Вивчення теми "Прикметник" як засiб формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
олярiв.
Практична значущiсть - матерiали магiстерськоi роботи можуть бути використанi для читання лекцiй та проведення занять на факультетi ПВПК у вищих навчальних закладах Украiни, курсах пiдвищення квалiфiкацii вчителiв, а також в практицi роботи вчителя.
Апробацiя магiстерськоi роботи. Результати дослiдження повiдомленi на засiданнях кафедри рiдноi мови та методики ii викладання, а також на науково-практичних студентських конференцiях ТНПУ iм. В.Гнатюка. Основнi положення роботи викладено у статтi Формування образного мовлення молодших школярiв пiд час вивчення теми Прикметник, яка опублiкована у перiодичному виданнi Магiстр.
Джерельна база дослiдження: бiблiографiчнi фонди з питань дослiдження.
Структура роботи: магiстерська робота складаСФться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, використаноi лiтератури та додаткiв.
Роздiл РЖ. Психолiнгвiстичнi основи вивчення прикметника як частини мови
1.1 Пiзнавальна активнiсть як психолiнгвiстична проблема
Термiни пiзнання, пiзнавальна активнiсть, пiзнавальна дiяльнiсть ученi почали застосовувати порiвняно недавно при описi таких дидактичних явищ, як навчальна активнiсть, учбова дiяльнiсть.
Ученi-педагоги наголошують, що процес пiзнання СФ вищою формою людськоi дiяльностi, яка на розкриття нових закономiрностей руху природи i суспiльства, встановлення нових знань про природнi й суспiльнi явища.
Пiсля багатьох навчально-експериментальних пошукiв у теорii навчання все частiше почали оперувати такими поняттями, учбова дiяльнiсть, учбово-пiзнавальна дiяльнiсть, пiзнавальна дiяльнiсть. Хоча деколи всi цi поняття розглядаютьсяяк iдентичнi, проте був зроблений великий крок на шляху розумiння логiчного сенсу дидактичних явищ [3].
У психологiчнiй та дидактичнiй науцi немаСФ СФдиного пiдходу до визначення поняття пiзнавальна активнiсть, хоч у багатьох дослiдженнях ученi називають деякi загальнi iстотнi риси цiСФi категорii. Пiзнавальну активнiсть учнiв як iхню розумову дiяльнiсть, яка спрямована на досягнення певного пiзнавального результату, i як пiдвищену iнтелектуальну орiСФнтовну реакцiю на учбовий матерiал на основi пiзнавальноi потреби, розглядаСФ Т.РЖ.Шамова. В iнших працях активнiсть розглядаСФться автором як якiсть дiяльностi, в якiй проявляСФться особистiсть самого учня з його ставлення до змiсту, характеру дiяльностi i бажанням мобiлiзувати своi морально-вольовi зусилля на досягнення учбово-пiзнавальноi мети [93, c. 54].
Активнiсть слiд розумiти як виявлення перетворювального, творчого ставлення iндивiда до обСФктiв пiзнання i передбачаСФ наявнiсть таких компонентiв активностi, як вибiр пiдходу до обСФктiв пiзнання, постановку пiсля вибору обСФкту мети, завдання, яке необхiдно виконати, перетворення обСФкта в наступнiй дiяльностi. Активнiсть пiзнання, - як зауважуСФ Л.Аристова, - варто розумiти як вияв творчого ставлення особи до обСФктiв пiзнання, котрi поСФднанi зi змiнами в його свiдомостi [4, с. 30].
Пiзнавальну активнiсть як творення особистостi, яке виявляСФ iнтелектуальний вiдгук на процес пiзнання, живу участь, розумово-емоцiйну чуйнiсть учня в пiзнавальному процесi, розглядаСФ Т.РЖ.Щукiна [95, c. 116].
Наведенi визначення поняття пiзнавальна активнiсть дозволяють зробити висновок, що освоСФння невiдомого спонукаСФ людину до творчоi дiяльностi. При цьому зовнiшнiй вплив i вiдбиваСФться через психiчний стан конкретноi особи, через ii вольовi якостi, емоцii. РЖ засвоСФння обСФкта пiзнання, i вiдбиття зовнiшнього впливу вимагаСФ активностi субСФкта. Отже, пiзнавальна активнiсть характеризуСФ iндивiдуальнi особливостi людини в процесi пiзнавальноi дiяльностi.
Пiзнавальна активнiсть дитини, на думку Л.Даниловоi [31], це ii внутрiшня готовнiсть (прагнення i здiбнiсть) до пiзнання, до подальшоi участi в напруженiй розумовiй та практичнiй дiяльностi у процесi оволодiння знаннями, умiннями i навичками та виявлення самостiйностi й творчого пiдходу до вирiшення навчальних завдань та iн. Активнiсть передбачаСФ самодiяльнiсть людини, вибiр обСФктiв, засобiв, форм дiяльностi, що проявляСФться у визначеннi оптимальних шляхiв для досягнення поставленоi мети.
Пiзнавальна активнiсть - це iнiцiативне, дiйове ставлення школярiв до навчання, виявлення ними iнтересу, самостiйностi в мисленнi, а також енергiйностi i наполегливостi у виконаннi пiзнавальних завдань.
Таким чином, на пiдставi аналiзу теоретичноi лiтератури можемо узагальнити, що пiзнавальна активнiсть СФ складною властивiстю субСФкта, яка iнтегруСФ важливi якiснi характеристики його пiзнавальноi дiяльностi: пiзнавальну самостiйнiсть, iнiцiативнiсть, а також повноту i мобiльнiсть його знань, умiнь i навичок, що формуються у цьому процесi [36]. Для нас важливо детальнiше i глибше розглянути проблему пiзнавальноi активностi, щоб повнiстю збагнути всю ii сутнiсть i значущiсть. Тож зупинимося на структурi пiзнавальноi активностi школяра.
РЖснують рiзнi пiдходи дослiдникiв i педагогiв-практикiв до визначення пiзнавальноi активностi, ii структури, якi засвiдчують передусiм природу самого явища як складноi iнтегративноi, багаторiвневоi у генезисi системи. У наукових дослiдженнях структуру цього явища розглядають як будову i внутрiшню форму органiзацii системи, СФднiсть стiйких взаСФмозвязкiв мiж ii елементами, що може мати рiзнi прояви.
Пiзнавальна активн?/p>