Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
криваСФ СЧСЧ через змiст рiзних предметiв, не змiнюючи спiльноСЧ теми урокiв (програмноСЧ чи додатковоСЧ). Але пiдхiд до розкриття тих чи iнших аспектiв рiзний: новi творчi вправи, завдання, проблемний дiалог, пояснення, введення девiзу, що поглиблюСФ емоцiйно-поетичний образ теми, СЧСЧ естетичний змiст тощо.
Послiдовнiсть тем визначаСФться календарем, порами року, святами (державними, народними, християнськими. Кожна тема мiстить рiзнi моральнi, екологiчнi, економiчнi проблеми. РЖнтеграцiя тут здiйснюСФться на основi широкого охоплення життСФвих явищ. Змiст тем i логiка визначаються вiковими особливостями учнiв i СЧх пiдготовленiстю до мислення, судження, вмiння видiляти головну думку.
Найменш поширеним способом iнтеграцiСЧ змiсту початковоСЧ освiти СФ iнтегрованi завдання. На сучасному етапi навчання вже не достатньо логiчного i послiдовного викладу матерiалу його потрiбно опрацювати i побудувати так, щоб максимально залучити учнiв до процесу пiзнання. Цього можна досягти через цiлiсну, логiчно обТСрунтовану систему iнтегрованих завдань [23, 39].
Переважно використовуСФться система iнтегрованих завдань, як засiб збудження iнтересу до навчання. Основними умовами ефективностi iнтегрованих завдань СФ врахування обсягу, складностi i кiлькостi iнформацiСЧ, яка сприймаСФться, навчальних можливостей учня, психологiчноСЧ готовностi працювати, професiйноСЧ пiдготовки вчителя.
Аналiзуючи шляхи побудови системи iнтегрованих завдань, встановлено, що тАЮключовим моментом СФ вибiр критерiСЧв змiсту завдання, оскiльки навчальний матерiал, який входить до змiсту iнтегрованих завдань, здебiльшого належать до рiзних предметiв i об`СФднання його навколо однiСФСЧ iдеСЧ питання надзвичайно важливетАЭ [51, 58].
РЖнтегрованими можна назвати такi завдання, якi мають за мету тАЮсинтез змiсту (способiв пiзнання) з декiлькох тем, роздiлiв програми або видiв дiяльностi навколо однiСФСЧ темитАЭ [54, 46], тобто правильнiше визначити, що це серiя (цикл, система) завдань, проведення якоСЧ зумовлено пошуками шляхiв формування у дитини цiлiсного свiтогляду, який важко розвивати в умовах предметноСЧ системи навчання.
Наприклад, на уроцi тАЬВесна iде, красу несетАЭ, де iнтегруються знання з мови, мовлення, народознавства, художньоСЧ лiтератури, музики й естетики, учнi здiйснюють спостереження за живими обСФктами природи [38, 35]. Для творення звязного тексту, дiтям пропонуСФться така система iнтегрованих завдань:
- Закличемо весну;
- Зробимо вiдкриття;
- Доберемо анонiми;
- ПослухаСФмо легенду;
- Поринемо в поезiю;
- Складемо оповiдання;
- Завяжемо тАЬвузликтАЭ на память.
Пiсля спостереження у живiй природi дiти, використовуючи знання з народознавства, закликають весну, спiваючи заклик-веснянку. Слухають музику, спiввiдносять споглядання в природi з строСФм музичного твору.
Що вiдображають звуки? (сходить сонце, блищить роса, оживаСФ природа, розпускаються квiти, прокидаються пташки, дзюркотить струмочок i сама Весна пiшла у веселий танок).
(Перед дiтьми у маленьких вазочках первоцвiти пролiски, мати-й-мачуха, гусяча цибулька, фiалки, ряст).
Що допомогло нам вiдчути красу?
(Споглядання у живiй природi за змiнами, квiтами, слухання музики).
А як ще можна вiдчути красу?
Дiти слухають легенду про Нарциса, оглядають живу квiтку i вiдповiдають на питання:
Що ж зробило красеня потворним?
(Байдужiсть, самозакоханiсть, зазнайство риси, якi народжують ще бiльш потворну егоСЧзм).
Дiти вчаться добирати слова-антонiми.
(Краса потворнiсть, зрада вiрнiсть, любов ненависть, зло добро, щирiсть заздрiсть, брехливiсть правдивiсть).
Далi на заняттi йдеться про збереження краси i робиться висновок: тАЬТой, хто нищить красу стаСФ потворнимтАЭ. Творяться тексти за поданим початком.
Якось навеснi хлопчик побачив дивну квiтку. Вона йому дуже сподобалась. Вона була... (включаСФться опис). Хотiв було зiрвати ...
(Далi дiти вибирають варiанти);
- ... а квiточка промовляСФ: тАЬНе губи! Не ..., дай ... бiлим свiтомтАЭ.
- ... як раптом помiтив краплинку на пелюстцi. Йому здалося, що ...
Кiнцiвку також можна придумати за варiантами:
- живи, квiтонько, рости, красуйся ...
- моя рука нiколи i нiкому не ...
- краще я тебе (намалюю, сфотографую, приведу до тебе ...).
В кiнцi зачитуСФться оповiдання Сухомлинського тАЬХлопчик i дзвiночок конвалiСЧтАЭ. У пiдсумку дiти скажуть тАЬХто нас вчить вiдчувати красутАЭ.
(Матiнка-природа).
Чи всяк може СЧСЧ побачити?
(Не може побачити той у кого лiниве око).
В чому проявляСФться краса людини?
(У рисах, вчинках, поведiнцi).
Дiти згадуються висновок, прислiвя:
З краси води не пити.
Не все золото, що блищить.
РЖ нарештi вузлик на память:
тАЬДо краси можна доторкнутись тiльки серцемтАЭ.
Отже, структура системи iнтегрованих завдань повязана iз: 1) вимогами, спрямованими на формування знань, умiнь i навичок учнiв; 2) змiстом доступних мiжпредметних зв`язкiв; 3) можливостями дидактичного забезпечення навчального процесу; 4) рiвнем досягнутих знань та умiнь з даного предмета [36, 9]. Важливим фактором для розробки системи iнтегрованих завдань СФ узгодженiсть iз загальною структурою навчального курсу. При цьому вид iнтегрованого завдання визначаСФться за належнiстю до тематичного роздiлу навчального плану, формою навчання та критерiями вiдбору навчальноСЧ iнформацiСЧ.
Отже, реформування сучасноСЧ освiти лежить на шляху подолання iзольованого викладання навчальних предметiв, навчальни