Ситуацiя як засiб формування соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ мовця
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
та повним СФ означення С.Г.Тер-МiнасовоСЧ, за якою соцiолiнгвiстика це роздiл мовознавства, що вивчаСФ обумовленiсть мовних явищ i мовних одиниць соцiальними факторами: з одного боку, умовами комунiкацiСЧ (мiiем, часом, учасниками, цiлями i т.д.), а з iншого боку, звичаями, традицiями, особливостями суспiльного та культурного життя колективу, що говорить [39, с. 30].
Важливим СФ той факт, що соцiолiнгвiстика спiввiдноситься iз лiнгвокраСЧнознавством, оскiльки ця диiиплiна СФ дидактичним аналогом соцiолiнгвiстики, а також розвиваСФ iдею про необхiднiсть злиття навчання iноземноСЧ мови як сукупностi форм вираження з вивченням суспiльного i культурного життя носiСЧв мови.
РД.М.Верещагiн та В.Г.Костомаров, росiйськi науковцi у сферi лiнгвокраСЧнознавства, сформулювали важливий аспект навчання iноземним мовам таким чином: тАЮДвi нацiональнi культури нiколи не спiвпадають повнiстю, - це випливаСФ з того, що кожна складаСФться з нацiональних та iнтернацiональних елементiв. ПоСФднання одиниць, що збiгаються (iнтернацiональних) i тих, що рiзняться (нацiональних) для кожноСЧ пари спiвставлених культур будуть рiзними... Тому недивно, що потрiбно витрачати час i енергiю на засвоСФння не тiльки плану вираження якогось мовного явища, але й плану змiсту, тобто необхiдно вiдпрацьовувати в свiдомостi учнiв поняття про новi предмети i явища, якi не мають аналогiв нi в СЧхнiй рiднiй мовi, нi в СЧх рiднiй культурiтАЭ [39, с. 30] .
Свiт мови, яка вивчаСФться як диiиплiна, також нерозривно повязаний з навчанням iноземним мовам. Ця диiиплiна зосереджена на вивченнi сукупностi позамовних факторiв, тобто тих соцiокультурних структур i одиниць, котрi лежать в основi мовних структур i одиниць i вiдображаються в останнiх. РЖншими словами, в основi науковоСЧ диiиплiни тАЮсвiт мови, яка вивчаСФтьсятАЭ лежить дослiдження соцiокультурноСЧ картини свiту, що вiдображаСФться в мовнiй картинi свiту [39, с. 31].
Картина свiту, оточуючого носiСЧв мови, формуСФ мову i його носiя, i визначаСФ особливостi використання мови. Мова живе у свiтi його носiСЧв, i СЧСЧ вивчення без знання цього свiту (без того, що у рiзних наукових школах називаСФться по-рiзному: фоновi знання, вертикальний контекст i т. iн.) перетворюСФ мову в мертву, тобто позбавляСФ учня можливостi застосовувати цю мову як засiб спiлкування [39, с. 31]. Саме цим, очевидно, пояснюються всi невдалi спроби з штучними мовами. Вiдома мова есперанто не поширюСФться i приречена на занепад, тому що за нею немаСФ культурного носiя.
На основi сформованих рiзними науковцями визначень про соцiолiнгвiстику та зважаючи на iншi диiиплiни, якi спiввiдносяться з соцiолiнгвiстикою, можна узагальнити, що соцiолiнгвiстика це наука, яка вивчаСФ мовнi явища, на якi великий вплив здiйснюють фактори соцiальноСЧ органiзацiСЧ, такi як рiд, вiкова група, заняття, приналежнiсть до певного соцiального класу, етнiчна група, та соцiальний контекст, до якого належать вiрування та розумiння певних явищ, освiта мовця та слухача/аудиторiСЧ, намiр, цiль та таке iнше.
Наприклад, такi вченi як Дж. К. Чемберс та П. Траджiл вважають, що будь-який важливий аспект соцiальноСЧ структури i функцiСЧ маСФ характерного лiнгвiстичного вiдповiдника, а тому на мовне застосування здiйснюють вплив наступнi чинники, якi являють собою особливостi соцiальноСЧ органiзацiСЧ:
- стать (gender);
- належнiсть до групи одного вiку або одного соцiального статусу (peer group);
- здоровя або хвороба (health or disability);
- заняття: ремесла, закон, полiтика, новини, медiа, журналiстика (occupation);
- соцiальний клас(social class);
- вiк(age);
- етнiчна група (ethnic group) [47, с. 52].
До того ж Дж. К. Чемберс та П. Траджiл виокремлюють компоненти соцiального контексту, якi також впливають на мову, СЧСЧ застосування та розумiння:
- вiрування: наука, релiгiя, мораль (beliefs);
- поняття загальноСЧ прийнятностi (notions of propriety);
- полiтична коректнiсть (political correctness);
- тенденцiСЧ моди у використаннi мови (fashions in language use);
- освiта комунiкантiв (education);
- соцiальна ситуацiя: наприклад, робота дозвiлля, ступiнь не/формальностi (social situation)
- намiр та цiль (intention and purpose);
- стереотипи (stereotyping) [47, с. 55].
За словами вчених, вище поданi моделi засвiдчують та пояснюють взаСФмодiю мови та суспiльства. Бiльшiсть згаданих соцiальних категорiй (а з використанням мови соцiолiнгвiстичних категорiй) впливають на особистiсть i його комунiкативнi здiбностi численними шляхами та способами. Цей процес впливу СФ зворотнiм: використання мови СФ i причиною i наслiдком суспiльних явищ [47, с. 52].
Усi згаданi соцiальнi категорiСЧ безперечно взаСФмодiють з мовою та СЧСЧ застосуванням, а тому вони також СФ невiдСФмними компонентами соцiолiнгвiстичноСЧ компетенцiСЧ. Розглянемо детальнiше деякi соцiолiнгвiстичнi категорiСЧ, що в свою чергу допоможе нам простежити тiсний звязок мови та суспiльства, а таким чином i важливiсть соцiолiнгвiстичноСЧ компетенцiСЧ.
Зокрема К. Бiчiнг вважаСФ, що важливим поняттям, яке розглядаСФться в контекстi соцiолiнгвiстики СФ гендер [45, с. 70]. Гендерними стереотипами або гендером називають стiйкi уявлення про риси, якостi, можливостi i поведiнку статей. Стереотипи тiсно повязанi з гендерними ролями, закрiпленими через систему культурних норм функцiональними спецiалiзацiями чоловiка i жiнки у суспiльствi[45, с. 70].
У певному сенсi поняття гендерних стереотипiв обТСрунтовуСФ саму концепцiю гендеру, що вiдкрито чи iмплiцитно оперта на конструктивiстську логiку. Гендер, на вiдмiну вiд статi, яка СФ сукупнiстю бiологiчного заданих ко