Ситуацiя як засiб формування соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ мовця
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ки, робота на базовому пiдприСФмствi i т.д.); спортивна ( змагання, турпоходи, екскурсiСЧ i т.д.); побутова (колекцiонування, проведення свят, органiзацiя дозвiлля, допомога по дому, вiзит до лiкаря, вiдвiдування пошти i т.д.).
Вiдносини субСФктiв, органiчно вплетених у будь-яку дiяльнiсть, можуть мати характер незалежностi, координацiСЧ, субординацiСЧ, взаСФмодопомоги, взаСФмостимуляцiСЧ, пiдтримки, обмiну досвiдом, солiдарностi, кооперацiСЧ, довiри, вибагливостi, спiвробiтництва, опору, створення перешкод, вiдкритоСЧ протидiСЧ, iгнорування i т.д., вони можуть виражатись у формi товариського змагання, суперництва, але можуть i загострюватись до ворожоСЧ конкуренцiСЧ i конфронтацiСЧ.
(4) Через те, що у спiлкуваннi беруть участь особистостi з усiма характерними для них властивостями, СЧх спiлкування (незалежно вiд СЧхнього бажання) СФ формою виявлення i способом реалiзацiСЧ моральних вiдносин. Вони мають iнтегративний характер, пронизують усi сфери життСФдiяльностi людини, СФ невiдСФмним атрибутом будь-якого рiзновиду людських взаСФмовiдносин, мають ключове значення для створення ситуацiй, тому що постiйно фiгурують у повсякденному життi, у вчинках людей. Такi вiдносини формують четвертий тип ситуацiй ситуацiй моральних взаСФмовiдносин [37, с. 22].
Таким чином, усi взаСФмовiдносини людей являють собою iнтегративну СФднiсть, усi СЧх види дiють, взаСФмопроникають. В залежностi вiд домiнантностi якого-небудь типу взаСФмовiдносин, ситуацiю мовного спiлкування можна розглядати як ситуацiю вiдносин спiльноСЧ дiяльностi, але це водночас означаСФ, що у взаСФмовiдносини, зумовленi виконуваною дiяльнiстю, iмплiцитно входять i iншi взаСФмовiдносини [37, с. 23].Як наслiдок, будь-який вид взаСФмовiдносин маСФ синтетичний характер, при домiнуваннi одного виду взаСФмовiдносин реалiзуються в тiй чи iншiй мiрi й iншi види взаСФмовiдносин.
2.3 Ситуативна позицiя як форма органiзацiСЧ процесу спiлкування
Дослiдження ситуацiСЧ як динамiчноСЧ системи взаСФмовiдносин це лише один iз аспектiв СЧСЧ аналiзу гносеологiчний, коли ситуацiя подаСФться як поняття. Не менш важливий СФ СЧСЧ дослiдження у функцiональному аспектi як форми органiзацiСЧ процесу навчання. Тому що в процесi навчання ситуацiя як система взаСФмовiдносин сама не виникаСФ, не створюСФться, а СФ результатом цiлого комплексу обСФктивних i субСФктивних факторiв, якi позначаються поняттям тАЮситуативна позицiятАЭ[37, с. 19].
Ситуативна позицiя являю собою iнтеграцiю обСФктивних та субСФктивних компонентiв спiлкування [37, с. 19]. Чiтке розумiння ситуативноСЧ позицiСЧ, виявлення усiх СЧСЧ компонентiв i взаСФмозвязкiв мiж ними СФ для комунiкативного навчання iноземноСЧ мови дiСФвим принципом моделювання реального спiлкування, його адекватного вiдтворення, тобто основою такоСЧ органiзацiСЧ процесу навчання, яка буде пiддаватись регулюванню. Таким чином, поряд iз знанням вже видiлених взаСФмовiдносин, що виступають в якостi атрибутивноСЧ ознаки ситуацiСЧ, необхiдне чiтке знання структури ситуативних позицiй, якi живлять взаСФмовiдносини комунiкантiв. До числа компонентiв ситуативноСЧ позицiСЧ, якi СФ елементами реального процесу спiлкування, О.М.Стояновський та РД.РЖ.Пассов вiдносять:
- Вид дiяльностi: перетворююча, пiзнавальна, цiннiсно-орiСФнтацiйна;
- Галузь дiяльностi: у сферi матерiального виробництва (промисловiсть, сiльське господарство, будiвництво); у сферi духовнiй (наука, школа, вуз, спорт i т.д.); у сферi обслуговування (побутове обслуговування, торгiвля, транспорт i т.д.); в соцiально-полiтичнiй сферi (сiмя, колектив, мiсто, краСЧна i т.д.).
- Форма дiяльностi: навчально-пiзнавальна (участь в олiмпiадах, конкурсах, лекторська й науково-дослiдна робота, проведення вiкторин(; громадська (випуск стiнгазети, проведення зборiв, лiнiйок, органiзацiя роботи шкiльних музеСЧв, створення товариства тАЮМилосердятАЭ); трудова (проведення суботникiв, конструювання i моделювання, самообслуговування, упорядкування школи, iндивiдуальна трудова дiяльнiсть); спортивна (виконання режиму, боротьби iз шкiдливими звичками, проведення змагань, спортивнi iгри, турпоходи); художня (конкурси авторськоСЧ пiснi, художня самодiяльнiсть, проведення лiтературних вечорiв, дискотек i т.д.); побутова (вiдвiдування магазину, хобi, ремонт квартири i т.д.).
- Предмет дискусiСЧ: громадська подiя, вчинок, суспiльний факт, спiрне субСФктивне ствердження i т.д.
- Подiя: пригода, важливий факт чи промовлена фраза, тобто все, що порушуСФ систему взаСФмовiдносин.
- Мiiе: навчальний заклад, будинок, вулиця, мiiе вiдпочинку, кiнотеатр, музей, лiкарня, лiс, автобус i т.д.
- Час: навчальний, позаурочний, день, нiч, вихiдний день, зима, лiто.
- Наявнiсть третiх осiб, присутнiсть яких при спiлкуваннi субСФктiв, у разi СЧх референтностi для кого-небудь iз партнерiв, впливаСФ на характер взаСФмовiдносин.
- Зовнiшнi данi: стать, вiк, зовнiшнiй вигляд i т.д.
- ОбСФктизнаки: будь-який предмет, що викликаСФ певнi думки, спогади, асоцiацiСЧ i т.д.
- Соцiальний статус: представник класу (робiтник, селянин), соцiальних прошаркiв (iнтелiгент), професiйних груп (продавець, шофер) i т.д.
- Мовний статус: високий, середнiй, низький;
- ВзаСФмовiдносини (цi компоненти складають обСФктивну сторону ситуативноСЧ позицiСЧ):любовненависть, симпатiяантипатiя, поважливiзневажливi, дружнi-ворожi i т.д.
- Свiтогляд субСФкта спiлкування: матерiалiстичнийiдеалiстичний, оптимiстичнийпесимiстичний.
- Моральнi якостi: благородствоницiсть, щирiстьскупiсть, ввiчливiстьгрубiсть.
- Вольовi яко