Вивчення теми "Прикметник" як засiб формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ифiкацiях: як засiб навчання, мотив навчальноi дiяльностi, стiйка якiсть особистостi.
Як мотив навчальноi дiяльностi пiзнавальний iнтерес маСФ ряд переваг перед iншими мотивами /обовязку тощо/, вiн проявляСФться тодi, коли учень проявляСФ готовнiсть, прагнення вдосконалювати свою пiзнавальну дiяльнiсть. ВзаСФмозвязок мотивацii та пiзнавального iнтересу - явище складне i багатоаспектне. Передусiм у структурi мотивацii вiн може грати провiдну роль i може пiдпорядковуватись iншим мотивам; пiзнавальний iнтерес усвiдомлюСФться учнем ранiше вiд iнших мотивiв; пiзнавальний iнтерес, як мотив, легший для розпiзнавання у школяра; маСФ меншу ситуативну залежнiсть.
Пiзнавальний iнтерес як стiйка якiсть особистостi проявляСФться в найрiзноманiтнiших ситуацiях. Пiзнавальний iнтерес у даному випадку визначаСФ пошуковий, творчий характер будь-якого виду дiяльностi.
Таким чином, пiзнавальний iнтерес являСФ собою складний своСФрiдний процес формування особистостi, який вiдбиваСФ значущi сторони ii внутрiшнього розвитку /волю, iнтелект, почуття/ [8].
Визначаючи цiннiсть пiзнавального iнтересу як чинника пiдвищення ефективностi процесу навчання, слiд звернути увагу i на те, що вiн активiзуСФ всю пiзнавальну дiяльнiсть учня в цiлому i психiчнi процеси, якi лежать в основi його творчоi, пошуковоi, дослiдницькоi дiяльностi. Пiд його впливом активнiше вiдбуваСФться сприйняття, гострiшим стаСФ спостереження, активiзуСФться емоцiйна й логiчна память, iнтенсивнiше "працюСФ" уява. Саме iнтерес стимулюСФ пошук i допитливiсть учнiв. Пiд впливом пiзнавального iнтересу дiяльнiсть учнiв стаСФ продуктивнiшою, iхнi енергетичнi ресурси, насиченi пiзнавальним iнтересом, сприяють тривалiшому й iнтенсивнiшому перебiгу успiшноi пiзнавальноi дiяльностi, розвивають пiзнавальний iнтерес [36].
Рис. 2.
Поняття активнiсть та самостiйнiсть також близькi один до одного, бо самостiйнi роботи СФ одним з головних шляхiв активiзацii пiзнання. Тому графiчно взаСФмозвязок мiж цими поняттями виглядатиме, як на рис. 2.
Аналогiчне взаСФмовiдношення властиве i поняттям пiзнавальна активнiсть та вольовi зусилля.
Щоб активнiсть стала дiяти, всi спонукальнi сили, якi викликають ii дii, повиннi перетворитися на ii стимули. Вольовi дii властивi тiльки людинi, оскiльки це - свiдомий акт, спрямований на здiйснення певноi мети. Вони характеризують особистiсть, ii цiлеспрямованiсть, наполегливiсть, витримку. Всi цi якостi притаманнi активнiй особi, що i робить можливим вживати поняття вольова активнiсть. Там, де СФ воля, обовязково СФ й активнiсть, хоч активнiсть не завжди СФ свiдченням наявностi волi. Якоюсь мiрою воля може бути показником активностi, хоч активнiсть не СФ показником волi.
У процесi навчання трапляються ситуацii, в яких активне набуття знань не потребуСФ значних вольових зусиль. Це буваСФ тодi, коли учнi зацiкавленi учбовим матерiалом або настiльки глибоко усвiдомлюють необхiднiсть його вивчення, що не помiчають труднощiв у його засвоСФннi. Активнiсть у ходi набуття знань сприяСФ iх кращому засвоСФнню i застосуванню на практицi, розвитку розумових здiбностей дiтей, формуванню наукових переконань [46].
Розглянутi питання про потреби, iнтереси, мету, мотиви, волю людини СФ та основа, знання психологiчних особливостей якоi сприяСФ цiлеспрямованiй дiяльностi з формування активноi особистостi. Отже, активнiсть людини передбачаСФ певний психологiчний стан, який зумовлюСФться ii потребами, мотивами, iнтересами, вольовими процесами. Вони сприяють формуванню певних установок на необхiднiсть набуття знань. У певнiй мiрi це знаходить вiдображення у метi пiзнавальноi дiяльностi.
Таким чином, особистiсть, реалiзуючи певнi потреби, iнтереси в конкретнiй дiяльностi, виявляСФ тi чи iншi своi якостi, серед них - i пiзнавальну активнiсть. Поступово розвиваючись i вiдокремлюючись, цi якостi створюють певну структуру особистостi, що даСФ змогу визначити пiзнавальну активнiсть як рису особистостi, котра знаходить вияв у ставленнi до пiзнавальноi дiяльностi, тобто в станi готовностi прагнення до самостiйноi дiяльностi, в якостi дiяльностi, обумовленоi свiдомим вибором оптимальних шляхiв для досягнення мети пiзнання.
Тепер звернемо увагу на класифiкацiю видiв пiзнавальноi активностi з точки зору рiзних пiдходiв.
В.РЖ.Лозова розрiзняСФ активнiсть актуальну (дiйсну) i потенцiйну (можливу).
В учбовiй дiяльностi готовнiсть, прагнення до оволодiння обСФктами пiзнання виявляють себе в усвiдомленнi мети, яку поставив учитель або сам учень, а також у певному iнтересi до проблеми, допитливостi. Але готовнiсть до дiяльностi, iнтерес ще не означаСФ реалiзацii потреб у конкретних умовах. У таких випадках важливим СФ механiзм волi-однiСФi iз властивостей людськоi психiки, яка виявляСФться в здiбностi досягти здiйснення поставленоi мети та прагнень. Воля за необхiдностi може перетворювати потенцiйну активнiсть у реальну, тобто сприяСФ виконанню дiяльностi (реалiзована активнiсть).
Залежно вiд ставлення особистостi до характеру дiяльностi, яку виконуСФ, можна говорити про ii репродуктивну (виконавчу) або творчу активнiсть. Такий пiдхiд знаходимо в багатьох дослiдженнях, в яких названi види розглядаються як ii рiвнi [48].
Г.РЖ.Щукiна фiксуСФ три рiвнi активностi учня:
1. Репродуктивно-наслiдувальна активнiсть;
2. Пошуково-виконавська;
3. Творча [95, c.27].
Звязок рiвнiв пiзнавальноi активностi з рiвнями ?/p>