Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Чому?, Чи замислювався ти, що про тебе думають люди?), вчинкiв iнших людей (Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дiтей); аналiз ситуацiй морального вибору (Хто з дiтей маСФ рацiю i чому?); виявлення ставлення до подiй, до прочитаного тощо (Чи сподобалась тобi ця розповiдь?, Розкажiть про своСЧ улюбленi заняття).
Виходячи з того, що навчальний курс Я i УкраСЧна маСФ мiжпредметний характер, автори пiдручника доклали чимало зусиль, щоб забезпечити самостiйне значення, оригiнальний змiст, який би не дублював соцiального й науково-пiзнавального матерiалу iнших навчальних предметiв [24, 24], i досягли поставленоСЧ мети.
Одним з напрямiв iнтегрування змiсту предметiв СФ проведення iнтегрованих урокiв. При цьому тАЮпоурочна iнтеграцiя здiйснюСФться на основi iнтеграцiСЧ змiсту, вiдiбраного з кiлькох предметiв i обСФднаного навколо однiСФСЧ теми. Це обСФднання маСФ на метi iнформацiйне й емоцiйне збагачення сприймання, мислення i почуттiв учнiв завдяки залученню цiкавого матерiалу, що даСФ змогу з рiзних сторiн пiзнати якесь явище, поняття, досягти цiлiсностi знаньтАЭ [38, 24].
В основi iнтегрованого уроку лежить певним чином iнтегрований змiст. РЖнтеграцiя шкiльного змiсту може бути повною або частковою. Цiкаво, що характерною рисою початковоСЧ школи бiльшостi зарубiжних краСЧн стало навчання за iнтегрованими уроками. Так, читання, письмо, усне мовлення обСФднанi в уроки мистецтва мовлення, вiдомостi з iсторiСЧ, географiСЧ, громадянства в уроки громадянства, вiдомостi з фiзики, хiмiСЧ, бiологiСЧ, астрономiСЧ в уроки природознавства [41, 9]. Досвiд проведення iнтегрованих урокiв засвiдчуСФ, що СЧх методика вимагаСФ високого професiоналiзму та ерудицiСЧ вчителiв.
РЖнтегрований урок може будуватися в межах одного навчального предмета (внутрiшньопредметна iнтеграцiя), внаслiдок iнтегрованого змiсту кiлькох навчальних диiиплiн, залежно вiд умiння вчителя здiйснити це iнтегрування науково i методично правильно (мiжпредметна iнтеграцiя) або на змiстовiй основi iнтегрованого курсу [51, 57].
Для урокiв з внутрiшньопредметною iнтеграцiСФю характерна спiральна структура на основi принципу концентричностi. Процес пiзнання за такоСЧ органiзацiСЧ може здiйснюватися вiд часткового до загального або вiд загального до часткового. Змiст поступово збагачуСФться новими вiдомостями, звязками. Особливiсть iнтегрованих урокiв i в тому, що учнi на таких уроках не гублять з поля зору вихiдну проблему, а розширюють i поглиблюють коло повязаних з нею знань.
Внутрiшньопредметнiй iнтеграцiСЧ вiдповiдаСФ i концепцiя укрупнення дидактичних одиниць (УДО), розроблена ще в серединi XX ст. вченим П.М.ЕрднiСФвим, апробована на практицi вчителями-новаторам В.Ф.Шаталовим i С.М.Лисенковою, досвiд яких широко використовуСФться в сучаснiй початковiй школi [31, 65]. Технологiя укрупнення дидактичних одиниць розкриваСФ i приводить у дiю великi психофiзiологiчнi резерви головного мозку учнiв. Розумiння принципiв внутрiшньопредметноСЧ iнтеграцiСЧ УДО дасть змогу вчителевi конструювати уроки на базi обСФднання знань.
Переваги внутрiшньопредметноСЧ iнтеграцiСЧ УДО над загальною методикою навчання обТСрунтовуються з психологiчноСЧ точки бачення опорою на закономiрностi продуктивного мислення [49, 216]. Наприклад; у математицi дiю вiднiмання можна пояснити, спираючись на додавання, множення на дiлення; на прикладi причинно-наслiдкових звязкiв осенi вивчити весну.
У результатi побудови i проведення уроку на такому пiдходi у свiдомостi учня виникають якiсно новi знання внаслiдок одержання особливоСЧ iнформацiСЧ. Проте практика свiдчить, що вчителi в основному прагнуть до подрiбнення матерiалу, до так званого порцiйного викладання, хоча дiтям, насправдi, цiкавiше живе i складне.
Для урокiв мiжпредметноСЧ iнтеграцiСЧ змiсту, як указують науковi дослiдження i практика, характернi рiзнi пiдходи: мiжпредметнi звязки i по горизонталi, i по вертикалi [31, 64].
У дослiдженнях вiдомих учених (РЖ.Д.ЗвСФрСФв, РЖ.М.Максимова, В.М.Коро-тов, М.М.Скаткiн та iн.) мiжпредметнi звязки (по горизонталi) виступають як умова СФдностi навчання i виховання, засiб комплексного пiдходу до предметноСЧ системи навчання як по "горизонталi", так i по "вертикалi". Мiжпредметнi звязки мають особливе значення для формування природничонаукових понять. Наприклад, на уроцi ознайомлення з навколишнiм свiтом лiти вивчають поняття листянi, хвойнi дерева. На уроках образотворчого мистецтва це поняття закрiплюСФться в малюнку гiлок листяного i хвойного дерев, на уроках працi в лiпленнi. Таким чином, поняття не просто формуються, а поглиблюються.
Отже, мiжпредметнi звязки дають змогу поглибити вивчення матерiалу без додаткових затрат, реалiзувати взаСФмну систематизовану узгодженiсть, стимулювати учнiв до використання набутих знань у повсякденнiй практицi. Однак не можна ототожнювати iнтегрований урок i урок iз мiжпредметними звязками, оскiльки, як зазначаСФ О.Я.Савченко, це рiзнi методичнi поняття.
Для розвитку у дiтей широкого гуманiтарного мислення, сприйняття ними цiлiсноСЧ картини свiту i морально-естетичного виховання школярiв вченi пропонують використовувати мiжпредметнi звязки по вертикалi [23, 26]. Шкiльнi предмети обСФднуються за принципом дiалог на задану тему. Тема мiстить собi конкретний змiст, образ, емоцiйний стан, моральний i естетичний смисл. Наприклад, протягом навчального тижня вчитель кiлька разiв виходить на вертикальну тему i роз