Ситуацiя як засiб формування соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ мовця
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?iяльностi, до iнтелектуальноСЧ взаСФмодiСЧ, роздумiв;
Але визначення ситуацiСЧ як системи взаСФмовiдносин мiж комунiкантами не СФ достатнiм для подальших практичних цiлей, тому що для створення ситуацiй необхiдно знати, якi цi взаСФмовiдносини.
РД.В. Пассов виокремлюСФ такi види взаСФмовiдносин:
(1) статуснi (що зумовленi соцiальним статусом людини; (2) рольовi (зумовленi роллю людини як субСФкта спiлкування; (3) взаСФмовiдносини, зумовленi виконуваною дiяльнiстю та (4) моральнi взаСФмовiдносини [37, с. 21].
(1) У взаСФмовiдносинах, що формуються на основi соцiального статусу субСФктiв комунiкацiСЧ, проявляються соцiальнi якостi особистостi у вiдповiдностi до соцiальноСЧ структури суспiльства. Реалiзуючи цi взаСФмовiдносини, субСФкти виступають як представники класу (робiтник, селянин), соцiальних прошаркiв (представник iнтелiгенцiСЧ), професiйних груп (продавець, бiблiотекар, лiкар), етнiчних спiльностей (представник нацiСЧ, народностi), полiтичних i суспiльних органiзацiй, вiкових груп (школяр, студент, пенсiонер), територiальних спiльностей (земляк, сусiд) i т.д.
При створеннi ситуацiй мовного спiлкування соцiальний статус та взаСФмовiдносини, зумовленi ним, можуть стати домiнантними в залежностi вiд характеру спiлкування субСФктiв як представникiв соцiальних спiльностей i задач, що стоять перед ними. Такими ситуацiями можуть бути: обговорення прав та обовязкiв громадян рiзних краСЧн, зустрiчi iз земляками, бесiди спецiалiстiв, бесiди про традицiСЧ, звичаСЧ, побут краСЧни, мова якоСЧ вивчаСФться.
Так, на пiдставi дослiдженого РД. В. Пассов виокремлюСФ перший тип ситуацiСЧ ситуацiСЧ соцiально-статусних взаСФмовiдносин [37, с. 21].
(2) В регламентованому спiлкуваннi поряд iз статусним можливе виокремлення iншого типу взаСФмовiдносин рольових. Сюди вiдносяться взаСФмовiдносини, що виникають при виконаннi: а) внутрiшньо-групових ролей: лiдер, той, що вiдстаСФ; б) ролей, що складаються в процесi формального i неформального спiлкування: органiзатор, ерудит, критик, фантазер, генератор iдей i т.д. (можливi будь-якi СЧх поСФднання). У неформальному спiлкуваннi ролi спiввiдносяться iз вагомими цiнностями групи, членами якоСЧ СФ учнi, i мають iнтимний, особистiсний характер. Обговорюючи своСЧх знайомих, однокласникiв в залежностi вiд системи взаСФмовiдносин, що склалися, однолiтки надають один одному рiзноманiтнi, водночас категоричнi характеристики, в яких проявляються одна або декiлька виразних рис або якостей особистостi: тАЮфанаттАЭ, тАЮмеломантАЭ, тАЮнiгiлiсттАЭ i т.д. Хоча цi визначення в основному негативнi (так як присвоюються частiше iншим, нiж собi), вони в деякiй мiрi вiдображають внутрiшньо-групову неформальну структуру взаСФмовiдносин, чiтко зазначають особистiснi якостi. Вiдтворення неформальних ролей в ситуацiСЧ мовного спiлкування допоможе побачити реальнi взаСФмовiдносини пiдлiткiв, СЧхнi iнтереси, захоплення та через них вплинути на учнiв, СЧхню мотивацiйну сферу [37, с. 21].
Рольовi взаСФмовiдносини мають в основному стереотипний, формалiзований характер. Роль СФ функцiональною стороною статусу, який детермiнуСФться правами i обовязками, ситуативною позицiСФю субСФкта у певнiй системi взаСФмовiдносин. Кожнiй ролi вiдповiдаСФ набiр певних еспектацiй з боку iнших людей, якi, по сутi, визначають взаСФмовiдносини вiдповiдно до статусу та виконуваноСЧ ролi. Присутнiсть вказаних взаСФмовiдносин даСФ можливiсть видiлити другий тип ситуацiй ситуацiСЧ рольових взаСФмовiдносин [37, с. 22].
Статуснi та рольовi взаСФмовiдносини також можуть виявлятись в взаСФмовiдносинах, зумовлених виконуваною дiяльнiстю, та моральних взаСФмовiдносинах. В останнiх вони набувають особистiсного характеру, виконуванi в них ролi вiдображають провiднi психологiчнi i моральнi якостi особистостi: тАЮгумористтАЭ, тАЮпесимiсттАЭ, тАЮсмiливецьтАЭ, тАЮбоягузтАЭ, тАЮплаксiйтАЭ, тАЮтихонятАЭ, тАЮгрубiянтАЭ, тАЮскептиктАЭ, тАЮсправедливийтАЭ i т.д.
(3) Зважаючи на те, що комунiкацiя обслуговуСФ дiяльнiсть людини в цiлому, слiд звертати увагу на взаСФмовiдносини, котрi формуються в самiй дiяльностi, у процесi iнтеракцiСЧ спiврозмовникiв, в процесi реалiзацiСЧ будь-яких форм спiльноСЧ дiяльностi. Цей вид взаСФмовiдносин називаСФться взаСФмовiдносинами спiльноСЧ дiяльностi (взаСФмовiдносини, що зумовленi дiяльнiстю) [37, с. 22].
В навчальнiй i позанавчальнiй дiяльностi учнi вступають у рiзнi взаСФмовiдносини цього виду. Вони беруть безпосередню участь у виконаннi таких форм дiяльностi, як: навчально-пiзнавальна (обСФднання по iнтересах, проведення вiкторин, олiмпiад, засiдань клубу ерудитiв, пошукова робота для шкiльних музеСЧв i т.д.); громадсько-полiтична (виконання суспiльних доручень, проведення диспутiв i т.д.); трудова (суботн