Вдосконалення контрольно-оцiнноi дiяльностi в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
прагненнi i здатностi до рацiональноi продуктивноi, творчоi дiяльностi; iнформацiйнi, що передбачають оволодiння iнформацiйними технологiями, умiннями здобувати, критично осмислювати i використовувати рiзноманiтну iнформацiю; саморозвитку та самоосвiти, повязанi з потребою i готовнiстю постiйно навчатися.
Виявлення рiвня опанування учнем змiсту загальноi середньоi освiти як iнтегрованого результату його навчальноi дiяльностi, його компетенцiй i СФ обСФктом оцiнювання.
Визначення навчальних досягнень учнiв передбачаСФ аналiз засвоСФння учнем складових змiсту загальноi середньоi освiти. Так, знання учня оцiнюються на пiдставi характеристики його вiдповiдi (елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логiчна, доказова, обТСрунтована творча), якостi (правильнiсть, повнота, осмисленiсть, глибина, гнучкiсть, дiСФвiсть, системнiсть, узагальненiсть, мiцнiсть);
рiвня оволодiння розумовими операцiями (вмiння аналiзувати, синтезувати, порiвнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо);
умiння i навички - за ступенем сформованостi загально-навчальних та предметних умiнь та навичок (виконуСФ завдання за зразком, в стандартних ситуацiях, в нестандартних умовах);
досвiд творчоi дiяльностi - наявнiстю вмiння виявляти проблеми, формулювати гiпотези, розвязувати проблеми;
досвiд емоцiйно-цiннiсних ставлень - повнотою, самостiйнiстю, стабiльнiстю тощо.
На основi зазначених орiСФнтирiв видiляють чотири рiвнi навчальних досягнень учнiв: початковий, середнiй, достатнiй, високий.
Рiвнi визначаються за такими характеристиками:
I рiвень - початковий. Вiдповiдь учня при вiдтвореннi навчального матерiалу елементарна, фрагментарна, зумовлюСФться початковими уявленнями про предмет вивчення;
II рiвень - середнiй. Учень вiдтворюСФ основний навчальний матерiал, здатний розвязувати завдання за зразком, володiСФ елементарними вмiннями навчальноi дiяльностi;
III рiвень - достатнiй. Учень знаСФ iстотнi ознаки понять, явищ, закономiрностей, звязкiв мiж ними, а також самостiйно застосовуСФ знання в стандартних ситуацiях, володiСФ розумовими операцiями (аналiзом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вмiСФ робити висновки, виправляти допущенi помилки. Вiдповiдь учня повна, правильна, логiчна, обТСрунтована, хоча iй i бракуСФ власних суджень. Вiн здатний самостiйно здiйснювати основнi види навчальноi дiяльностi;
IV рiвень - високий. Знання учня СФ глибокими, мiцними, узагальненими, системними; учень вмiСФ застосовувати знання творчо, його навчальна дiяльнiсть маСФ дослiдницький характер, позначена вмiнням самостiйно оцiнювати рiзноманiтнi життСФвi ситуацii, явища, факти, виявляти i вiдстоювати особисту позицiю.
Зазначеним рiвням вiдповiдають розробленi критерii оцiнювання навчальних досягнень учнiв за 12 - бальною шкалою. Рiвнi навчальних досягнень оцiнюються балами: початковий - 1, 2, 3; середнiй - 4, 5, 6; достатнiй - 7, 8, 9; високий - 10, 11, 12 балами [27].
Обовязковими видами оцiнювання СФ тематичне i пiдсумкове. Тематичному оцiнюванню пiдлягають основнi результати вивчення теми, яку визначаСФ вчитель на основi вимог навчальноi програми, пiдсумковому - результати тематичного оцiнювання за семестр i за рiк (на основi семестрових оцiнок).
Новий пiдхiд до оцiнювання результатiв навчально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв у системi загальноi середньоi освiти слугуСФ гуманiзацii освiти, орiСФнтацii процесу навчання на розвиток особистостi учня, реалiзацii особистiсно орiСФнтованого навчання, пiдвищенню якостi й обСФктивностi оцiнювання.
Розглянемо функцii педагогiчноi дiагностики:
1. Компонент структури освiтньоi програми, коли основна роль дiагностики полягаСФ в корекцii педагогiчного процесу, що СФ iнформацiСФю для вчителя i адмiнiстрацii школи з метою вiдбору навчальних програм i педагогiчних технологiй навчання, засобiв тестування навчальних результатiв (дидактична дiагностика) i психологiчна дiагностика (розвиток психiчних функцiй), нормування домашнiх завдань i зняття перевантажень учнiв. Дiагностична служба (яку необхiдно мати кожнiй школi) повинна працювати пiд керiвництвом завуча чи методиста з дiагностики.
2. Засiб оцiнки результативностi базових програм i освiтнiх систем, коли обовязковими СФ комплекснiсть та систематичнiсть проведення кореляцiйного аналiзу результатiв, порiвняння рiзних видiв дiагностик i встановлення взаСФмозвязкiв мiж iх показниками, виявлення, найбiльшого вiдсотка вiдповiдностi, iнтегративнiсть показникiв.
На мою думку, такий пiдхiд вiдповiдаСФ оцiнюванню якостi результату - випускника новоi школи - i СФ критерiСФм якостi шкiльноi освiти. З цього погляду управлiння якiстю освiти - це управлiння звязками мiж якостями, що формуються в iндивiдуальностi школяра, та мiж показниками iнтелектуального, соцiального, духовного i фiзичного розвитку учня в освiтнiй системi школи - це наявнiсть високих коефiцiСФнтiв кореляцii мiж усiма показниками цiлiсного розвитку випускника школи.
Задум системного пiдходу до дiагностики втiлюСФться через упровадження монiторингу якостi шкiльноi освiти як механiзму контролю та спостереження за ii станом. У процесi монiторингу виявляються тенденцii розвитку системи освiти вiдповiдно до вимог часу, а також результати прийнятих управлiнських рiшень. РЖнакше кажучи, в межах монiторингу виявляСФться й оцiнюСФться педагогiчна дiяльнiсть. При цьому забезпечуСФться зворотний звязок, як