Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
щось iнше.
В учнiв молодших класiв поступово зростаСФ цiлеспрямованiсть сприймання. Чим молодший учень, тим важче йому пiд час сприймання складного обСФкта, картини, певного явища природи, тексту оповiдання вiдступати вiд тих неiстотних сторiн, якi його приваблюють, i видiляти саме тi, що вiдповiдають метi сприймання. Це пояснюСФться вiдсутнiстю у деяких учнiв потрiбних умiнь та навичок сприймання [19]. Так, учнi перших класiв, не вмiючи як слiд керувати своСЧм зором, пiд час розгляду картини перебiгають з одних обСФктiв на iншi, пропускають менш привабливi, а читаючи текст, гублять рядок, слово, яке читають, i т. д. Набуваючи певних умiнь та навичок, вони поступово привчаються пiдпорядковувати своСФ сприймання i спостереження певнiй метi.
В процесi навчання в початковiй школi учнi починають глибше аналiзувати i синтезувати обСФкти сприймання. В учнiв молодших класiв аналiтико-синтетична дiяльнiсть пiд час сприймання не завжди виступаСФ в достатнiй СФдностi. Так, видiляючи окремi сторони складного обСФкта, вони часто не спiввiдносять СЧх мiж собою, не бачать звязкiв мiж сприйнятими обСФктами. Сприймаючи картину, вони можуть iзольовано видiляти окремi обСФкти, не встановлюючи мiж ними вiдповiдного звязку, а читаючи художнiй твiр, зосереджувати свою увагу на окремих епiзодах, не зiставляючи СЧх мiж собою, i т. д. Збагачення досвiду учня пiд час навчання, розвиток його мислення i мови, зростання його вмiння зiставляти враження, шукати iстотних звязкiв мiж обСФктами сприймання виявляються в тому, що зростаСФ узагальнений характер його сприймання.
Сприймаючи окремi обСФкти, учнi за завданням учителя навчаються видiляти спiльнi для них властивостi: так, сприймаючи окремих тварин, вони видiляють iстотнi ознаки, характернi саме для тварин; сприймаючи яблуко, грушу, видiляють характернi ознаки плодiв i т. д. Зiставляючи мiж собою данi художнього твору, картини, учнi 3 i 4 класiв значно глибше, нiж учнi попереднiх класiв, сприймають iдею твору, проникають в смисл картини [20].
У процесi навчальноСЧ дiяльностi в учнiв збагачуСФться життСФвий досвiд, i, вiдповiдно, конкретнiшими стають обСФкти сприймання. ЗасвоСФне на уроках умiння видiляти головне у сприйманих обСФктах iстотно позначаСФться на розвитку рiзних видiв сприймань. Зростають можливостi учнiв сприймати просторовi властивостi обСФктiв внаслiдок удосконалення дiяльностi аналiзаторiв учнiв та розвитку СЧх просторових уявлень. Також учнi набувають досвiду у вимiрюваннi простору, навичок вимiрювання.
Дослiдження психологiв виявили, що першокласники вiдчувають труднощi у сприйманнi форми обСФктiв. Сприймання форми обСФктiв у них повязуСФться з одним фiксованим просторовим положенням. За час навчання учнi порiвнюють предмети за СЧх розмiром, за СЧх формою, навчаються орiСФнтуватися в просторi, пiзнавати обСФкти на вiддалi. Першокласники мають обСФмнi уявлення, але не завжди сприймають перспективнi зображення. Учнi 3 i 4 класiв перспективнi зображення сприймають значно краще.
Розвиток процесiв сприймання простору й часу у процесi навчання у школi залежить вiд того, як саме органiзована навчально-пiзнавальна дiяльнiсть школярiв, як спрямовуСФться виховання СЧх спостережливостi. Учитель виховуСФ спостережливiсть учнiв, органiзовуючи самий процес спостереження як на уроцi, спрямовуючи СЧх увагу на пiзнання iстотних сторiн обСФктiв сприймання; розяснюючи, в разi потреби, iстотнi характеристики обСФктiв сприймання [12, 18].
У вихованнi спостережливостi учнiв початковоСЧ школи велику роль вiдiграСФ використання на уроках доступного учням наочного матерiалу певних обСФктiв, малюнкiв, яке супроводжуСФться словесним поясненням. Чим менший учень, тим чiткiше маСФ бути видiлене в наочному матерiалi основне, тим менше маСФ бути неiстотних подробиць.
Використовуючи на уроцi засоби унаочнення, проводячи бесiду за малюнком тощо, учитель органiзовуСФ процес первинного сприймання учнями навчального матерiалу, допомагаСФ СЧм видiляти в ньому основне. Якщо матерiал складний, учитель вiдповiдно готуСФ учнiв до його сприймання. Так, методисти радять картини з зображенням iсторичних подiй вивiшувати лише пiсля того, як учнi вже будуть пiдготовленi до СЧх змiсту.
Велику роль у перцептивному розвитку учнiв вiдiграСФ СЧх iнтерес до пiзнання обСФктiв сприймання, а також рiвень розвитку допитливостi. Ставлячи певнi завдання перед первинним сприйманням нового, учителi викликають в учнiв iнтерес до пiзнання i тим стимулюють засвоСФння знань.
Сприймання навчального матерiалу може бути чуттСФвим (безпосереднiм) i рацiональним (опосередкованим через слово, мову). Велику роль у правильному використаннi людиною минулого досвiду пiд час сприймання вiдiграють мислення i мова. У процесi життя людини слова звязуються з враженнями вiд предметiв i явищ. Називаючи певний обСФкт, що його учень не змiг впiзнати, учитель допомагаСФ правильно його сприйняти. Слова, якi означають предмет, активiзують старi тимчасовi нервовi звязки, утворенi внаслiдок минулого впливу даного предмета на органи чуття людини.
З участю мови усвiдомлюСФться сприйманий предмет чи явище, на основi загальних суттСФвих якостей вiдноситься до певноСЧ категорiСЧ обСФктiв, вiдокремлюСФться вiд зовнiшньо подiбних до нього обСФктiв. Через мову вчитель активiзуСФ досвiд учня, готуСФ його до сприймання нового матерiалу, спрямовуСФ його на видiлення iстотних сторiн сприйманого обСФкта. Лише спираючись на досвiд учн