Вдосконалення контрольно-оцiнноi дiяльностi в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?iцнiсть засвоСФння, системнiсть, дiСФвiсть);
б) особливостi виконання роботи (темп, стараннiсть, вправнiсть, бездоганне зовнiшнСФ оформлення);
в) якiсть вiдповiдi учня (обТСрунтованiсть, логiчнiсть, послiдовнiсть викладу, ступiнь самостiйностi в судженнях, культура мови).
Згiдно з розробленими РЖнститутом педагогiки АПН Украiни критерiями оцiнювання навчальних досягнень учнiв у системi загальноi середньоi освiти оцiнюСФться не просто сума знань, умiнь i навичок, а сформована компетентнiсть, тобто загальна здатнiсть, "що базуСФться на знаннях, досвiдi, цiнностях, здiбностях, набутих завдяки навчанню". Отже, при визначеннi навчальних досягнень учнiв аналiзу пiдлягають:
вiдповiдь учня (цiлiснiсть, повнота, логiчнiсть, обТСрунтованiсть, правильнiсть);
якiсть знань (осмисленiсть, глибина, гнучкiсть, дiСФвiсть, системнiсть, узагальненiсть, мiцнiсть);
сформованiсть загальнонавчальних i предметних умiнь i навичок;
рiвень оволодiння розумовими операцiями (вмiння аналiзувати, синтезувати, порiвнювати, абстрагувати, класифiкувати, узагальнювати, робити висновки тощо);
досвiд творчоi дiяльностi (вмiння виявляти проблеми, формувати гiпотези, розвязувати проблеми):
самостiйнiсть оцiночних суджень [10].
Те, що ефективнiсть навчально-виховного процесу залежить вiд здiйснення контролю (його кiлькостi, якостi, своСФчасностi, глибини, повноти i обСФктивностi), в сучаснiй науковiй педагогiчнiй лiтературi доведено. Адже саме контроль як спосiб зворотного звязку в управлiнськiй дiяльностi дозволяСФ отримувати iнформацiю про стан навчально-виховного процесу, його результативнiсть. Тому система внутрiшкiльного контролю в ЗОШ може бути розглянута як пiдсистема загальноi цiлiсноi системи управлiння школою i як самостiйна вiдносно цiлiсна система, що дозволяСФ видiлити ii власнi пiдструктурнi компоненти.
Завдання, що постають перед внутрiшкiльною системою контролю, гармонiйно повязанi з основними напрямами дiяльностi навчального закладу i вимагають перевiрки таких питань:
виконання всеобучу;
виконання державних навчальних планiв i програм;
стан викладання окремих диiиплiн;
якiсть знань РЖ умiнь учнiв згiдно з навчальними програмами;
методична робота;
позакласна виховна робота з учнями,
шляхи реалiзацii особистiсно-орiСФнтованого пiдходу до учнiв у системi навчання i виховання;
запровадження iнновацiйних технологiй;
застосування нетрадицiйних форм i методiв навчання i виховання в роботi викладачiв i вихователiв;
реальний стан компютеризацii навчального процесу;
реалiзацiя принципiв гуманiзацii та гуманiтаризацii навчально-виховного процесу;
рiвень якостi роботи з вiдродження нацiональноi культури засобами навчально-виховного процесу i т. iн.
Цю структуру можна доповнювати вiдповiдно до напрямiв дiяльностi освiтнього закладу.
Оскiльки ефективнiсть навчально-виховного процесу визначаСФться рiвнем успiшностi й якостi знань та умiнь учнiв, то контроль маСФ здiйснюватися за допомогою проведення перевiрок результатiв навчання та умiння педагогiв контролювати власну дiяльнiсть.
При створеннi системи внутрiшкiльного контролю (в окремо взятому навчальному закладi) необхiдно брати за основу принципи, якi б обСФднували, а не розСФднували адмiнiстрацiю i педагогiчний колектив. Вiдомими педагогiчними принципами здiйснення "функцiй контролю" СФ: обСФктивнiсть, систематичнiсть, наочнiсть (гласнiсть). Принципи породжують вiдповiднi вимоги, якi надалi мають втiлюватися в певнi форми i технологii контролю.
При розвязаннi завдань контролю необхiдно враховувати тi, що сприяють вдосконаленню навчально-виховного процесу. Серед них:
вивчення рiвня засвоСФння учнями знань, умiнь i навичок (правильнiсть, обсяг, глибина, дiСФвiсть);
отримання iнформацii про характер пiзнавальноi дiяльностi школярiв;
встановлення рiвня самостiйностi й активностi в навчальному процесi;
виявлення причин утруднень i помилок у засвоСФннi матерiалу;
визначення ефективностi органiзацii навчального процесу - уроку (методи, форми, засоби) [13].
За умови системного пiдходу керiвника школи до управлiння навчально-виховним процесом внутрiшкiльний контроль виконуСФ освiтню, дiагностичну, виховну, розвиваючу, стимулюючу, оцiночну функцii.
Якщо контроль запроваджено вмiло i з урахуванням усiх притаманних йому функцiй, то взаСФмодiя керуючих i керованих значно розширюСФться i поглиблюСФться. РЖ завдяки цьому процес управлiння освiтнiм закладом стаСФ демократичним. Такий внутрiшкiльний контроль необхiдно спланувати.
Враховуючи методологiчний характер управлiнських (технологiчних) функцiй, iх взаСФмодiю та взаСФмореалiзацiю, можна говорити про обСФктивну необхiднiсть розробки планiв системи внутрiшкiльного контролю.
На практицi багато керiвникiв шкiл використовують графiк-план внутрiшкiльного контролю на рiк, який може складатися з граф: змiст контролю (по вертикалi) та календарний термiн виконання (по горизонталi).
На мою думку, кращих результатiв контролю з метою отримання iнформацii, проведення дiагностики i прогнозування подальших "успiхiв" у роботi можливо досягти тiльки завдяки участi самих виконавцiв - керiвникiв методичних обСФднань, членiв методичноi ради, творчих груп учителiв, якi мають дотримуватися певних вимог:
1. Цiлеспрямованiсть, оперативнiсть.
2. Принциповiсть, обСФктивнiсть, компетентнi?/p>