Geum.ru

Вивчення теми "Прикметник" як засiб формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

исокий - вис + ш = ий - вишший - вишчий (вищий)).

Деякi прикметники утворюють вищий ступiнь за допомогою суплетивних форм: гарний-кращий, поганий-гiрший. Не утворюСФться проста форма вищого ступеня вiд деяких прикметникiв iз суфiксом -ськ(ий) (товариський), з суфiксом -н- (раннiй), з суфiксом -ов- (вольовий) тощо.

Складена форма вищого ступеня прикметника твориться за допомогою слiв бiльш, менш: бiльш пiдготовлений, менш потрiбний.

Найвищий ступiнь порiвняння вказуСФ на найвищу мiру вияву ознаки i маСФ три форми: просту, складну i складену.

Проста форма утворюСФться додаванням до форми вищого ступеня прикметника префiкса най-: найдосконалiший.

Складна форма найвищого ступеня утворюСФться наступним додаванням префiксiв як-, що-: якнайдужчий, щонайкращий.

Складена форма утворюСФться за допомогою прикметника найбiльш: найбiльш вдалий, найбiльш потрiбний [37, 65, 85].

Зразком художнього використання форм найвищого ступеня порiвняння якiсних прикметникiв (i прислiвникiв- найгрiзнiше, найдужче) може бути поезiя В. Симоненка:

Найогиднiшi очi порожнi,

Найгрiзнiше мовчить гроза,

Найнiкчемнiшi дурнi вельможнi,

Найпiдлiша брехлива сльоза.

Найпрекраснiша мати щаслива,

Найсолодшi коханi вуста,

Найчистiша душа незрадлива,

Найскладнiша людина проста.

Але правди в брехнi не розмiщуй,

Не ганьби все пiдряд без пуття,

Бо на свiтi той наймудрiший,

Хто найдужче любить життя.

Отже, якiснi прикметники - явище лексико-граматичне, хоча деякi мовознавцi (А. Грищенко) схильнi небезпiдставно вiдносити iх до розряду семантико-морфологiчних явищ.

РЖнша частина прикметникiв називаСФ якiсть предмета, його ознаки опосередковано.

Вiдноснi прикметники називають ознаки предмета за його вiдношенням до:

1) до предмета: абрикосовий сад, акварельний малюнок, бурякова плантацiя, вербова гiлка, взуттСФвий комбiнат, вiршовий розмiр, газове родовище, гарбузове насiння, гiрський хребет, гречана каша, грибний суп, гусеничний трактор, джерельна вода, кленовий лист, Кримське узбережжя, мiський транспорт, морська хвиля, пунктирна лiнiя;

2) до абстрактного поняття: авангардна роль, аналогiчний випадок, висотний будинок, полiтична боротьба, початкова школа, фiнальна зустрiч;

3) до дii: визвольний рух, випадний звук, дарчий напис, зсипний пункт, перелiтний птах, пiдготовчi курси, пояснювальний диктант, приставне лiжко, прядильна фабрика, роздiловий знак;

  1. до обставини: вчорашнСФ повiдомлення, мимовiльний жест, нинiшнiй рiк, тутешнi звичаi;
  2. до числа: одинокий будинок, поодинокий випадок, подвiйне вiкно, потрiйний стрибок [83].

Морфологiчнi ознаки вiдносних прикметникiв не збiгаються з ознаками якiсних прикметникiв. Вiдноснi прикметники змiнюються за родами, числами i вiдмiнками, але не творять ступенiв порiвняння. Вiд вiдносних прикметникiв не творяться похiднi слова iз суфiксами субСФктивноi оцiнки, а також iменники абстрактного значення i прислiвники на -о, -СФ.

За значенням вiдноснi прикметники подiляються на тематичнi групи, з-помiж яких найбiльшими СФ такi:

  1. назви ознак предметiв за матерiалом: камяна статуя, глиняний посуд, деревяне лiжко, соломяна стрiха, ситцева сорочка, конопляне полотно, чавунне ядро;
  2. назви ознак за вiдношенням до рiзних вимiрiв предметiв: годинний вiдпочинок, кiлометрова вiдстань, лiтрова пляшка, десятипроцентний розчин, повторне завдання, кiлькаразове нагадування, двокiлограмова вага;
  3. прикметники, якi виражають ознаки предметiв щодо мiiя, простору: верхня полиця, Донецький басейн, СФвропейська краiна, закордонна подорож, замiська прогулянка, Киiвський метрополiтен, днiпрянськi поселення, пiдгiрський луг, польова квiтка, прибережна смуга, примiське село, приморський парк, присадибна дiлянка, сибiрськi лiси, схiдний вiтер.
  4. назви ознак предметiв за призначенням, функцiями та iншими особливостями: читальний зал, виховна година, спусковий механiзм, копiювальний папiр, звiтна доповiдь;
  5. назви ознак предметiв за належнiстю iх до установи, органiзацii тощо: шкiльне подвiря, колективний сад, заводська площа, iнститутський зал;
  6. назви ознак предметiв за просторовими вiдношеннями до iнших предметiв: примiська зона, польова бригада, зарiчний лиман, навколоземний простiр, прикордонний пост, пiвнiчний край та iн.;
  7. прикметники, що виражають часову ознаку предмета: вечiрня зоря, осiннiй мiсяць, ранкова гiмнастика, сiчневий мороз, сьогоднiшня газета, передобiдня пора;
  8. прикметники, що виражають ознаку предмета за тривалiстю в часi: годинна тиша, десятихвилинна перерва, мiсячна вiдпустка, тижнева подорож, цiлодобова вахта;
  9. прикметники iз значенням загальноi вiдносностi: академiчна година, англiйська мова, атмосферний тиск, кiнцева зупинка, мiський транспорт, мовознавчий гурток, настiнний годинник, новий рiк, олiмпiйськi змагання, панчiшна фабрика, украiнська мова, унiверсальний магазин, унiверситетський диплом. [65, 83].

Вони мають такi особ