Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?вав подальшi перспективи використання iнтегративноСЧ основи в навчаннi, що дозволить у майбутньому сформувати якiсно нову систему iнтегральний освiтнiй простiр, який надбудуСФться над предметною системою i повнiстю збереже СЧСЧ у якостi своСФСЧ функцiональноСЧ основи.
Тому сьогоднi ще з бiльшою актуальнiстю постала проблема вибору напряму побудови та розмежування навчального матерiалу. Серед СЧх рiзноманiття з вирiшенням проблем iнтегрованого навчання повязанi три основнi напрями навчання: педоцентричний, предметоцентричний, змiшаний [23, 42].
Педоцентричний напрям базуСФться на iдеях лiквiдацiСЧ навчальних предметiв та запровадженнi комплексностi як унiверсальноСЧ системи. На цiй пiдосновi iснують такi системи навчання як проблемно-комплексна та модульна. Другий напрям заснований на непохитному iснуваннi предметного принципу, де iнтеграцiя СФ засобом розвязання проблем у структурi змiсту окремих предметiв. Змiшаний напрямок ТСрунтуСФться на положеннi про дiалектичну взаСФмоповязанiсть предметоцентризму i iнтеграцiСЧ, якi СФ взаСФмообумовленими. Предметоцентризм СФ зовнiшня форма внутрiшньо-предметноСЧ iнтеграцiСЧ. Змiшаний напрям передбачаСФ поСФднання предметного й iнтегрованого навчання, де iнтеграцiя виступаСФ як шлях модернiзацiСЧ освiти, посилення СЧСЧ теоретичних основ на базi загальнонаукових iдей.
В останнi роки, в процесi розвитку теорiСЧ та практики використання iнтегрованого пiдходу, зусиллями науковцiв та педагогiв-практикiв запровад-жуСФться система iнтегративно-предметного навчання. РЗСЧ принципами СФ: орiСФнтацiя навчання на сучаснi вимоги суспiльного розвитку, формування цiлiсноСЧ системи знань, СФдиноСЧ картини свiту, наукового свiтогляду, поСФднання iнтегративного й диференцiйованого пiдходiв до навчання, безперервнiсть освiти та СЧСЧ вихiд на рiвень професiйноСЧ освiти [11, 13-14].
Перспективи розвитку iнтегративно-предметного навчання закрiпленi у тАЬДержавному стандартi базовоСЧ i повноСЧ загальноСЧ освiтитАЭ, де зазначенi не окремi предмети, а освiтнi галузi [18]. Це означаСФ, що вперше за тривалий час нормативний документ орiСФнтуСФ на iнтеграцiю змiсту, на можливiсть гнучкоСЧ варiативноСЧ органiзацiСЧ змiсту.
Сьогоднi в школах УкраСЧни проходять апробацiю декiлька iнтегрованих курсiв, де компонентами iнтеграцiСЧ виступають соцiогуманiтарнi знання. Для початковоСЧ школи складенi iнтегрованi програми: тАЬЯ i УкраСЧнатАЭ, тАЬМистецтвотАЭ. В старшiй школi вивчаються курси: тАЬПрактичне правотАЭ, тАЬМи громадянитАЭ, тАЬГромадянська освiтатАЭ, тАЬОснови фiлософiСЧтАЭ, тАЬЛюдина i свiттАЭ, тАЬЛюдина i суспiльствотАЭ. ОпрацьовуСФться iнтегрований курс тАЬРЖсторiя мистецтв як культурний тексттАЭ.
Сучасна початкова освiта вiдповiдно до наукових тенденцiй та вимог часу все активнiше та бiльш впевнено рухаСФться у напрямку iнтеграцiСЧ. Для цього iснують усi необхiднi пiдстави. В УкраСЧнi iснуСФ декiлька дослiдних центрiв з проблем iнтеграцiСЧ змiсту. Даною проблематикою займаються в АкадемiСЧ педагогiчних наук УкраСЧни, у КиСЧвському, Днiпропетровському, Харкiвському унiверситетах, у Тернопiльському нацiональному педагогiчному унiверситетi iменi Володимира Гнатюка, Чернiгiвському педагогiчному iнститутi. Центр з проблем iнтеграцiСЧ свiтоглядноСЧ освiти дiСФ в Луцьку. В структурi iнституту педагогiки АПН УкраСЧни на базi Полтавського iнституту пiслядипломноСЧ освiти педагогiчних працiвникiв працюСФ лабора-торiя тАЬРЖнтеграцiя змiсту шкiльноСЧ освiтитАЭ.
В УкраСЧнi сформувалася цiла низка наукових напрямкiв у вивченнi теоретичних основ iнтеграцiСЧ. Провiдними з них СФ: напрямок методологiчного обТСрунтування проблем iнтеграцiСЧ (С.У.Гончаренко, Ю.РЖ.Мальований, О.В.Сер-гСФСФв); напрямок визначення структури iнтегрованих знань (Т.М.Усатенко); дослiдження системологiчних аспектiв iнтеграцiСЧ (О.РЖ.Джулик, РД.Б.Яворський); проблеми iнтегративних процесiв в освiтi (РЖ.М.Богданова); розробка шляхiв упровадження iнтеграцiСЧ в навчальний процес (Л.В.Вичорова, Т.О.Горзiй, О.Т.Проказа, РД.М.Романенко); iнтеграцiя елементiв контролю в модульному навчаннi (Л.РЖ.Джулай); iнтеграцiя теоретичних i виробничих аспектiв навчання (Т.Д.Якимович); ймовiрнiсно-статистичнi аспекти iнтеграцiСЧ (В.Й.Якиляшек); iнтеграцiя у ступеневiй освiтi (Ю.Ц.Жидецький); взаСФмозвязки iнтеграцiСЧ та диференцiацiСЧ (В.Ф.Моргун); психологiчнi аспекти iнтеграцiСЧ (Т.Г.Яценко); формування системи знань дидактична iнтегрологiя (РЖ.М.Козловська).
У загальнонауковiй, фiлософськiй, психологiчнiй i педагогiчнiй лiтературi зустрiчаються рiзнi визначення iнтеграцiСЧ, що пояснюСФться проникненням iнтеграцiйних процесiв не тiльки в науку, а у всi сфери дiяльностi. На нашу думку, такому багатоаспектному явищу, як iнтеграцiя, слiд давати дескриптивне (рiзнопланове) означення, тобто тАЮу кожному конкретному випадку описувати сукупнiсть суттСФвих ознак iнтеграцiСЧ, СЧСЧ властивостей та характеристиктАЭ [22, 19].
Предметна система навчання у початковiй школi забезпечуСФ учнiв певним рiвнем сучасних наукових знань, що необхiднi для подальшого навчання у середнiй школi. Проте, предметне навчання маСФ деяку дидактичну обмеженiсть, оскiльки кожний предмет розглядаСФ факти i явища реального свiту дещо однобiчно, з своСФю метою i з своСЧх позицiй. Таке однобiчне вивчення матерiалу у вузьких рамках окремих навчальних предметiв може привести до формування в учнiв неправильних уявлень про наявнiсть iзольованих сторiн та властивостей предметiв i явищ, до вироблення звички розглядати предмети i процеси природи вiдокремлено, поза СЧх звязками.
Процес утворення