Вивчення теми "Прикметник" як засiб формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Магiстерська робота
Вивчення теми Прикметник як засобу формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв
План
Вступ
Роздiл РЖ. Психолiнгвiстичнi основи вивчення прикметника як частини мови
1.1 Пiзнавальна активнiсть як психолiнгвiстична проблема
1.2 Лiнгводидактичнi основи вивчення прикметника як частини мови
Роздiл РЖРЖ. Методичне забезпечення вивчення прикметника як засобу формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв
2.1 Методика вивчення теми Прикметник як вияв пiзнавальноi активностi молодших школярiв
2.2 Органiзацiя, змiст та перевiрка ефективностi вивчення теми Прикметник як засiб формування пiзнавальноi активностi учнiв
Висновки
Список використаноi лiтератури
Додатки
Вступ
Рiдна мова СФ одним iз основних предметiв у системi навчально-виховноi роботи в початкових класах. РЗi особливе мiiе серед iнших диiиплiн визначаСФться тим, що саме вiд знань, умiнь, навичок з мови (умiння читати, записувати, вiдповiдати, розповiдати, переказувати почуте й прочитане, висловлювати своi думки усно й на письмi) безпосередньо залежать успiхи школяра в оволодiннi знаннями з усiх предметiв, зростання його загального культурного рiвня, свiтогляду.
Така велика увага до цього предмету обумовлена також тими функцiями, якими володiСФ мова . По-перше, мова СФ засобом спiлкування мiж людьми, по-друге, вона сприяСФ формуванню i вираженню думок людини i, по-третСФ, за допомогою мови людина може виражати своi емоцii.
Завдання шкiльного курсу украiнськоi мови широкi й багатограннi, бо учитель-словесник повинен формувати свiдому мовну особистiсть, яка б вiдзначалася розвиненим мовленням, а отже, мисленням, iнтелектом, емоцiйно-естетичним сприйняттям мови, мовним чуттям, мовним етикетом. З цiСФю метою необхiдно постiйно поСФднувати теоретичний аспект процесу вивчення мови в школi з повсякденним розвязанням практичних питань. Учнi повиннi ознайомитись iз мовою як обСФктивною реальнiстю, усвiдомити ii роль у суспiльному життi, засвоiти лiнгвiстичнi поняття, зрозумiти структуру мови на всiх рiвнях ii будови, багатство й рiзноманiтнiсть мовних засобiв. Крiм цього, вони повиннi дотримуватись законiв i норм лiтературноi мови, збагачувати словниковий запас, розвивати мислення, виробляти необхiднi навички грамотного письма та вмiння правильно, виразно, образно висловлювати думки й почуття.
Одним з основних положень програм з украiнськоi мови для початковоi ланки освiти СФ всебiчний розвиток усного й писемного мовлення учнiв, що передбачаСФ реалiзацiю учителем таких завдань: поповнення й активiзацiя лексичного запасу, формування вмiнь усного i писемного мовлення, забезпечення розумового розвитку школярiв. Саме тому на кожному уроцi необхiдно працювати над словом i словосполученням, образним висловом, точнiстю й доречнiстю iх вживання, умiнням свiдомо пiдходити до правильного оформлення власноi думки, розвивати в учнiв iнтерес i увагу до слова у процесi оволодiння граматичним матерiалом.
Оскiльки ефективнiсть навчання i виховання пiдростаючого поколiння зумовлюСФться всiСФю вчительською дiяльнiстю, то важливим завданням для вчителя у навчаннi рiдноi мови СФ навчити учня змiстовно, правильно, стилiстично точно та iнтонацiйно виразно висловлювати думки й почуття усно i на письмi.
Велику роль у розвитку мовлення учнiв, пiдвищеннi його емоцiйностi, культури вiдiграСФ робота над виражальними засобами мови, оскiльки вони надають нашiй мовi колориту, збуджують мислення дiтей, збагачують iхнiй словник. Учитель покликаний використати всi можливостi у роботi над образними засобами, щоб саме в роки дитинства донести до свiдомостi серця найтоншi вiдтiнки барв, пахощi слова, щоб рiдне слово стало духовним багатством дитини.
Найдоступнiшим з образних засобiв мови для молодших школярiв СФ епiтет, який здебiльшого виражаСФться прикметником.
Прикметник, як нiяка iнша частина мови, маСФ невичерпнi можливостi збагачувати й уточнювати словник дiтей, надавати висловленню точностi чи образностi, яскравого емоцiйного забарвлення, адже мовлення молодших школярiв бiдне й безбарвне саме через обмежений вжиток прикметникiв, невмiння використовувати iх багатозначнiсть i синонiмiку.
У мовленнi прикметники набувають нових значень та емоцiйних вiдтiнкiв, конкретизуються, розширюються i збагачуються iх лексичнi значення. Вiльне та змiстовно виправдане використання прикметникiв у мовленнi передбачаСФ формування вмiнь застосовувати iх у контекстах, що характеризуються рiзними стилiстичними, жанровими та iншими особливостями.
Вiдомо, що в активному запасi учнiв початкових класiв переважають iменники та дiСФслова. Прикметникiв, як показуСФ аналiз усних i писемних висловлювань школярiв, значно менше. А це помiтно знебарвлюСФ мовлення, позбавляСФ його образностi, знижуСФ емоцiйнiсть, ускладнюСФ роботу над формуванням умiнь будувати тексти.
На жаль, i пiдручники, i дидактичний матерiал з украiнськоi мови для початкових класiв мiстять переважно вправи на формування теоретичних знань, на засвоСФння учнями граматичних значень прикметника та правопису його форм.
Дуже часто в сучаснiй школi навчання зводиться до запамятовування навчального матерiалу та одноманiтного вiдтворення знань i прийомiв дiй, типових засобiв розвязування, а це значно знижуСФ потяг д?/p>