Ситуацiя як засiб формування соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ мовця
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
вати.
Н. Ф. Бориско вiдносить, наприклад, до теми про бесiду з партнером такi мовнi одиницi:
- Telefon fur Sie! вас до телефону!
- Lassen Sie uns Ihre Entsheidung wissen. Повiдомте про своСФ рiшення.
- Es stellt sich heraus. ВиявляСФться тАж
- Etwas (alles) Schwarz sehen. бути песимiстом.
Добираючи до кожноСЧ теми групи слiв, вченi, таким чином демонструють рiзницю у способах та тактиках формування виразiв, а це означаСФ, що у реальному спiлкуваннi людина не зможе, скориставшись логiкою формування зворотiв у своСЧй мовi, побудувати у iноземнiй мовi речення та вирази, якi iдентичнi за своСЧм змiстом, окрiм тих випадкiв, коли людина зустрiчала поданi звороти у безпосередньому спiлкуваннi з носiями мови або пiд час вивчення iноземноСЧ мови. Також, доречно зазначити, що саме такi ситуацiСЧ, якi змодельованi у посiбниках РЖ. С. Богацького та Н. Ф. Бориско охоплюють та iмiтують всi можливi ситуацiСЧ в реальному спiлкуваннi, а тому СЧ СФ ефективними у тому планi. Що вони здатнi формувати соцiолiнгвiстичну та соцiокультурну компетенцiю мовця.
Отже, беручи до уваги той факт, що у кожного народу та в кожноСЧ культури СФ своСФ культурне бачення свiту i в кожнiй культурi закладенi своСЧ риси нацiонального характеру, свiтобачення, мораль, природньо, що мовне вiдображення концептiв буде також рiзним. РЖншими словами, важливо передусiм формувати у мовця соцiокультурну та соцiолiнгвiстичну компетенцiю, яка допоможе зменшити культурну вiдстань мiж рiзними народами. У цьому сенсi ефективними пiдручниками, якi справдi значно звужують культурний барСФр СФ посiбники Бiзнес-курс англiйськоСЧ мови за редакцiСФю РЖ. С. Богацького та Н. М. ДюкановоСЧ. Хоча й створений вiтчизняними авторами, але вченi все ж таки зумiли ситуативно обумовити та в той же час навантажити пiдручник необхiдним обСФмом соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ iнформацiСЧ для ефективного СЧх використання.
ВИСНОВКИ
Мова та суспiльство СФ нероздiльними, тому що мова не iснуСФ поза людиною, i людина як homo sapiens не iснуСФ поза мовою. Людину не можна пiзнати без мови, i cоцiолiнгвiстичну та соцiокультурну компетенцiСЧ не можна сформувати без суспiльства. Мова вiдображаСФ свiт, що оточуСФ людину, вона також вiдображаСФ культуру, визначаСФ поведiнку, спосiб життя, свiтогляд, менталiтет, нацiональний характер та iдеологiю людини. Вiдповiдно, мова СФ способом пiзнання, з допомогою якого людина пiзнаСФ свiт та культуру, а ситуацiя СФ засобом формування соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ мовця.
В процесi дослiдження було встановлено, комунiкативна компетенцiя СФ явищем комплексним i включаСФ в себе багато рiзних видiв компетенцiй, серед яких чiльне мiiе посiдаСФ саме соцiолiнгвiстична компетенцiя. Було виявлено, що саме така наукова диiиплiна як соцiолiнгвiстика поСФднуСФ в собi вивчення способiв використання мови вiдповiдно до соцiальних ситуацiй, що даСФ пiдставу враховувати такi аспекти при навчаннi iноземних мов. Той факт, що вченi по-рiзному пiдходять до визначення поняття тАЮсоцiолiнгвiстикатАЭ, свiдчить про багатограннiсть даноСЧ науки, вiдповiдно соцiолiнгвiстична компетенцiя мовця може iнтерпретуватись у широкому розумiннi i включати не лише наявнiсть суто лiнгвiстичних (мовних) знань, а й наявнiсть знань про суспiльство та його нацiональнi або iнтернацiональнi позамовнi фактори.
Згiдно з дослiдженням, мiж мовою та культурою iснуСФ тiсний звязок, i тому доцiльно вивчати iноземну мову, враховуючи компоненти культури, якi мають нацiонально-специфiчне забарвлення: традицiСЧ, обряди, реалiСЧ, слова з частковою семантичною еквiвалентнiстю, фразеологiзми, усталенi етикетнi вислови, iншими словами при вивченнi iноземноСЧ мови необхiдно враховувати соцiокультурну компетенцiю. Також до соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ варто вiдносити особливостi нацiонального характеру комунiкантiв, специфiку СЧх емоцiйного складу, специфiчнi особливостi мислення, тому що реальне використання слiв в мовленнi або вiдтворення мовлення визначаСФться знанням соцiального i культурного життя спiльноти, що говорить даною мовою.
Варто зауважити, що при спiвставленнi мов та СЧх соцiокультурних та соцiолiнгвiстичних особливостей викриваСФться не лише мовна рiзниця мiж мовами, а й рiзницi мiж понятiйними та культурними уявленнями. Звiдси випливаСФ, що для ефективного спiлкування, а особливо iншомовного, необхiдна наявнiсть соцiокультурноСЧ та соцiолiнгвiстичноСЧ компетенцiСЧ, яка сприяСФ безперешкоднiй комунiкацiСЧ та, крiм того, розумiнню прагматичного мовленнСФвого навантаження.
Слiд зазначати, що при навчаннi iноземних мов необхiдно брати до уваги ситуативнiсть, яка уможливлюСФ функцiональнiсть iноземних мов. Ситуативнiсть передбачаСФ моделювання у навчальному процесi рiзноманiтних ситуацiй для подальшого СЧх використання у рiзних сферах життя суспiльства. конструюючи ситуацiСЧ, потрiбно мати на увазi наступнi види взаСФмовiдносин: статуснi, рольовi, моральнi та взаСФмовiдносини, якi зумовленi виконуваною дiяльнiстю. Усi взаСФмовiдносини взаСФмодоповнюють однi одних, при вiдсутностi одного виду взаСФмовiдносин домiнують iншi, i в результатi збiльшуСФться кiлькiсть ситуативних варiацiй.
Крiм того, в основi усiх видiв взаСФмовiдносин лежать певнi компоненти ситуативноСЧ позицiСЧ, якi означають переважно характеристики мовця та умови, в яких знаходиться мовець, наприклад: зовнiшнi данi, подiя, мiiе, час, соцiальний статус i т.д. Бiльш того, ситуативнi позицiСЧ, так само як i види взаСФмовiдносин, слугують для створення ситу