Ситуацiя як засiб формування соцiолiнгвiстичноСЧ та соцiокультурноСЧ компетенцiСЧ мовця
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
вiт iнтерпретаторiв, тобто учасникiв комунiкацiСЧ [64].
Модель Р.Клiффорда називають трисекцiйною, оскiльки володiння нерiдною мовою за цiСФю моделлю визначаСФться трьома компонентами: функцiСФю, тематикою та точнiстю у комунiкативних актах [64].
М.М.ВятютнСФв пропонуСФ розглядати лiнгвiстичну, психологiчну та соцiолiнгвiстичну компетенцiСЧ як складовi комунiкативноСЧ компетенцiСЧ [64].
В.О.Коккота подаСФ таку модель комунiкативноСЧ компетенцiСЧ:
- фонологiчна компетенцiя;
- лексико-граматична компетенцiя;
- соцiолiнгвiстична компетенцiя;
- краСЧнознавчi знання, навички i умiння, що забезпечуються дискурсивною, iлокутивною та стратегiчною компетенцiями. До краСЧнознавчоСЧ компетенцiСЧ вiн вiдносить i лiнгвокраСЧнознавчу компетенцiю знання та правила використання таких iншомовних слiв та висловiв, що називають предмети, явища, факти, iдеСЧ, яких або немаСФ у своСЧй краСЧнi, або називаються вони iнакше, тобто без еквiвалентних слiв та виразiв [64].
Н.РЖ.Гез вважаСФ, що складовими комунiкативноСЧ компетенцiСЧ СФ:
- вербально-комунiкативна компетенцiя;
- лiнгвiстична компетенцiя
- вербально-когнiтивна компетенцiя;
- мета комунiкативна компетенцiя [64].
В.М.Топалова пропонуСФ таку модель комунiкативноСЧ компетенцiСЧ:
- краСЧнознавча компетенцiя;
- соцiолiнгвiстична компетенцiя;
- лiнгвiстична компетенцiя;
- дискурсивна компетенцiя;
- стратегiчна компетенцiя;
- iлокутивна компетенцiя [64].
Таким чином, аналiз наведених вище моделей переконливо свiдчить про те, що комунiкативна компетенцiя передбачаСФ володiння широким спектром рiзноманiтних видiв компетенцiСЧ. Важливим СФ той факт, що для успiшного процесу комунiкацiСЧ не достатньо володiти лише мовною компетенцiСФю, а саме знаннями теоретичноСЧ iнформацiСЧ про мову (СЧСЧ систему i структуру) та мовного матерiалу (одиниць мови, правил СЧх сполучення). Варто зазначити, що у майже у всiх вище зазначених моделях комунiкацiСЧ фiгурують такi СЧСЧ елементи (або мiкросистеми) як соцiолiнгвiстична та соцiокультурна компетенцiя, а це в свою чергу означаСФ, що наявнiсть саме цих двох видiв компетенцiСЧ СФ запорукою ефективного спiлкування.
1.2 Соцiолiнгвiстична компетенцiя
Важливим компонентом комунiкативноСЧ компетенцiСЧ СФ соцiолiнгвiстична компетенцiя, яка сприяСФ ефективнiй комунiкацiСЧ та розумiнню. Для того щоб зрозумiти сутнiсть та змiст соцiолiнгвiстичноСЧ компетенцiСЧ потрiбно ретельно проаналiзувати поняття соцiолiнгвiстика та, обСФктивно оцiнивши цiлi, завдання та мiкросистеми, що включаСФ в себе ця галузь науки, вивести необхiдне визначення.
Термiн соцiолiнгвiстика СФ предметом дискусiй протягом багатьох рокiв. Наприклад, Д. Хаймс стверджуСФ, що термiн тАЮсоцiолiнгвiстикатАЭ можна вiдносити до використання лiнгвiстичних даних та аналiзу у iнших галузях науки, що вивчають суспiльне життя. Схиляючись до етнографiчного пiдходу, вiн вказуСФ на три питання, що СФ основними у соцiолiнгвiстицi: форма органiзацiСЧ мови, що СФ частиною органiзацiСЧ мовноСЧ поведiнки у суспiльствi, розумiння якоСЧ вимагаСФ вiдповiдноСЧ новоСЧ форми опису мови; вивчення мови як багатопредметноСЧ галузi, для якоСЧ лiнгвiстика СФ обовязковою поряд з iншими диiиплiнами, такими як соцiологiя, соцiальна антропологiя, освiта; вивчення цього способу органiзацiСЧ призводить до вивчення основ самоСЧ лiнгвiстики [32, с. 7].
О.Ахманова визначаСФ соцiолiнгвiстику як: 1) науку про вивчення спiввiдношень мiж фактами мови та фактами в соцiальному життi; 2) як галузь лiнгвiстики, що вивчаСФ розрiзнення мов [32, с. 7]. РЖншими словами, науковець стверджуСФ, що будь-яке явище у мовi якимось чином вiдображаСФться на соцiальному життi особистостi або, навпаки, соцiальнi особливостi життя особистостi вiдображаються на СЧСЧ мовi.
Сандра Лi Маккей переконана, що соцiолiнгвiстика-це наука,яка вивчаСФ звязок мiж мовою та суспiльством, мiж використанням мови та соцiальними структурами, в яких живуть користувачi мовою. Вчена вважаСФ, що суспiльство несе в собi багато шаблонiв вiдносин та поведiнки, якi СФ лiнгвiстичними [54, с. 10].
В.Жирмницький вважаСФ, що соцiолiнгвiстика, у СЧСЧ вузькому розумiннi, маСФ справу iз соцiальним розрiзненням мови у суспiльствi та з соцiальним розвитком мов. Це означення здаСФться досить свавiльним, оскiльки базуСФться на контрастi мiж синхронiчним та дiахронiчним видами вивчення мови Вiдповiдно до The World Book Encyclopedia, соцiолiнгвiстика - це роздiл соцiологii, що вивчаСФ спосiб використання суспiльством мови та рiзноманiтнiсть соцiальних ситуацiй [63, с.957]. Таке визначення соцiолiнгвiстики маСФ бiльш соцiологiчне навантаження, тому що навiть соцiолiнгвiстика тут розглядаСФться в контекстi соцiологiСЧ.
В.Авронiн визначаСФ, що соцiолiнгвiстика це наука про функцiонування мов в етнiчних общинах та мовних ситуацiях [32, с. 8]. У цьому випадку вчений зосереджуСФ свою увагу на варiативностi мов, що зумовлена рiзноманiтнiстю общин та мовних ситуацiй.
За Дж.Фiшменом соцiолiнгвiстика це частина соцiологiСЧ мови. Рiзниця мiж соцiолiнгвiстикою i соцiологiСФю мови значна: 1)Вiдповiдно до того, чи дослiдник СФ бiльш зацiкавленим у мовi або суспiльствi; 2) Вiдповiдно до того, чи дослiдник вважаСФ за потрiбне аналiзувати лiнгвiстику та соцiальну структуру [32, с. 8].
Так само як i Сандра Лi Маккей, А.Швейстер наголошуСФ на подвiйному звязку мiж мовою та суспiльством, так само вiн доводить, що на застосування мови великий вплив здiйснюють соцiальнi фактори [32, с. 8].
Чiтким