Способи iнтеграцiСЧ змiсту початкового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Вµредньому рiвнi i 5% на початковому, а в експериментальному вiдповiдно 15%, на початковому рiвнi жоден учень.
Дiаграма
Результати виконання контрольних завдань учнями контрольного i експериментального класiв
Аналiз результатiв дослiдження даСФ пiдстави стверджувати, що виконання iнтегрованих завдань стимулюСФ дiтей до аналiзу внутрiшнiх спонук поведiнки, зiставлення особистiсних i групових тенденцiй, власних бажань i соцiальних вимог. Як зазначають учителi, у поведiнцi молодших школярiв чiткiше проявляються виваженiсть та нормативнiсть пiдтримки, що надаСФться дiтьми своСЧм однолiткам. Внаслiдок цього збагачуються i систематизуються уявлення i поняття учнiв, реалiзуСФться i розвиваСФться СЧхнiй внутрiшнiй духовно-моральний потенцiал. Дiти успiшнiше адаптуються до умов макро- i мiкросередовища.
Таким чином, результати експериментального дослiдження пiдтвердили правильнiсть гiпотези нашого дослiдження та довели ефективнiсть розробленоСЧ методики дослiдження.
Висновки
Отже, в iсторiСЧ розвитку науки проблема iнтеграцiСЧ одна з найдавнiших i дослiджувалася в рiзних аспектах. З позицiСЧ педагогiчних наук iнтеграцiя це процес зближення i взаСФмопроникнення, який повинен вивести учня на розумiння СФдиноСЧ науковоСЧ картини свiту. Необхiднiсть iнтеграцiСЧ зумовлена не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й центральним завданням освiти розвитку i саморозвитку сутнiсних сил дитини в СЧхнiй СФдностi i цiлiсностi. У розвитку сучасних освiтнiх систем iнтеграцiя виступаСФ провiдним принципом, який проявляСФться як спосiб i процес створення багатомiрностi картини свiту, що обСФднуСФ рiзнi форми вiдображення дiйсностi. РЖнтеграцiя як обСФднання у цiле певних частин чи елементiв вважаСФться необхiдним дидактичним засобом, за допомогою якого створюСФться цiлiсна картина свiту у навчально-виховному процесi.
У вiтчизнянiй та свiтовiй психолого-педагогiчнiй науцi визначаСФться обСФктивна необхiднiсть вiддзеркалення в навчальному пiзнаннi реальних взаСФмозвязкiв обСФктiв i явищ природи та суспiльства; пiдкреслюСФться свiтоглядна i розвивальна функцiя iнтегративних звязкiв, якi СФ основою iнтеграцiСЧ, СЧх позитивний вплив на формування системи знань i загальний розумовий розвиток учня; розробляСФться методика скоординованого навчання рiзних предметiв. Все це i зумовило способи iнтеграцiСЧ навчання в початковiй школi.
ОбТСрунтовано, що iнтеграцiйнi процеси у шкiльнiй освiтi особливо актуальнi для початковоСЧ ланки навчання. Це повязано з вiковими особливостями молодших школярiв: дитина молодшого шкiльного вiку у звязку з особливостями сенсорного розвитку, синкретичного сприйняття навколишнього свiту, наочно-практичного характеру мислення, взаСФмноСЧ обумовленостi всiх сфер життСФдiяльностi природним чином пiдготовлена до засвоСФння iнтегрованих знань, СФдностi способiв пiзнавальноСЧ дiяльностi. РЖнтегрований пiдхiд до навчання у переважнiй бiльшостi задовольняСФ особливостi початкового навчання та реалiзацiю поставлених цiлей. Мета навчання на iнтегративнiй основi дати цiлiсне уявлення про довкiлля, сприяти пiдвищенню розумовоСЧ активностi школярiв, забезпечити самовираження, самореалiзацiю, розвиток гармонiйноСЧ особистостi з притаманними СЧй загальнолюдськими цiнностями.
Визначено психолого-педагогiчнi особливостi побудови iнтегрованого навчального процесу молодших школярiв у контекстi СЧхнього виховання та розвитку. По-перше, iнтегрований навчально-виховний процес психологiчно своСФрiдний для учнiв. Вiн змiнюСФ формально-диференцiйований спосiб навчання на змiстовно-цiлiсний. По-друге, це орiСФнтацiя на психологiчний стан дитини, СЧСЧ готовнiсть до сприйняття тiСФСЧ чи iншоСЧ iнформацiСЧ. Виконання певного виду дiяльностi передбачаСФ значну свободу вчителя у варiюваннi навчальними завданнями впродовж певних часових iнтервалiв. Звiдси, використання вчителем у своСЧй дiяльностi в якостi орiСФнтирiв цiлiсних навичок i умiнь дiтей, якi повиннi бути сформованi в процесi тривалоСЧ роботи. Такi iнтегративнi проекцiСЧ дають можливiсть вирiшити питання щодо швидкостi засвоСФння матерiалу окремими учнями. По-третСФ, це вiдмова вiд використання оцiнного методу порiвняння з iншим, який широко застосовуСФться в сучаснiй школi та призводить лише до породження конкуренцiСЧ, конфронтацiСЧ у мiжособистiсних стосунках, психологiчних комплексiв на внутрiшньо-особистiсному рiвнi. По-четверте, iнтегрування навчально-виховного процесу, забезпечення цiлiсноСЧ картини свiту при збереженнi базового освiтнього компоненту. Це здiйснюСФться за рахунок зняття рiзких меж мiж навчальними диiиплiнами, обСФднання рiзних освiтнiх завдань в одному предметi, встановлення звязкiв шляхом включення до навчального плану принципово нових навчальних диiиплiн iнтегрованого характеру, якi дозволять дитинi долучитися до загальноСЧ картину свiту. Введення таких предметiв несе потрiйне змiстове навантаження, забезпечуючи цiлiснiсть картини свiту, СФднiсть навчального i виховного процесiв, озброСФння дитини засобами саморозвитку.
Визначено особливостi реалiзацiСЧ виховноСЧ функцiСЧ iнтегрованого навчання. РЖнтегрований пiдхiд до навчання забезпечуСФ активний вияв самостiйних зусиль учнiв у творчому оволодiннi знаннями, умiннями i навичками, створюСФ систему взаСФмодiй мiж учасниками навчального процесу, яка спрямована на виявлення i узгодження цiннiсно-смислових орiСФнтацiй та забезпечення дiяльностi молодшого ш