Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?а i розвитку мовлення у 3 класi на тему "Запросини до серця букового краю" (вчитель Л.Г.Александрович, ЗОШ №1, м. Хмельницький) передбачаСФться реалiзацiя таких завдань пiзнавально-виховного змiсту: створення емоцiйного настрою до дiяльностi з проблемним завданням для визначення теми уроку (музичний супровiд: П.Дворський, "Чернiвцi маленький Париж"); захист малюнкiв дiтьми на тему "МоСФ мiсто"; пошуково-дослiдницька робота: вiзитна картка мiста; найкращi слова мiсту; з iсторiСЧ назви мiста; багатство мiста його незрiвняннi шедеври (площi, споруди тощо); вiдомi iмена гордiсть краю [10, 28].
Проведене нами спостереження за навчально-виховним процесом у 1-4 класах та анкетування вчителiв з проблеми iнтеграцiСЧ змiсту освiти показуСФ, що педагоги визнають переваги iнтегрованого навчання (81% опитаних), добре знайомi зi способами iнтеграцiСЧ змiсту освiти (65% вчителiв), проте переважно використовують такi види iнтеграцiСЧ, як iнтегрованi курси (72%) та iнтегрованi уроки (81%). Значно менше уваги придiляСФться ними iнтегрованим пiдручникам та iнтегрованим завданням (вiдповiдно 45 та 36% опитаних). Серед проблем практичноСЧ реалiзацiСЧ iнтегрованого навчання ними названо недолiки в методичному забезпечення iнтегрованого навчання (54%), вiдсутнiсть вiльного часу для належноСЧ пiдготовки до iнтегрованих занять (36%), недостатнСФ стимулювання з боку керiвництва (9%).
Отже, проведення iнтегрованих урокiв сприяСФ громадянському, естетичному, трудовому й моральному вихованню. Органiчне поСФднання етнорегiонального змiсту навчання з основними позаурочними формами краСФзнавчоСЧ роботи даСФ змогу повною мiрою розкрити його виховний потенцiал.
1.4 Психологiчнi особливостi сприймання учнями навчального матерiалу
Пiзнання завжди починаСФться з безпосереднього споглядання, з спостереження речей, явищ, тобто з безпосередньоСЧ взаСФмодiСЧ людини з виучуваними предметами за допомогою органiв чуття. Щоб пiзнати невiдомий предмет, дитина повинна його з усiх бокiв оглянути, визначити форму, колiр, твердiсть, смак, запах тощо. Вивчений так фактичний матерiал стаСФ основою для дальшоСЧ розумовоСЧ його обробки. Усяке мислення здiйснюСФться тiльки на основi даних, набутих в результатi безпосереднього або посереднього ознайомлення з предметами, явищами, процесами.
Навчання в школi СФ специфiчним пiзнавальним процесом. Процес пiзнання людини i набування знань учнями в школi мають певнi вiдмiнностi. Вони полягають головним чином у тому, що на уроцi учнi не дослiджують нiчого нового, вони лише вивчають вiдомостi, поняття, якi твердо встановленi наукою [49]. До цiСФСЧ мети вчитель веде СЧх прямою дорогою, значно коротшою, нiж та, якою проходило людство в дослiдженнi наукових iстин. Проте, як i в пiзнавальному процесi, у набуваннi знань, умiнь i навичок важливу роль вiдiграСФ практична дiяльнiсть. При виконаннi практичних завдань учнi розглядають предмети, аналiзують явища i процеси, порiвнюють СЧх мiж собою i з ранiше вивченими, роблять узагальнення, застосовують знання на практицi.
Сприймання СФ вiдображення в мозку людини предметiв i явищ, обСФктивноСЧ дiйсностi в цiлому внаслiдок СЧх безпосереднього впливу на органи чуття. Сприймання, як i вiдчуття, належить до чуттСФвого пiзнання обСФктивного свiту. Пiзнання завжди починаСФться з живого споглядання, з вiдчуттiв i сприймань. Сприймаючи певний обСФкт, ми видiляСФмо його серед iнших обСФктiв впiзнаСФмо людину серед iнших людей. Спираючись на попереднiй досвiд, усвiдомлюСФмо сприйнятий предмет, вiдносимо його до певного класу предметiв [19, 213]. Сприймання людини здiйснюСФться i розвиваСФться в процесi СЧСЧ дiяльностi. Водночас правильне сприймання людиною предметiв i явищ обСФктивноСЧ дiйсностi СФ необхiдною умовою успiху СЧСЧ дiяльностi.
Слiд вiдрiзняти сприймання предметiв i явищ вiд сприймання змiсту навчального матерiалу. ОстаннСФ полягаСФ в тому, що учень сприймаСФ поняття, якi людство виробило протягом тривалого часу. Це сприймання може вiдбуватися в процесi слухання розповiдi вчителя або читання пiдручника тощо. Тут ми маСФмо сприймання усноСЧ або писемноСЧ мови, яка передаСФ певнi думки про предмети, явища, процеси, закономiрностi, теоретичнi положення. У сприйманнi навчального матерiалу велику роль вiдiграСФ процес мислення.
Сприймання людини здiйснюСФться i розвиваСФться у процесi дiяльностi. Водночас правильне сприймання людиною предметiв i явищ обСФктивноСЧ дiйсностi СФ необхiдною умовою успiху СЧСЧ дiяльностi. У процесi навчання учнiв, наприклад, сприймають рiзнi предмети в натурi рослини, якi ростуть на навчально-дослiдних дiлянках, у садку, у лiсi, на полi; машини, якi працюють на полi; явища природи (дощ, туман, вiтер, хмари) тощо. Це безпосереднСФ сприймання. Воно буде опосередкованим, коли на уроцi застосовуються зображальнi наочнi посiбники картини, малюнки, карти, моделi, макети, дiафiльми [53, 129].
Результатом процесу сприймання предметiв i явищ дiйсностi СФ розумiння дiалектичний стрибок вiд незнання до знання. Цей стрибок пiдготовляСФться якiсними змiнами в свiдомостi учнiв, якi забезпечуються процесами усвiдомлення i осмислення.
РЖз процесом первинного сприймання навчального матерiалу безпосе-редньо повязане осмислення, тобто встановлення смислових звязкiв мiж окремими предметами, явищами, процесами, положеннями. Щоб зрозумiти задачу (усвiдомити проблемну ситуацiю разом з предметом розвязання), учням треба осмислити СЧСЧ, тобто встановити звязки мiж даними i шуканими величи