Вдосконалення контрольно-оцiнноi дiяльностi в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Тернопiльський нацiональний педагогiчний унiверситет
iменi Володимира Гнатюка
Кафедра педагогiки
i методики виховання
початкового навчання
Дипломна робота
Вдосконалення контрольно-оцiнноi дiяльностi в початковiй школi
Виконавець:
студентка групи ПН-54
Чала Катерина Юрiiвна
Науковий керiвник:
доктор педагогiчних наук,
професор
Вихрущ Вiра Олександрiвна
Тернопiль-2009
Змiст
Вступ
Роздiл 1. науковi основи контрольно-оцiнноi дiяльностi в школi
1.1 Контрольно-оцiнна дiяльнiсть як наукова проблема. Проблеми оцiнювання якостi освiти
1.3 Технологiя дiагностики результатiв навчання в початковiй школi
1.4 Система оцiнювання результатiв навчання в початковiй школi
Роздiл 2. Вдосконалення контрольно-оцiнноi дiяльностi у початковiй школi
2.1 Стан готовностi майбутнього вчителя до оцiнювання навчальних досягнень
2.2 Пошук шляхiв вдосконалення контрольно-оцiнноi дiяльностi у початковiй школi
2.3 Система роботи по забезпеченню оптимальноi контрольно-оцiнноi дiяльностi у навчальному процесi початковоiх школи
2.4 Авторськi пропозицii та iх результативнiсть
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г
Вступ
Сучасна ситуацiя в суспiльствi, а також досвiд управлiння школою пiдтверджують, що головний шлях розвитку системи освiти - забезпечення конкурентоспроможностi кожного навчального закладу та його випускникiв. Основою конкурентоспроможностi СФ якiсть освiти.
Проблема якостi освiти передусiм повинна розглядатися з позицii загальнолюдськоi та соцiальноi цiнностi освiти, повязуватися з тим, чому ми вчимо i як ми вчимо (з результативними цiлями та цiлями шкiльноi освiтньоi системи в цiлому).
Цiлком слушне твердження Ю.А. Конаржевського щодо того, що в загальноосвiтнiй школi "спостерiгаСФться перехiд вiд вертикального iСФрархiчного, загального контролю до контролю "горизонтального" На його думку, "горизонтальнiсть" зумовлюСФться участю самих виконавцiв у внутрiшкiльному контролi. Вчений пояснював, що в поняття "контроль" маСФ вкладатися нове розумiння. Педагогiчний контроль - це не просто акт механiчноi перевiрки вiдповiдностi нормi, стандарту, а вмотивованiсть людини працювати якiсно, осмислювати мету та завдання дiяльностi, що приводить до ii цiлеспрямованостi.
Помилки в органiзацii контролю й оцiнювання унеможливлюють формування в учня прагнення вчитися, долаючи при цьому обСФктивнi труднощi процесу пiзнання, становлення та самоствердження особистостi, якi неможливi без самоповаги.
"Невмiння знайти правильнi критерii оцiнки розумовоi працi школярiв - це справжня бiда, що породжуСФ зубрячку, яка отупляСФ навiть здiбних учнiв", - пише Василь Олександрович. Вчитель же, на його думку, взагалi не повинен давати дитинi привiд вважати, що ii оцiнюють за те, наскiльки повно вона запамятала i вiдтворила навчальний матерiал. У такому випадку знання вiдриваються вiд духовного життя школяра, вiд його iнтелектуальних iнтересiв.
РЖ педагоги, i психологи одностайнi в тому, що до оцiнювання навчальних досягнень учнiв потрiбний такий же творчий пiдхiд, як i до навчання.
Основою для оцiнювання слугують результати контролю та перевiрки. Тому, крiм перевiрки, контроль результатiв навчання повинен передбачати оцiнювання (як процес).
Бiльшiсть учнiв потребуСФ постiйного контролю та оцiнювання своСФi роботи на кожному уроцi. Важливе значення маСФ визначене дозування навчального матерiалу, контроль його засвоСФння. В iншому разi однi будуть працювати систематично; другi - напередоднi контрольноi роботи, атестацii, залiку, iспиту; третi - мабуть, що нiчого не будуть робити, оскiльки за короткий термiн не зможуть засвоiти той обсяг навчального матерiалу, який iм пропонують. Отже, можемо простежувати певну залежнiсть мiж обсягом навчального матерiалу й ефективнiстю оцiнювання навчальних досягнень учнiв.
Крiм того, оцiнка - не просто показник знань, вона стимул до дiяльностi вищого рiвня. Виставленi оцiнки обовязково повиннi супроводжуватися оцiночними судженнями, що буде запорукою психологiчного комфорту в стосунках мiж учителем та учнями. Критерii, якими повинен керуватися вчитель, оцiнюючи знання учнiв: повнота i глибина знань; iх усвiдомленiсть i мiцнiсть, умiння аналiзувати й узагальнювати вивчений матерiал. Головне ж умiння застосовувати знання у пiзнавальнiй i практичнiй дiяльностi.
Планування контролю ТСрунтуСФться на таких основних принципах: чiтке розумiння мети i завдань школи; науковiсть, комплекснiсть, логiчна послiдовнiсть; рiвномiрнiсть у розподiлi завдань для виконавцiв; отримання iнформацii про виконання; достатнiсть для обТСрунтованого прийняття управлiнського рiшення. Дотримання iх СФ важливою умовою поступового розвитку школи, вдосконалення управлiнськоi майстерностi адмiнiстрацii.
Проблема готовностi вчителя до професiйноi педагогiчноi дiяльностi неодноразово ставала предметом психолого-педагогiчних дослiджень. Теоретико-методологiчнi основи та особливостi процесу формування професiйноi готовностi вчителя до реа