Ситуацiя як засiб формування соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ мовця
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ещагiн i В.РЖ. Костомаров. Вони певним чином класифiкували змiст семантичних частин слова, подiливши СЧх на екзотеричнi (зовнiшнi) та езотеричнi (внутрiшнi) та вказавши на те, що у процесi семантизацiСЧ лексичного фону слова опису пiдлягають саме езотеричнi частки, а екзотеричнi, хоча й входять у лексичний фон слова, знаходяться скорiше за межами його семантики. Саме РД.М.Верещагiн i В.Г.Костомаров були першими вченими, що науково обТСрунтували обСФктивнiсть iснування фонових знань, розкрили кумулятивну функцiю лексичноСЧ семантики та змiст кумулятивноСЧ функцiСЧ мови, вiдповiдно до якоСЧ мовнi одиницi являють собою тАЮсховищетАЭ знань опанованоСЧ людиною соцiальноСЧ дiйсностi [10, с. 72].
Фоновi знання зосередженi у свiдомостi носiя мови та тiСФСЧ нацiонально-мовноСЧ спiльноти, до якоСЧ цей iндивiд належить. Коли людина засвоюСФ чужу мову, вона оволодiваСФ й вiдповiдними фоновими знаннями, через них долучаСФться до культури та менталiтету iншого народу. У процесi вивчення iноземноСЧ мови поза мовним середовищем учнi оволодiвають цими знаннями одночасно iз засвоСФнням слiв з нацiонально-культурною семантикою.
В.Я. Мiщенко iлюструСФ, як певнi етноспецифiчнi особливостi вживання мовних одиниць, якi включаСФ в себе соцiокультурна компетенцiя, можуть суттСФво вплинути на ефективнiсть мiжкультурного спiлкування на прикладi функцiСЧ giving and receiving compliments[39]. Висловлювання комплiментiв i реагування на них, за словами науковця, СФ складовим компонентом соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ, яка може сприяти встановленню та пiдтриманню дружнiх вiдносин мiж комунi кантами. Хоча в усiх лiнгвокультурах iснуСФ модель поведiнки, яку можна назвати giving and receiving compliments, мовна форма СЧСЧ вираження, СЧСЧ поширенiсть, ситуацiСЧ спiлкування, в яких така модель поведiнки СФ доречною або обовязковою з точки зору прийнятих у даному суспiльствi норм, соцiальнi характеристики комунiкантiв, яким дозволено або приписано застосовувати цю модель, обСФкт позитивноСЧ оцiнки, що мiститься у комплiментарному висловлюваннi, а також характер впливу на поведiнку адресата, який мовець намагаСФться здiйснити, говорячи комплiмент, значно вiдрiзняються. У деяких випадках вiдсутнiсть соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ, а точнiше неспроможнiсть вдало сказати комплiмент, або правильно вiдреагувати на нього призводить до значних негативних наслiдкiв у спiлкуваннi [39].
В.Я. Мiщенко, дослiджуючи явище соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ, також стверджуСФ, на прикладi комплiментiв, що людинi, яка хоче опанувати умiнням говорити комплiменти у спiлкуваннi з носiями американськоСЧ та британськоСЧ культур слiд знати , зокрема, що правила етикету у цих культурах приписують вживання комплiменту у певних стандартних ситуацiях, а саме: на вечiрках (комплiмент СФ постiйною складовою частиною ритуалу привiтання, при чому формули привiтання як такi дуже часто випускаються); у випадках, коли у зовнiшностi партнера по спiлкуванню або серед його речей зявилося щось нове (зачiска, вуса, автомобiль, одяг тощо); пiд час зустрiчi знайомих, колег, друзiв, пiсля довгого розлучення; коли необхiдно вiдреагувати на надану послугу, виявлене по вiдношенню до вас пiклування; коли ви приймаСФте подарунок; коли ви вiтаСФте спiврозмовника з певною подiСФю. Також, комплiмент СФ дiСФвим засобом налагодження вiдносин з малознайомими людьми, iнодi вiн допомагаСФ переконувати та манiпулювати, слугуСФ соцiальним змащуванням для помякшення критики або претензiй, тому важливо вмiти, спираючись на соцiокультурну компетенцiю розпiзнавати таких left-handed complements[39].
Отже, беручи до уваги тiсний звязок мови та культури, компоненти культури, що мають нацiонально-специфiчне забарвлення, такi як традицiСЧ, культура, нацiональнi картини свiту, реалiСЧ, безеквiвалентнi слова, ми бачимо, що вони дiйсно мають важливе значення при комунiкативних процесах та у вивченнi iноземних мов. Доцiльно вивчати iноземну мову як культурний феномен, враховуючи особливостi нацiонального характеру комунiкантiв, специфiку СЧх емоцiйного складу, нацiонально специфiчнi особливостi мислення, менталiтет, а це в свою чергу означаСФ, що формування соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ СФ невiдСФмним явищем. Таким чином соцiокультурна компетенцiя це комплексна здатнiсть особистостi, яка передбачаСФ вмiння формувати у своСЧй свiдомостi картину свiту, яка притаманна носiСФвi цiСФСЧ мови як представниковi певноСЧ культури i певного соцiуму з його традицiями, звичаями, нормами мовленнСФвоСЧ та не мовленнСФвоСЧ поведiнки.
РОЗДРЖЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ КОМУНРЖКАТИВНИХ СИТУАЦРЖЙ ЯК ФАКТОР РЖНТЕНСИФРЖКАЦРЖРЗ НАВЧАННЯ РЖНШОМОВНОГО СПРЖЛКУВАННЯ
2.1 Важливiсть спiвставлення мов та СЧх соцiокультурних i соцiолiнгвiстичних особливостей в розкриттi СЧх сутностi.
ВзаСФмозвязок мов та культур, необхiднiсть СЧх цiлiсного вивчення не викликаСФ сумнiву. Але за словами С. Г. Тер-МiнасовоСЧ суттСФвi особливостi мови i тим бiльше культури виявляються пiд час спiвставлення , при порiвняльному вивченнi мов i тим бiльше культур [39, с. 300].
Ю. С. Степанов також вважаСФ, що порiвняльний опис норм двох мов вiдкриваСФ iснуючi в кожнiй мовi словеснi пробiли, бiлi плями на семантичнiй картинi мови, непомiтнi зсередини, наприклад, людинi, яка володiСФ лише однiСФю мовою [36, с. 300]. Якщо мовний барСФр СФ абсолютно очевидним, то культурний барСФр стаСФ явним лише при зiткненнi (або при спiвставленнi) рiдноСЧ культури з чужими, вiдмiнними вiд неСЧ: в кращому випадку дивними, а, зазвичай, просто неприСФмними та шокуючими. Звiдси випливаСФ поняття к