Вивчення теми "Прикметник" як засiб формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?, примхливий, прихильний, русявий, соковитий, сонний.
Третя пiдгрупа якiсних прикметникiв формуСФться з перших двох. Вона обСФднуСФ прикметниковi утворення, що передають ознаки, якi СФ варiантами ознак, виражених прикметниками першоi i другоi пiдгрупи.
Сюди належать:
- складнi прикметники, що означають якiсть з додатковим вiдтiнком: гiркувато-солоний, кисло-солодкий;
- складнi прикметники - назви вiдтiнкiв кольорiв: жовто-зелений, свiтло-рожевий, свiтло-русий, свiтло-сiрий, свiтло-червоний, сiро-блакитний, сiро-голубий, сiро-жовтий, сiро-зелений, сiро-синiй, сiрувато-бiлий, сiрувато-зелений, срiблясто-бiлий, срiблясто-синiй, темно-каштановий, темно-синiй, темно-червоний, яскраво-синiй, ясно-блакитний, ясно-жовтий;
3) назви, що означають поСФднання в одному предметi двох i бiльше кольорiв: чорно-бiлий (фiльм), синьо-червоний (олiвець), синьо-бiло-червоний (прапор).
Прикметники першоi i другоi пiдгрупи становлять основну частину якiсних прикметникiв сучасноi украiнськоi мови. Семантично найбiльш розгалуженою i найбiльш численною СФ друга генетично-структурна пiдгрупа. Вона охоплюСФ етимологiчно прозорi прикметниковi утворення, якiснi значення яких виводяться з вiдношень мiж предметами, мiж предметами i дiями тощо [83].
Якiсним прикметникам притаманнi такi властивостi:
1. Найiстотнiшою граматичною ознакою якiсних прикметникiв СФ iх здатнiсть творити форми ступенiв порiвняння. Якiснi прикметники передають ознаки, якi в рiзних предметах виявляються неоднаковою мiрою. Вияв iнтенсивностi ознаки виражаСФться в якiсних прикметниках граматичними формами вищого й найвищого ступенiв порiвняння i лексико-словотворчими засобами: у похiдних прикметниках iз суфiксами емоцiйноi оцiнки (бiлий - бiленький, бiлiсiнький, бiлуватий; кислий - кислуватий, кисленький, кислющий).
РЖнтенсивнiсть ознаки може виражатися синтаксично - приСФднанням до якiсного прикметника кiлькiсно-означального прислiвника, наприклад: трохи ледачий, недостатньо рухливий, дуже радий, надзвичайно вдалий, надто гордий.
- Характерною властивiстю якiсних прикметникiв СФ також здатнiсть iх вступати в антонiмiчнi вiдношення (веселий -сумний, гарячий-холодний, гострий - тупий, багатий -бiдний).
- Вiд якiсних прикметникiв можуть утворюватися форми обСФктивноi оцiнки якостi, якi нерiдко вказують ще на збiльшену або зменшену мiру вияву ознаки: буйненький, дружненький, солоденький, радiсiнький, теплесенький.
- Вiд якiсних прикметникiв можна творити iменники з абстрактним значенням (смiливий - смiливiсть, злий - злiсть, добрий - доброта, синiй - синява, широкий - широчiнь), а також якiсно-означальнi прислiвники iз суфiксом -о чи -СФ (солодкий - солодко, кмiтливий - кмiтливо, гарячий - гаряче, терплячий - терпляче).
- Невелика група якiсних прикметникiв може мати коротку форму, наприклад: зелений - зелен, ясний - ясен, вартий -варт, дрiбний - дрiбен, радий - рад, повний - повен, певний - певен.
Однак деякi прикметники можуть не мати всiх цих особливостей. Так, не всi якiснi прикметники можуть творити ступенi порiвняння (наприклад: мертвий, нiмий); вiд частини якiсних прикметникiв не утворюються iменники з абстрактним значенням (зубатий, бурий, карий та iн.); тiльки деякi якiснi прикметники мають коротку форму.
Вiдноснi i присвiйнi прикметники не мають жодноi з названих властивостей, оскiльки вони виражають ознаки предметiв опосередковано через iншi предмети [65, 97, 83].
Найвиразнiшою граматичною особливiстю якiсних прикметникiв СФ те, що вони передають рiзну мiру вияву ознаки i тому мають ступенi порiвняння.
У сучасному украiнському мовознавствi категорiю ступенiв порiвняння нерiдко трактують як морфологiчну словозмiнну категорiю. Останнiм часом ii квалiфiкують або як словотвiрно-синтаксичну [17], або як морфолого-синтаксико-словотвiрну [42]. У граматичних дослiдженнях типовим СФ нерозрiзнення специфiки окремих форм у структурi прикметника - форм звичайного ступеня (вихiдноi прикметниковоi форми), вищого ступеня (компаратива) i найвищого ступеня (суперлатива). Зокрема, дослiдники часто не зважають на те, що первинною функцiСФю компаратива СФ предикативна функцiя, а вторинною - атрибутивна. Прикладом такого нерозмежування СФ приписування А. Грищенком усiм прикметниковим формам СФдиних синтаксичних характеристик [29].
Категорiя ступенiв порiвняння реалiзуСФться у двох грамемах - вищому i найвищому ступенях порiвняння.
Звичайний ступiнь прикметникiв характеризуСФться тим, що передаСФ ознаку як таку, свiдчить про ii наявнiсть у предметi, але не вказуСФ на ii кiлькiсть чи мiру. Наприклад: зелений луг, блакитне небо, складне завдання, широка рiка, солодкi грушi.
Вищий ступiнь порiвняння вказуСФ, що ознака властива одному предмету бiльшою мiрою, нiж iншому: легший, бiльший, мудрiший. Форми вищого ступеня бувають простi (синтетичнi) i складенi (аналiтичнi). Проста (синтетична) форма вищого ступеня твориться вiд основи прикметника за допомогою суфiксiв -ш-, -iш-: молодший, крутiший, гострiший. При цьому можлииi випадання суфiксiв -к-, -ок-, -ек- (тонкий - тонший, широкий - ширший, далекий - дальший) або чергування звукiв [г], [з] з [ж]; [с] з [ш], [ш] з [ч]: дорогий - дорож+ш= ий- дорожчий; вузький - вуж+ ш = ий - вужчий; в