Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
iв, звязуючи новий матерiал з уже СЧм вiдомим, можна забезпечити правильне сприймання учнями уроку, змiсту книжки, малюнка, рiзних видiв навчального матерiалу [22, 18].
Сприймання навчального матерiалу переважно здiйснюСФться кiлькома взаСФмодiючими аналiзаторами. Проте залежно вiд обСФкта й умов сприймання провiдну роль у цьому процесi може вiдiгравати то один, то другий аналiзатор. У звязку з цим всi нашi сприймання подiляються на зоровi, слуховi, дотиковi та iн. Так, наприклад, сприймання картин природи i малюнкiв будуть переважно зоровими сприйманнями, сприймання мелодiй слуховими i т. д. [23, 21].
У звязку з навчальною роботою у школяра досягаСФ значного розвитку сприймання зображень. Молодший школяр добре сприймаСФ перспективу за окремими характерними моментами, зображеними на малюнку, схоплюСФ дiю в цiлому, проте не завжди вiдрiзняСФ головне вiд другорядного на картинцi, а це утруднюСФ сприймання i розумiння задуму художника.
Розвиток рiзних видiв сприймання учнiв пiд час навчання СЧх у школi залежить вiд того, як саме органiзована СЧх навчально-виховна дiяльнiсть, як спрямовуСФться виховання СЧх спостережливостi. Учитель виховуСФ спостереж-ливiсть учнiв, органiзовуючи самий процес спостереження як на уроцi, так i в позаурочнi години; спрямовуючи СЧх увагу на пiзнання iстотних сторiн обСФктiв сприймання; розяснюючи, в разi потреби, що саме вони повиннi побачити, почути в обСФктi сприймання; примушуючи СЧх придивлятись, прислухатись до нього, зiставляти факти i СЧх тлумачити.
Важливою дидактичною умовою органiзацiСЧ сприймання навчального матерiалу СФ сформованiсть спостережливостi учнiв. Спостереження здiйснюСФться з участю рiзних аналiзаторiв (зорового, слухового, рухового i т. д.). Чим бiльше аналiзаторiв бере участь у сприйманнi учнями нового навчального матерiалу, тим глибше вiн засвоюСФться. В основi спостереження лежить взаСФмодiя першоСЧ i другоСЧ сигнальних систем Вже в постановцi самоСЧ мети (спостерiгати певнi обСФкти, СЧх зiставляти) виступаСФ керiвна роль другоСЧ сигнальноСЧ системи. З СЧСЧ участю вiдбуваСФться i самий процес виконання цього завдання, пояснення результатiв [53, 61].
Видiленню обСФкта у сприйманнi навчального матерiалу допомагаСФ те завдання, яке постаСФ перед людиною пiд нас сприймання. Можна дивитись на обСФкт i не побачити важливих його сторiн, якщо не поставити перед собою завдання СЧх розгледiти [49]. Так, в однiй школi пiд час занять з природознавства вчитель звернув увагу на те, що дiти не уявляють особливостi будови квiтки, про яку вiн розповiдав на минулому уроцi, використовуючи малюнок квiтки. Учитель зробив зауваження дiтям, пославшись на те, що вони цiлий урок дивилися на цей малюнок. Характерна вiдповiдь одного з учнiв: Так, ми дивилися, але ми його не розглядали. Для того щоб учнi видiлили обСФкт сприймання, слiд чiтко поставити перед ними вiдповiдне завдання, спрямовуючи СЧх спостереження в потрiбному напрямi. Сприйняти предмет значить видiлити його з-помiж iнших предметiв, якi виступають фоном для нього.
Знання i досвiд школяра зумовлюють точнiсть сприймання навчального матерiалу. Помилкове сприймання дитиною певних обСФктiв часто пояснюСФться тим, що обiзнанiсть СЧСЧ з ними недостатня. Так, недостатня обiзнанiсть дитини з рiзними видами тварин може позначитись на тому, що вона лева, тигра, пантеру сприймаСФ як кицю, мавпу як ведмедика. Туман дитина може сприйняти як дим i т. д.
Сприймання певного обСФкта зумовлюСФться не тiльки тим, який саме досвiд маСФ людина, а й тим, як цей досвiд активiзуСФться пiд час сприймання. Ця активiзацiя досвiду залежить вiд iнтересу людини до обСФкта сприймання, вiд СЧСЧ почуттiв, звязаних з обСФктом, вiд усвiдомлення завдання сприймання, вiд уважностi до обСФктiв сприймання. Водночас глибина та повнота сприймання позначаються на збагаченнi досвiду [48, 193].
Отже, успiх навчання дитини в школi у великiй мiрi залежить вiд того, як вона сприймаСФ навчальний матерiал. У дитини, яка вступаСФ до школи, вже вiдносно розвиненi рiзнi види сприймань. За час навчання в молодших класах СЧСЧ сприймання значно збагачуСФться. У процесi навчально-виховноСЧ роботи вчитель поглиблюСФ досвiд учня i навчаСФ його правильно сприймати, правильно спостерiгати. ОбСФкти сприймання стають для учня обСФктами спецiального спостереження i вивчення.
Роздiл 2. Технологiя проведення iнтегрованих урокiв в початкових класах
2.1 Методика проведення iнтегрованих урокiв у початковiй школi
Моделi навчально-виховного процесу у 12-рiчнiй школi будуються на основi багатокомпонентного варiативного змiсту освiти. Теоретики i практики початкового навчання постiйно шукають новi шляхи удосконалення навчально-виховного процесу, що сприяли б творчому самовираженню учнiв, особистiсно-цiннiсному ставленню учнiв до навчання, вмiнню виконувати творчi завдання. Таким шляхом СФ проведення урокiв на основi iнтеграцiСЧ матерiалу, вiдiбраного з кiлькох предметiв та обСФднаного навколо однiСФСЧ мети.
Цей пiдхiд сприяСФ iнформацiйному збагаченню мислення i почуттiв учнiв завдяки залученню цiкавого матерiалу, що даСФ змогу зусiбiч пiзнати якесь явище, поняття, досягти цiлiсностi знань. Державний стандарт також передбачаСФ реалiзацiю змiсту освiтнiх галузей як через окремi навчальнi предмети, так i через iнтегрованi курси: Мистецтво, ТехнологiСЧ, Людина i свiт, Здоровя i фiзична культура [18].
У Програмах для серед