Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?нi видiляти в СФдинiй системi знань фундаментальнi знання та звязки, забезпечити наступнiсть знань та акцентування на перспективних напрямах СЧх застосування.
1.2 Способи iнтеграцiСЧ змiсту навчального матерiалу
У нових соцiально-економiчних умовах зростаСФ значення iнтеграцiСЧ змiсту навчального матерiалу. Освiта, яка визнаСФ iдеСЧ iнтеграцiСЧ, ставить перед вчителем новi педагогiчнi проблеми. Вони вимагають здатностi до комплекс-ного бачення освiтнiх та суспiльних процесiв, розумiння проблематики мiжпредметноСЧ iнтеграцiСЧ. Поняття iнтеграцiСЧ сьогоднi стаСФ провiдною педагогiчною категорiСФю, яка визначаСФ ряд професiйних дiй вчителя початкових класiв, i потребуСФ визначення й характеристики способiв iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання.
Змiст навчального матерiалу тАЮхарактеризуСФться певною системою внутрiшнiх звязкiв мiж поняттями, тому кожне знання маСФ включатись в систему наявних знаньтАЭ [29, 14]. У цьому формуСФться не сума, а система знань, що СФ необхiдною умовою вiльного володiння новими знаннями. У контекстi iнтегрованого пiдходу до формування змiсту освiти тАЮнавчальний матерiал повинен певним чином бути органiзований: кожну диiиплiну треба вивчати не iзольовано, а як частину цiлого. З дидактичного погляду це даСФ можливiсть уникати дублювання навчального матерiалу, розглядати спорiдненi поняття пiд рiзним кутом зору, визначати оптимальну послiдовнiсть вивчення окремих тем як у структурi окремих диiиплiнi СЧх елементiв, так i в системi навчальних диiиплiнтАЭ [47, 41].
Визначення змiсту навчального матерiалу не зводиться тiльки до перелiку знань i наукових понять, оскiльки кожне поняття передбачаСФ рiзноманiтнi ознаки, з яких не всi СФ однаково суттСФвими для конкретного предмета. Добирати змiст навчального матерiалу доцiльно у контекстi iнтегрованого пiдходу, тАЮвказувати сигнатуру тих чи iнших ключових понять диiиплiни, що вивчаСФться. Такий пiдхiд даСФ можливiсть визначити: чи це поняття вивчаСФться в рiзних навчальних предметах як дублювання чи вiдбуваСФться його розширення та поглибленнятАЭ [36, 9]. Розглядаючи дидактичний аспект iнтеграцiСЧ, важливо наголосити на необхiдностi врахування взаСФмозвязку не лише знань, а й умiнь та навичок учнiв. РЖнтеграцiю знань та вмiнь учнiв доцiльно чiткiше розмежовувати залежно вiд взаСФмозвязку змiсту i методiв навчання.
ОднiСФю з умов iнтеграцiСЧ СФ тАЮрiзниця багатоманiтностi (за предметом, структурою) та вiдносна тотожнiсть рiзноманiтностi, а також методологiчна сумiснiсть знань, iдей тощотАЭ [54, 47]. Вiдповiдно iнтеграцiя змiсту освiти розвиваСФться мiж суспiльними, технiчними та природничими науками.
РЖдея iнтегрованого навчання нинi надзвичайно актуальна, оскiльки з СЧСЧ успiшною методичною реалiзацiСФю передбачаСФться досягнення мети якiсноСЧ освiти, тобто освiти конкурентноздатноСЧ, спроможноСЧ забезпечити кожнiй людинi самостiйно досягати життСФвоСЧ цiлi, творчо самоутверджуватися у рiзних соцiальних сферах. Звичайно, тАЮiнтеграцiя як дидактичний засiб чи принцип маСФ при цьому втiлитися у навчальнi предмети, у формi СЧх обСФднання i представлення СФдиним цiлимтАЭ [63, 65]. Йдеться про конструювання i втiлення способiв iнтеграцiСЧ змiсту освiти, на основi яких маСФ розгортатися вiдповiдний навчальний процес.
Вченi видiляють такi способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання: iнтегрованi курси; iнтегрованi пiдручники; iнтегрованi завдання; iнтегрованi уроки.
Найбiльш поширеними способами iнтеграцiСЧ змiсту освiти в початкових класах СФ iнтегрованi курси. Для iнтегрування окремих навчальних курсiв у початковiй школi iснують обСФктивнi причини й передумови. ОднiСФю з причин СФ тАЮнеобхiднiсть усунути перевантаження дiтей, скоротити кiлькiсть навчальних годин протягом тижня, вилучити СЧх для предметiв розвивально-виховного циклутАЭ [47, 40]. ОбСФктивною передумовою цього СФ те, що iнтегрований курс зможе вести сам учитель початкових класiв, оскiльки йому доводиться навчати дiтей цих предметiв у традицiйнiй iзоляцiСЧ. Натомiсть у старших класах iнтегрування окремих предметiв, навiть спорiднених в один, створюСФ труднощi у пiдготовцi вчителя, який би вiв цей курс. Адже це вимагаСФ вiд нього не тiльки високоСЧ квалiфiкацiСЧ, а й вiдповiдноСЧ науковоСЧ ерудицiСЧ в методах наук, на основi яких створено iнтегрований предмет.
Однак реалiзацiя iдеСЧ створення iнтегрованих навчальних курсiв виявляСФться досить складною [59, 26]. По-перше, слiд визначитися, яким чином методично представляти дитинi цю цiлiсну картину свiту. Тут необхiдно домовитися перш за все про СЧСЧ рiвнi, складовi компоненти, структуру, оскiльки ми маСФмо справу з фактом вiкових психологiчних можливостей школярiв у засвоСФннi тих чи iнших наукових знань. По-друге, вiдповiдно до цiСФСЧ мети потрiбно скоригувати форму представлення системи наукових знань у iнтегрованих навчальних курсах. По-iншому, цiлiсну картину свiту ми маСФмо спроектувати у систему понять i фактiв, якi б утримувалися у дидактично оформленому виглядi у кожному навчальному предметi, i, бiльше того, у методичних розробках урокiв за темою, що вивчаСФться.
Часто розробники iнтегрованих навчальних курсiв не дотримуються цих двох фундаментальних вимог, а отже, тАЮтакi курси не можуть вважатися повною мiрою iнтегрованими. Швидше це певний ступiнь, на який мають пiднятися тАЮмiжпредметнi звязкитАЭ [32, 49]. Так, вичленяються ситуацiСЧ, коли необхiдне взаСФмне використання знань i вмiнь я рiзних предметiв. При знаходженнi таких галузей у двох програмах учитель встановлю