Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
асоцiацiй, що СФ психологiчною основою ефективного засвоСФння нових знань, вiдбуваСФться бiльш успiшно при взаСФмоповязаному навчаннi. Тому, на нашу думку, для формування систематизованих знань важливо навчити молодших школярiв не тiльки здобувати знання, а й застосовувати ранiше засвоСФнi при вивченнi iнших предметiв. Це досягаСФться такою органiзацiСФю навчального процесу, при якiй вiн здiйснюСФться iз застосуванням дидактичноСЧ iнтеграцiСЧ знань.
На сучасному етапi розглядають три рiвнi iнтеграцiСЧ, кожний з яких маСФ свою логiчну структуру, яка складаСФться з базису (кооперуючоСЧ диiиплiни), завдання (проблеми базовоСЧ диiиплiни), знаряддя (теоретичного i технiчного iнструментарiю базовоСЧ та сумiжних диiиплiн) [26, 28-29].
Першим рiвнем iнтеграцiСЧ СФ iнтеграцiйнi взаСФмодiСЧ на рiвнi редукцiСЧ. Такi взаСФмодiСЧ мiж диiиплiнами здiйснюються у формi мiжпредметних звязкiв (МПЗ).
У педагогiчнiй науцi мiжпредметнi звязки розглядаються як мiжнауковi звязки; як умова, що забезпечуСФ послiдовне вiдображення в змiстi предметiв обСФктивних взаСФмодiй, якi мають мiiе в природi; як умова виховуючого та розвиваючого навчання; як принцип навчання i т.д. [31]. Мiжпредметнi звязки розглядалися в рiзних аспектах фiлософському, психологiчному, загально-педагогiчному та iнших, що породило рiзноманiтнi пiдходи до СЧх класифiкацiСЧ.
Пiд МПЗ сьогоднi розумiють тАЮсистему вiдношень мiж знаннями, умiннями та навичками, якi формуються в результатi послiдовного вiдображення в засобах, методах та змiстi навчальних диiиплiн тих обСФктивних звязкiв, що iснують в реальному свiтiтАЭ [22, 46], тобто в широкому розумiннi слова, МПЗ це педагогiчний еквiвалент дидактичних звязкiв, якi реалiзуються в навчальному процесi.
Другий рiвень дидактичноСЧ iнтеграцiСЧ це синтез взаСФмодiючих наук на основi деякоСЧ базовоСЧ диiиплiни. При цьому мова не йде про механiчне злиття iнформацiСЧ взаСФмодiючих диiиплiн чи про поглинання одного предмета iншим. МаСФться на увазi так званий тАЮвнутрiшньодиiиплiнарний синтез, який обСФднуСФ рiзнi теорiСЧ в рамках одного предметатАЭ [50, 37]. Такий синтез носить дiалектичний характер, даСФ можливiсть враховувати також диференцiацiю знань, СФ методом досягнення СФдностi наукових знань.
Третiй рiвень дидактичноСЧ iнтеграцiСЧ найменш дослiджений етап iнтеграцiСЧ. МаСФться на увазi створення цiлiсноСЧ iнтегративноСЧ системи, зокрема iнтегративного курсу [57, 36]. Прикладами таких курсiв у шкiльному навчаннi СФ курс тАЮЯ i УкраСЧнатАЭ у молодших класах, трудове навчання у середнiх, фiзика у старших.
Комплексне застосування знань з рiзних предметiв це закономiрнiсть сучасного життя, яке вирiшуСФ складнi суспiльнi, технiчнi та технологiчнi завдання. Умiння тАЮкомплексного застосування знань, СЧх синтезу, перенесення iдей та методiв з однiСФСЧ науки в iншу лежить в основi творчого пiдходу до науковоСЧ, навчальноСЧ, художньоСЧ дiяльностi людини в сучасних умовах науково-технiчного прогресутАЭ [32, 47]. ОзброСФння учнiв такими вмiннями актуальне завдання початковоСЧ школи, яке диктуСФться тенденцiями iнтеграцiСЧ в науцi та практицi i розвязуСФться за допомогою iнтеграцiСЧ знань.
У сучасних умовах, коли перiод життя знань в окремих галузях скоротився до 3-5 рокiв, знання в традицiйному СЧх розумiннi вже не можуть виступати як основна мета навчання. Бiльш цiнним для нього СФ здатнiсть до нестандартного, творчого та iнтегративного мислення. Ми вважаСФмо, що розвивати таке мислення можна лише за умови iнтеграцiСЧ знань, якi мiстяться у рiзних предметах.
Методичними принципами обСФднання (iнтеграцiСЧ) навчальних предметiв в сучаснiй школi СФ:
1) опора на знання з багатьох предметiв;
2) взаСФмозвязок в змiстi окремих диiиплiн;
3) зближення однорiдних предметiв;
4) розвиток загальних рис для ряду предметiв [50, 36-37].
У концепцiях створення нацiональноСЧ школи iнтеграцiя змiсту освiти розглядаСФться як важлива умова повноцiнноСЧ реалiзацiСЧ усiх СЧСЧ функцiй. На основi iнтеграцiСЧ усiх СЧСЧ навчальних курсiв уже створенi окремi програми. До них слiд вiднести художню працю. Ознайомлення з навколишнiм свiтом синтезуСФ не менш природничi знання, а й елементи iсторiСЧ, фольклору, суспiльствознавства, етики тощо.
Процес формування цiлiсного наукового свiтогляду на основi навчання за iнтегрованими навчальними курсами буде тАЮметодично оптимальним за умови розвитку i доцiльного використання можливостей наочно-образного i понятiйного мислення школяра в ходi розвязання навчально-пiзнавальних завданьтАЭ [36, 10]. Рiч у тiм, що первинна емпiричного рiвня цiлiснiсть певного предмета у свiдомостi учня виникаСФ в образнiй формi. Конкретне уявлення про предмет, його образ мiстять у собi рiзноманiтнi його якостi. РЖ хоч цi якостi ще не приведенi у систему, дитина все ж розумно користуСФться даним предметом. Зберiгаючи цей образ, який не даСФ змоги психологiчно розпастися конкретному предметовi, учень тАЮдиференцiйовано пiзнаСФ його сутнiсть у системi наукових понять i взаСФмозвязкiв. Це призводить до пiзнавального збагачення первинного образу предметатАЭ [28, 37]. Таке утворення й презентуСФ сформовану цiлiсну картину свiту й обСФкта.
Пiдсумовуючи науковi дослiдження з проблем iнтеграцiСЧ елементiв змiсту освiти, зазначимо, що в процесi виховуючого навчання необхiдно поступово забезпечити у молодших школярiв цiлiсну систему знань про навколишню дiйснiсть. Окрiм вiдомих нинi науцi фактiв, доцiльно ознайомити СЧх iз систематизацiСФю наукових понять вiдповiдно до розвитку науки, навчити СЧх на доступному рi