй дух дають важкi часи (Д. Павличко); Сюди колись приходили чернички, блакитну воду брали iз глибин (Л. Костенко).
Орудний вiдмiнок прикметника - синтаксично залежна вiд орудного вiдмiнка iменника грамема у функцii означення, яка входить як пятий компонент до вiдмiнковоi парадигми однини й множини з вiдповiдною сукупнiстю флексiй, напр.: Вiдчиняю свiтанок скрипичним ключем (Л.Костенко); Горизонт пiднiмаСФ багряним плечем день - як нотну сторiнку вiчностi (Л. Костенко); Не перетре твердим пiском пустеля МоСФi мови голубий кришталь (Д. Павличко).
Мiiевий вiдмiнок прикметника - синтаксично залежна вiд мiiевого вiдмiнка iменника грамема у функцii означення, що входить як шостий компонент до вiдмiнковоi парадигми однини й множини з вiдповiдною сукупнiстю флексiй, напр.: Росте й добро на цiй землi старiй (Д. Швличко); Благословенна кожна мить життя на цих всесвiтнiх косовицях смертi! (Л.Костенко); Щезай в пожежах самоспалень, в гiрких руiнах власних попелищ! (Л. Костенко).
Кличний вiдмiнок прикметника - синтаксично залежна вiд кличного вiдмiнка iменника грамема у функцii означення, яка входить як сьомий компонент до вiдмiнковоi парадигми однини й множини з вiдповiдною сукупнiстю флексiй, напр.: Хреститься: - Щезни, пропадь, Згинь, нечиста сило! (Д.Павличко); - Недаремне плачеш ти, Нещасливий бранчетАж (Д.Павличко); Не блиск очей, а тiльки мислi гра Принаджують тебе, душе стара... (Д.Павличко).
Зазначимо, що грамема кличного вiдмiнка маСФ флексii, послiдовно омонiмiчнi з флексiями називного вiдмiнка. Та це явище трапляСФться i з iншими вiдмiнковими грамемами [87, 30].
Отже, в сучаснiй лiнгвiстицi прикметники представленi як лексико-граматичний розряд слiв, що володiСФ багатством семантики i специфiчнiстю граматичних характеристик.
У початковiй школi лише частково розглядаСФться описаний теоретичний матерiал. Система вивчення прикметникiв у початкових класах поступове ускладнення i розширення матерiалу як з боку лексики, так i з боку граматики. У 2 класi учнi визначають лексичне значення прикметникiв, вчаться ставити до них питання; у 3 класi вивчаСФться змiнювання прикметникiв за вiдмiнками i числами (залежно вiд iменникiв), а в 4 класi - вивчаються вiдмiни прикметникiв i правопис вiдмiнкових закiнчень. Одночасно на уроках украiнськоi мови i читання в мовлення дi?/p>