Ситуацiя як засiб формування соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ мовця
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?iстики.
Методологiчною базою дослiдження слугували працi та публiкацiСЧ багатьох лiнгвiстiв та методистiв. Поняття компетенцiСЧ розглядалось багатьма вченими, такими як Н. Хомський (який, власне, i ввiв це поняття в лiнгвiстику), Р.П.Мiльруд, Д. Хаймс, Кенел та М.Свейн, Л.Бахман i А.Палмер та iншими. Вченi також подавали своСЧ власнi класифiкацiСЧ комунiкативноСЧ компетенцiСЧ, наголошуючи на важливостi тих чи iнших структурних компонентiв.
Крiм того такi науковцi як О.М.Стояновський та РД.РЖ.Пассов переконанi, що як засiб спiлкування мова потрiбна в певних комунiкативних ситуацiях, котрi, вiдповiдно, повиннi моделюватись в навчальному процесi. Також РД.РЖ.Пассов наголошуСФ на субСФктивних та обСФктивних факторах, якi характеризують мовнi ситуацiСЧ, що виникають при безпосередньому спiлкуваннi iноземною мовою, i тому такi фактори вартi СЧх врахування при формуваннi соцiолiнгвiстичноСЧ компетенцiСЧ мовця. РЖ.Г.Гердер, В.фон Гумбольдт, брати Грiмм, Ф.РЖ.БуслаСФв, О.О.Потебня, Е.Сепiр та Б.Уорф вважають, що безперечним СФ той факт, що мова i культура взаСФмоповязанi та значно впливають один на одного, таким чином доводячи важливiсть соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ в процесi комунiкацiСЧ. Так само РЖ.А.Воробйова доводить, що доцiльно звертати увагу на соцiокультурний аспект навчання iноземних мов, тому що мiжкультурному спiлкуванню сприяСФ не тiльки знання мови, а й засвоСФння культури та норм i стереотипiв поведiнки, закарбованих в нацiональних традицiях i звичаях. С.Г.Тер-Мiнасова схиляСФться до принципу ситуативностi, так само як i до соцiокультурного пiдходу, якi однаково, з СЧСЧ точки зору, сприяють формуванню соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ. Що стосуСФться ситуативностi, то М.Ф.Стронiн, звертаючи увагу на структуру iмiтацiйно-моделюючоСЧ гри та виокремлюючи такi СЧСЧ компоненти як ролi, навчально-мовленнСФва ситуацiя та рольовi дiСЧ, наголошуСФ на важливостi iмiтацiйно-моделюючоСЧ гри у моделюваннi ситуацiй в навчальному процесi. До того ж, науковець вважаСФ, що така структура iмiтацiйно-моделюючоСЧ гри дозволяСФ вiдстежувати ступiнь самостiйностi комунiкантiв та розвиток подiй в процесiв навчання iноземним мовам. М.Ф.Стронiн також пiдкреслюСФ, що комунiканти, якi з перших крокiв вивчення iноземних мов застосовують iмiтацiйно-моделюючоСЧ iгри, зумiють адекватно зреагувати на ситуацiю та вирiшити всi спонтаннi комунiкативнi завдання в майбутньому.
Практичне значення дослiдження. Результати дослiдження, що було проведене у данiй дипломнiй роботi, можуть застосовуватись на практицi, а саме iдеСЧ щодо подальшого застосування ситуацiй у моделюваннi навчального процесу та iмiтацiйно-моделюючоСЧ гри як ефективного способу адекватного вiдтворення процесу реального спiлкування. Крiм того, ситуативно моделюючи навчальний процес та враховуючи усi соцiолiнгвiстичнi та соцiокультурнi особливостi можна пiдвищувати соцiолiнгвiстичну та соцiокультурну компетенцiю мовця (учня), що допоможе уникнути можливi комунiкативнi барСФри у подальшому мiжкультурному спiлкуваннi. Викладачi iноземних мов, обСФктивно оцiнюючи структуру пiдручникiв та посiбникiв, а також враховуючи вимогу Державного стандарту освiти, можуть конструювати навчальний процес i при цьому звертати увагу на аспекти, зазначенi в дипломнiй роботi.
Дипломна робота СФ структурованою i складаСФться зi вступу, трьох роздiлiв, висновкiв та додаткiв.
У вступi визначаСФться актуальнiсть та новизна теми, що дослiджуСФться, обТСрунтовуються основнi проблеми, обСФкт та предмет, мета, завдання, методологiчна база, практичне значення та методи дослiдження.
У першому роздiлi дослiджуСФться соцiолiнгвiстична та соцiокультурна компетенцiя як комплексна проблема.
У другому роздiлi дослiджуються ситуацiСЧ, субСФктивнi та обСФктивнi фактори ситуацiй, принципи ситуативностi у взаСФмовiдносинах мiж комунi кантами та ситуативнi позицiСЧ як форми органiзацiСЧ процесу спiлкування.
У третьому роздiлi значна увага придiляСФться дослiдженню iмiтацiйно-моделюючих iгор як способу вiдтворення моделей реального спiлкування, а також висвiтлюються соцiолiнгвiстичнi та соцiокультурнi аспекти та принцим ситуативностi у пiдручнику Headway Pre-Intermediate, як такому, що виданий носiями та посiбниках Бiзнес-курс англiйськоСЧ мови, як такий, який розроблений вiтчизняними авторами.
У висновках пiдсумовуються основнi результати, що були виведенi в результатi проведеного дослiдження.
Список використаноСЧ лiтератури налiчуСФ 76 джерел.
РОЗДРЖЛ 1. СОЦРЖОЛРЖНГВРЖСТИЧНА ТА СОЦРЖОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНЦРЖЯ ЯК КОМПЛЕКСНА ПРОБЛЕМА
1.1 Комунiкативна компетенцiя
Поняття комунiкативна компетенцiя у лiнгвiстичних науках нерiдко асоцiюСФться з поняттям компетентнiсть. У загальному розумiннi компетентнiсть означаСФ вiдповiднiсть вимогам, що ставляться, встановленим критерiям та стандартам в iснуючих сферах дiяльностi i при вирiшеннi певного виду задач, наявнiсть необхiдних активних знань, здатнiсть впевнено добиватись результатiв i володiти ситуацiСФю (вiд латинського слова compete - пiдходити, вiдповiдати, добиватись).
Вперше у лiнгвiстичнiй науцi поняття компетенцiСЧ (competence) ввiв американський мовознавець Н. Хомський, маючи на увазi пiд цим термiном знання своСФСЧ мови мовцем-слухачем [27, с. 30]. Науковець, власне, мав на увазi суто лiнгвiстичну компетенцiю, яка СФ явищем iндивiдуального сприйняття свiту та оточення. Н. Хомський також був переконаний, що лiнгвiстична компетенцiя ф