Теорiя фольклору
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?хання до Бога звiльнити християнських невiльникiв звучало i в XIX ст. як сучасне та актуальне. Так само i прадавня "епоха творiння" (язичницька, християнська, двовiрна) була у свiдомостi носiiв фольклору щонайтiснiше повязана не лише з iх сучаснiстю, а й з iх майбутнiм, бо прийдешнiсть не лише окремоi людини, а й усього людства вважалась такою, що безпосередньо залежить вiд сучасноi поведiнки людей. Так, у галицькiй легендi, надрукованiй В.М.Гнатюком, "як буде кiнець свiту", чорт, звiльнившись, почне вимагати в людей, щоб пiддалися йому, i буде "возити з собою воду, але то не буде вода, а тiльки з великодньоi пятницi зола: хто в великодню пятницю золить шмаття, ту золу чорт збираСФ i ховаСФ..."
Майбутнi дослiдження мають зясувати, чи ця глобальна "вiдкритiсть" украiнського фольклору в сучаснiсть СФ однiСФю з його нацiональних ознак. Слiд вiдзначити також, що розмаiття в ньому форм художнього часу немалою мiрою утворюСФться за рахунок двовiсних i християнських жанрiв а це ще раз пiдкреслюСФ необхiднiсть надолужити вiдставання в iх вивченнi.
Явища простору в сучаснiй фольклористицi осмислюються в кiлькох аспектах. По-перше, обСФктивно iснуючий простiр, або природне середовище, розглядаСФться етнологами як найважливiший фактор формування та екзистенцii етносу. На думку В.С.Крисаченка, сучаснi науковi методи дають змогу "оцiнити довкiлля етносу не лише як тло, на якому простежуСФться його буття, чи iену, на якiй той чи iнший народ граСФ свою роль, а як його власну невiдСФмну частину" 15. Фахово конкретизуючи цю думку, що походить з iнтелектуальноi скарбницi французькоi "школи "Анналiв"" 16, С.Й.Грица зазначаСФ: "Простiр концентруСФ навколо себе продуктивну енергiю субСФкта, зворотнiм боком впливаючи на особливостi його етнiчного характеру". По-друге, нацiональний фольклор гостро вiдчуваСФ змiну простору-середовища, коли його носiй змушений покинути рiднi мiiя. "Цей "зсув" фольклору найбiльш вiдчутний в перiод руйнацii замкненого сiльського середовища i масового виходу селян на заробiтки в iнший простiр, за межi свого краю" 17. При цьому, на думку С.Й.Грицi, словесний текст i мелодiя твору (коли мова про пiсню, звичайно) з рiзною швидкiстю рухаються в часопросторi: словесний текст "рухаСФться в часi швидше, нiж мелодiя", але "в територiальному русi вiн виявляСФ тенденцiю до певноi сталостi"; мелодiя ж як носiй емоцiйно-психологiчноi iнформацii "виявляСФ тенденцiю до сталостi в часi i змiнностi в просторовому русi" 18. На вiдмiну вiд двох перших, "глобально" етнологiчних, цей третiй аспект СФ власне фаховим фольклористичним i розкриваСФ залежнiсть усноi традицii вiд простору на рiвнi пiсенного твору.
Можна вирiзнити ще один аспект фольклористичноi iнтерпретацii простору, а саме врахування впливу на екзистенцiю фольклорних творiв просторових умов iх виконання. Хоч цi умови не можуть бути визначеними з такою ж чiткiстю, як це робить М.Гайдегер при вивченнi скульптури, де доводиться приймати до уваги серед "рiзновидiв фiзико-технiчного простору" навiть той, що "залишаСФться як порожнеча мiж ii формами" 19, вони теж заслуговують на увагу. Так, обСФктивнi параметри акустичного подолання простору а вiдповiдно й можливiсть бути почутим ширшою або вужчою аудиторiСФю вiдчутно розрiзняють гуртовий спiв балади i рецитацiю кобзаря, гру "троiстих музик" i розказування анекдоту. А спроможнiсть народного "театру людей" залучити до себе на виставу бiльшу кiлькiсть глядачiв, анiж можуть собi це дозволити вертепники, прямо випливаСФ з рiзницi у розмiрах живого актора i вертепноi ляльки.
Набагато краще вивчено внутрiшнiй, сказати б, "художнiй простiр" або, за визначенням Д.С.Лихачова, створений автором словесного твору "певний простiр, в якому вiдбуваСФться дiя. Цей простiр може бути великим, охоплювати кiлька краiн , але вiн може також звужуватися до тiсних меж однiСФi кiмнати" 20. Фактично ж, додамо, у фольклорi можливе звуження простору й до межi сприймання обСФкта неозброСФним оком, як хоч би в цьому дитячому зверненнi до мурашок:
Комашки, комашки,
Ховайте подушки.
Татари йдуть
Й все поберуть.
Д.С.Лихачов зауважуСФ, що простiр може бути реальним, або "уявлюваним (як у казцi)", вiн може "так або iнакше "органiзовувати" дiю твору". Це найпростiше "географiчне" розподiлення художнього простору мiж основними жанрами украiнського фольклору ми спробували узагальнити в таблицi.
Таблиця 10. Найвiддаленiшi зони художнього простору, що зустрiчаються в жанрах украiнського фольклору
Фантастичний
простiр (i
небо сакральне)Космос (i небо реальнеРЖншi краiниУкраiнаСелоЧарiвна казка, Мiфологiчна Дума, Лiрична Мiфологiчна
християнська етiологiчна балада, пiсня, легенда-ме-
легенда, легенда, iсторична коломийка, морат,
духовний вiрш, дитячий пiсня, частiвка голосiння
"псальма", фольклор, новелiстична
замовляння, весiльнРЖ казка,
колядка, пiснРЖ гаiвки
паремii (веснянки)
_____________________________________________________________________________
Хай надто спрощена та надмiрно узагальнена, схема ця демонструСФ явище, на перший погляд, парадоксальне: максимальна широта зображенн